24-25 жовтня у Загребі (Хорватія) відбулася пленарна сесія парламентського саміту «Кримської платформи». Другий саміт відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн-режимі за участі представників 59 країн та міжнародних організацій. У Хорватії всі зустрічі відбулися офлайн. Першого дня відбулася дискусійна панель за участі чиновників і правозахисників. Другий день зібрав віп-політиків.
Безумовно, найефектнішим став візит Ненсі Пелосі. Спікер Палати представників США заявила, що США допомагатимуть Україні, «поки перемогу не буде досягнуто».
«Слід покласти край російській окупації Криму та відновити територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах. Крим – це Україна», – сказала вона.
Приїзд і декларація підтримки високопоставленого представника Демократичної партії у Конгресі, безумовно, важливі, зазначає голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
Приїзд Ненсі Пелосі на «Кримську платформу» – це вже явний сигнал про те, що Крим – не просто довгограюча історіяЮлія Тищенко
За її словами, тема Криму перестала бути «довгограючою історією».
«Приїзд Ненсі Пелосі на «Кримську платформу» – це вже явний сигнал про те, що Крим – не просто довгограюча історія. Крим звільнять не наші онуки. З початком війни (повномасштабне вторгнення РФ в Україну – КР) та через ті процеси, що відбуваються завдяки діям ЗСУ на полі бою, – вектор ситуації змінився. Сам приїзд, виступи, зустрічі – це дуже важливий сигнал для підтримки нової політики щодо Криму. Мені здається, увага до цієї теми є досить глибокою. Наскільки я знаю, була низка зустрічей з українською стороною, які дозволяють позиціонувати Україну та український Крим та озвучити виклики, що існують і у сфері захисту прав людини».
У кулуарах «Кримської платформи» голова Меджлісу Рефат Чубаров розповів Крим.Реалії, що міжнародні партнери України стали прагматичнішими в питанні деокупації Криму і тепер не виключають його повернення під контроль Києва військовим шляхом.
Усі зрозуміли, що має бути весь комплекс дій, способів, щоб звільнити окуповану територію УкраїниРефат Чубаров
«Торік, коли проходив установчий саміт «Кримської платформи», в ухваленій Кримській декларації за наполяганням окремих наших партнерів ми були змушені записати, що деокупація Криму відбуватиметься мирним способом – через діалог. Події, пов'язані з повномасштабним вторгненням Росії 24 лютого, протверезили всіх, і всі зрозуміли, що має бути весь комплекс дій, способів, щоб звільнити окуповану територію України. Зрозуміло, що ми робитимемо все, щоб уникнути кривавих битв на території півострова, але все покаже хіперебіг цієї війни», – сказав Чубаров.
Побажання, які кримські політики звикли озвучувати на подібних зустрічах, наразі розглядаються як заклик до дії. Такі настрої заступник директора Українського інституту Алім Алієв зауважив під час зустрічей і дискусій на пленарній сесії парламентського саміту «Кримської платформи» в Загребі.
Декларація «наступного року зустрінемось у Бахчисараї, у Криму» тепер звучить як реальний планАлім Алієв
«Тут зібралися парламентарі, спікери парламентів безлічі держав. І чим характеризується атмосфера цього саміту, що декларація «наступного року зустрінемось у Бахчисараї, у Криму» тепер звучить як реальний план, це важливо. Більше того, коли ми говоримо про плани, риторика стає набагато жорсткішою. Представники багатьох країн пропонують трибунал для російського режиму, який скоїв у тому числі воєнні злочини в Україні та на території окупованого Криму».
Президент України Володимир Зеленський подякував майже 50 державам і міжнародним організаціям, які допомогли організувати та провести перший парламентський саміт «Кримської платформи».
Ми обов'язково звільнимо КримВолодимир Зеленський
«Ми обов'язково звільнимо Крим. Ми повернемо цю частину нашої держави не лише до загальноукраїнського простору, а й до загальноєвропейського», – йдеться у повідомленні українського президента. Володимир Зеленський зазначив, що парламентський саміт «Кримської платформи» – «додатковий та потужний рівень для деокупації, реінтеграції Криму».
Росія поки що не відреагувала офіційно на проведення парламентського саміту «Кримської платформи». Нагадаємо, що одразу після першого саміту «Кримської платформи», що відбувся у Києві в серпні 2021 року, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив: «На Заході продовжують сліпо підтримувати українську владу в її спробах підтримувати інтерес до свого власного уряду та всіляко клянчити у Заходу якісь поступки, якісь гроші, політичні жести підтримки. «Кримська платформа» – несправжній захід».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
