Президент Росії Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію для поповнення резервів російської армії в рамках її повномасштабного вторгнення в Україну. Підконтрольна Москві влада Криму вже формує штаби для військового призову. Як реагують на те, що відбувається, жителі півострова, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Часткову мобілізацію у Росії Володимир Путін оголосив вранці 21 вересня. Згідно з його указом, призову підлягають громадяни Росії, які перебувають у запасі та проходили військову службу.
Підконтрольна Москві влада Криму оперативно звітувала про створення штабів для проведення мобілізаційних заходів.
«Ми з усім упораємося»
У Криму створено штаб для сприяння виконанню указу «Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації» та складено списки кримчан, які підлягають мобілізації, заявив російський глава регіону Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Російський уряд Криму, міністерства та відомства, за його словами, працюють «у прямому контакті» з командуванням Збройних Сил Росії.
«Кримчани єдині у підтримці Президента та його рішень, у тому числі у проведенні часткової мобілізації. Уряд Криму надасть усю необхідну допомогу та сприяння військовим комісаріатам республіки у проведенні комплексу мобілізаційних заходів», – запевнив Сергій Аксьонов.
Призовну комісію створюють і в Севастополі, повідомив російський губернатор міста Михайло Развожаєв.
Сьогодні в Севастополі буде створено призовну комісію, яку я очолюМихайло Развожаєв
«Главам регіонів доручено надати всебічну підтримку військкоматам. Ми почали виконувати це доручення. Сьогодні в Севастополі буде створено призовну комісію, яку я очолю. Наша країна сильна, і ми з усім упораємося», – сказав він.
Напередодні оголошеної Володимиром Путіним часткової мобілізації в Росії кримське видання QHA повідомило, що від військовозобов'язаних у Криму вимагають узгоджувати виїзд за межі півострова з військовими комісаріатами.
Радник російського глави Криму Олег Крючков це спростував. Він стверджує, що у Криму не планують забороняти виїзд призовникам.
«Не дуже боюся, що повістка прийде»
Згідно з указом Путіна, призвати на війну можуть багатьох публічних діячів Криму з проросійськими поглядами або тих, хто відкрито підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Дехто вже відреагував на те, що відбувається.
Проросійський блогер з Ялти Вадим Екстримов пообіцяв, що не ухилятиметься від призову, якщо отримає повістку в армію.
Я не дуже боюся, що мені прийде повісткаВадим Екстримов
На запитання підписників, чи він готовий сам йти на фронт, блогер відповів: «Якщо чесно, то не дуже. Я не дуже боюся, що мені прийде повістка. Я не служив, у військовому квитку у мене написано, що я – рядовий запасу, придатний до нестройової військової служби у воєнний час. Якщо повістка прийде, то я не ухилятимуся».
Він розповів, що під мобілізацію також може потрапити його брат, який раніше служив в українській армії та є офіцером запасу. Наразі його немає в Криму, оскільки він «дуже вчасно поплив у моря-океани», зазначив Вадим Екстримов.
Опинитися в лавах російської армії може і проросійський блогер із Феодосії Олександр Таліпов. Він підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну та допомагає екіпірувати російську армію. У зв'язку з оголошеною частковою мобілізацією в Росії він зазначає, що, можливо, незабаром екіпірувати потрібно буде його самого.
Серед мобілізованих, згідно з указом Путіна, може бути кримський проросійський активіст Ленур Усманов, який раніше також служив в українській армії. На його думку, першими слід мобілізувати членів уряду, депутатів від партії «Единая Россия» та її виборців, щоб вони «показали, як треба батьківщину любити».
«Кримські резерви» – це наша сила»
Оголошена Путіним часткова мобілізація в Росії дозволить багатьом прихильникам повномасштабного вторгнення цієї країни в Україну поглянути на те, що відбувається, не з дивана, а з окопа.
Для багатьох кримчан 2014 рік був внутрішнім компромісом: аби не війна, а чи буде Росія чи Україна – однаковоПавло Лакійчук
«Добре спостерігати за «відновленням справедливості» у ненависній Україні з дивана, а не з дна окопа. З дна окопа – зовсім не цікаво: «А я-то за що?». Для багатьох кримчан 2014 рік був внутрішнім компромісом: аби не війна, а чи буде Росія чи Україна – однаково. Події на Донбасі багато хто трактував як підтвердження правильності свого вибору «лягти під рашу». Для них «хлорки» у Криму (вибухи на військових об'єктах Росії – КР) стали одкровенням. Страшним. І мобілізація – ще більший жах. Подібне відчували наші «інтегровані» зрадники, які жили за принципом: кому служити – однаково, а тут я вдома і зарплата вища. Тільки до них прозріння прийшло раніше – в лютому-березні. Багато хто вже в поліетиленових мішках», – сказав Крим.Реалії керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Водночас кримчани, які не підтримують російську анексію Криму, але підлягають мобілізації в Росії, можуть стати «резервом» для України, вважає експерт.
Більшість кримчан тихо раділи успіхам ЗСУ. Наразі їх змушують підняти проти України зброюПавло Лакійчук
«Більшість кримчан, які не прийняли окупаційну владу і «сховалися від радарів», з тих чи інших причин отримали російські паспорти, залишаючись у душі громадянами України та чекаючи на її повернення. Вони тихо раділи успіхам ЗСУ. Наразі їх змушують підняти проти України зброю. Важкий вибір! Із цими людьми треба працювати, роз'яснювати їм, як діяти. «Кримські резерви» – це не лише резерви окупаційної армії, як думають Шойгу та Аксьонов. Це і наша сила, це рух опору, який зароджується та відроджується в українському Криму», – стверджує Павло Лакійчук.
Як уникнути війни
Кримчани, примусово призвані до лав російської армії чи інших незаконних формувань, є «жертвами збройного конфлікту», а не злочинцями, заявив раніше прокурор АРК Ігор Поночовний. Вони не підлягатимуть кримінальному переслідуванню, «якщо не скоїли жодного іншого злочину під час служби в окупаційній армії», зазначив прокурор.
При цьому у відомстві закликають кримчан «зробити все можливе», щоб уникнути будь-якої участі у військових формуваннях Росії.
Правозахисники також роз'яснюють, як уникнути мобілізації у Криму. Серед рекомендацій – уникати вручення повістки, тимчасово змінити місце проживання, максимально використовувати підстави для звільнення від служби тощо.
У Представництві президента України в АРК раніше оприлюднили інструкцію для жителів Криму, насильно мобілізованих до російської армії, про те, як правильно здатися в полон Збройним силам України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
