Два потужні вибухи чули у Феодосії в суботу, 8 квітня. Російська влада заявила про збиту «ракету, запущену з боку України». У місцевих ЗМІ та російських пабліках стверджують, що йдеться про українську ракету «Грім-2». Цей багатофункціональний ракетний комплекс почали розробляти у конструкторському бюро «Південне» незадовго до російської анексії Криму. Але чи справді саме «Грім-2» прилітає на Кримський півострів, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Звуки вибухів у східному Криму були настільки потужними, що їх чули і у Старому Криму – за 25 кілометрів від Феодосії, стверджують місцеві жителі.
Російська влада Криму підтвердила це, заявивши, що причиною тому стало російське ППО, яке спрацювало.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стверджує, що над Феодосією «було збито ракету, запущену з боку України».
Уламки нібито збитої ракети оприлюднив радник російського глави Криму Олег Крючков. Вони, за його словами, впали у населеному пункті. Обійшлося нібито без жертв і руйнувань.
У Міністерстві оборони Росії нічого не повідомляють про збиту ракету над Феодосією.
Влада України теж не повідомляє про те, що сталося. Збройні сили України не заявляють про свою причетність до цього.
Що летіло? Версії
У неофіційних пабліках і кримських ЗМІ обговорюють версію, що над Феодосією було збито ракету українського комплексу «Грім-2».
«Єдиним варіантом, який міг долетіти до Криму, – це ракета комплексу «Грім-2», що стоїть на озброєнні ЗСУ. Дальність польоту ракети може становити до 500 км. Район базування – Одеська область», – стверджує блогер із Феодосії, який підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну Олександр Таліпов.
Таку ж версію з посиланням на «навколовоєнні джерела» поширило провладне севастопольське видання «ForPost». За його даними, ракета «Грім-2» нібито була випущена з полігону «Алібей» на Одещині.
Російський військовий телеграм-канал «Рыбарь», який, як з'ясували журналісти, створив ексспівробітник Міністерства оборони Росії, стверджує, що ракета «Грім-2» «пролетіла на висоті понад 15 кілометрів і була збита розрахунком ЗРК С-300 на околицях Феодосії».
За версією телеграм-каналу, ці запуски є «пристрілкою можливостей ракетного комплексу по атаках углиб Росії на великій дальності».
Коментуючи версію про збиту над Феодосією українську ракету, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звертає увагу на те, що вибухи в Криму відбуваються незважаючи на те, що ЗСУ перебувають за сотні кілометрів від цих військових цілей.
Він припускає, що внаслідок вибухів 8 квітня у Феодосії могла бути знищена російська система С-300.
З таких систем російська армія веде масований обстріл мирних українських населених пунктів, розташованих біля зони бойових дій. Від цих ударів страждають Херсон, Запоріжжя та багато інших регіонів України, розташовані біля лінії фронту.
Офіційних підтверджень цієї інформації немає.
Ракети, яких немає?
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім-2» (експортна назва «Сапсан») є розробкою дніпровського конструкторського бюро «Південне». За режиму експрезидента України втікача Віктора Януковича розробку комплексу зупинили. Але інженери продовжили роботу над ним без участі державних коштів.
Вже після того, як Росія анексувала Крим, у 2019 році для комплексу «Грім-Сапсан» зібрали 12 ракетних двигунів, а в лютому 2021 року міністр оборони України Андрій Таран заявив, що комплекс готовий більш ніж на 80%.
«Грім-2» був публічно представлений на військовому параді до Дня Незалежності України у 2020 році. Розробники називають його аналогом російської ракети «Іскандер».
Вже цього року українські військові «зможуть здивувати ворога» новим оперативно-тактичним ракетним комплексом української розробки ВТРК «Сапсан», чи «Грім-2», заявляв на початку березня міністр оборони України Олексій Резніков.
Російські пабліки пишуть, що «Грім-2» нібито був задіяний і під час вибуху в Гвардійському Сімферопольського району наприкінці березня. Російська влада Криму тоді заявляла про збитий безпілотник. Але неофіційні російські джерела наполягають на тому, що це був український «Грім-2».
Підтвердив цю версію Крим.Реалії і український військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Враховуючи відстань від позицій ЗСУ до Криму, експерт робить висновок, що на Гвардійському були застосовані засоби ураження з дальністю дії понад 300 кілометрів.
Дальність ураження «Грому-2» становить до 500 кілометрів. Але офіційно цей комплекс не стоїть на озброєнні сил оборони України.
«Одна спрва – декларувати, зовсім інша – перехоплювати ракети»
Російські паблік пишуть, що українські ракети «Грім-2» причетні до вибухів на різних об'єктах Криму. У тому числі удару по військовому аеродрому «Саки» в Новофедорівці у серпні минулого року.
Але офіційних підтверджень цієї інформації немає ні з боку України, ні з боку Росії.
Чи дійсно Україні вдалося завершити проєкт «Грім-2» і тепер вона застосовує його по цілях супротивника, достеменно невідомо. У Міністерстві оборони України про це не повідомляють. А версії військових експертів із цього приводу відрізняються.
В інформаційно-консалтинговій компанії Defence Express, що спеціалізується на висвітленні питань військово-промислової політики, політики оборони та безпеки, сумніваються, що удари по Криму ЗСУ завдає ракетами «Грім-2». Насамперед, тому, що можливість російської ППО збивати такі ракети – під питанням.
Можливість Росії перехоплювати балістичні ракети своїми зенітними ракетними комплексами залишається під великим питанням
«Звичайно, не виключено, що Україна справді завершила роботу над «Сапсаном» (відомим також як «Грім-2» – КР), поготів, що у 2021 році рівень готовності проєкту перевищував 80%. Більше того, саме цей оперативно-тактичний ракетний комплекс залишається одним із кандидатів на звання автора «бавовни» (вибухів – КР) на аеродромі в Саках 9 серпня 2022 року, хоч і поступається ймовірністю конвертованому в ерзац-крилату ракету «Стрижу». Водночас, можливість Росії перехоплювати балістичні ракети своїми зенітними ракетними комплексами залишається під великим питанням. Тому що одна справа – декларувати, зовсім інша – справді перехоплювати. Оскільки, коли мова дійде до практики, може повторитися історія з «аналоговнетними» комплексами для захисту Кримського мосту», – зазначають у Defence Express.
У компанії нагадали, що Росія намагалася захистити міст через Керченську протоку від удару з повітря, витративши п'ять мільйонів доларів на закупівлю комплексівдля протидії дронам «Орел-БПЛА». Але в результаті Керченський міст постраждав – за офіційною версією, від вибуху вантажівки, яка перевозила ним вибухівку.
Перевірити цю версію в умовах бойових дій між Україною та Росією неможливо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
