Російська влада анексованого Криму заявляє про успішний досвід створення в регіоні студентських загонів – за прикладом колишнього Радянського Союзу. Студентству обіцяють першу офіційну роботу та подальші кар’єрні перспективи. Насправді ж вони виявляються учасниками політичних акцій на підтримку чинного режиму в РФ. А під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну кримські студенти ризикують опинитися на передовій. Про досвід російських студзагонів на Кримському півострові розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російські студзагони у Криму з’явилися у 2015 році. За десятиліття через них пройшли, за офіційними даними, понад 10 тисяч студентів. Ці загони створювали за практикою колишнього Радянського Союзу для професійної орієнтації студентів, їхнього працевлаштування та реалізації, передусім у державному секторі. Але на практиці все виглядає не так райдужно. А в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну у студзагонів з’явилися нові завдання.
«Труд крут»
Виділяється субсидія, щоб на базі освітніх закладів діти могли здобути трудовий досвід за напрямом, що їх цікавитьВолодимир Кайданський
До студентських загонів кримську молодь залучають можливістю заробітку у вільний від навчання час та реалізації в різних сферах. Учасникам відкривається можливість здобути додаткову професію в межах державної субсидії, заявляє керівник Кримського регіонального відділення «Російських студентських загонів» Володимир Кайданський.
«На державному рівні виділяється субсидія, щоб на базі освітніх закладів діти, які хотіли б працювати у студентських загонах, могли здобути і трудовий досвід за напрямом, що їх цікавить. Це культура гостинності, напрям провідників, вожатих, медичний та сільськогосподарський напрями, а також IT-загони», – розповів він кримським ЗМІ.
Студентам також обіцяють, що у складі студзагонів вони «навчаться комунікаціям» і отримають перший досвід трудових відносин. Їх об’єднують під слоганом «Труд крут».
Торік, за даними Володимира Кайданського, у Криму було працевлаштовано 2,6 тисячі учасників студзагонів.
Представників студентських загонів залучають до політичних акцій на підтримку чинного режиму РФ
Публічно учасникам студзагонів пропонують сезонний підробіток на об’єктах курортної сфери в ролі вожатих у дитячих таборах, офіціантів, покоївок, кухонних працівників, садівників, рятувальників тощо. Керівництво студзагонів також уклало трудові договори з низкою організацій для працевлаштування своїх молодих активістів у сервісних центрах, на будівельних об’єктах, а також на залізничному транспорті.
На практиці ж представників студентських загонів залучають до політичних акцій на підтримку чинного режиму РФ.
Підробіток на Путіна
Учасники російських студзагонів Криму неодноразово були помічені під час участі у передвиборчих кампаніях російської партії влади «Единая Россияя» та президента РФ Володимира Путіна. Студенти збирали підписи на його підтримку під час кампанії з виборів президента РФ у січні 2024 року.
А у 2018 році учасників студзагонів помітили на прибиранні території нового термінала аеропорту «Сімферополь» перед візитом президента РФ до Криму. Щоправда, в адміністрації аеропорту запевняли, що з прибуттям VIP–гостей це не пов’язано.
Сам Володимир Путін упевнений: робота у студентських загонах «приносить задоволення» та «підставляє плече державі».
Завжди студзагонівський рух підставляв плече державіВолодимир Путін
«Завжди студзагонівський рух підставляв плече державі, країні, причому часто працювали в дуже складних умовах і, як правило, справлялися із завданнями, які перед ними ставили», – заявляв він раніше російським ЗМІ.
Очільник РФ стверджує, що в радянські роки і сам був рядовим учасником студзагону та заробляв до 1,5 тисячі рублів на місяць.
Студентство – на війні
Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну представників російських студзагонів Криму почали залучати до ідеологічних провоєнних заходів. Вони здають кров для учасників повномасштабного вторгнення РФ в Україну, купують подарунки їхнім родинам.
Для студзагонів організовують зустрічі з учасниками повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Вони їздять «відновлювати» об’єкти на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей, збирають гуманітарну допомогу тощо.
У воєнних реаліях студенти в Криму опинилися серед уразливих груп населення, яких будь-якої миті можуть призвати на війну проти України, заявляють українські активісти.
З університету – прямо до військкоматуКРЦ
«За словами студентів, цього року ситуація особливо жорстка: якщо є ризик завалити два предмети, третій незалік ставлять «профілактично» – щоб оформити наказ на виключення. Із університету – прямо у військкомат. Деякі студенти розраховували, що ще встигнуть уникнути весняного призову – наприклад, вступити до іншого вишу або знайти офіційну роботу. Але обмін інформацією між КФУ (Кримський федеральний університет, створений у 2014 році на базі Таврійського національного університету ім. Вернадського у Сімферополі – КР) та військкоматами працює блискуче. Призовна машина не чекає», – цитує місцевих активістів Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ).
«Молодіжна політика як інструмент контролю над населенням»
У Криму на цей момент діють понад два десятки російських молодіжних організацій, каже аналітик українського Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько. Усі вони так чи інакше мілітаризують кримську молодь і дітей.
«Зараз будь–яке створення дитячих і молодіжних об’єднань у Криму має одну мету – мілітаризацію, створення так званих «громадян РФ». Особливо це стосується окупованих територій України, куди російська влада дуже активно вкладає свої сили та фінанси. Особливістю такої мілітаризації у Криму є те, що нею охоплюють навіть систему дошкільної освіти – дитячі садки. Кінцевою метою цієї політики РФ є створення мобілізаційного резерву для її армії, щоб далі продовжувати свою агресію», – заявив Крим.Реалії Олег Охредько.
Російські студентські загони у Криму хоч і асоціюють із радянським досвідом, сьогодні виконують зовсім інші завдання, включаючи ідеологічне та мілітаристське, каже аналітик.
Зараз студзагони більше діють у пропагандистському ідеологічному форматіОлег Охредько
«У колишньому Радянському Союзі студзагони переважно виконували функцію заробітку для молоді. Молоді люди їздили на тимчасові роботи до Сибіру. Зараз вони більше діють у пропагандистському ідеологічному форматі. В СРСР студзагони діяли тільки влітку, їх формували тимчасово – відповідно до потреб. Зараз же це цілорічні стабільні організаційні структури з чіткою ієрархією, штабом у Москві та фінансуванням із федерального бюджету. Росія просто так нічого не фінансує», – каже Олег Охредько.
Учасники цих формувань, найімовірніше, не розуміють наслідків цього, бо «ідеологізовані» під впливом російської пропаганди, вважає експерт.
Таку молодіжну політику Росія проводить в умовах її повномасштабного збройного вторгнення в Україну і поширює на осіб, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права, наголошують в «Альменді».
РФ як держава–окупант сформувала на ТОТ України комплексну нормативно–інституційну систему впливу на дітей і молодь«Альменда»
«РФ як держава–окупант сформувала на тимчасово окупованих територіях України комплексну нормативно–інституційну систему впливу на дітей і молодь, яка має ознаки примусової асиміляції, політичної індоктринації та мілітаризації. Центральним елементом цієї політики є комплекс заходів із військово–патріотичного та духовно–морального виховання, який об'єднує освітні, ідеологічні та військові компоненти й використовується для трансформації ідентичності дітей на окупованих територіях. Освіта й молодіжна політика використовуються як інструменти довгострокового контролю над населенням і формування мобілізаційного резерву для потреб Збройних сил РФ», – стверджують в організації.
Росія ці висновки публічно не коментувала.
