У грудні 2023 року міністр оборони України Рустем Умєров в ефірі національного телемарафону заявив, що Україна готує напрацювання на 2024 рік, які допоможуть звільнити від російських військових анексований Крим. До кінця минулого року українські політики частіше почали говорити про звільнення півострова дипломатичним шляхом. Про це говорив і президент України Володимир Зеленський, наголошуючи, що на військовий спосіб поки що немає сил. Проте війна не пройшла повз Крим.
Минулоріч Крим.Реалії зафіксували понад 70 атак на російські військові об'єкти на півострові.
- Чи це дозволило наблизити деокупацію?
- Чи більше стало політичних переслідувань в анексованому Криму?
- Чим взагалі запам'ятався Крим 2024 року?
Про це Роман Спиридонов, ведучий Радіо Крим.Реалії, поговорив із військовим експертом, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком та головою правління Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.
Україна змусила російський Чорноморський флот відійти від берегів Криму, розповідав міністр оборони України Рустем Умєров наприкінці 2023 року. Наступного року він анонсував напрацювання, які дадуть змогу «для того, щоб вони пішли назавжди з нашого Криму».
Чорноморський флот РФ справді зазнав суттєвих втрат у 2024 році, залишившись без кількох кораблів, зазначає керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
У вересні стало відомо про атаки на ракетний катер «Ивановец», великі десантні кораблі «Цезарь Куников», «Ямал», «Азов». У серпні в Севастопольському порту було знищено підводний човен «Ростов-на-Дону».
Були вражені також патрульні, розвідувальні, транспортні катери та буксир.
«Те, що російському командуванню довелося зняти не лише командувача Чорноморського флоту, а й командувача Військово-морського флоту, це такий сигнал про те, що процес триває», – каже Павло Лакійчук.
Українська армія 2024 року продовжила «формуючу» операцію в Криму, каже військовий експерт. Її Лакійчук поділяє на дві частини. Перша – це удари, пов'язані безпосередньо із веденням бойових дій на півдні України: у гирлі Дніпра, у Дніпро-Бузькому лимані. А також на заході Криму.
«Це й удари по Чорноморському, по Донузлаву, зокрема нашими морськими дронами, ракетами, дронами, ефективними ударами», – каже Лакійчук.
Друга – удари, створені задля руйнація логістичної артерії противника. До другої, стратегічної частини, Лакійчук відносить удари по поромному повідомленню. Великою пожежею запам'яталася атака на вантажний пором «Конро Трейдер».
«У широкому сенсі, це і Керченський міст, це і Керченська поромна переправа, це і Керч-Єнікальський канал, та й порти, відповідно: Керч, Феодосія. Такими видатними, очевидно, стали останні удари по Керченській морській переправі, поромній переправі... Зрозуміло, що врешті-решт вони зможуть підняти ці пороми, знову поставити їх у ремонт, знову щось відновити, щось докупити, але порушення цієї логістики, вочевидь, і спонукає ворога шукати обхідні маршрути навколо Криму», – вважає Павло Лакійчук.
Вдалою для українських сил оборони вийшла атака на нафтобазу Феодосії: 7 жовтня 2024 року, за даними OSINT-аналітиків, на найбільшій кримській нафтобазі було повністю знищено 8 резервуарів, пошкоджено вогнем 12.
Феодосійський нафтовий термінал – стратегічний об'єкт, де відбувалося перевалювання нафтопродуктів як для Криму, так і для російського угруповання на півдні України, зазначає Лакійчук.
«Коли палає у Феодосії, це означає, що і російські танки без пального, це означає, що нафтовий ланцюжок, трубопровідний ланцюжок через Крим на південь України та до Криму, зокрема для російських окупантів, він руйнується. Це досить потужні результати», – вважає Павло Лакійчук.
2024-й запам'ятається і трагедією на пляжі Учкуївка у Севастополі. 23 червня російське ППО збило ракету ATACMS, націлену на російський військовий аеродром «Бельбек». Тоді від уламків загинули четверо, 150 людей постраждали.
На жаль, каже Лакійчук, російський президент Володимир Путін частково має рацію, коли каже, що російській армії вдалося цього року перехопити ініціативу у війні. Тому, говорячи про звільнення Криму, треба бути реалістом.
«Для того щоб звільнити Крим, потрібно до нього дійти. І коли наші воїни будуть на Чонгарі та Перекопі, можна будувати надії вже реалістичні. Поки що до цього далеко», – вважає військовий експерт.
На тлі посилення російської військової активності погіршується і ситуація із правами людини в анексованому Криму, каже голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Крим залишається в'язницею для кримчан та мешканців частково окупованих українських областей, яких викрадають російські силовики, каже правозахисниця.
«Ми бачимо, що Крим також використовується для так званих судових процесів, що йдуть на окупованих територіях Запоріжжя чи Херсонщини. Росія там створила незаконні окупаційні суди, але часто людей під час цих процесів утримують у СІЗО Сімферополя, зазвичай це СІЗО №2. Тому ця ситуація не стала кращою», – розповіла Ольга Скрипник.
Стає більше людей, які зазнали тортур, які російські спецслужби застосовують у місцях позбавлення волі, зазначає Скрипник.
«Це навіть підтвердила міжнародна комісія ООН з розслідування російських злочинів в Україні, тому що вона підтвердила, що практика тортур цілеспрямована і є військовим злочином щодо цивільних. І також якраз до цього звіту потрапило СІЗО №2, яке було створене, власне, після 2022 року, по суті, для повномасштабного вторгнення, власне переслідування цивільних», – каже Ольга Скрипник.
Наприкінці 2024 року, 17 грудня, Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та Севастополі. Україна». За резолюцію проголосувала 81 країна, 80 – утрималися, проти голосували 14 країн – Білорусь, Буркіна Фасо, Бурунді, Еритрея, Іран, Китай, Куба, Малі, Нікарагуа, Нігер, Північна Корея, Росія, Судан та Зімбабве.
Це вже дев'ята резолюція і в ній вперше було відзначено такі російські дії, як тортури українських військовополонених, не надання доступу адвокатів, відмова у зв'язку з рідними та кореспонденції, зазначає Скрипник. Окрім цього, російське вторгнення Росії в Україну названо агресивною війною.
«Таких чітких формулювань до цього не було. І ще з таких оновлень, це те, що розширено перелік імен, які у нас є в резолюції.
Починаючи ще з початку, там були імена політичних кримських ув'язнених, ну, зокрема, цього року знову, на жаль, вони були поповнені новими іменами, які залишаються досі в Криму. Тому там з'явилося ще три прізвища політичних в'язнів: Сейран Салієв, Олег Приходько і Осман Аріфмємєтов», – розповіла Ольга Скрипник.
Запам'ятається Крим минулоріч й позитивними моментами. Вперше за п'ять років з російських в'язниць було звільнено кримських цивільних в'язнів, визнаних правозахисниками політв'язнями – Наріман Джелял й Леніє Умерова.
«Усього за весь період окупації, в рамках політичних домовленостей, обмінів, як ми це називаємо, було повернуто лише 10 осіб із Криму. І вісім із них – якраз до повномасштабного вторгнення, і лише двоє після повномасштабного вторгнення. Лініє Умерова стала першою жінкою, яку якраз було повернуто з-поміж політичних ув'язнених Криму. Тому, безумовно, це добрі новини», – розповіла Ольга Скрипник.
Але, на жаль, каже Скрипник, політичних ув'язнених менше у Криму не стало – були нові затримання.
«Важливою страшною подією стало те, що Росія ув'язнила Олександра Сизікова. Це сліпий чоловік. Тобто ми бачимо, що навіть така інвалідність не зупинила Росію. Вона продовжує переслідувати людей, які перебувають у особливо вразливому стані. Це, наприклад, люди з інвалідністю, це жінки, це також люди похилого віку, бо цього року також був затриманий Володимир Ананьєв, йому зараз 74 роки, це відомий кримський український діяч.
І ми бачимо, що Росія вже остаточно перетнула межу щодо переслідування всіх вразливих категорій. Тобто немає жодних винятків. Росія переслідує всіх», – каже Ольга Скрипник.
З 10 тисяч українських цивільних полонених із російського полону вдалося звільнити 170 осіб, наводить дані Ольга Скрипник. Це дуже мало, зазначає вона. Водночас 2024 рік став роком, коли ця ситуація стала видимою, каже правозахисниця. Український Координаційний штаб із поводження з військовополоненими тепер офіційно займається і звільненням цивільних полонених. Крім цього, було створено міжнародну платформу зі звільнення цивільних у рамках мирного плану українського президента Володимира Зеленського. У жовтні в Монреалі відбулася Міністерська конференція з людського виміру, де 45 країн-учасниць доєдналися до цього процесу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
