Доступність посилання

ТОП новини

Після «референдумів» кримські строковики вирушать на війну – активісти


Ілюстраційне фото

Окупаційна російська влада Запоріжжя та Херсона за прикладом анексованого Криму заявила про рішення провести «референдуми» та «приєднатися до Росії». Секретар Генради «Единой России» Андрій Турчак також запевнив, що «референдуми» у так званих «ДНР» та «ЛНР» відбудуться, додавши, що «це територія Росії». Крим.Реалії вирішили з'ясувати, чим проведення цих псевдореферендумів загрожує жителям анексованого Криму.

Спікер Білого дому з нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що, за деякими ознаками, Росія все ще планує провести «референдуми» вже цього місяця. «Це їхній спосіб досягти якоїсь подоби політичної легітимності військових успіхів», – вважає чиновник.

На думку українського блогера Олексія Копитка, президент Росії Володимир Путін видав указ про збільшення штатної чисельності збройних сил РФ на 137 тис. осіб, зокрема, з прицілом на «приєднання» окупованих українських територій.

«Створюються формальні підстави, щоб у разі нових маніпуляцій з ОРДЛО офіційно інтегрувати війська бантустанов до складу армії РФ», – вважає блогер.

У разі «приєднання» окупованих українських територій після так званих референдумів у Росії також будуть формальні підстави відправляти туди для проходження служби строковиків, у тому числі незаконно призваних з анексованого Криму.

Отаман громадського казацтва Криму Сергій Акімов упевнений, що Кремль має намір «приєднати» окуповані території, після чого багато кримських строковиків буде відправлено туди для проходження служби.

Сергій Акімов
Сергій Акімов
Наступним призовам у Криму варто приготуватися до найгіршого
Сергій Акімов

«Обов'язково приєднають – референдуми відбудуться формально. І призовники підуть служити. Багато буде тих, хто звідти не повернуться. А як відреагує суспільство? Судячи з усіх подій, що відбуваються вже з 2014 року, і особливо останніх подій, що відбуваються на території України, то Москві не лише на кримське суспільство начхати, а й на всю світову спільноту начхати теж. Тому наступним призовам у Криму варто приготуватися до найгіршого», – розповів про своє бачення ситуації Крим.Реалії громадський діяч.

На думку кримського активіста Дмитра Демчука, навіть частина кримчан, які підтримують військову агресію Росії в Україні, буде проти відправлення строковиків із Криму на окуповані території.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук
Одна справа махати портретом діда на параді перемоги, підтримуючи війну, а інша справа відправити на вірну загибель свого сина
Дмитро Демчук

«Кримське суспільство розділене щонайменше на дві частини – ті, хто за війну, і ті, хто проти війни в Україні. Тим, хто за війну, дано можливість висловлювати публічно свою думку, наприклад, малювати на своїх авто букву Z, носити її на одязі, висловлюватися з цього приводу на ТБ та інших ЗМІ. Тим, хто проти, заборонено все, і є один порятунок – мовчати. Тому точно оцінити відсоткове співвідношення прихильників і противників війни неможливо. Зрозуміло, що противники війни будуть проти відправлення своїх синів на війну. Прихильники так званої СВО, думаю, розділяться у своїх думках з цього приводу, оскільки одна справа махати портретом діда на параді перемоги, підтримуючи війну, а інша справа відправити на вірну загибель свого сина. Для того щоб не створювати ажіотаж, після «референдуму» почнуть призовну кампанію в Криму, але переконуватимуть усіх, що призовники не будуть задіяні у воєнних діях, доки призовники не пройдуть навчання військовій справі, а потім або під тиском, або обманним шляхом кинуть на передову. Адже так уже було в ЛДНР, а чим Крим кращий?» – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

Кримський активіст Павло Степанченко вважає, що відправлення кримських строковиків на окуповані території не викликає відкритого протесту в Криму.

Павло Степанченко
Павло Степанченко
Коли строковики загинули, хто у Криму вийшов із вимогою припинити війну? Одиниці
Павл Степанченко

«Вигодоване на пропаганді суспільство спокійно сприйме службу кримських хлопців, так само як сприйняло «вантаж 200», що повернувся з братовбивчої війни. У нас злиденний народ, тому поїдуть із Криму за контрактом служити на Херсонщину та в Запорізьку область, захочуть заробити, не вистачить контрактників – відправлять строковиків чи завербують ув'язнених. Історія із загиблими моряками з Криму на військовому затонулому крейсері «Москва» показала роз'єднаність і занепад духу в заляканому суспільстві. Коли строковики загинули, хто у Криму вийшов із вимогою припинити війну? Одиниці. Охочих виходити з плакатом проти війни і, тим більше, проти відправки кримських хлопців служити на невизнані території, на пальцях порахувати можна буде. Якщо у батьків призовників є сила волі та голова на плечах, то їхні сини не підуть зі зброєю в руках служити в армії Росії на території України», – розповів свою думку Крим.Реалії активіст.

А ось кримський активіст Олексій Якубенко має сумнів щодо можливості проведення «референдумів» на окупованих територіях.

«Лише одиниці в Криму приймуть на ура такий розвиток подій! Якщо ж таке станеться, то основна маса всіма правдами й неправдами обходитиме військкомати десятою дорогою через хутір! Чесно кажучи, я слабо вірю в ці «референдуми», – наголосив активіст.

США заявили, що не визнають референдуми на території України.

Участь у псевдореферендумах, які російські окупанти планують провести у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, може закінчитися для українців кримінальною статтею. Про це заявила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону 3 вересня.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG