Доступність посилання

ТОП новини

«Бути незадоволеними не зовсім правильно». Про протестну активність у Криму


Мітинг підприємців у Севастополі, 4 червня 2018 року

Крим протестує рідко ‒ до такого висновку дійшли аналітики російської автономної некомерційної організації «Інститут регіональної експертизи». За результатами їхнього загальноросійського дослідження, в яке внесли й анексовані Крим та Севастополь, рейтинг регіонів з найвищою протестною активністю очолила Москва.

На другому місці ‒ Воронежська область, на третьому ‒ Ростовська, на четвертому ‒ Архангельська. П'ятірку лідерів замикає Кубань. Півострів на цьому тлі опинився в групі з найнижчою протестною активністю.

Провідний аналітик автономної некомерційної організації «Інститут регіональної експертизи» Микола Євдокимов розмірковує, чому протестна активність у багатьох регіонах в російському дослідженні виявилася низькою.

‒ Ми розділили регіони на чотири зони умовно за кольорами: червоний ‒ де спостерігається найбільший рівень протестної активності, помаранчевий, жовтий та зелений. Розглядали ситуацію за січень 2019 року, надалі плануємо зробити рейтинг регулярним і розглядати ситуацію в динаміці. Протестна активність не розвивається лінійно, має іноді хвилеподібні характеристики, ситуативні чинники. В цілому в січні можна було звернути увагу, що найбільша кількість регіонів знаходяться в зеленій зоні й протестна активність розвивається для них невисокими темпами. Ми вважаємо, що січень ‒ не зовсім зручний місяць для організації протестів суспільними групами, політичними силами через низку причин: і тривалі свята, і холодна погода, і те, що багато реформ набули чинності 1 січня, і людям ще треба усвідомити всі зміни.

Прямої кореляції між якістю життя населення та протестною активністю немає
Микола Євдокимов

Микола Євдокимов відзначає, що головна тема січневих протестів ‒ «сміттєва реформа» та проблеми, пов'язані з утилізацією відходів.

‒ Це торкнулося більшості регіонів, і я думаю, що протести триватимуть, тому що деякі акції йшли вже на початку лютого. У січні ми розділили протести на дві групи: соціально-економічні та політичні. Переважають, звичайно, перші ‒ політичний протест в основному розвивається в формі одиночних пікетів, це не приваблює істотної уваги суспільства та ЗМІ. А ось соціально-економічні вимоги, пов'язані зокрема й з будівництвом сміттєвих полігонів, особливо в Архангельській області, частково в Тамбовській, а також із підвищенням пенсій, були основними. Ми помітили, що рівень протестної активності не стільки свідчить про наявність проблем, скільки про рівень розвитку громадянського суспільства. Прямої кореляції між якістю життя населення та протестною активністю немає.

Микола Євдокимов відзначає, що високий рівень протестної активності спостерігається в мегаполісах, де є ініціативні групи громадян і де розвивається середній клас як політичний суб'єкт.

‒ Крим дійсно спокійний регіон в порівнянні з низкою російських суб'єктів. Ті проблеми, які гостро стоять в уже згаданій Архангельській області, для півострова менш характерні. Окрім того, я думаю, що в Криму досі є інерція приєднання до Росії у 2014 році, у населення живі й розвиваються досить високі очікування від влади. Триває, якщо можна так сказати, медовий місяць з російською владою. Окремі акції були, але вони дозволяють регіону залишатися в зеленій зоні помірної активності.

Завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський вважає, що кримчани досить сильно розділені й не формулюють чітких вимог до влади.

З одного боку, їх «налякала Україна», з іншого боку, їх «підтримала» Росія
Вадим Васютинський

‒ Щоб формувалася протестна активність, кримчани мають відчувати себе єдиним суб'єктом: «Ми всі разом чогось хочемо, а нам не дають». Я думаю, що немає такої єдності в кримському суспільстві, воно дуже сегментоване, як мало який регіон у Росії. По-друге, зовсім нещодавно відбулися дуже суттєві зміни в їхньому житті. З одного боку, їх «налякала Україна», з іншого боку, їх «підтримала» Росія й різко змінила їхню долю. Значна частина кримчан сприйняла це позитивно, і тепер бути незадоволеними їм психологічно здається не зовсім правильно. Кримчани ще порівнюють свої очікування з тим, що вони отримали, і є така загальна невизначеність, що буде далі, через рік-два. На цьому тлі їм хочеться, щоб «все було добре» без конкретики.

Вадим Васютинський вважає, що найближчим часом розраховувати на масові акції протесту в Криму не варто, хіба що російська влада ще сильніше натисне на кримських татар.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG