Доступність посилання

ТОП новини

Якщо ви стали жертвою указу Путіна: правозахисники – про вилучення землі в Криму


Краєвид на Демерджі на Південному узбережжі Криму. Ілюстраційне фото

Понад шість із половиною тисяч ділянок на «прикордонних» територіях Криму залишаються у власності «іноземців», і незабаром почнеться примусовий продаж цієї землі. Про це заявила глава Держкомреєстру російського уряду Криму Інна Смаль. Під іноземцями російська влада Криму має на увазі, зокрема, жителів материкової частини України.

Як скоро в Криму можуть розпочатися аукціони з продажу землі, що належить мешканцям материкової України? Який вихід із цієї ситуації знаходять власники земельних ділянок? Як Україна чи міжнародні суди можуть допомогти законним власникам зберегти та захистити землю? Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Крим.Важливе», обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Микита Петровець; кримський юрист, спеціаліст із земельних питань Алім Мамбетов; юрист-міжнародник, експредставник президента України в АР Крим Борис Бабін та експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський.

До 20 березня 2021 року власники ділянок у «прикордонних регіонах» Криму, які не мають паспорту громадянина Росії, могли за власним бажанням розпоряджатися своєю землею: продавати, дарувати або передавати її в державну чи муніципальну власність. В останньому випадку «іноземці» мали пріоритетне право на оренду своєї колишньої землі, розповідали кримські ЗМІ.

Глава Держкомреєстру російського уряду Криму Інна Смаль
Глава Держкомреєстру російського уряду Криму Інна Смаль

«Якщо навесні 2020 року у власності іноземців було приблизно 11,5 тисячі ділянок у прикордонних територіях Криму, то до липня 2021 року їх налічувалося близько 7,3 тисячі. З липня до середини листопада було переоформлено ще 743 ділянки», – повідомила глава Держкомреєстру Криму Інна Смаль.

За її інформацією, зараз у Єдиному реєстрі нерухомості сусідньої Росії містяться відомості про 6,6 тисяч кримських ділянок, які перебувають у власності громадян інших країн.

Смаль рекомендує власникам землі прискоритися, оскільки найближчим часом органи місцевого самоврядування розпочнуть інтенсивну роботу з «нерезидентами Росії».

«Иностранцам» теперь нельзя владеть землей в Крыму. Что будет с их домами? (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:13 0:00

Держкомреєстр Криму, за її словами, спрямує місцевій владі актуальну інформацію про власників, а потім представники органів самоврядування відсудять і примусово продадуть ділянки.

24 березня 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ,
що розширив заборону на володіння землею іноземцями на анексований Крим. До переліку увійшла більшість прибережних районів півострова, включаючи курортні міста: Керч, Ялту, Євпаторію і Севастополь. Заборона не торкнулася лише трьох районів Криму, що не межують із материковою частиною України та не мають виходу до Чорного моря.

Російська влада відвела рік на розпорядження своїм майном «іноземним громадянам», зокрема українцям. Практично весь 2020 рік в'їзд до Криму жорстко обмежувався російською стороною через пандемію коронавірусу. При цьому наявність землі або будинку на півострові не було підставою для в'їзду туди.

У російському реєстрі судових і нормативних актів уже почали з'являтися рішення судів щодо нерухомості на півострові з посиланням на указ Володимира Путіна. Причому, згідно з указом, що забороняє іноземцям володіти землею на кримських «прикордонних територіях», «іноземці» ще мають час для розпорядження своїм майном.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Микита Петровець повідомив, що вже є рішення російських судів щодо земельних ділянок у Феодосії, Судаку та Ленінському районі. Посилаючись на указ Путіна, ці рішення зобов'язують власників провести відчуження землі. Найчастіше у матеріалах судів фігурують українці, каже експерт.

– Найчастіше це громадяни України, які звертаються до суду з позовом щодо визнання свого права власності на землю. Наприклад, на підставі того, що вони мають свідоцтво про право на спадщину, але його не реєструють у російському реєстрі. Або вони мають українське рішення місцевої ради про передачу землі їм у власність, але її теж не реєструють у російському реєстрі. Як правило, суд визнає український правовстановлюючий документ і визнає за громадянином право власності на землю, але у судовому рішенні говорить про указ Путіна, згідно з яким власник має здійснити відчуження ділянки.

Поява таких судових рішень до початку масового примусового відчуження землі в Криму свідчить про те, що «часу не так багато, як хотілося б», каже Микита Петровець. Він рекомендує громадянам України, чиї землі буде вилучено в Криму, звертатися за допомогою до Української Гельсінської спілки з прав людини. Там обіцяють допомогти оскаржити це рішення в Європейському суді з прав людини.

Алушта. Краєвид на виноградники, ілюстраційне фото
Алушта. Краєвид на виноградники, ілюстраційне фото

Кримський юрист, який спеціалізується на земельних питаннях, Алім Мамбетов розповідає, що під час судового відчуження землі кримській владі потрібно буде надіслати копію позовної заяви відповідачам. І це може стати проблемою, якщо власники землі живуть поза півостровом.

– Як громадяни України отримуватимуть ці повідомлення – невідомо. У Криму є практика, коли відповідачами у справах є громадяни України з некримською реєстрацією. В одному з випадків кримський суд надсилав їм повідомлення про дату і час розгляду справи. І була відповідь із територіального відділу української пошти, що особа не отримала це повідомлення. Можливо, у разі відчуження землі діятимуть за аналогією. Якщо суд отримає відповідь, що особа не отримала повідомлення, то справа розглядатиметься без відповідача.

Експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський каже, що примусове вилучення земельних ділянок у Криму в іноземців та українців суперечить міжнародному законодавству, яке захищає право власності на окупованій території.

– Низка норм міжнародного гуманітарного права регламентує, що приватна власність не підлягає конфіскації, що заборонено забирати землю не лише у фізичних осіб, а й у релігійних організацій. Росія зобов'язана виконувати ці норми, у тому числі й на території Криму, оскільки відповідає за права людини на цій території. Оскаржити дії Росії можна в Європейському суді з прав людини. І для цього не потрібно чекати, поки до вас прийдуть із позовом. Право звернутися до ЄСПЛ є вже зараз, бо це порушення. Ви вже стали жертвою цього указу, і ви будь-якої миті можете втратити свою власність. А ефективних засобів захисту на окупованій території Криму та в Росії не існує.

Експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський
Експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський

Мартиновський вважає, що громадянам України не варто відмовлятися від участі в судах у Криму. На його думку, краще отримати весь пакет документів, який дозволить оскаржити майбутні рішення до ЄСПЛ. При цьому заради безпеки правозахисник радить не їхати на півострів, а звернутися до місцевих адвокатів.

Юрист-міжнародник, експредставник президента України в АР Крим Борис Бабін вважає, що російській владі «світить серйозна хвиля» позовів через примусове відчуження землі в осіб без російського паспорта. «Правовий фундамент» цього процесу закладено у проміжному рішенні ЄСПЛ, яким, за словами Бабіна, встановлено, що в Криму немає правових механізмів захисту майна, а місцева адміністрація «практикує захоплення власності».

(Текст підготувала Олександра Шевченко)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG