Росія розгорнула будівництво оборонних споруд біля мосту, що з'єднує анексований Крим з Краснодарським краєм федерації. Для захисту важливого транспортного переходу, яким постачається угруповання російських військ на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, використовуються новітні системи протиповітряної оборони. У тому, що відбувається, розбиралися Крим.Реалії.
Біля Керченського (Кримського) мосту Росія облаштовує мережу парканів з металевих ґрат, які, ймовірно, мають захищати бетонні опори від підводних та надводних атак морських дронів, пише Центр журналістських розслідувань, публікуючи відповідні фото.
Як стверджується у матеріалі, біля мосту також встановлюється антидроновий захист у вигляді бонових загороджень та ланцюг з 33 барж, залишаючи вузький судноплавний прохід під аркою.
І це не повний перелік того, що російські військові використовують для захисту транспортного переходу через протоку від атак Збройних сил України.
Завдання – перекрити підходи з моря
Українські морські дрони показали свою високу ефективність не лише у знищенні та пошкодженні російських військових кораблів, а й у атаках на Керченський міст. Тому Росія розробила та застосовує низку заходів щодо захисту від безекіпажних катерів.
Так, з 2022 року вздовж мосту було встановлено бонові загородження із пов'язаних тросами пластикових бочок, наповнених монтажною піною для підвищення плавучості. Проте сильний шторм розкидав ці пристосування по всій протоці і ще протягом кількох місяців бочки викидало на берег Керченського півострова.
Чергові загородження були вже з металевих мереж на тросах, їх встановили вздовж мосту з обох боків 2023 року. Ці споруди стоять досі.
Влітку 2023-го в українській розвідці заявили, що росіяни затоплюють пороми, щоб захистити Керченський міст. У ГУР МО стверджували, що армія РФ планують затопити щонайменше шість плавзасобів із метою створення захисної смуги перед мостом. Між затопленими поромами російські військові мають намір встановити бонові загородження, повідомляла розвідка.
Наприкінці літа російські військові почали встановлювати із боку Чорного моря баржі. У серпні 2023 року Радіо Свобода опублікувало зображення сервісу Planet.com високої роздільної здатності. Журналісти зазначали, що баржі не «затоплені», а найімовірніше закріплені якорями на одному місці. Передбачалося, що їх буде використано як основу для загородження проти українських морських дронів.
Спроби росіян звести «морський паркан» за допомогою затоплених барж для захисту Керченського мосту не стануть перешкодою для Сил оборони України, заявив тоді речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Немає такого паркану, якого ми не подолаємо. Наш командувач Військово-морськими силами віце-адмірал Олексій Неіжпапа неодноразово говорив, що море – це дорога, а не паркан. Росія постійно намагається їх (огорожі) будувати і формально, і неформально. Цього разу вона їх навіть формалізує як морський паркан. Але ми впевнені, що він (морський паркан – КР) їм не допоможе. Якщо вже почали топити баржі, то ідеальним варіантом буде втопити Чорноморський флот відповідно до традицій російського імперського флоту», – заявив Плетенчук.
Але по-справжньому серйозний захист за допомогою баржів росіяни почали будувати навесні цього року. Починаючи з квітня, відзначалося перекидання барж із Севастополя та Феодосії у напрямку Керчі, у травні почалося їх встановлення поперек протоки. Баржі поставлені на якір, а між собою з'єднані тросами.
За встановленням барж уважно стежила моніторингова група проукраїнського телеграм-каналу «Крымский ветер», публікуючи супутникові та звичайні знімки конструкцій, що встановлюються. Так, на 21 травня було встановлено 7 секцій. Довжина кожної 90-100 метрів.
Надалі кількість барж зростала з кожним тижнем. У липні Крим.Реалії публікували фотографії ланцюга з барж уздовж Керченського мосту. Аналітик відділу досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Афрік повідомив, що їхня кількість досягла 30.
«Росія продовжує розміщувати баржі вздовж Кримського мосту, щоб вони служили бар'єром проти безпілотників ВМС України. На останніх знімках мосту видно понад 30 барж поблизу», – наголосив експерт.
І про зовсім новий тип захисних конструкцій стало відомо на початку вересня 2024 року. «Кримський вітер» опублікував фотографії великих металевих «йоржів», які опускають за допомогою плавучого крана на дно Керченської протоки на деякому віддаленні від мосту.
Призначення їх невідоме, але можна припустити, що ці споруди можуть перешкоджати доступу до мосту підводним дронам, якщо такі в української армії з'являться або, можливо, вже є.
Найновіші комплекси ППО для захисту повітря
Керченський міст також посилено прикривають від атак з повітря – від ракет та безпілотників. На Керченському та Таманському півостровах розміщено низку комплексів протиповітряної оборони, серед яких ЗРК С-300 та С-400 «Тріумф», ЗГРК «Панцир-С1» і навіть найновіший російський ЗГРК С-500 «Прометей».
Про появу в Криму останнього стало відомо у червні цього року. Про це повідомив голова Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.
Як заявляє виробник, ЗРК С-500 служить для знищення ракет та космічних апаратів на навколоземних орбітах, може ліквідувати цілі, що летять на гіперзвуку. І тому застосовуються різні типи ракет, зокрема і з ядерної бойової частиною. Також серед завдань зенітного комплексу: знищення гіперзвукових крилатих ракет, літаків та БПЛА як звичайних висотних, так і гіперзвукових ракет зі швидкістю 5 M (1 Мах умовно дорівнює 340 метрів за секунду або 1225 км/год – КР) та вище; знищення низькоорбітальних супутників та космічних засобів ураження, що запускаються з гіперзвукових літаків, ударних гіперзвукових БПЛА та орбітальних платформ.
Незалежне підтвердження заявлених технічних характеристик немає, та й сам ЗРК ще не прийнятий на озброєння російської армії. Військові експерти вважають, що розміщення С-500 у Криму – не більше, ніж дослідження його можливостей у бойових умовах.
Наприкінці серпня у Керченського мосту з'явилася ще одна новинка російського військовопрому – модифікація ЗГРК «Панцир-С1М» – експортний варіант із броньованою кабіною, встановленою на шасі «КамАЗ-53958». Ця модель має покращені тактико-технічні характеристики порівняно зі стандартними ЗРК «Панцир-С1», включаючи збільшену дальність і висоту ураження повітряних цілей, пише Центр журналістських розслідувань.
«Примітно, що ця версія, мабуть, була унікальним прототипом, який раніше демонструвався на Параді перемоги в Тулі і виставлявся на форумі «Армія 2024», – пише «Крымский ветер» і зазначає, що цей «Панцир» має «пустельний камуфляж» – Забарвлений в пісочний колір.
Речник ВМСУ Дмитро Плетенчук оцінив можливості російського комплексу «Панцир-С1М», який армія РФ використовує для захисту Керченського мосту. «У такі моменти я згадую ракетний корабель «Циклон» проекту «Каракурт», який використовувався як ППО для прикриття Севастопольської бухти. Так от, у нього на борту якраз був «Панцир-С», лише у морському варіанті. Це все, що потрібно знати про можливості відбиття серйозних атак цього комплексу – він себе захистити не зміг», – сказав спікер в ефірі українського національного телемарафону.
Водночас, він додав, що «Панцир» може захистити від повітряних дронів. «У будь-якому разі треба враховувати все, що знає ворог, усе, що він виставляє. А виставляє він усе, що має. Ось такий парадокс… Вони докладають максимум зусиль, аби міст зберегти», – наголосив Плетенчук.
У серпні під Керченським мостом також було помічено військовий «Урал», що має ознаки командно-спостережної машини мобільної групи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Станції РЕБ менш помітні, але їх також багато у районі Керченського мосту на обох берегах протоки.
Дивна будова вздовж мосту
З початку літа вздовж Керченського мосту з боку Криму зводять споруду, призначення якої наразі невідоме. Було завезено багато каменю, з якого був відсипаний невеликий мис біля керченського берега, в дно забивають палі і паралельно до основного мосту будують ще один, піднятий на кілька метрів над водою. У понеділок телеграм-канал«Крымский ветер» опублікував фото цього будівництва.
Сезон штормів знищить нові укріплення біля Кримського мосту, вважає Дмитро Плетенчук. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Ми – Україна».
«Це може бути як захисна споруда, так і технічна споруда, так і паралельний бруківка», – сказав він. Однак ефективність цих заходів викликає сумніви з огляду на можливі погодні умови та наближення сезону штормів, зазначив речник ВМСУ.
Також Плетенчук додав, що будівництво ведеться у великому поспіху, що наголошує на символічному значенні мосту для Росії як ключового об'єкта в Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
