Доступність посилання

ТОП новини

Листи з неволі: журналіст у катівнях ФСБ


Владислав Єсипенко

Владислав Єсипенко

Спеціально для Крим.Реалії

У мене не завжди є можливість передавати листи із сімферопольського СІЗО, де я зараз перебуваю, на волю. Іноді вони можуть потрапляти туди з великим запізненням. Іноді ‒ зовсім не потрапляти. Іноді не встигаю дописати текст і передаю як є. Це перший лист з неволі для Крим.Реалії.

Пишу, на чому доведеться. Листочки, шматки паперу. Підручні засоби й інтер'єр ще той... Камера, ґрати, засуви. Справжня реконструкція подій... Я, онук репресованого та розстріляного за вироком «трійки» в Чернігові 9 травня 1938 року діда Афанасія Фурси, сиджу, 84 роки по тому, в тих же декораціях. Тільки в Криму. І чекаю вироку тоталітарного режиму. Так само, як чекав мій дід, «ворог народу», батько п'ятьох дітей. Мені 52. Він був на десять років молодший...

***

Я говорив, що ФСБ «незграбно» працює, що й у них буде чорна смуга... Але, коли побачив підкинуту гранату в салоні, зрозумів, що чорна смуга, здається, почалася у мене

Це сталося наступного дня після того, як я знімав акцію покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку. 10 березня їхав з Південного узбережжя до Сімферополя, після села Перевальне мене зупинив паличкою співробітник ДАІ/ДІБДР. Далі під'їхали співробітники ФСБ, поклали на землю. Потім підняли, почали обшук авто. Я обурювався. Говорив, що ФСБ «незграбно» працює, що й у них буде чорна смуга... Але, коли побачив підкинуту гранату в салоні, зрозумів, що чорна смуга, здається, почалася у мене. І вона явно може затягнутися.

Мене примушували підписувати протоколи обшуку. Я відмовлявся, на що співробітник ФСБ у Балаклаві (мабуть, старший) повідомив, що зараз ми поїдемо в інше місце, де я підпишу все, що він скаже: «І не таких розколювали».

Мене посадили в бус, одягли чорні окуляри та навушники (нічого не бачу, нічого не чую). У повній невідомості їхали приблизно годину. В якийсь момент вдалося підняти окуляри, і я побачив дорожній знак: «Севастополь ‒ 46 км». Через хвилин десять зупинилися. Зрозумів, що приїхали в Бахчисарай. Завели в підвал будівлі й мовчки почали роздягати.

Біль був нестерпним. На мої крики ніхто не звертав уваги. Хлопці працювали злагоджено та без емоцій

Пручався. Але оскільки їх було четверо, а я в наручниках, не допомогло. Повалили на підлогу, надягли на вуха дроти з петлями й пустили струм. Біль був нестерпним. На мої крики ніхто не звертав уваги. Хлопці працювали злагоджено та без емоцій.

У паузах між тортурами ставили запитання: «Мета приїзду до Криму», «Ми знаємо, що ти журналіст, але розкажи нам про завдання від спецслужб України», «Коли ти був завербований?», «Що і де знімав у Криму?», «Що ти знаєш про полковника Кравчука?» Також говорили, що в мене є досвід уникнення стеження, оскільки я часто прискорювався і гальмував під час їзди на авто. Тобто «умінням уникати стеження» натякали на мою шпигунську сутність.

‒ Я їздив по навігації! ‒ відповідаю. ‒ І, звичайно, прискорювався і пригальмовував, коли бачив по навігації радар.

Якщо відповідь на якесь із питань їх не влаштовувала, знову одягали дроти й пускали струм. У якийсь момент я зрозумів, що біль можна перетерпіти, а оскільки мої крики стали слабшими, феесбешники, мабуть, професіонали, оцінивши ситуацію, збільшили силу струму, і біль став знову нестерпним.

***

Коли почав випльовувати кров, співробітники ФСБ «дбайливо» принесли води й навіть зводили в туалет

Язик потріскався і почав кровоточити. Може, через розряди струму, а може, через те, що під час криків я його сильно прикушував. Коли почав випльовувати кров, співробітники ФСБ «дбайливо» принесли води й навіть зводили в туалет.

Один з «добрих» ефесбешників, запитавши, скільки я заробляю на своїх сюжетах, сказав, що «у Росії тобі платили б удесятеро більше». Далі «добрий» сказав, що я з ними «не зовсім щирий», і тому потрібно встати у стійку «упор лежачи» і відтискатися, а якщо втомлюся і зупинюся, то мене будуть бити ногами. Втомився я досить швидко. Отримав удари в корпус та в пах.

«Добрий» під час екзекуцій вимагав, щоб я кричав «Слава Україні!». У відповідь я кричав «В натурі героям слава!» (Використовував їхній тюремний сленг, щоб їм було зрозуміліше). Потім знову був допит. Цей же «добрий» запропонував вибрати мені самому спосіб катування: струм чи відтискання. Я вибрав відтискання, але мене знову почали катувати струмом. Тільки тепер примотали скотчем до стільця.

У критичні моменти я жартував по-чорному. Як можна жартувати в пеклі

Під час одного із сильних розрядів струму від болю я схопився, розірвавши скотч, який тримав, і зірвавши чорну маску з обличчя, побачив, що я в підвалі без вікон. У ньому ж перебували п'ятеро ефесбешників у балаклавах. А катували мене за допомогою приладу, схожого на армійський польовий телефон. Мене збили з ніг і знову зафіксували на стільці скотчем, продовживши допит. Через деякий час у підвал спустилася жінка (мабуть, теж співробітник ФСБ) і, одягнувши датчики мені на пальці, почала перевіряти на детекторі брехні. Мені знову ставили одні й ті самі запитання. Після поліграфа в підвалі я підписував якісь папери, на камеру говорив, що «шпигун» і що виконував завдання СБУ.

Пекло. Безвихідь. І відчуття абсурдності того, що відбувається. Потрібно сказати, що в критичні моменти я жартував по-чорному. Як можна жартувати в пеклі. Стоячи в підвалі в упорі лежачи, я говорив феесбешникам, що з такими навантаженнями можна не ходити в тренажерний зал. Після чого вони ще сильніше почали мене штурхати ногами, сказавши, що я знущаюся...

Владислав Єсипенко, журналіст-фрілансер Крим.Реалії, визнаний низкою правозахисних організацій політв'язнем

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Справа Владислава Єсипенка

Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».

Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.

На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.

За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.

Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.

Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.

Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG