Доступність посилання

ТОП новини

Кримчани ностальгують за українськими «колгоспними ринками»


Торгівля продуктами в Джанкої, Крим, грудень 2021 року

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Російські пропагандисти, які працюють у Криму, мабуть, отримали вказівку відшукати та опублікувати докази «бідного» життя в Україні порівняно з «багатим» життям у Криму. Це завдання поставило їх у скрутне становище, оскільки замість фактів довелося в публікації писати всяку нісенітницю.

Севастопольська служба новин ForPost, наприклад, «розкрила» наміри українців «влаштувати колгоспний ринок у Криму». Журналісти нібито знайшли підтвердження того, що «платоспроможність кримчан набагато вища». Для цього, щоправда, довелося вдатися до відвертої маніпуляції та підтасовок, які, однак, не досягли своєї мети, оскільки самі жителі Севастополя в обговоренні цієї «новини» відразу розгадали каверзу.

Виклад суті своєї вигадки автори публікації почали здалеку: нібито «у зв'язку з економічною ситуацією, що склалася в країні», жителі України «регулярно їздять» до Росії та анексованого Криму, «щоб щось продати».

«Торгівля поза законом припиняється відповідними російськими службами, розповів ForPost експерт аналітичної компанії «Рамблер Груп», кандидат економічних наук Михайло Бєляєв. Стихійні торговці їдуть, як правило, з південних областей суміжної держави. Звісно, цих громадян України не можна зарахувати до забезпечених. Найчастіше на продаж вони везуть те, що вирощують чи виробляють самі», – пише видання.

КПВВ «Каланчак» на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю, ілюстраційне фото
КПВВ «Каланчак» на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю, ілюстраційне фото

Журналісти цитують Михайла Бєляєва, який заявив: «Таким чином намагаються влаштувати самодіяльний колгоспний ринок у Криму та отримати хоч якийсь дохід від реалізації продуктів харчування на тій території, де платоспроможність громадян вища».

Далі автори публікації почали наводити аргументи, на яких і прокололися остаточно: «Минулого місяця громадяни України намагалися провезти до Криму понад 200 кг тваринної продукції… Здебільшого мешканці сусідньої держави везли сало, мед, домашні консерви, ковбасу та яйця. Були також спроби провезти свійську птицю без відповідних документів. Виявивши контрафактну продукцію, інспектори Россільгоспнагляду (Россельхознадзора) повернули її назад на територію суміжної держави. Товари були виявлені в автомобільних пунктах пропуску «Армянськ», «Перекоп», «Джанкой» у ручній поклажі громадян, а також багажниках автомобілів…»

Кримчани в коментарях до публікації засумнівалися в тому, чи розуміють самі журналісти, які не вважають за сором «укусити руку, яка їх годує», що вони написали.

Читач під ніком Patriot1 із Севастополя пише: «Читаючи ці «домисли», дуже далекі від реальної дійсності, хочеться запитати, а автор цього опуса та співрозмовник його Михайло давно перетинали цей кордон? Про яку торгівлю може йтися, якщо можна лише провозити мінімальну кількість їжі для особистого користування? Які кури та гуси на продаж? Які спекулянти? Чим вони «спекулюватимуть», якщо нічого не можна провезти? Раніше третина України, насамперед, південні області, возили сюди велику кількість досить якісної (до речі, і що в цьому поганого?), затребуваної продукції, і були вони підприємцями та виробниками, а тепер – спекулянти... Дуже багато людей змушені зараз хоч якось спілкуватися одне з одним, але вільного, нормального пересування немає, кордон у повному значенні слова «на замку» для простих людей. Чому не можна дозволити українським фермерам завозити свою продукцію до Криму? Що тут кримінального? Чому не можна спростити процес переходу кордону, щоб сім'ї, родичі, друзі могли спілкуватися? Обмежень маса... Ось така «дружба» «братніх» народів».

КПВВ «Каланчак» на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю, ілюстраційне фото
КПВВ «Каланчак» на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю, ілюстраційне фото

Читач із Севастополя під ніком Лаїш із ностальгією зазначив: «Так хочеться, щоб із Херсонської та Миколаївської областей до Криму знову стали привозити м'ясо, овочі та фрукти. Але цього вже, мабуть, ніколи не буде».

Севастополець Ігор Буркальцев спробував поправити авторів публікації: «200 кг м'ясної продукції за місяць. Це на продаж? Зрозуміло, що собі чи родичам». Читач Patriot1 доповнив його: «Немає помилки... Не тонн, а кілограмів... Як і немає жодних висмоктаних з пальця «спекулянтів». Це діти живуть у Криму, батьки в Україні, везуть дітям продукти та 5 кг м'яса. З м'ясом і продуктами ніхто не пропустить, не можна, ось вам і 200 кг. А скільки викинуто продуктів! Усе для людей?»

При цьому єдина на форумі спроба захистити пропагандистів виявилася провальною. Якийсь читач під ніком dl77, як він пише, «з Першопрестольної», а насправді, як видно з тексту, з села в Підмосков'ї, спробував зробити висновки про українські продукти, ґрунтуючись на особистому досвіді в Росії: «Сало я не їм, українське пиво – неякісне. Скуштував борщ у виконанні українців у Підмосков'ї, у мене на селі це називалося шоферським супом. У центральній Росії борщ ніхто не їсть, як і мамалигу. Особисто для мене борщ – це щось із Ставропілля, але там помідори просто з тарілки вискакують. Ходив до українських ресторанів у Москві – консерванти, консерванти, консерванти… Цікаво, чи буває українська їжа їстівною в принципі?»

Йому відразу відповів читач під ніком Сашко Плоскогубцев: «Для dl77 з Москви: може, прочитає і відповість. Якщо ви пили в Москві пиво чи горілку з українською назвою, то вам треба через збільшувальне скло (якщо ви знаєте, що це) знайти, ким зроблено те, що вам продають. Прошу розповісти також про наїдки з Підмосков'я».

Але повернемося до публікації. Навіть у дрібницях автори цього фейку напартачили. Вони пишуть, що кримчани раніше висловлювали побоювання, що у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в Україні, на Кримський півострів почнуть з'їжджатися українські спекулянти. Проте, як бачимо із коментарів до статті, жителі Криму, всупереч твердженням кримських ЗМІ, висловлюють із цього приводу не «побоювання», а схвалення, і з жалем пишуть, що цього вже може не бути.

По-друге, кримчани самі заперечують, що йдеться про «спекулянтів». По-третє, якщо навіть припустити, що жителі материкової України везуть до Криму надлишки продовольства, то це свідчить зовсім не про «складне економічне становище в країні», а навпаки – про їхнє благополуччя і благородне бажання поділитися хоча б продовольством із кримчанами, що страждають під Росією. Ще Олександр Пушкін писав: «не нужно золото ему, когда простой продукт имеет». А рублі – тим паче. І, нарешті, якщо українці везуть до Криму продовольство, то це означає лише те, що Росія восьмий рік не може нагодувати кримчан якісними продуктами. Але визнати це пропагандистам не дозволено. Доводиться фантазувати.

Якщо говорити про економічне становище, то в Криму після 2014 року воно значно погіршилося, оскільки кримчани, як і раніше, ганяються за українськими продуктами. Поготів, що й після анексії Криму, з материкової України до Криму йшли цілі автопоїзди з продовольством, за рахунок якого Крим, власне, й жив. А коли ці перевезення припинилися, то в Криму з'явилася маса скарг на те, що продовольство, привезене з Росії, неякісне та дороге. І досі залишається незаперечним фактом те, що українські продукти були і залишаються значно якіснішими.

Що стосується висмоктаного з пальця твердження про те, що «платоспроможність кримчан набагато вища», то, по-перше, пропагандистам не слід плутати платоспроможність населення з його купівельною спроможністю. І якщо цифра грошової суми в Криму вища, це не означає, що вища і купівельна спроможність. Тому що вона залежить і від курсу, і від рівня цін. Рублі за курсом до долара, як відомо, утричі дрібніші, ніж гривні. Жителі Росії вже говорять про необхідність чергової деномінації. А цінам у Криму навіть москвичі, як відомо, дивуються, бо вони вищі, ніж у російській столиці. Саме високі ціни і «з'їдають» усю купівельну спроможність населення. Хоча за цифрою рублів у них, можливо, й багато, та вони надто дрібні та купити на них можна мало.

І ще про купівельну спроможність. Надійшла інформація про те, що жителям Росії почнуть видавати продуктові картки. Держдума вже підготувала законопроєкт, за яким незаможним верствам населення надаватиметься допомога, у тому числі у вигляді продуктових карток. Повідомляється, що допомогу буде надано громадянам країни з низьким рівнем доходу. Насамперед, йдеться про пенсіонерів, також до списку включені багатодітні сім'ї та люди з інвалідністю, а також усі сім'ї, дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів на місяць. Сума відрізняється залежно від регіону, але в середньому не перевищує 25 тисяч рублів, повідомляють російські ЗМІ.

Ось і все, що слід знати кримчанам про свою «високу» купівельну спроможність та український «колгоспний ринок».

Микола Семена, кримський кореспондент, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG