Доступність посилання

ТОП новини

Кримчанам не варто поспішати обмінювати долари – активісти


Кримчани, які звикли тримати свої заощадження в американській валюті, зіткнулися з проблемою, що далі робити на тлі значного падіння курсу долара США щодо рубля. Крим.Реалії зібрали різні думки і спробували прояснити ситуацію в цьому питанні.

Керівник Ощадбанку Росії Герман Греф вважає нинішню ситуацію з падінням курсу долара парадоксальною. Банкір зазначає, що валютні активи виявилися незатребуваними в умовах, що склалися.

«Різке зниження попиту на валюту, різке зниження імпортних потоків призвели до перезміцнення (рубля – КР). Такої ситуації я не пам'ятаю, коли валюта, власне кажучи, в Росії нікому не потрібна, банки запроваджують негативні комісії, попиту на валютні активи немає», – заявив Греф під час Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Оптимальним курс у 70-80 рублів за долар вважає перший віцепрем'єр Росії Андрій Білоусов.

«Рубль у нас перезміцненний, 55-60 рублів за долар – це надто міцний курс. Рівноважним, комфортним для нашої промисловості є курс від 70 до 80 рублів за долар», – заявив перший віцепрем'єр уряду РФ.

Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму, вважає, що кримчанам, які мають валютні накопичення, не варто панікувати, а слід почекати, і курс долара знову піде вгору.

Що робити з доларами – це серйозне питання. У багатьох заощадження були в американській валюті, і за нинішнього курсу – це втрати. Звичайно, виграли ті, хто здав зеленого на піку, можна сказати, бабла зрубали на рівному місці. Я б не панікував. Чекаємо на пожвавлення імпорту, і рубль знову повернеться до 70-75 рублів за долар. Я не вірю у швидкий крах долара, але й рублю буде до осені непросто», – поділився своєю думкою з підписниками блогер, зазначивши, що Центробанк «зміг досить грамотно стабілізувати національну валюту, але не ціни».

Олександр Горний, російський блогер
Олександр Горний, російський блогер

Кримський активіст Андрій Наухатський у коментарі Крим.Реалії розповів, що багато кримчан вважають зміцнення рубля тимчасовим явищем.

Після штучного «зміцнення» курсу рубля, валюту або скинули за вкрай низькими цінами, або заховали до кращих часів
Андрій Наухатський

«Кримчани зі старих часів звикли до нестабільності валют. І, як і раніше, вважають за краще зберігати свої заощадження в американських доларах. Водночас ситуація на російському валютному ринку призвела до того, що на початку весни деякі кримчани були помилково змушені перевести залишки накопичень і активів в рублях у долари за штучно завищеним курсом. Так, не один десяток мільйонів доларів було закуплено на «чорному ринку» за ціною від 90 до 110 рублів. І тепер, після штучного «зміцнення» курсу рубля, валюту або скинули за вкрай низькими цінами, або заховали до кращих часів. Повторюся, кримчани добре знають міцність деяких іноземних грошових знаків та золота, тому значну частину коштів і бізнес-активів кримчан фактично заморожено на тривалий час. Здавати долари за офіційним курсом ніхто не збирається, всі звертаються до «мінял», які стабільно роблять обмін за курсом на 6-10 рублів вище за банківський», – розповів активіст.

Пункт обміну валют у Сімферополі. Ілюстраційне фото
Пункт обміну валют у Сімферополі. Ілюстраційне фото

Андрій Наухатський зазначив, що незважаючи на зміцнення рубля, ціни на золото в Криму залишаються на рівні 2019 року.

Ситуація на золотовалютному ринку на півострові близька до критичної
Андрій Наухатський

«Проте деякі категорії кримчан тримають серйозні суми в рублях, відвикнувши за останні вісім років від «зелених». Адже взаємодія з материковою Росією повністю відбувається у рублях, оскільки росіяни за тривалий період обмеження валютних операцій звикли конвертувати свої доходи в рублі. Також незрозуміла ситуація на ринку золота. Ломбарди й нелегальні скупники пропонують за золоті вироби суми рівня 2019 року. Причому продажу практично немає. Або маржа складає до 100 відсотків. З урахуванням наявності у кримчан певного золотого запасу (іноді у вигляді унікальних історичних та радянських виробів), а також зубожіння населення, відбувається незворотний процес втрати недоторканних сімейних запасів золота. Загалом ситуація на золотовалютному ринку на півострові близька до критичної з суспільно-політичної та соціально-економічної точок зору», – зазначив активіст.

За спостереженнями кримського активіста і блогера Олександра Смолова, багато кримчан після 2014 року почали робити накопичення в російських рублях.

Щодо зміцнення рубля, ми, звичайно, раді, але ціни зростають так само, як і при падінні рубля
Олександр Смолов

«Долар у нас уже давно не такий популярний, як був за України. Вся банківська система Росії так організована, що все конвертується через рубль, а безготівкового розрахунку теж уже давно немає у «вічнозелених» навіть у кримчан, які здають житло. А щодо зміцнення рубля, ми, звичайно, раді, але ціни зростають так само, як і при падінні рубля. Поки що звичайна людина не помічає цього «економічного підйому»! Я підозрюю, що він витрачається на організацію імпортозаміщення! Я вірю, що скоро буде все гаразд!» – прокоментував ситуацію Крим.Реалії блогер.

Олександр Смолов, кримський активіст і блогер
Олександр Смолов, кримський активіст і блогер

Кримський активіст Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, що для значної частини кримчан немає проблем, у чому зберігати накопичення, оскільки їх просто немає.

Багато моїх знайомих не мають фінансової подушки безпеки, живуть від зарплати до зарплати
Олексій Єфремов

«Пам'ятаєте іронічний заклик зі старого радянського фільму: «Храните деньги в сберегательной кассе!». Більшість так робили і роблять – на картці «Мир» у рублях. Хоч десь у нас є мир. Так, зараз, хоч як це дивно, простіше мати «дерев'яні» для витрат на найближчі місяці. Втім, багато моїх знайомих не мають фінансової подушки безпеки, живуть від зарплати до зарплати і таких проблем – «у чому зберігати» не знають. Інші ж хлопці, намагаючись бути у тренді, вклалися у криптовалюту і теж не вгадали. Хтось вклався в акції російських компаній – тепер і вони «нижчі за плінтус». Але якщо узагальнити, то зараз люди в Криму вкладаються у їжу. Накупили гречки, макарошок, олії та туалетного паперу – сидять і чекають біля моря погоди», – розповів активіст.

Олексій Єфремов, кримський активіст
Олексій Єфремов, кримський активіст

У Росії за перший квартал 2022 року кількість громадян, які живуть за межею бідності, зросла на 41%. Згідно з підрахунками Росстату, в першому кварталі 2022 року кількість населення з доходами, нижчими від межі бідності, склала 20,9 мільйона осіб.

За словами кримського громадського діяча Сергія Акімова, бідність стала активно наступати на кримчан з 2014 року.

Сергій Акімов, кримський активіст
Сергій Акімов, кримський активіст

«Росіяни на материку про ці звіти та цифри навіть не замислюються, вони стабільно протягом останніх 20 років скочуються за межу бідності. У Росії таке поняття як середній клас відсутнє, залишилися лише дуже багаті – це десь 10%, інші – просто бідні. І, на жаль, у кримчан та сама історія. До 2014 року в Криму було 10% багатих, але решта 90% була не бідною, а вважала себе середнім класом», – поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії громадський діяч.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG