21 вересня президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації». Напередодні цих подій Держдума Росії внесла до Кримінального кодексу поняття «мобілізація», «воєнний час», також було запроваджено кримінальну відповідальність за здачу в полон і мародерство. На цьому тлі російська влада Криму та Севастополя заявила про створення призовних комісій.
Що потрібно знати кримчанам у зв'язку зі змінами у російському законодавстві? І як тепер не потрапити на війну проти своєї держави? Про це журналіст Сергій Мокрушин говорив в ефірі Крим.Реалії з керівником російської правозахисної організації «Громадянин та армія» («Гражданин и армия») Сергієм Кривенком та експертом Кримської правозахисної групи Володимиром Чекригіним.
Підписаний Володимиром Путіним указ про оголошення часткової мобілізації визначає, що мобілізація стартувала в день його підписання. В опублікованому указі засекречено один із пунктів, який, як випливає з пояснень прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, стосується чисельного плану «часткової» мобілізації.
За російським законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в Російській Федерації» ті, хто підлягають призову на військову службу, мають з'явитися на збірні пункти у терміни, зазначені в мобілізаційних розпорядженнях, повістках і розпорядженнях військових комісаріатів. Для виїзду з регіону проживання потрібне узгодження військкомату. Таке обмеження запроваджено і для анексованого Криму.
«Хочу сказати всім, хто отримав чи отримає повістку з військкомату. Ви захищаєте свій дім, свою сім'ю, свою батьківщину. Іншого виходу, крім часткової мобілізації, у нас сьогодні немає, – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). – Хочу запевнити, що на особистому контролі тримаю всі питання, пов'язані з екіпіруванням, оснащенням наших бійців, підтримкою сімей. Ніхто не залишиться поза увагою».
Десятки мільйонів росіян
Водночас 1 жовтня в Росії розпочнеться стандартна призовна кампанія, яку проводитимуть за старими правилами. Керівник російської правозахисної організації «Громадянин та армія» Сергій Кривенко зазначає, що 21 вересня в Росії розпочався паралельний призов для зовсім іншої категорії людей – тих, хто перебуває в запасі.
«Практично будь-який чоловік, а також жінки, які мають військовий квиток, до 50 років можуть підлягати призову. Це десятки мільйонів російських громадян. Ті, хто має на руках військовий квиток, – усі перебувають у запасі», – каже Кривенко.
За його словами, у тій частині указу російського президента, що є у відкритому доступі, немає кількості мобілізованих, немає категорій – тих, кого потрібно чітко призвати, немає терміну проведення цієї мобілізації. Експерт уточнює, що це все віддано на відкуп російського Міністерства оборони, яке ці показники може змінювати як завгодно.
Наразі закон про мобілізацію прописує рамкову схему призову, категорії відстрочок дуже обмежені, каже Кривенко. Він зазначає, що з навчання відстрочок немає, як відбуватиметься процедура огляду – не зафіксовано. За його словами, єдина категорія придатності до військової служби, з якої не призиватимуть – це категорія «Д».
Звільнитися з армії практично неможливоСергій Кривенко
«З армії сьогодні кілька виходів. Або постаріти в армії та звільнитися за граничним терміном, або за здоров'ям (отримати поранення і якусь шкоду здоров'ю), або полон, або смерть, або в'язниця. Ось і всі виходи. Звільнитися з армії практично неможливо», – стверджує російський експерт.
На його думку, єдиний правовий механізм уникнути служби в армії – подати заяву про наявність антивоєнних переконань і вимагати заміну виконання військового обов'язку альтернативною цивільною службою, посилаючись на ст. 59 п.3 Конституції Росії, що продовжує діяти навіть у період мобілізації.
«Ця стаття гарантує конституційне право всім громадянам, усім – я наголошую, які мають антивоєнні переконання, або будь-які інші – релігійні, пацифістські, – що суперечать несенню військової служби. І на цій підставі держава має замінити: не військова служба, а виконання цивільних обов'язків», – стверджує Кривенко.
Водночас він наголошує, що регламентуючого закону в сфері мобілізації, що стосувався б антивоєнних переконань, немає, проте конституційне право вище за інші закони, а тому має працювати. Потім, на думку експерта, така заява дозволить сподіватися, що людину, яка подала заяву про антивоєнні переконання, не розглядатимуть як ухильника.
Для тих, хто не хоче воювати, основна можливість – намагатися ухилитися від отримання повістокСергій Кривенко
«Щойно призовна комісія з мобілізації ухвалить рішення, що тебе призвали, і відправлять людину у війська – звідти піти практично неможливо. Тому для тих, хто не хоче (воювати – КР), основна можливість – намагатися ухилитися від отримання повісток. Відповідальності кримінальної немає за неприхід (за повісткою - КР), тільки штраф можуть дати до 3 тисяч рублів. А найбільша загроза громадянській людині – отримати два роки позбавлення волі за ухилення від мобілізації. А на другій чаші терезів – участь у війні, загибель чи 10 років, якщо людина самовільно залишає частину чи здається», – каже Сергій Кривенко.
Є хоча б одне око – йди до армії
Головне – не попадатися, вважає експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін. Ідеальним варіантом для кримчан, які підпадають під ризик мобілізації, він вважає виїзд з території Росії.
Якщо вам все-таки повістку вручили, то всіляко уникати попадання у військкоматВолодимир Чекригін
«Але якщо немає такої можливості, то хоч би не перебувати за місцем своєї реєстрації, змінити це місце. Якщо ви працюєте на великому підприємстві – взяти відпустку чи не ходити на роботу, бо повістку вам можуть вручити й там. Якщо вам все-таки повістку вручили, то всіляко уникати попадання у військкомат – писати листи, але в жодному разі не йти у військкомат. Тобто всіляко затягувати час», – пояснює Чекригін.
Водночас він вважає, що варіант, запропонований Сергієм Кривенком, не працюватиме з альтернативною службою, оскільки на практиці у військкомати забиратимуть усіх, незалежно від їхніх переконань.
Більшість, якщо не всіх, відправляють до навчальних центрів. Навіть людей з обмеженими можливостямиВолодимир Чекригін
«Як відбуватиметься ця мобілізація, ми прекрасно бачили на окупованій території Донбасу. Хапатимуть на вулиці, – каже Чекрігін. – Багато хто думають, що їм помилково надіслали цю повістку, і тепер вони підуть, скажуть щось, і все це буде вирішено. Але ні. Більшість, якщо не всіх, відправляють до навчальних центрів. Навіть людей з обмеженими можливостями. Є дві руки, дві ноги і принаймні одне око – ви підете до армії».
У свою чергу, Представництво президента України в Криму підготувало свій алгоритм для кримчан, які хочуть уникнути мобілізації. Ви можете ознайомитися з ним тут.
Україна вважає призов своїх громадян до російської армії в анексованому Криму воєнним злочином. Москва наполягає на законності військового призову на території півострова. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва «має право проводити на своїй території навчання, розміщувати будь -які об'єкти, оголошувати призов до армії та організовувати патріотичне виховання молоді».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
