Доступність посилання

ТОП новини

«Моральна підтримка для кримчан»: що для жителів півострова означає український закон про національний спротив


Верховна Рада 16 липня ухвалила закон про національний спротив

Верховна Рада 16 липня ухвалила закон, який міг би змінити історію російської агресії проти України, кажуть експерти. Закон про національний спротив передбачає можливість створювати добровільні формування територіальних громад, яким дозволено використовувати власну мисливську зброю. Автори законопроєкту передбачають, що ведення спротиву здійснюватиметься з настанням особливого періоду на тимчасово окупованій території України. Згідно з документом, національний спротив є складовою частиною комплексної оборони держави. Керівництво національним спротивом здійснюється верховним головнокомандувачем Збройних сил ‒ президентом України.

Що таке національний спротив в Україні та як він функціонуватиме? Як національний спротив буде залучений до процесу деокупації Криму? І що новий закон міг би змінити в новітній історії України?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук; кримський журналіст Микола Семена; військовий журналіст з Криму, ексспікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов; журналіст із Криму, ветеран АТО, інструктор тероборони Євген Лешан; ветеран АТО з Криму Сергій Вікарчук.

Верховна Рада визначила правові та організаційні основи національного спротиву, за президентський законопроєкт №5557 у другому читанні та в цілому проголосували 313 народних депутатів. Також збільшена чисельність українських Збройних сил на 11 тисяч осіб (чисельність ЗСУ зросте до 261 тисячі осіб, із яких 215 тисяч ‒ це військовослужбовці).

Без ефективної територіальної оборони ми не зможемо захиститися від держави-агресора
Антон Геращенко

«Якби ми в Україні мали рівень територіальної оборони як в Естонії, то Росія ніколи не посміла б нападати на нас. У маленькій Естонії на 1,3 мільйона громадян 23 тисячі членів територіальної оборони. Якщо Україна більша за Естонію у тридцять разів, то має бути 660 тисяч громадян, які мають бути озброєні й мати навички поводження з гранатометами, гвинтівками, надавати медичну допомогу, бути організованими в загони для охорони залізничних, транспортних вузлів, обороняти тили збройних сил. Для того, щоб це створити, потрібно багато років і багато грошей, але без ефективної територіальної оборони ми не зможемо захиститися від держави-агресора», ‒ вважає заступник голови МВС України Антон Геращенко.

Таку думку підтримує і керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. В ефірі Радіо Крим.Реалії він говорив про давню необхідність ухвалення такого закону.

‒ Згадайте Другу світову війну та роль партизанського руху, який забезпечував підтримку військовим. У 2014 році Росія недооцінила наш спротив, але якби у нас було ще більше підготовлених, мотивованих людей, це було б ще краще. Адже волонтери, які в основі й зупинили ворога у 2014 році, були не підготовлені й не озброєні. Якщо на території окупованого Криму чи Донбасу виникатимуть осередки національного спротиву, я вважаю, Україна має їх підтримувати.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

За словами кримського журналіста Миколи Семени, ухвалення подібного закону ‒ моральна підтримка для кримчан. Окрім того, він вважає цей документ необхідним кроком для підвищення обороноздатності України.

Думаю, цей закон важливий психологічно ‒ як мобілізація народу
Микола Семена

– Думаю, цей закон важливий психологічно ‒ як мобілізація народу. Кожен українець має розуміти, що він ‒ частинка армії, яка протистоїть агресору. У 2014 році в Криму й на Донбасі багато чиновників погодилися з окупацією, виявилися колаборантами. Думаю, це недолік виховної роботи. Чому українські солдати переважно не вийшли з окупованого Криму? Тому що на півострові живуть їхні родичі, все життя минуло там і залишити Крим ‒ це ціла проблема. Україні потрібно змінити формування територіальної оборони, принципи організації армії, національного спротиву. Ці питання потрібно розглядати зі школи, мати спеціальні підрозділи у ВНЗ. В Ізраїлі, наприклад, ця модель випробувана, і кожен громадянин знає своє місце в строю. Україні досить уже розслаблятися, кожен українець має бути воїном, інакше такого сильного ворога нам не здолати. Прийде момент для звільнення Криму та Донбасу, і тут без військових локальних операцій не обійтися. Цей закон підвищує готовність до проведення подібних операцій, які поставлять крапку в окупації Росією українських територій.

Микола Семена
Микола Семена

Військовий журналіст із Криму, ексспікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що ухвалений закон регламентує порядок дій добровольців.

‒ Ми пам'ятаємо, що на самому початку російської агресії до лав добровольчих батальйонів вступали громадяни України, які не мали військового досвіду та досвіду виконання завдань щодо захисту своєї країни. Зараз затверджений порядок використання цих сил і використання ними зброї, абсолютно чітко регламентується діяльність таких добровільних підрозділів, щоб надалі у правоохоронців не виникало запитань.

Владислав Селезньов
Владислав Селезньов

Журналіст із Криму, ветеран АТО, інструктор тероборони Євген Лешан в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснив функцію територіальної оборони.

Територіальна оборона покликана забезпечити лад у тилу, поки збройні сили працюють на лінії фронту
Євген Лешан

– Територіальна оборона покликана забезпечити лад у тилу, поки збройні сили працюють на лінії фронту. Законом розділені бригади тероборони та підрозділи територіальних громад ‒ активісти з зареєстрованою зброєю. Останні зможуть діяти швидко, не озираючись і не чекаючи наказів. Так підрозділи тероборони дадуть час військовим підрозділам зібратися і дати відповідь агресорові. Якщо цей закон буде реалізований, то в областях, які межують з окупованим Кримом, значно підвищаться проукраїнський градус і готовність людей силою захищати своє. А мотивацією до участі мають бути не тільки патріотичні почуття, а й, наприклад, соціальний пакет, компенсації за участь у тренуваннях, зборах. Якщо держава хоче, щоб її захищали, вона має виділяти на це кошти.

Ветеран АТО з Криму Сергій Вікарчук упевнений, якби такий закон ухвалили раніше, це могло б кардинально змінити історію російської агресії проти України.

‒ Якби ці закони були ухвалені у 2014 році, це дозволило б мені кардинально швидше ухвалювати рішення, ми були б уже зібрані. В Євпаторії я мав команду з тридцяти осіб, ми планували свою самооборону й хотіли патрулювати вулиці. Ми хотіли обороняти своє місто від приходу російських військових. Ми зверталися до представника Збройних сил України, і якби тоді в нього були розпорядження підтримувати команду, це кардинально змінило б історію. Я мав досвід участі в тренуваннях у команді резервістів, багато людей не мали мотивації. Мені здається, для гарної мотивації потрібне фінансове забезпечення, соціальне становище, чіткий розподіл дій. Люди працюють і не завжди є час на «ура-патріотизм».

Сергій Вікарчук
Сергій Вікарчук

Закон України про національний спротив набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2022 року.

У супровідних документах до законопроєкту зазначено, що для його реалізації тільки у 2022 році необхідно 2,5 мільярда гривень бюджетних коштів.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG