Доступність посилання

ТОП новини

«За проукраїнську позицію». Що відбувається з кримчанином Олегом Приходьком в ув'язненні?


Колаж

Засуджений російським судом кримчанин Олег Приходько, який перебуває в слідчому ізоляторі №1 Ростова-на-Дону, не отримує необхідну медичну допомогу, що може призвести до незворотної втрати здоров'я, повідомила 9 квітня Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Затриманому в жовтні 2019 року Олегу Приходьку російські силовики інкримінували підготовку вибуху в адміністрації Сак. Пізніше проукраїнського активіста звинуватили в незаконному придбанні вибухових речовин і плануванні теракту в будівлі генконсульства Росії у Львові. У березні 2021 року російський суд призначив Приходьку п'ять років позбавлення волі, але сам він провину не визнає. Зараз кримчанин перебуває в СІЗО Ростова-на-Дону та, за словами родичів, страждає від низки хронічних захворювань. 6 квітня 2021 року правозахисний центр «Меморіал» визнав Олега Приходька політичним в'язнем. Детальніше про це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Адвокат Олега Приходька Сергій Легостов розповів Крим.Реалії, що захист уже подав апеляційні скарги на вирок і намагається уникнути збільшення терміну.

Основні наші доводи були подані відкрито ще під час судового засідання: щодо Приходька, по суті, була здійснена фальсифікація матеріалів справи
Сергій Легостов

– Зараз ми готуємо доповнення до цих скарг після вивчення вироку суду в повному обсязі. Також захист готує заперечення на апеляційне подання прокурора, який просить збільшити термін покарання до 11 років позбавлення волі. Основні наші доводи були подані відкрито ще під час судового засідання: щодо Приходька, по суті, була здійснена фальсифікація матеріалів справи. Те, що фігурує як докази, було йому підкинуте, враховуючи його імпульсивний характер на тему того, що стосується України. Після того як у суді першої інстанції всі сторони подадуть апеляції, ознайомляться з протоколами, за необхідності подадуть зауваження і так далі ‒ матеріали потраплять до апеляційного військового суду. Як правило, там дуже швидко проходить розгляд, сторони повідомляють через відеоконференцзв'язок.

Через присвоєння Олегу Приходьку статусу політв'язня правозахисний центр «Меморіал» оприлюднив заяву:

«У справі є низка істотних нестикувань, а значні докази з високим ступенем ймовірності були сфабриковані під час слідства. Так, із предметів, вилучених у гаражі Приходька, ‒ вибухових пристроїв та їхніх деталей ‒ не знімали відбитки пальців; слідство навіть не намагалося пояснити, звідки активіст міг узяти елементи, яких немає у вільному продажу. Окрім того, ми вважаємо, що співробітники правоохоронних органів могли сфабрикувати смс-листування, в якому містяться деталі підготовки терактів».

Керівник програми «Підтримка політв'язнів» центру «Меморіал» Сергій Давідіс пояснює, чому організація визнала Олега Приходька переслідуваним за політичними мотивами тільки зараз.

Вибухові пристрої, які у нього були знайдені, і нібито наявні смс-переговори в його телефоні були переконливо спростовані захистом під час суду
Сергій Давідіс

– Для того, щоб стверджувати, що є дійсно повна відповідність, що справа необґрунтована й незаконна, що вона спричинена саме політичними мотивами, необхідно її вивчити. На жаль, на етапі, коли тільки порушена справа, зробити це звичайно не виходить ‒ має бути принаймні закінчене слідство або ухвалений вирок. Ось так вийшло зі справою Олега Приходька: з сукупністю обставин справи ми змогли ознайомитися тільки ближче до ухвалення вироку та дійшли висновку, що докази його провини сфальсифіковані. Ті вибухові пристрої, які у нього були знайдені, і нібито наявні смс-переговори в його телефоні були переконливо спростовані захистом під час суду. Відповідей на ті запитання, які ставив захист, на його клопотання від суду та звинувачення не було.

Олег Приходько у своєму будинку в Криму, серпень 2019 року
Олег Приходько у своєму будинку в Криму, серпень 2019 року

За оцінкою Сергія Давідіса, за характером фальсифікацій справа Олега Приходька нагадує «справу «українських диверсантів» Володимира Дудки та Олексія Бессарабова, яку «Меморіал» також вважає політично вмотивованою.

Тут також очевидний бекграунд переслідування за проукраїнську позицію
Сергій Давідіс

– Основні докази у справі Олега Приходька ‒ вибухові пристрої, які, як стверджує слідство, він придбав у невідомий час у невідомому місці. Воно навіть не намагалося встановити, звідки вони взялися ‒ але ж це окремий злочин. Окрім того, доказів того, що на цих предметах є відбитки пальців Приходька, немає: клопотання про проведення дактилоскопічної експертизи було відхилене. Звинувачення говорить, що нібито там були знайдені його біологічні сліди. Відразу після затримання у нього брали мазки з порожнини рота й могли потім нанести сліди куди завгодно. Тут також очевидний бекграунд переслідування за проукраїнську позицію, і все це в сукупності однозначно приводить нас до висновку, що мотив переслідування Олега Приходька саме політичний. Ми маємо намір привертати увагу до його справи усіма доступними засобами й надавати посильну допомогу.

Дружина Олега Приходька Любов Приходько нарікає на те, що її чоловікові в російському ув'язненні стає гірше.

Ми зі свого боку підтримуємо його як можемо, але емоційно він іноді падає духом
Любов Приходько

– Він почувається не дуже добре, відбувається загострення хронічних захворювань, які у нього були ще на свободі. Зараз до цього приєдналися ще набряклі до колін ноги, і причина цього невідома. Олег каже, що йому роблять уколи, але вони не допомагають, рекомендували мазь. Ми послали її з Криму в Ростов, але посилка йде тиждень, і наразі він її ще не отримав. Сумніваюся, що вона взагалі допоможе, оскільки невідомі початкові причини цього явища. Ми зі свого боку підтримуємо його як можемо, але емоційно він іноді падає духом. Все ж людині 62 роки, і в таких умовах перебувати теж важко. Може, українська влада якось почує про ці проблеми, щоб йому допомогти ‒ хоча я навіть не знаю чим.

Любов Приходько
Любов Приходько

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова днями зажадала від російської колеги Тетяни Москалькової провести медичне обстеження Олега Приходька. Український омбудсмен наголошує, що Київ продовжує домагатися від Москви гуманного поводження з кримчанином і бореться за його звільнення міжнародній арені.

Останній лист я надіслала Москальковій буквально 12 квітня, і відповіді ще немає
Людмила Денісова

– Я ще торік надсилала листи... у ФСВП Російської Федерації, начальнику того слідчого ізолятора в Ростовській області. У наданих мені відповідях йдеться, що якби була необхідність, Приходька обстежили б, що він не має потреби ні в медикаментозному лікуванні, ні в госпіталізації. Останній лист я надіслала Москальковій буквально 12 квітня, і відповіді ще немає. Водночас я звернулася з цього питання до Дуні Міятович, яка у нас була нещодавно, я з нею особисто зустрічалася 7 квітня ‒ щоб вона зі свого боку як комісар Ради Європи з прав людини теж вжила якихось заходів. Вона не може вплинути на випадки, коли наші громадяни перебувають в окупованому Криму, але якщо вони в Російській Федерації, вона вплинути може. Сподіваємося, що це спрацює.

Сергій Давідіс вважає, що тиск правозахисників та міжнародної спільноти на російську владу може сприяти, як мінімум, більш м'якому ставленню до політв'язня.

Ми привертаємо увагу і росіян, і жителів Криму, і світової спільноти до того, що ця людина переслідується незаконно
Сергій Давідіс

– Те, що ми аргументовано визнали Олега Приходька політв'язнем, викликає довіру в Росії та за кордоном, але Російська Федерація як держава не визнає наявність політичних в'язнів, і це не тягне за собою жодних наслідків у сенсі обов'язку держави якось реагувати. Однак у справах, де обвинувачення говорить про якийсь матеріальний злочин ‒ мовляв, хтось намагався щось підірвати ‒ особливо важливо аргументоване обґрунтування невинуватості. Захист будь-якої людини говорить про те, що вона не винна, а ми як незалежна зовнішня сторона зі своїм авторитетом можемо підтвердити, що підстав для таких звинувачень немає. Таким чином ми привертаємо увагу і росіян, і жителів Криму, і світової спільноти до того, що ця людина переслідується незаконно. Ця публічність, цей тиск на російську владу збільшують імовірність дотримання прав політв'язня.

Журналісти Крим.Реалії неодноразово зверталися до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової, однак щоразу запрошення взяти участь в обговоренні залишаються без відповіді.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Справа Олега Приходька

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі) через арешт активіста в Криму.

За інформацією адвоката Назіма Шеіхмамбетова, Приходько перебуває в спецблоці СІЗО Сімферополя.

До цього Приходько притягувався до відповідальності в анексованому Росією Криму в адміністративній справі. Підконтрольний Кремлю Сакський районний суд Криму 25 червня оштрафував кримчанина на дві тисячі рублів. Суд визнав його винним за частиною першою статті 20.3 кодексу Росії про адміністративні правопорушення. Згідно з постановою суду, яка є в розпорядженні Крим.Реалії, «дослідження» вилучених у будинку активіста під час обшуку предметів і документів вказує на те, що «Приходько шляхом доступу третіх осіб до цих предметів і документів пропагує і публічно демонструє нацистську атрибутику і символіку».

Сам активіст стверджував, що вся атрибутика в його будинку «антикварна», а футболка зі свастикою, яка також фігурує в матеріалах, «сувенірна» і її немає в нього з 2010 року.

8 лютого 2019 року співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у Приходька. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв'язки на материковій частині України.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG