Доступність посилання

ТОП новини

«Для студентів із Криму має бути окрема програма». Про кримську освіту з Володимиром Казаріним


Студенти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Ілюстраційне фото

У поточному навчальному році на навчання до закладів вищої освіти на материковій Україні зарахували понад дві тисячі студентів із Криму та непідконтрольних Україні частин Донбасу. Через спеціальні освітні заклади «Крим-Україна» студенти з півострова найчастіше вступали до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського.

«З початку роботи освітніх центрів «Крим-Україна» і «Донбас-Україна», створених у 2016 році, удвічі збільшилася кількість вступників з тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу до українських закладів вищої освіти: у поточному році на навчання було зараховано 2083 студенти. З метою безпеки вступників у рейтингових списках і наказах про зарахування їхні прізвища шифрувалися», – зазначав міністр освіти України Сергій Шкарлет.

Українські правозахисники та юристи регулярно роз'яснюють, якими пільгами можуть скористатися студенти з Криму та Донбасу в українських вишах.

Про ситуацію щодо навчання кримчан у вишах України, про те, що відбувається з вищою освітою в Криму та скільки іноземних студентів вступають до кримських вишів, Радіо Крим.Реалії говорило з професором Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Володимиром Казаріним.

– Володимире Павловичу, чи всім потрібна вища освіта? Чи треба всім бігти за дипломом, або ж цілком можна бути щасливою людиною без вищої освіти?

– З одного боку, є люди, які не отримували жодної вищої освіти. Деякі навіть із середньою освітою з різних причин не до кінця потоваришували. І ми можемо назвати багатьох великих видатних людей, які відбулися як великі видатні люди (без освіти – КР). Але це виняток.

Треба уникнути старого радянського принципу: отримуємо диплом і назавжди забуваємо про освіту

Я відповім із переконанням – звичайно, так! Потрібно здобувати вищу освіту! Але треба уникнути старого радянського принципу: отримуємо диплом і назавжди забуваємо про освіту – мовляв, цей диплом на все життя. Напевно, не треба буде незабаром вчитися п'ять років, недарма ж розділена західна практика освіти, що до нас прийшла – ось бакалавр, ось магістр. Для якогось виду діяльності бакалавра достатньо. Якщо ти хочеш отримати ступінь магістра, то прийдеш до вишу, коли виникне така потреба.

Володимир Казарін
Володимир Казарін

– Які виклики стоять перед кримськими абітурієнтами, які хочуть здобувати вищу освіту в Україні, а потім, можливо, за кордоном?

– Діти з окупованих територій перебувають у найважчому становищі. Почну з побутових речей. Зрозуміло, що студентська стипендія сьогодні, прямо скажемо, нікчемна. Тим паче, що значну її частину студент одразу віддає на оплату за гуртожиток. Молоді люди з материкової України на вікенд можуть сісти в автобус, електричку, поїзд, поїхати додому та підгодуватися. Мама в дорогу дасть сумку із соліннями, грошей трохи дасть, щоб підтримати. Студент із Криму, Донецька та Луганська не може дозволити собі поїхати на вікенд, бо за три дні йому не повернутися. По-друге, з жодною сумкою з продуктами його назад не пропустять.

Треба щонайменше вдвічі-втричі збільшити стипендію для них, бо вони відірвані від дому

Якщо ми хочемо, щоб студенти з окупованих територій спокійно й з належною віддачею навчалися і з бажанням їхали на материкову Україну, треба щонайменше вдвічі-втричі збільшити стипендію для них, бо вони відірвані від дому. Потрібно створити студентам нормальні умови у гуртожитках, бо у нас усі гуртожитки збудовані за радянських часів за принципом «зручності на поверсі». Зрештою, треба давати забезпечувану вишем можливість підробляти. Тому що роботодавців не влаштовує неповний робочий день, вони шукають на постійній основі. Я думаю, тут має бути окрема програма.

– Днями російське видання «Вести.Крым» випустило сюжет про іноземних студентів, які приїжджають навчатись на півострів. У ньому йдеться про те, що у «Кримському федеральному університеті» навчаються студенти з 50 держав – понад 2 тисячі осіб. Чому іноземні студенти продовжують приїжджати до Криму? Це колишня слава про кримську освіту спрацьовує чи справді Крим сьогодні готовий ділитися знаннями та досвідом, а існуюча навчальна база може бути корисною різним студентам?

– По-перше, я не вірю жодному слову з цього репортажу. І я можу довести, що це все неправда. Справа в тому, що в нашому університеті завжди були дуже сильні та численні методики викладання російської мови для іноземців – «РКІ – російська як іноземна» (спеціалізація навчальних закладів, що надають кваліфікацію «викладач російської мови як іноземної» – КР). Ця кафедра ліквідована десь півтора роки тому. Про яку освіту для іноземців може бути мова, якщо цієї кафедри немає? Вона приймає на відділення цих абітурієнтів, потім вона навчає їх протягом 6-10 місяців володінню мовою і тоді вони розходяться по різних факультетах.

Я знаю це від моїх друзів, товаришів, які з різних причин залишилися працювати там і не можуть виїхати. Усі ці розмови про тисячі іноземців – повна неправда. Неправда вона зокрема тому, що, наприклад, Китай повністю відкликав своїх студентів звідти і відмовився від усіх економічних проєктів, які Росія пропонувала йому на території Криму.

Раніше в Міністерстві освіти і науки України повідомляли, що до українських закладів вищої освіти цього року на навчання було зараховано понад дві тисячі студентів з анексованого Криму та окупованих частин Донбасу.

1 вересня український омбудсман Людмила Денісова повідомила, що до освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» у 2021 році звернулися вдвічі менше абітурієнтів, ніж роком раніше.

Абітурієнти, які вступали з Криму та Донбасу до українських установ вищої освіти, могли подати до п'яти заяв на бюджет до 20 липня 2021 року. Вступ відбувався через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна».

(Текст підготувала Ольга Гах)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG