Доступність посилання

ТОП новини

Кримське питання в ООН та ОБСЄ: як Україна протистоїть Росії в міжнародних організаціях


Кримська панель на конференції ОБСЄ 13 вересня 2018 року

ООН вказує на майже трикратне збільшення кількості обшуків помешкань і місць зборів в анексованому Криму в першому півріччі цього року, в порівнянні з таким же періодом минулого. Про це 13 вересня під час презентації другої доповіді про ситуацію з правами людини в Криму повідомила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.

Вона уточнила, що доповідь охоплює період із 13 вересня 2017 року до 30 червня 2018 року й ґрунтується, зокрема, на двох сотнях інтерв'ю з жителями Криму. За інформацією організації, в основному від обшуків постраждали кримськотатарські активісти. Разом із тим того ж дня, 13 вересня, на конференції ОБСЄ в Варшаві в межах дискусійної панелі «Порушення прав людини та міжнародні злочини в Криму» родичі затриманих кримчан розповіли про дії російських силовиків на півострові.

Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар вважає, що виступи родичів кримських політв'язнів дійсно допомагають міжнародному товариству дізнатися правду про події на півострові.

‒ Про такі речі ніколи не дізнаєшся з російських ЗМІ. Але в Варшаві була не тільки ця дискусія, а цілих два тижні в рамках щорічної наради ОБСЄ з питань імплементації людського виміру, присвяченого питанням демократії та прав людини. За три роки найбільша активність російської сторони спостерігалася саме 2018-го. На засіданні про свободу медіа можна було помітити гібридну війну не тільки на окупованих територіях, не тільки в Україні, а й під самим носом міжнародної спільноти. Російська Федерація привезла десятки абсолютно ручних організацій, журналістів і навіть «представників української журналістики». Це не просто ініціатива незалежних організацій, а чітка координація ФСБ із метою просувати свій єдиний наратив: дискредитація України та українського суспільства.

Еміне Джеппар, зокрема, звертає увагу на те, що представники Росії звинувачували саме Київ у порушеннях свободи слова та переслідуваннях журналістів, не говорячи при цьому нічого про стан справ у своїй країні.

Мета сучасної російської пропаганди ‒ посіяти сумніви
Еміне Джеппар

‒ Це вже не традиційна геббельсівська пропаганда, яка має переконати вас у тому, що біле ‒ це чорне. Мета сучасної російської пропаганди ‒ посіяти сумніви. Вони кажуть: «Окей, ви не вірите нам, то й не треба. Але й Україні вірити не можна!» Нібито Україна ‒ це корумпована держава, яка так і не відбулася, з якою домовленості не працюють. Частково цей наратив навіть присутній у розмовах наших партнерів. Проте ця ізоляція, цей тиск, санкції, постійна артикуляція кримської теми й того, що Росія чинить злочини, можливо, матимуть ефект.

Еміне Джеппар
Еміне Джеппар

Юристка правозахисної організації «КримSOS» Марія Квіцинська також була присутня на конференції у Варшаві й упевнена, що європейці виробили певний імунітет проти пропаганди Кремля.

‒ Європейці вже досить скептично ставляться до риторики та російської офіційної делегації, і провладних організацій. Часто на пленарних засіданнях, коли знову лунали висловлювання про те, що в Україні нібито «хунта», що в Криму нібито все добре, модератор переривав виступ спікерів і пропонував повертатися до теми. Безумовно, наші двосторонні зустрічі з делегаціями, з міжнародними партнерами показують, що інтерес до теми Криму є, усі розуміють, що російська риторика абсолютно ні на чому не базується, голослівна.

Український юрист-міжнародник Михайло Буроменський робить висновок, що дії України на подібних засіданнях і конференціях за кордоном поступово приведуть її до успіху в протистоянні з Росією.

‒ Я абсолютно впевнений, що все-таки Україна досягне перелому в цій ситуації. Вона вже «ламає» Росію, яка змушена постійно придумувати нові ідеї, щоб демонструвати нібито відсутність правопорушень. Для нас важливо те, що всі міжнародні організації ‒ ООН, ОБСЄ, Рада Європи ‒ визнають порушення міжнародного права з боку Російської Федерації. Йдеться про дуже серйозні юридичні кроки ‒ зокрема й про позов України проти Росії в Міжнародному суді ООН. Я б усе-таки не применшував роль цих заяв. Не варто, звичайно, очікувати, що розв'язка настане вже завтра: Росія ‒ досить потужний правопорушник, який загруз у цій справі, але країна ще буде досить довгий час намагатися встромляти палиці в колеса. Головне ‒ діяти послідовно, і мені здається, що Україні це вдається.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG