Руйнування Керченського (Кримського) мосту внаслідок ударів Сил оборони України набуло величезного соціально-політичного значення – у кримських, російських та світових ЗМІ ця тема одна з найактуальніших цими днями, а дописи та коментарі жителів півострова в кримському сегменті соцмереж демонструють їхню гостру реакцію на те, що сталося. Що думають кримчани про ситуацію – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Підконтрольні Росії кримські ЗМІ поспішають запевнити кримчан, що відновлення мосту відбудеться у «найкоротші терміни» і, за словами прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, він «буде ще кращим, ніж раніше».
В ефірі радіо «Спутник в Крыму» військовий експерт і політолог Євген Михайлов оптимістично повідомив, що відновити міст вдасться швидше, ніж прогнозує центральна влада РФ, зазначивши, що «ворог заважатиме відновленню». В інтерв'ю цьому ж ЗМІ директор центру стратегічного аналізу війни і миру Інституту соціально-гуманітарних ініціатив, завідувач кафедри філософії в КФУ ім. Вернадського Олег Шевченко повідомив, що, на його думку, «удар по мосту не є стратегічним». Кримський політолог Іван Мезюхо заявив аудиторії радіо «Спутник в Крыму», що «атакувавши міст, Україна вчергове підтвердила, що не бажає вирішувати питання у мирній площині».
Проросійський громадський діяч Олександр Таліпов зазначив, що підготовка до удару по мосту тривала довго.
«Не останню роль відіграє натівська авіація в Чорному морі – розвідники, супутникова авіація, шановні американські партнери. Протягом тривалого часу готували таку атаку. Без підтримки такі атаки не здійснювалися б», – зазначив він.
У кримському сегменті соцмереж кримчани пишуть про вже звичну реакцію значної частини населення Криму після ударів по Керченському мосту – закупівлі про запас.
«Бісять ці люди. З раннього ранку колапс на заправках. У маркетах позносили всі полиці з яйцями та крупами. Дебіли. А потім скиглять, звідки ціни високі. Від вас, ажіотажники чортові. Ви що, бензину на все життя в бак наллєте? Чи гречки купите на 10 років?» – коментує ситуацію підписник російського глави Криму.
Проросійський блогер із Ялти Олег Царьов звертає увагу: «Черги, огляди, дамські сумочки – на рентген, електромобілям в'їзд закрито, через це на огляді стояли годинами, але Кримський міст вивели з ладу не тому, що погано оглядали дамські сумочки».
«Це спостереження – для тих, хто вимагає у нас всередині країни все максимально посилити та заборонити. Краще зосередитися на ворожих ракетах і безпілотниках», – написав Царьов.
За даними сервісу відстеження суден VesselFinder, біля мосту зараз працюють щонайменше 10 суден. Шість із них буксири: «Упорный», «Арктур», NSS-1003, «Толковый», «Тигрис» та «Тигран Мартиросян». Поруч стоять землесос «Иван Черемисинов» для днопоглиблення, судно «Ламор» для ліквідації розливів нафти, катер «Алмаз» і пасажирське судно «Портовик Новороссийска».
«Буксири за останні години переміщувалися і подавали сигнали по обидва боки мосту. Судячи з цього, після обвалення арки у фарватері залишилося місце для суден із невеликою осадкою. Можливо, зараз фарватер розчищають від уламків», – повідомляє Царьов.
Сім'ї кримських монтажників дуже стурбовані їхньою безпекою.
«Я, дружина монтера колій залізничного напрямку. Вчора озвучили доповнення до трудового договору на випадок, якщо вб'ють залізничника… Мій чоловік уже був на відновленні мосту на Північно-Кримському каналі, їх бомбили всю ніч… Прошу посприяти в тому, щоб людей, які потрібні на залізничних коліях (а їх із 300 належних залишилося 70-80 на весь Крим), не залучали на ту роботу, яка не за профілем, і без штрафних санкцій за відмову їхати туди, де немає їхньої професійної необхідності», – пише в коментарі на сторінці російського глави Криму його підписниця Ольга Колибенкова.
Кримчани з критичним мисленням усвідомлюють, що відновити міст буде вкрай складно в поточних умовах війни.
«Щодо відновлення мосту – очікувані слова, що ще можна було сказати. Треба ж якось заспокоїти людей. Але тільки ось який момент: тепер стало остаточно зрозуміло, що міст уразливий. І вразливий капітально, не на рівні дірок у дорожньому полотні. Тобто у противника є засоби, здатні зруйнувати потужні опорні конструкції. А засобів відбити таку атаку (більш ніж очікувану) – недостатньо. Тож відновлення – це, звісно, добре і правильно. Але як бути з новими ударами?» – зазначає користувач кримського сегмента соцмереж.
Деякі кримчани взагалі не бачать сенсу відновлювати міст в умовах, коли гарантувати його безпеку неможливо.
«Я, звісно, перепрошую, але якого біса його відновлювати? Щоб його наступного дня знову зламали? Так і тренуватимуться? Можливо, краще на котах спочатку потренуватися, усе дешевше вийде», – ділиться своєю думкою в соцмережі кримчанин Максим Родіонов.
Руйнівний удар по Керченському мосту змусив замислитися багатьох проросійськи орієнтованих кримчан, чому в затяжній повномасштабній війні успіхи Сил оборони України стають дедалі суттєвішими.
«Таке відчуття, що над нами проводиться якийсь злий, кривавий експеримент. Якщо полководці не можуть домогтися перемоги у війні протягом п'яти років, може, поміняти потрібно полководців», – пише підписник проросійського блогера Олега Царьова.
Експерт із туризму, викладач геофаку КФУ ім. Вернадського Ігор Вахрушев звинуватив Велику Британію у співучасті в завданні удару по Керченському мосту.
«Ще до ударів я проїхав Кримський міст. А вранці дізнався, що після повторної атаки рух зупинили: арка автомобільного прогону та частина полотна опинилися у воді... Англія не перший рік виступає одним із головних підпалювачів: постачає розвіддані та ракети. Україна завдає ударів, а Лондон допомагає цілитися й озброює. Це не «оборона» – це пряма участь у війні проти нас... Я дуже злий на ситуацію, що склалася», – написав Вахрушев.
У кримському сегменті соцмереж помітили, що вище керівництво РФ поки що не заявляє про будь-які удари у відповідь.
«Багато хто сподівався, що від Росії одразу буде потужна відповідь, але на відміну від минулого разу, навіть на словах не пролунало у вищих чинів, окрім – «а ми ще відновимо», якщо нам дозволять, за такого розкладу», – зазначає один із користувачів кримського сегмента соцсетей.
Політолог і блогер Олексій Живов, який переїхав після анексії Криму Росією з Москви до Сімферополя, також не певний щодо «нищівного удару у відповідь».
«Атака мосту, безумовно, має для противника символічне значення. Проте ідея не в тому, щоб створити один медіапривід. Ідея в тому, щоб спробувати частково ізолювати Крим від материкової Росії. Міст завжди був «стратегічним запасом» логістичних можливостей і безпечним коридором для цивільних. Потік машин і людей тепер цілком піде через трасу «Новоросія», де також є мости, загроза від дронів і «вузькі місця». На них противник зараз і зосередить усі свої сили. Все це було очевидно ще навесні, але тоді у ворога не вистачило ресурсів… Якихось принципових змін чекати не варто. Коли сила викликів перевищує інертну міцність нашої системи, їхні наслідки просто оголошуються «новою нормальністю». Тож будемо тепер із цим жити далі», – вважає Живов.
Кримські телеграм-канали публікують пам'ятки, як дістатися Криму. Викладають інструкції проїзду із заголовками «як проїхати сухопутний шлях швидко і живим». Підключилися зі своїми рекомендаціями й вантажоперевізники.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що СБУ та Генштаб ЗСУ протягом кількох тижнів готували руйнівні удари по Керченському (Кримському) мосту. Український лідер назвав ці дії відповіддю на російські атаки по українській інфраструктурі. За оцінкою видання «Агентство», на Керченському мосту обвалилася секція, відновити яку найскладніше.
Павло Кривошеєв – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки