Російська влада анексованого Криму продовжує зводити в протоці вздовж Керченського (Кримського) мосту низку загадкових споруд. Одні з них явно призначені для захисту від атак українських морських дронів та інших засобів ураження, призначення інших наразі не зрозуміле. Що саме будують, як і де – розбиралися Крим.Реалії.
Загородження з бонів і барж
Бонові загородження в Керченській протоці російські військові почали зводити 2023 року, а основним каталізатором, який прискорив їх зведення, стала атака на міст 17 липня. Нещодавно створений флот морських дронів показав свою міць, а керівник СБУ Василь Малюк заявив пізніше, що для атаки були застосовані надводні дрони Sea Baby, здатні нести 850 кг вибухівки.
Перша версія загороджень була виконана з пластикових бочок, з'єднаних разом по кілька штук у металевій рамній конструкції. Ці блоки з'єднувалися металевими тросами, утворюючи безперервне коло від берега до судноплавного прольоту Керченського мосту. За задумом творців, це мало завадити проходу українських морських безекіпажних катерів.
Наприкінці серпня 2023-го голова української розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Крим.Реалії прокоментував встановлення бонових загорож біля Керченського мосту: «Севастопольська бухта огороджена дуже серйозно. Так, це ускладнить роботу, однозначно ускладнить. Але не робить нереальною... Знову ж таки приклад фрегата того ж «Эссена». Бонові загородження пройшли. І що далі?
За підсумками, з боновими загородженнями впорався листопадовий шторм, розкидавши їх по протоці. Протягом кількох місяців на обидві сторони хвилі виносили розбиті та цілі бочки.
Українська розвідка повідомляла, що росіяни затоплять пороми, щоб захистити Керченський міст. За даними ГУР, армія РФ планувала затопити щонайменше шість плавзасобів з метою створення захисної смуги перед мостом. Між затопленими поромами росіяни мали намір встановити бонові загородження. Чи були затоплені ці плавзасоби, невідомо.
Минулої осені у протоці на відстані кількох сотень метрів від мосту почали встановлювати на якорях баржі – вони були скріплені між собою тросами зі зв'язками бонів. Шторм 26 листопада пошкодив і цю захисну лінію.
Як зазначала моніторингова група Telegram-каналу «Крымский ветер» із посиланням на дані радіолокаційної супутникової зйомки, «від бонових загороджень майже нічого не залишилося». Пізніше це підтвердив і OSINT-аналітик MT Anderson, який опублікував супутникові фото, на яких видно, що біля Керченського мосту три баржі затоплено, дві повністю змито водою. Ще одна баржа залишалася на плаву, але вона ні до чого не прикріплена.
Два нові ланцюги з барж з обох боків мосту Росія почала створювати у березні 2024 року. Довжина кожної секції становить 90-100 м.
У травні тоді начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук заявив, що баржі встановлюють, щоб обдурити ракети, які можуть прийняти їх за міст.
«Вибудовується така конструкція, яка має обдурити систему наведення», – сказав він.
У липні дві лінії загороджень – з бонів та барж – були завершені. Наприкінці серпня вже було дві лінії з барж та одна лінія із зв'язаних тросами бочок. Шторми продовжують регулярно руйнувати «бочкові» загородження.
Зараз для виготовлення бонів використовують пластикові бочки, у яких зберігалися огірки, привезені з Індії.
Підводний захист
З кінця літа захисні конструкції росіяни почали встановлювати також під водою.
«Металеві «йоржі» величезного розміру збирають на березі, потім на баржах вивозять у море і за допомогою плавучого крана опускають на дно протоки на відстані за кілька сотень метрів від мосту», – повідомляв Telegram-канал «Крымский ветер».
Ці загороджувальні конструкції до 10 м заввишки через схожість із протитанковими їжаками в інтернеті прозвали «морськими їжаками». Попередньо відомо, що їх виготовляють на суднобудівному заводі «Залив», а також на інших прибережних майданчиках. 27 жовтня «Крымский ветер» повідомив, що конструкції затоплюють ближче до судноплавного прольоту мосту.
Подібні споруди можуть свідчити про те, що Україна вже має або незабаром у неї можуть з'явитися підводні дрони. У зв'язку з цим Росія вже зараз будує від них захист у протоці з обох боків мосту.
Міст невідомого призначення
З початку червня уздовж Керченського мосту росіяни почали будувати споруду, функціональне призначення якої досі не зрозуміле. Біля берега з каміння та ґрунту в морі був відсипаний майданчик, від якого почали будувати схожу на міст споруду.
Для цього в дно забивають палі, що з'єднують металевими фермами, а по них обладнують підлогу для проїзду техніки. У будівництві активно використовують плавучі крани, буксири, баржі, а також автомобільну техніку, яка пересувається вже побудованою ділянкою нового мосту.
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук прокоментував будівництво росіянами нових конструкцій біля Керченського (Кримського) мосту.
«Можливо, вони намагаються частково продублювати так званий Кримський міст, поки це припущення, адже ця конструкція не така фундаментальна», – сказав Плетенчук 22 серпня в ефірі українського телемарафону.
Він також додав, що враховуючи наближення сезону штормів і погодні умови в Керченській протоці, які розпочинаються з середини осені, «питань набагато більше, ніж відповідей» щодо цільового призначення цієї конструкції.
У вересні фотографії процесу будівництва об'єкту оприлюднили Крим.Реалії. На них видно, що біля мосту перебуває копер – обладнання, призначене для встановлення паль.
Військовий експерт, екскерівник кримського медіа-центру Міноборони України Владислав Селезньов прокоментував для телепроєкту Крим.Реалії будівництво росіянами нової конструкції.
«Ця споруда має суто технічну функцію і покликана, насамперед, убезпечити Керченську споруду від впливу українських дронів-камікадзе. Звичайно, навряд чи ця споруда поєднуватиметься з основною конструкцією, але можливість для переміщення вздовж цієї споруди над поверхнею води досить швидкого, чи то мобільні вогневі розрахунки, які працюватимуть по дронах-камікадзе, чи якісь інші допоміжні функції вона виконуватиме», – повідомив Селезньов.
24 жовтня, посилаючись на супутникові дані Європейського космічного агентства, Центр журналістських розслідувань повідомив, що росіяни на східному прольоті віадука вже поєднали між собою перші два пірси з південної сторони, а з північної – наближаються до цього і, швидше за все, завершать найближчого тижня.
«Нові мости вздовж основної незаконної конструкції окупанти встановлюють капітально, тому на тлі інших захисних ліній вони виглядають значно надійнішими. А ширина цих мостів дозволяє проїхати в один бік цивільній великогабаритній техніці, як-от вантажний автомобіль, будівельний кран так само, як і військовий, наприклад, той самий ЗПРК «Панцир-С1», – пишуть журналісти.
Захист від атак з повітря
Керченський міст є конструкцією, вразливою не лише з води, а й із повітря. Крим.Реалії розповідали раніше, що російські військові розмістили комплекси ППО на берегах протоки. Йшлося про ЗРК С-300 та С-400 «Тріумф», ЗПРК «Панцир-С1» і навіть найновіший С-500 «Прометей».
В останні місяці системи ППО почали розміщувати прямо на мосту або в безпосередній близькості. На острові Тузла поряд із мостом Росія встановлює металеві вежі з платформами для них, повідомляв у вересні Центр журналістських розслідувань. Як стверджується, журналісти виявили дві такі вежі з комплексами «Панцир-С1М».
Судячи з фото та відео, що є у розпорядженні ЦЖР, протягом тижня армія РФ встановила дві металеві вежі по обидва боки мосту на ділянці, прокладеній через Тузлу. Візуально їх висота 30-35 м над рівнем моря.
На вершині кожної вежі розміщено ЗРПК «Панцир-С1М», а точніше – бойові модулі. Цей комплекс ППО може розміщуватись на гусеничному та колісному шасі, а також встановлюватися стаціонарно, створюючи над об'єктом «купол» безпеки заввишки 15 км та радіусом 20 км.
Розслідувачі вважають, що Росія продовжить встановлення подібних веж уздовж мосту, оскільки з боку Керчі відмічено десяток аналогічних секцій-трансформерів.
Про будівництво однієї з таких веж 22 жовтня повідомляв «Крымский ветер». За даними каналу, на таких вежах встановлюють не лише засоби ППО, а й радіоелектронної боротьби.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
