Комплекс фортифікаційних споруд у Криму, створюваних Росією, включає і окопи в прибережних зонах. Навіщо потрібні багатокілометрові окопи на пляжах Кримського півострова? Чи можлива висадка українського десанту з моря і наскільки масштабним вона може бути? Крим.Реалії зібрали думки військових експертів.
На початку весни в медіа набула широкого резонансу інформація про те, що в Криму будують укріплювальні споруди прямо на пляжах біля Євпаторії. У соцмережах з'явилося відео цих укріплень.
На західному узбережжі Криму справді є багатокілометрові окопи, але не 200 кілометрів, як стверджувалося у відео.
Зйомки із супутника на початку березня опублікувало об'єднане командування «Південь». На той момент довжина споруд була трохи більше трьох з половиною кілометрів. Свіжий знімок із супутника зроблений у середині березня.
Крим.Реалії спільно з колегами з проєкту Радіо Свобода «Схеми» підрахували, що прорито вже як мінімум 7 кілометрів 800 метрів окопів і в два ряди стоять бетонні загородження – так звані «зуби дракона».
Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський пояснює, що такі оборонні споруди на узбережжі мали б сенс, якби Військово-морські сили України мали ресурси для такої масштабної десантної операції. Але їх немає, і це відомо, зокрема й військовому керівництву Росії.
Десантних кораблів у нас, скажімо так, небагато. Схоже, тут росіяни більше займалися імітацією діяльностіІван Киричевський
«Навряд чи це має прямий стосунок до ситуації на фронті. Ну, бо як би нам усім не хотілося, але повторення чогось на кшталт операції «Оверлорд», тобто висадки союзниками десанту в Нормандії 1944 року – масований десант, багато десантних кораблів, висадка на берег великої кількості піхоти, повітряний десант спускається – на жаль, нам це не загрожує. Ну, по-перше, тому що десантних кораблів у нас, скажімо так, небагато. Схоже, тут росіяни більше займалися імітацією діяльності», – вважає Іван Киричевський.
Оборонні загородження зводять і на узбережжі, де ландшафт зручний для висадки десанту. У селі Міжводне (Ярилгач) Чорноморського району Криму розташовано три опорні пункти, а чотири кілометри місцевого пляжу оголосили замінованими. Про це розповідається в розслідуванні видання «Центр журналістських розслідувань», нашим колегам вдалося отримати відео цих укріпрайонів.
Розслідувач, офіцер ЗСУ Євген Лешан (він родом із Криму) розповідає про ці позиції.
Якби Україна здійснювала морський десант, вона була б досить ефективноюЄвген Лешан
«Росіяни зробили три опорні пункти: з траншеями, з укриттями, з вогневими точками, відповідно – посередині, праворуч і ліворуч, на правому та на лівому флангах цього пляжу. Це місце, де зустрічатимуть безпосередньо висадку. Плюс до цього на Чорному мисі, який із півночі закриває цю бухту, вони влаштували дві зони з окопами для техніки. Можна припустити, що це техніка для зенітної зброї та артилерії, яка має зустріти плавзасоби супротивника на підході, тобто не пустити його в саму бухту. Ось така схема нехитра. Вона, в принципі, класична, і якби Україна здійснювала морський десант, вона була б досить ефективною», – зазначає Євген Лешан.
Ось край мису Чорний у січні 2023 року – тут ще немає ні вогневих позицій, ні окопів для техніки.
На свіжому супутниковому знімку видно, що станом на середину березня військові укріплення вже помітні.
Військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що в окопах і бетонних конструкціях на пляжах немає жодного сенсу, оскільки їх легко знищити вогневими ударами.
Вони розуміють, що основна загроза буде з півночі, а не з інших напрямківОлександр Коваленко
«Вони розуміють, що основна загроза буде з півночі, а не з інших напрямків. Також російське командування розуміє, що всі ці оборонні елементи будуть знищені під час постійного методичного ураження з боку Збройних Сил України. Отже, все це не має сенсу», – вважає Олександр Коваленко.
Один із небагатьох у Росії, хто висловився з цього питання, – військовий оглядач, капітан 1 рангу запасу Сергій Іщенко. На його думку, ЗСУ не має ресурсу для великої десантної операції. Але він вважає: якщо українські війська прорвуться до Перекопу, то можлива висадка невеликих груп десанту, які можуть відтягнути російські ресурси від перешийка. Він також висловлює побоювання, що Україна могла отримати 40 броньованих катерів від США.
Чи прибула до місця призначення хоча б частина цих 40 американських бронекатерів, нам, звичайно, ніхто не розповістьСергій Іщенко
«У листопаді минулого року Пентагон оголосив, що незабаром США мають намір відправити в Україну 40 броньованих катерів... Ще раніше (у червні 2022 року) вже відправили українцям 18 бойових патрульних катерів також невідомого типу, здатних діяти як на річкових, так і на морських акваторіях. Чи прибула до місця призначення хоча б частина цих 40 американських бронекатерів, нам, звичайно, ніхто не розповість. Не виключено – прибула. Причому – потай», – написав Сергій Іщенко у своєму огляді.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), розповідаючи про фортифікації «РИА Новости», заявив, що в Криму діють «нестандартно».
«Ми з огляду на весь досвід бойових дій діємо нестандартно, асиметрично, можна сказати. Тому йдемо не просто за планами, які були сто років тому там умовно відпрацьовані за технологіями. Тому все рухається, рішення лідера нашого президента будуть виконані», – заявив Аксьонов.
Військовий оглядач Олександр Коваленко вважає, що все це більше схоже на самопіар російського глави Криму, аби заспокоїти кримчан.
Це навіть до стандартів не дотягує. Досить примітивно це робиться, непрофесійноОлександр Коваленко
«Враховуючи те, що відбувається в Криму, те, які там будують лінії оборони, я можу сказати так: це не те, що в стандартах, воно навіть до стандартів не дотягує. Досить примітивно це робиться, непрофесійно. Тому те, що було сказано, це, швидше за все, просто для ЗМІ, виключно для споживача інформаційного фастфуду, внутрішнього споживача – не більше», – вважає Олександр Коваленко.
Раніше в українській розвідці заявили, що російська армія перекидає нові військові підрозділи на північ окупованого Криму – у тому числі й для того, щоб зберегти сухопутний коридор до півострова.
На початку листопада 2022 року видання РБК-Україна з посиланням на твіттер OSINT-фахівця Бенджаміна Піттета повідомляло, що російські війська почали рити окопи в північному Криму, зокрема нові захисні споруди були виявлені біля міста Армянськ на Перекопському перешийку.
29 листопада 2022 року депутат Держдуми РФ із Криму Леонід Бабашов заявив, що у селищі Шкільне Сімферопольського району анексованого Криму розпочалося виробництво протитанкових загороджень для потреб російської армії.
2 листопада 2022 року президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю чеському телебаченню заявив про намір поїхати до Криму після перемоги України у війні з Росією. На уточнююче питання про те, коли саме це станеться, Зеленський відповів, що точно «не взимку», висловивши сподівання, що Україна зможе здобути перемогу над Росією до літа.
1 жовтня 2022 року глава української військової розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Наталі Мосейчук заявив, що Збройні сили України зайдуть до Криму до кінця весни 2023 року.
До цього радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк закликав жителів Криму перевірити укриття та запастися водою у зв'язку з українськими «заходами з деокупації». Раніше Подоляк заявив, що в Офісі президента України розробляють евакуаційні маршрути для мешканців анексованого Криму на час його деокупації.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
