Доступність посилання

ТОП новини

«Звинувачують у тому, що патріот України»: що відбувається з офіцером ВМСУ Олексієм Кисельовим у кримському СІЗО


Український офіцер Олексій Кисельов у підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя, жовтень 2022 року
Український офіцер Олексій Кисельов у підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя, жовтень 2022 року

Третій місяць у СІЗО Сімферополя утримують капітана першого рангу Військово-морських сил України в запасі, екскомандира українського розвідувального корабля «Славутич», активіста і волонтера із Севастополя Олексія Кисельова. Його звинувачують у причетності до батальйону імені Номана Челебіджихана, визнаного в Росії терористичним. За цей час севастополець, як стверджують його рідні, пережив викрадення й тортури, тепер чекає на суд і вирок. Що зараз відбувається з Олексієм Кисельовим, з'ясовували Крим.Реалії.

Севастополець Олексій Кисельов у минулому командував розвідувальним військовим кораблем України «Славутич». Під його командуванням цей корабель першим із військових кораблів в історії України побував у Нью-Йорку на святкуванні Дня Незалежності США.

Український офіцер, екскомандир військового корабля «Славутич» Олексій Кисельов під час служби у Військово-морських силах України, 90-ті роки XX ст.
Український офіцер, екскомандир військового корабля «Славутич» Олексій Кисельов під час служби у Військово-морських силах України, 90-ті роки XX ст.

Потім Олексій Кисельов вийшов на пенсію і жив цивільним життям у Севастополі.

Кримчанин не визнає російську анексію півострова, через що 2014 року змушений був залишити півострів. Відтоді він жив у Генічеську Херсонської області. До викрадення та арешту займався волонтерською діяльністю, допомагав таким же переселенцям, як і сам.

У лютому, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, йому довелося знову зіткнутися з російськими військовими. Але цього разу виїхати йому не вдалося, і невдовзі по нього прийшли.

З Генічеська – у СІЗО Сімферополя

Генічеськ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну опинився під окупацією російських військових одразу, як тільки вони вирушили з Криму захоплювати південні області.

Олексій Кисельов розумів, що перебувати у місті йому небезпечно, але виїхати через російські блокпости можливості вже не було. Тож він залишився.

Наприкінці липня по нього прийшли представники російських угруповань, що діють на Херсонщині. Рідні Олексія Кисельова стверджують, що його викрали та вивезли до анексованого Криму.

Адвокату вдалося знайти Олексія Кисельова у Сімферопольському СІЗО.

Будівля СІЗО у Сімферополі
Будівля СІЗО у Сімферополі

На офіційних ресурсах підконтрольної Росії влади Криму немає інформації про справу Олексія Кисельова.

За даними захисту, севастопольця звинувачують в участі у батальйоні імені Номана Челебіджихана – частина 2 статті 208 Кримінального кодексу Росії. Верховний суд Росії раніше визнав цей батальйон терористичною організацією та заборонив її на території цієї країни.

Екскомандир військового корабля «Славутич» Олексій Кисельов під час служби у ВМС України, 90-ті роки XX ст.
Екскомандир військового корабля «Славутич» Олексій Кисельов під час служби у ВМС України, 90-ті роки XX ст.

Санкція статті, яку інкримінують Олексію Кисельову, передбачає покарання до 15 років ув'язнення.

Засновник батальйону імені Номана Челебіджихана Ленур Іслямов заперечує, що Олексій Кисельов причетний до нього.

Побої, струм і батальйон, якого немає

Адвокат офіцера Олексій Ладін заявив про тортури щодо свого підзахисного. За його словами, після викрадення невідомими в Генічеську Олексій Кисельов зазнавав побиття і тортур електрострумом – так від нього намагалися домогтися зізнань.

Допити і тортури відбувалися у Генічеському профтехучилищі №17, де базується підрозділ Росгвардії, а потім продовжилися в Сімферополі, в будівлі кримського главку ФСБ, каже Олексій Ладін.

Адвокат Олексій Ладін
Адвокат Олексій Ладін

Олексій Кисельов, за словами адвоката, заперечує звинувачення російського слідства і заявляє, що нічого не знає про озброєння, учасників та цілі батальйону імені Номана Челебіджихана.

Самого цього батальйону, нагадаємо, юридично немає. Раніше були дискусії щодо його створення у складі структури правоохоронних органів України. Але цього так і не сталося. Учасники батальйону діяли у складі громадського об'єднання «Аскер», що з'явилося після активної фази громадянської акції на адмінкордоні з Кримом щодо блокування постачання українських товарів та електроенергії на півострів.

Прапор батальйону імені Номана Челебіджихана
Прапор батальйону імені Номана Челебіджихана

Його учасники раніше чергували на адмінкордоні разом з українськими прикордонниками.

Проте російська влада масово переслідує кримчан за нібито участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана. Правозахисники називають ці кейси політично вмотивованими.

Регіональний центр із прав людини подав скарги на користь фігурантів кримінальних справ, пов'язаних із цим батальйоном, до Комітету ООН з прав людини та Європейського суду з прав людини.

Експерт Центру Роман Мартиновський вважає, що російська влада не має жодних підстав переслідувати людей за участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Висновок про законність або незаконність збройного формування на території іншої держави не може ґрунтуватися на думці МЗС Росії
Роман Мартиновський

«Висновок про те, що це незаконне збройне формування, Росія робить на підставі листа свого МЗС, в якому йдеться про те, що у складі Збройних сил України немає такого збройного формування і тому воно є незаконним. На підставі листа російські суди судять наших громадян. Це повна маячня. Висновок про законність або незаконність збройного формування на території іншої держави не може ґрунтуватися на думці МЗС Росії. Для цього потрібно було звернутися до влади України, яка має право надавати таке роз'яснення з посиланням на норми українського законодавства», – пояснив він Крим.Реалії.

Роман Мартиновський, експерт Регіонального центру з прав людини
Роман Мартиновський, експерт Регіонального центру з прав людини

«Витримав багато, багато чого не розповів»

Після знущань у російських катівнях в Олексія Кисельова проблеми зі здоров'ям, кажуть його рідні.

«В Олексія від початку були страшенно опухлі ноги. Досі він під впливом ліків. У нього погано діє права рука, три пальці онімілі. Коли його скручували, пошкодили лікоть і плече. Витримав і пережив багато. Але він у нас ніколи не скаржиться, і ми розуміємо, що багато він нам не розповів», – повідомили Крим.Реалії рідні Олексія Кисельова.

Олексій Кисельов (праворуч) та його син Артем Кисельов
Олексій Кисельов (праворуч) та його син Артем Кисельов

Медичну допомогу в СІЗО Сімферополя йому не надають, усі ліки передає родина.

Він – український офіцер, стояв біля джерел формування українського флоту, першим піднімав українські прапори в Севастополі
Родина Олексія Кисельова

58-річний Олексій Кисельов, як стверджують його рідні, має хронічні хвороби. Можливий 15-річний термін ув'язнення може виявитися для нього непосильним випробуванням. Тож сім'я сподівається на обмін. Рідні домагаються включення Олексія Кисельова до обмінних списків між Україною та Росією.

«Олексій – патріот України і саме у цьому його звинувачують. Він – український офіцер, стояв біля джерел формування українського флоту, першим піднімав українські прапори в Севастополі. 2014 року Олексій виїхав із Криму, залишивши літню матір, бо не зміг прийняти Росію. Сподіваємося, що обмін прискорить його визволення і він ще зможе принести користь Україні», – кажуть у родині севастопольця.

«Єдиний спосіб звільнити політв'язнів – деокупувати півострів»

Про те, що анексований Крим став в'язницею для активістів Херсонської та Запорізької областей під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, каже координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«Є лише політичні можливості звільняти політв'язнів. Це обміни, як це було з Олегом Сєнцовим та іншими. Але за умов повномасштабної війни такі механізми не працюють. Виходить, що єдиний спосіб захистити права людини у Криму, звільнити політв'язнів – деокупувати півострів», – зазначає вона.

Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи
Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи

Наприкінці вересня підконтрольний Росії «Київський районний суд» Сімферополя продовжив термін тримання під вартою для Олексія Кисельова на два місяці – до 27 листопада.

У Представництві президента України в АРК його арешт і тортури називають «черговим воєнним злочином Росії» та вимагають негайного звільнення кримчанина.

У прокуратурі АРК відкрили кримінальне провадження за фактами незаконного затримання Олексія Кисельова та його утримання в СІЗО Сімферополя.

Дії підконтрольних Росії силовиків та суддів кваліфіковані за фактами порушення законів і звичаїв війни – частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання як позбавлення волі до дванадцяти років.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG