У російських каналах з'явилися відомості про стрільби ракетами по Одесі з позиції стаціонарного ракетного комплексу «Утьос» біля анексованого Севастополя. Цей об'єкт був побудований ще за Радянського Союзу і заново введений в дію російськими військовими незадовго до початку повномасштабної війни проти України. Що це за комплекс і чи можна його уразити, розбиралися Крим.Реалії.
«В Одеському порту, після залпу БРК «Утьос» та «Бастіон» з кримського берега, ймовірно, знищено судно на рейді порту Одеса та ще одне судно на причальній стінці під час розвантаження ракет і снарядів. Об'єкт «Сотка» під Севастополем постарався», – пише кримський провоєнний Telegram-канал «Камни, бл*ди, бескозырки». Інших подробиць російський паблік не наводить.
9 жовтня голова Одеської обласної військової адміністрації України Олег Кіпер заявив, що росіяни завдали удару балістичними ракетами по портовій інфраструктурі в Одеському районі. Також, за даними ДСНС України, ракети влучили у цивільне судно під прапором Палау в Одеському порту, а в ніч із 5 на 6 жовтня було пошкоджено ще одне поблизу міста.
«Російські джерела намагалися виправдати нещодавні російські удари по цивільних суднах, стверджуючи, що ці судна перевозили зброю, але ISW не бачив незалежних підтверджень цих тверджень», – йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 10 жовтня.
«Об'єкт 100»
Згадана у повідомленні «Сотка» – це так званий «Об'єкт 100» під Балаклавою. Крим.Реалії у 2020 році вже прогулювалися його територією.
Комплекс берегових ракетних позицій «Утьос», який за радянською військовою номенклатурою мав код «Об'єкт 100», або «Об'єкт №100», складався з двох дивізіонів, перший з яких був збудований у горах біля села Оборонне, другий – за шість кілометрів на схід, біля села Резервне. Будівництво почалося 1954 року. На кожному з дивізіонів до нього залучали до тисячі людей.
Комплекс зводили у скельній породі – для захисту від ядерної зброї. Глибоко під землею розміщувалися командний пункт, сховища ракет і цехи для підготовки та заправки паливом. Стартові позиції зводилися із жароміцного бетону. Об'єкт мав дизельні електростанції, фільтровентиляційні установки, запаси пального, води та продовольства, що забезпечують життєдіяльність при повній герметизації після атомного удару.
Комплекс запустили 1957 року, а 1960-го військова частина отримала постійне найменування – 362-й окремий береговий ракетний полк. Востаннє на «Утьосі» стріляли 1993 року.
Після розподілу Чорноморського флоту 1996 року ракетний комплекс було включено до складу ВМС України. 1997-го проводився навчальний пуск ракети. 2002 року дивізіон біля села Оборонне було розформовано, озброєння та обладнання демонтовано.
При цьому дивізіон біля села Резервне був законсервований фахівцями ВМСУ та зберігся. Восени 2016 року російські ЗМІ повідомляли, що його відновлено і буде введено до бойового складу російського Чорноморського флоту. Планувалося, що перший береговий ракетний комплекс «Бастіон» шахтного базування запустять уже до 2020 року для розгортання протикорабельних ракет «Яхонт» і розроблених на той час нових варіантів ракет.
У 2017 році з БРК в районі Резервного здійснювали пуски крилатих ракет на навчаннях, а в 2019 році комплекс модернізували.
У жовтні 2020 року повідомлялося про стрільби з БРК «Утьос» під час навчань. Як повідомляла пресслужба Чорноморського флоту РФ, бойовий розрахунок комплексу «Утьос» випустив по умовному противнику ракету «Прогрес».
Може стріляти «Оніксами» та «Цирконами»
Про стрільби російських військових по материковій Україні зі стаціонарного комплексу під Севастополем раніше не було відомо. Інформація в російському пабліку, якщо вона правдива, – це перша згадка про такі запуски. А ось пересувні комплекси «Бастіон» переміщуються переважно по території мису Тарханкут у Західному Криму і звідти завдають ударів.
Номенклатура ракет, якими може стріляти «Бастіон» і, відповідно, БРК «Утьос», досить широка.
Основна ракета – це П-800 «Онікс» (індекс УРАВ ВМФ – 3М55, експортне найменування – «Яхонт», за класифікацією США та НАТО – SS-N-26 Strobile) – радянська універсальна надзвукова протикорабельна ракета середнього радіусу дії, призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями, одиночними кораблями та наземною інфраструктурою в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії.
Стартова маса ракети – три тонни, 10% якої складає бойова частина. Максимальна швидкість становить 884 м/с або 2,6 Маха, або 3182 км/год на висоті. Швидкість біля поверхні 2 Маха (2448 км/год).
Дальність польоту до цілі: «Оникс» – до 300 км (по комбінованій траєкторії), «Онікс-М» – до 800 км. Висота польоту: на маршевій ділянці – до 14 км, на кінцевій ділянці – 10-15 м.
Комплекс «Бастіон» може стріляти не лише «Оніксами», а й новітніми російськими ракетами «Циркон». Принциповою відмінністю цієї ракети є значно більша (до М = 9) швидкість польоту порівняно з іншими російськими протикорабельними ракетами.
Стосовно дальності дії дані у різних джерел відрізняються – вказуються цифри 450 км, 600 км, понад 1000 км. Вага бойової частини становить від 300 до 400 кг.
Як уразити «Утьос»?
Питання це, без сумніву, постає перед українськими воєначальниками та розвідниками. За часів СРСР при будівництві «БРК «Утьос» із жароміцного бетону зводилися стартові позиції та захищені від атомної зброї підземні споруди, в яких розміщувалися командний пункт, сховища ракет і цехи для підготовки та заправки паливом.
Ракети у спорудах розміщувалися на спеціальних технологічних возах зі складеними крилами та переміщувалися до стартових позицій спеціальними механізмами. Біля оголовків поруч зі стартовими позиціями розміщувалися захищені залізобетонні бункери для укриття знятих зі старту ракет.
Виходить, що «Утьос» – об'єкт найвищого ступеня захищеності. «Продовбати» бетонні стіни та стелі чи протиатомні бронедвері наявними на озброєнні українських військ власними та західними ракетами навряд чи вдасться.
Українські військові вже неодноразово дивували нестандартними рішеннями західних стратегів і тактиків, а також російських противників. Починаючи з ураження російських кораблів у Бердянську в березні 2022 року не призначеною для цього ракетою та продовжуючи вибухом на Керченському мосту і створенням власного флоту морських дронів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
