Доступність посилання

ТОП новини

«У Константинова в очах застиг страх». Ахтем Чийгоз ‒ про мітинг 26 лютого 2014 року


Мітинг у Сімферополі 26 лютого 2014 року
Мітинг у Сімферополі 26 лютого 2014 року

П'ять років тому 26 лютого відбувся найбільший у Криму мітинг на підтримку єдності України. У цей день у 2014 році в Сімферополі понад 10 тисяч осіб вийшли до будівлі кримського парламенту, виступаючи за збереження Криму в складі України. Їм протистояли тисячі людей, зокрема й проросійські активісти, лідером яких був нинішній підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов.

Вперше цей текст був опублікований 26 лютого 2019 року.

У 2015 році російські силовики затримали заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та звинуватили його в організації «масових заворушень» на цьому мітингу. Пізніше російський суд у Криму засудив його до восьми років колонії суворого режиму. У жовтні 2017 року Чийгоза звільнили, зараз він живе в Києві. В інтерв'ю Крим.Реалії Ахтем Чийгоз розповів, як відбувався проукраїнський мітинг у Сімферополі, хто йому протистояв та які цілі стояли перед мітингувальниками.

Автомати Калашникова та російські паспорти

‒ Події, що відбувалися напередодні, викликали занепокоєння: 23, 24 і 25 лютого біля будівлі Верховної Ради Криму роздавали зброю та російські паспорти. Показав паспорт ‒ взяв зброю. Прямо на вулиці ‒ автомати Калашникова. У цьому активно брав участь сам Шеремет (колишній куратор «кримської самооборони» Михайло Шеремет ‒ КР), він уже був командиром полку «ополченців».

Складали списки. Це говорило про те, що наше занепокоєння було правильним. Ми не сумнівалися в тому, що з'їдуться десятки тисяч. Весь народ був напружений, передчуваючи справжній жах, який може статися.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

Їх приводили туди організовано

‒ Уже 25 лютого на засіданні (Меджлісу кримськотатарського народу ‒ КР) ми демонстрували листівки різних маргінальних груп. І «Русского единства», і севастопольської організації «Русский блок» ‒ про те, що скликаються «росіяни Криму». На листівках писали: «Врятуємо Крим», «Ми хочемо в Росію».

Ми розуміли, що там будуть люди. Починаючи з 21 лютого біля Верховної Ради Криму та Ради міністрів постійно збиралися проросійські маргінали. Їх приводили туди організовано.

Крим.Нескорений (фільм)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:19:56 0:00
Завантажити на комп'ютер

Зібралися упродовж декількох годин

Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу ‒ КР) увечері (25 лютого ‒ КР) виступив на телеканалі АТR. Меджліс відразу ж розмістив оголошення в соцмережах, почалося активне листування.

Народ емоційно чекав рішення Меджлісу, зібралися упродовж декількох годин

У нас є система оповіщення місцевих меджлісів, налагоджена роками. Поки доїхав від Сімферополя до Бахчисарая, я вже в телефонному режимі сповістив практично всі місцеві меджліси. Мої заступники тут же зайнялися деталізацією: як виїжджаємо, звідки, де групуємося. Все це було в кожному районі. Народ емоційно чекав рішення Меджлісу, зібралися упродовж декількох годин ‒ це не було несподіванкою.

«Ми були представниками більшості від імені народу»

‒ За моїми оцінками, було близько 20 тисяч осіб (учасників проукраїнського мітингу ‒ КР). Я не можу сказати, що це було для мене несподіванкою. Інша справа, що ми з чіткою метою прийшли. Ми висловлювали своє ставлення масовістю й категоричністю.

Наші спікери ставили до відома й депутатів, і Володимира Константинова, що ми не дозволимо ухвалювати якісь політичні рішення

Наші спікери ставили до відома й депутатів, і Володимира Константинова (спікера кримського парламенту ‒ КР), що ми не дозволимо ухвалювати якісь політичні рішення. Ми були представниками більшості від імені народу, і цій купці авантюристів-негідників ми не дозволимо говорити. Побачивши емоційний настрій людей, незважаючи на те, що проти нас виставили маргінальні групи ‒ казацтво, «самооборону», ми розуміли, що навряд чи у них вийде в цей день щось зробити.

Мітинг на підтримку єдності України. 26 лютого 2014 року
Мітинг на підтримку єдності України. 26 лютого 2014 року

«Ними керували російські ГРУшники»

‒ Ми ніколи не виходили з того, щоб регулювати свої дії залежно від опонентів. Тим більше у таких серйозних державних питаннях. Ми ухвалили рішення, що ми там будемо. Приходив заступник начальника (міліції ‒ КР), який ніби відповідав за громадський порядок і мав зробити розмежування цих мітингів.

Коли ми прийшли, разом із міліцією стояли загони «самооборони» та казацтва. І це вже визначило їхню позицію

Але вранці 26 лютого, коли ми прийшли, разом із міліцією стояли загони «самооборони» та казацтва. І це вже визначило їхню позицію та їхнє ставлення. Вони вже були у змові, і ними вже керували російські ГРУшники.

Вибір припав на Аксенова

У Константинова в очах був страх, а в діях ‒ нерішучість

‒ Мені здається, російські спецслужби шукали, на кого робити ставку. Константинов потрапив під вплив, як керівник парламенту. Але у нього в очах застиг страх, а в діях ‒ нерішучість. Він ніколи не був харизматичним і рішучим.

Аксенов же відпрацьовував своє майбутнє місце в політиці. Він привів туди організоване «Русское единство». А потім він на суді говорив, що всю амуніцію купив за свій кошт. Мітинг йшов імпульсивно, і люди теж поводилися імпульсивно. Вибір припав на нього, як на «приклад Криму». Ось тоді, як кажуть, «розцвів негідник» у всіх своїх найкращих якостях терориста.

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

«ПВК Вагнера» в Севастополі

Усі в однаковому чорному одязі, видно було кулезахисні бронежилети та короткоствольні автомати. Було зрозуміло, що це не випадкові люди

‒ В якийсь момент ми побачили, що в Севастополь організовано прибувають люди. З їх приїздом ескалація посилилася. І ось тоді, в моїй присутності, коли Чубаров став говорити Аксенову: «Чому почалася різка активізація лівого флангу й тиск на нас?», він відповів: «Я вже не контролюю». І це так. Ми вже тоді бачили: всі в однаковому чорному одязі, видно було кулезахисні бронежилети та короткоствольні автомати. Було зрозуміло, що це не випадкові люди.

Пізніше в моїй справі опинилися дві довідки. Слідчий робив запити по всьому Криму й отримав відповідь із Севастополя. З'ясувалося, що це «ПВК Вагнера», яка вже була в Севастополі. Це була недбалість слідчого: вшили, а вилучити не встигли. А ми, ретельно це вивчаючи, знайшли. А коли ми їх особисто бачили, то у них під бушлатами було видно бронежилети й автомати.

«Їх десятиліттями підгодовували»

Яке там вболівання за щось російське? Вони на цьому лише спекулювали

‒ Я знаю особисті історії багатьох, їхнє політичне просування. Яке там вболівання за щось російське? Вони на цьому лише спекулювали, декларували проблеми, які нібито є. Для того, щоб отримувати політичні дивіденди на виборах, призначення на посади. Там простих людей було дуже мало.

Якби один Сімферополь жив російською проблемою, російською ідеєю, то там би були десятки тисяч. А там були тисячі «за списком»: «ополченці», «самооборона», казаки. Тобто маргінальні групи. Їх уже десятиліттями привчали, підгодовували. І тримали як «волевиявлення народу».

«Ми домоглися свого»

‒ Було ухвалене рішення про те, що ми досягли свого (скасування ухвалення Верховною Радою Криму рішення про проросійське майбутнє півострова ‒ КР) і розходимося. Такий був початковий план мітингу. Ми домоглися свого. Я чув уже, коли приїхав до Києва, що потрібно було захопити (урядові будівлі ‒ КР) і таке інше. Звичайно, нам нічого не коштувало зайти до Верховної Ради. Там була велика маса людей. Одні говорили, що треба зайти. Інші говорили: «Тут залишимося до ранку».

Ми показали, що народ не дасть можливості авантюристам ухвалити важливе політичне рішення

Якби політичні лідери інших партій зробили звернення й вийшли на цей мітинг, тоді можна було б говорити. А до людей ніхто не звертався, окрім Меджлісу. Зайти туди проблем не було, і потреби ми не бачили. Спецназівці, міліція з усіма підрозділами, регулярні частини ‒ вони мали перехопити, далі брати на себе (відповідальність ‒ КР) і наводити лад. Ми ж, в принципі, мислили такими критеріями: ми показали, що народ не дасть можливості авантюристам ухвалити важливе політичне рішення.

«Новий Крим з такими, як Балух»

‒ Я хотів би будувати новий Крим з такими, як Балух (засуджений у Криму український активіст Володимир Балух ‒ КР), а не з тими, хто паразитував на проблемах Криму. Крим сильно змінився. Тому що Балуха не було, не помічали. Тому що потрібно було бачити людей, які паразитують на російських ідеях заради своєї особистої користі.

Тепер люди бачать, що є українці, такі як Балух, які мають гідність, люблять свою країну. І кримських татар називають братами. Їх вже там чимало.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG