Кримчани у Верховній Раді та поза нею: чого чекати Криму від нового складу парламенту?

Громадяни України 21 липня 2019 року обрали Верховну Раду, яка упродовж наступних п'яти років ухвалюватиме закони для країни. У цих виборах брали участь і кримчани ‒ як виборці і як кандидати.

Згідно з результатами обробки 50% бюлетенів, станом на 22 липня лідирує пропрезидентська партія «Слуга народу», на другому місці ‒ партія «Опозиційна платформа ‒ За життя», трійку лідерів замикає «Європейська солідарність» п'ятого президента України Петра Порошенка. На четвертому та п'ятому місці попередньо проходять до парламенту партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко та «Голос» українського співака Святослава Вакарчука.

Журналісти Радіо Крим.Реалії 21 липня опитали кримчан на адміністративному кордоні, які їхали голосувати на материкову частину України:

«Іду голосувати. Я голосувала на попередніх виборах, тому що для мене це важливо. Мені здається, моя думка важлива. Потрібно витратити чималі гроші, щоб виїхати. Мені від Красноперекопська ‒ 350 гривень в один бік».

​«Я їду голосувати, але я як людина їду. Я не ідентифікую себе як кримчанин, батьківщина моя ‒ планета Земля. Голосуватиму в Херсоні. Чим більше людей відповідатимуть за свою країну, тим швидше вона буде нашою».

«Є надія, що все буде добре, все це колись вирішиться у позитивний бік. Крим має повернутися будь-що, як було до 2014 року... Поїздка туди-назад на вибори ‒ я в рублях можу сказати ‒ це 2500 рублів (1023 гривні ‒ КР)».

«Ми приїхали голосувати за наше майбутнє, за майбутнє України, за Україну в ЄС і НАТО, за звільнення Криму, за перемогу України, за щасливе майбутнє наших дітей! Ми очікуємо, що курс України на ЄС, на НАТО, на звільнення Криму буде продовжений».

​​Кандидат у депутати від партії «Європейська Солідарність», заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз за попередніми оцінками потрапляє до нової Верховної Ради й застерігає майбутню парламентську більшість за участю «Слуги народу» від рішень без урахування інших політичних сил.​

‒ Основне завдання коаліції ‒ це не домінувати й не ухвалювати рішення одноосібно, на власний розсуд. Таке ми вже бачили, коли Михайло Чечетов вставав, піднімав руку, й усі просто тупо, вибачте, натискали кнопки, і їм здавалося, що у них не тільки Україна, але й весь світ у кишені (йдеться про народних депутатів від Партії регіонів у парламенті VII скликання ‒ КР). Чим це закінчилося, пам'ятають усі. Створення коаліції ‒ це рівень державності, і до цього треба підходити з відповідальністю перед Україною, перед народом, перед світом. І перед окупованими територіями в першу чергу, і перед ворогом, який продовжує війну проти нас. Не вирішивши надалі ситуацію в самій Україні, буде складно давати надію нашим громадянам у Криму на швидке звільнення від цього ярма, від російської окупації.

Ахтем Чийгоз переконаний, що новий парламент зобов'язаний затвердити успіхи та напрацювання останніх п'яти років.

– Ми маємо сильну армію, ми маємо становлення суспільства ‒ нехай складним шляхом, але воно йде, воно очевидне. У ньому бере участь активна частина нашого суспільства та, звісно ж, міжнародні майданчики. Необхідно сконцентрувати їхню увагу на проблемі України, на проблемі Криму, на проблемі війни. Я в цьому бачу основне завдання і відповідальність тих, хто від Криму буде представлений у Верховній Раді. Кому, якщо не нам, бути наполегливішими й упевненішими, маючи за собою сотні тисяч доль, які залежать від наших зокрема дій? Я б хотів себе бачити в комітеті міжнародних напрямків. Крим необхідно затвердити суб'єктом міжнародної уваги й домогтися, щоб концентрація тиску на Росію збільшилася.

Кандидат у депутати від партії «Голос», координатор громадської організації «КримSOS» Таміла Ташева розмірковує про долю своєї політичної сили в новому парламенті та про власні шанси стати народним депутатом.

‒ Поки що за результатами, які ми маємо, швидше за все, від Криму буде у Верховній Раді Рустем Умеров за списком партії «Голос». Але все дуже залежить зокрема й від формування нової коаліції, тому що партія оголосила, що готова співпрацювати з усіма проукраїнськими і проєвропейськими партіями. Зрозуміло, що ніяких розмов не може бути з «Опозиційною платформою ‒ За життя». З іншого боку, ми чули заяви Володимира Зеленського щодо пропозиції лідерові нашої партії увійти у формат парламентських переговорів. Тому, звісно, ми ще дивитимемося. Можливо, список партії «підтягнеться», але чи дійде він до мого імені ‒ шанси насправді ще є. Так чи інакше, все залежить від переговорів, які відбудуться вже після остаточних результатів голосування. Сподіваюся, ми побачимо їх ближче до середини-кінця тижня.

Таміла Ташева не виключає, що хтось зі списку партії «Голос» може піти працювати у виконавчу владу за результатами подальших переговорів, але тільки за умови, що «Слуга народу» підтримає базові тези програми союзної політичної сили.

‒ Це питання соборності держави, окупованих територій, впливу олігархів на систему влади в Україні. Це питання професіоналізму народних депутатів ‒ у першу чергу я маю на увазі особисте голосування та скасування депутатської недоторканності, дореформування судової системи. У нас є п'ять базових тез, «червоних ліній». Коли відбуватимуться переговори щодо коаліції з тими політичними силами, які ми вважаємо проєвропейськими, то, зрозуміло, що ми можемо увійти до складу уряду.

Кандидат у депутати від партії «Сила права» Андрій Сенченко називає непроходження своєї політичної сили до Верховної Ради «абсолютно прогнозованим», але вважає, що вона домоглася певного успіху.

– Ми працювали в статусі правозахисного руху, у нас виділилася в політичну партію частина команди тільки в процесі цих раптових виборів півтора місяця тому. Зрозуміло, що за цей час не розкручуються партійні проєкти, але ми задоволені тактичними результатами на шляху до стратегічної мети. Наша команда не займалася фестивалями, не витворяла чудес на цих виборах ‒ ми займалися, як і раніше, війною проти держави-агресора в інтересах постраждалих українських громадян. Для нас результат вимірюється тим, що практично більше, ніж за місяць кількість тих, хто подав заяву до суду з метою відшкодування збитків від Росії, зросла з 30 тисяч до 300 тисяч осіб. Ми працюємо з цими документами, вони почнуть надходити в суди. Це організований наступ на державу-агресора з метою наблизити завершення війни та повернення Криму й Донбасу.

На думку Андрія Сенченка, проросійські депутати у Верховній Раді працюватимуть проти інтересів України.

– По суті справи, ставленики російського режиму в українській політиці інтенсивно розгойдуватимуть не тільки політичну ситуацію в цілому, але й вербуватимуть свою агентуру серед команд інших політичних сил. Цей процес може вивести в різні напрямки, але наше завдання ‒ перемогти у цій війні й повернути окуповані території без поступок державі-агресору. Всі свої напрацювання ми пропонуватимемо новій владі ‒ як коаліції, так і парламенту загалом. У цій складній, тривожній ситуації треба знаходити нові способи впливу суспільства на владу та жорсткішого контролю над політичним курсом і діями влади. Мені здається, форми такої роботи ми також зможемо запропонувати.

Український політолог Михайло Басараб проводить паралелі між Радою-2019 та Радою-2012.

‒ Схожу ситуацію ми мали у 2012 році, коли до влади прийшла Партія регіонів після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року. Ми не можемо сказати, що це дуже точна паралель, оскільки Партія регіонів не мала такої підтримки в суспільстві, як зараз «Слуга народу». Але завдяки адміністративному ресурсу та специфічній удачі лідерів партії регіоналам вдалося тоді сформувати лояльну більшість в українському парламенті. В коаліцію входили представники різних політичних сил, але фактично це була монобільшість Партії регіонів. Зараз дуже складно говорити про те, що буде... Але у нас достатньо заяв самого Зеленського, лідерів його політичної сили, впливових представників його оточення ‒ були десятки інтерв'ю за останні місяці ‒ щоб уявляти, якою буде ця політична сила, якою буде її позиція в основних напрямках.

Кандидат в депутати від партії «Слуга народу» Єлизавета Богуцька за попередніми оцінками потрапляє до Верховної Ради й обіцяє приділяти багато уваги кримській проблематиці.

– У мене є можливість займатися кількома напрямками. Головне ‒ це все-таки Крим, деокупація, реінтеграція людей в український простір, а також права людини. Це стосується політв'язнів, які перебувають у Росії, кримських татар, які перебувають під слідством... Я говорю про Олега Сенцова, Сашу Кольченка, там багато українців, які проживали в Криму на той момент, які приїхали до Криму та були заарештовані, а також про представників корінного народу, який відчуває безпрецедентний тиск. До того ж, важливий момент, яким я хочу займатися, це відновлення та реконструкція, реставрація тих історико-культурних садиб, маєтків, замків, на яких висить табличка «Охороняється державою», але все це має абсолютно непридатний вигляд.

​Довідка: Раніше Крим.Реалії повідомляли, що понад 3 тисяч кримчан і севастопольців тимчасово змінили місце голосування на виборах до Верховної Ради України. Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті Державного реєстру виборців України, місце голосування змінили 2526 жителів Криму та 672 жителі Севастополя. Найбільше кримчан і севастопольців мали намір проголосувати в Києві ‒ 859 і 204 відповідно.

21 липня в Україні відбулися дочасні парламентські вибори. Дільниці закрилися о 20:00. На посади народних депутатів претендували майже шість тисяч кандидатів. Явка виборців, за повідомленнями Центрвиборчкому України, склала 49,84%. Це найнижча активність виборців на парламентських виборах в Україні.

(Текст підготував Владислав Ленцев)