КРИМ – Напередодні очікуваної деокупації Криму все частіше звучить тема посилення комунікації української влади з кримчанами з метою підвищення ефективності майбутнього процесу реінтеграції Кримського півострова та громадян України, які живуть тут, в українську спільноту. Про те, якою бачать комунікацію кримські активісти та українські правозахисники, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
23 лютого на круглому столі на тему «Реінтеграція населення деокупованих територій Донбасу та Криму в Україну: права і громадянство» заступник представника президента України в АРК Денис Чистіков зазначив, що на базі Представництва вже кілька місяців працює міжвідомча робоча група із залученням представників державних органів та експертів , що напрацьовує перші кроки після деокупації.
«Ми вже повинні мати план на час звільнення півострова від окупантів, бо паузи тоді не буде. Також необхідно правильно комунікувати з громадянами України в Криму, які очікують на звільнення від окупації всі ці дев'ять років і можуть стати частиною успішної та ефективної реінтеграційної політики», – зазначив Чистіков.
Керівник громадської організації «Актив Криму» корінний севастополець Руслан Жаднов вважає, що головне завдання – реалізувати реінтеграційну політику максимально безболісно для кримчан.
Майже у всіх сферах потрібно буде перебудовуватися. І головне завдання – провести реформи максимально безболісноРуслан Жаднов
За період окупації там виросло ціле покоління. Що їм вселяли за допомогою російської пропаганди, ми знаємо. У Криму забули українську мову, і кримчани її забули не з власного бажання. У представників бізнесу економічні зв'язки наразі заточені під російський ринок. Майже у всіх сферах потрібно буде перебудовуватися. І головне завдання – провести реформи максимально безболісно. Вже працює група експертів із розробки програми реінтеграції. На мій погляд, до цієї роботи повинні залучатися переважно кримчани для розуміння специфіки та менталітету нашого регіону. У програмі реінтеграції має бути передбачений перехідний період, і він, швидше за все, триватиме кілька років. У Криму, як і в інших регіонах України, живуть такі ж люди, які хочуть миру, стабільності та благополуччя. І чим швидше налагодиться мирне життя на півострові, запрацює бізнес, поїдуть туристи, відновиться транспортна інфраструктура, тим менше буде напруження. Коли у Криму буде можливість сісти на літак міжнародного лоукостера без візи, у вихідні відпочити в європейській країні, розплачуватися карткою міжнародних платіжних систем, хіба залишаться чимось незадоволені? Я сумніваюся. Завдання – максимально швидко відновити вільне повноцінне життя на півострові», – розповів Крим.Реалії громадський діяч.
На думку активіста міжнародного руху #LiberateCrimea Руслана Сейдаметова, який має досвід роботи в Представництві президента України в АРК, кримчани повинні почути від Києва уніфіковані відповіді на всі їхні питання, що стосуються реінтеграції.
Потрібно правильно та чітко донести до жителів Криму всі ті плани, які будує уряд України щодо деокупації та реінтеграціїРуслан Сейдаметов
«Комунікація, з погляду чиновника, – це широке поняття, яке можна описати як комплекс заходів в інформаційному просторі, спрямований на донесення до всіх громадян або їх частини певних меседжів, які містять ключову інформацію про плани державної політики в тій чи іншій сфері, а також отримання інформації щодо сприйняття такої інформації цільовою аудиторією. Простіше кажучи, потрібно правильно та чітко донести до жителів Криму всі ті плани, які будує уряд України щодо деокупації та реінтеграції АРК і Севастополя, а також те, що влада має почути й відповісти на страхи та побоювання громадян у Криму. Але поки що владою чітких меседжів не сформульовано. Єдине, у чому сходяться всі, – Крим буде звільнено. У такій ситуації, навіть перебуваючи у Києві, розібратися складно, не те, що у Криму. В моєму розумінні правильно комунікувати – це коли держава має єдиний обов'язковий для всіх рамковий документ, що визначає ключові аспекти політики реінтеграції. Коли всі державні структури – від президента до пересічного співробітника профільного органу – на підставі цього затвердженого документа мають єдине, чітке розуміння, що і як відбуватиметься у Криму та озвучують ці тези уніфіковано. Коли люди у Криму чітко розуміють, що буде і як буде», – поділився своїм баченням проблеми з Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст, колишній політв'язень Кремля Ісмаїл Рамазанов упевнений, що чим швидше кримчани отримуватимуть чіткі сигнали від Києва, то успішніше відбуватиметься деокупація та реінтеграція Криму.
Потрібно готувати не лише нормативний ґрунт, а й кадриІсмаїл Рамазанов
«Це наболіла тема. До сьогодні ми не прописали весь механізм дій для успішної деокупації та подальшої реінтеграції. Ми маємо дати чіткий сигнал для наших громадян у Криму, як це буде. Особисто я вважаю, що в Криму потрібно буде створювати військово-цивільну адміністрацію, бо протягом дев'яти років окупації громадяни України тут зазнали тривалого впливу пропаганди, морального та фізичного насильства. Необхідно терміново готувати нормативно-правову базу, щоб усе було готове на момент деокупації. Впевнений, що коли розпочнеться деокупація – наші громадяни допомагатимуть нам там усіма способами. Потрібно готувати не лише нормативний ґрунт, а й кадри», – повідомив свою точку зору Крим.Реалії активіст.
Виконавча директорка ГО «Платформа прав людини», українська правозахисниця Олександра Степанова вважає, що головне у цьому питанні – це «професійна реалізація перехідного правосуддя».
Фіналізована концепція перехідного правосуддя мають бути вже зараз чи найближчим часомОлександра Степанова
«Ключовим моментом для побудови правильної, справедливої та перспективної комунікації з жителями деокупованого Криму стане професійна реалізація перехідного правосуддя. Не повинно бути «полювання на відьом», але й покарання має знайти тих, кого потрібно. Інша частина дискусії – це тимчасове обмеження деяких політичних прав людей, які жили дев'ять років під окупацією. Насамперед, йдеться про активне та пасивне виборче право – право голосувати та право бути обраним. Тут єдиної думки немає, але відповіді на ці складні питання та фіналізована концепція перехідного правосуддя мають бути вже зараз чи найближчим часом. Ухвалювати поспіхом відповідні непрості закони, коли територію вже звільнили, буде дуже ризиковано з погляду стандартів прав людини. Ця війна, у тому числі щодо цінностей, і перемагаючи Росію, ми точно не повинні стати нею чи хоча б схожими на них», – розповіла про своє бачення ситуації Крим.Реалії правозахисниця.
Кримський активіст Андрій Білозеров у коментарі Крим.Реалії зазначив, що громадяни України в Криму мають бути впевнені, що після деокупації не буде обмеження їхніх прав.
«На мій погляд, українська влада, яка є в Криму єдино законною та легітимною відповідно до норм міжнародного права, після повернення до Криму має показати кримчанам кілька важливих аспектів. Перше – ніхто з представників законної влади та її органів, у тому числі силових (ЗСУ, МВС, СБУ тощо) не збирається обмежувати права людей у Криму, незалежно від їхньої національності. Друге – гарантується право на рівноправність мов жителів Криму відповідно до статті 10 Конституції України. І третє – у Криму відновлюється дія українських законів, суворе дотримання законності на всій деокупованій (звільненій) території. На мій погляд, це найважливіші аспекти комунікації легітимної влади з жителями Криму», – зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст Олексій Єфремов у діалозі Києва з кримчанами пропонує не забувати, що кримчани вже дев'ять років страждають в окупації та чекають від української влади розуміння й емпатії.
Важливо залишати місце гуманізму, емпатії, зі спробою зрозуміти й іноді навіть пробачитиОлексій Єфремов
«Найчастіше кримчан все ж таки тригерить, як із ними спілкуються українські чиновники та можновладці. За моїми спостереженнями, на тлі війни у багатьох чиновників частіше, ніж можна, виявляються емоції на шкоду професіоналізму та діловій етиці. Розумію, що є особисті причини ненавидіти окупантів, але кримчани вже дев'ять років страждають в окупації, і про це не варто забувати. Звичайно, найлегше мазати всіх однією фарбою, ніж розбиратися в кожному випадку індивідуально. Мені при спілкуванні з такими чиновниками часом простіше з посмішкою промовчати, ніж кожному розповідати про штрафи, обшуки, тортури, суди та відсидки. І, нарешті, важливо залишати місце гуманізму, емпатії, зі спробою зрозуміти й іноді навіть пробачити. Кримчани розбігаються по всьому світу не від хорошого життя», – повідомив про свої спостереження Крим.Реалії активіст.
Постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева відзначила зростання проукраїнської активності в Криму, заявивши, що люди точно відчули повернення Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
