Доступність посилання

ТОП новини

«Кримська платформа» має далекосяжні правові наслідки» ‒ Георгій Логвинський


Саміт «Кримська платформа» в Києві, 23 серпня 2021 року

Міжнародний саміт «Кримська платформа, який відбувся 23 серпня, може стати відправною точкою для створення ефективних міжнародних механізмів деокупації Криму. Про це в інтерв'ю Крим.Реалії повідомив почесний член Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), народний депутат Верховної Ради 8 скликання, ексвіцепрезидент ПАРЄ та заслужений юрист України Георгій Логвинський.

«У моєму розумінні, «Кримська платформа» ‒ це вузол часу. Ми всі пам'ятаємо, як у перші місяці після анексії Криму Росією ця тема була на порядку денному й породила гострі реакції міжнародної спільноти. Однак з часом гострота сприймання притупляється, що грає на руку основній меті Росії ‒ перетворити окупацію півострова на «заморожений конфлікт». Саме тому заходи подібного роду важливі, оскільки вони повертають Крим до світового порядку денного й, наскільки це можливо, пов'язують його окупацію з її наслідками в сьогоденні та майбутньому», ‒ вважає екснардеп.

Що стосується правового виміру, Георгій Логвинський нагадує про ухвалену за підсумками саміту Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України у визнаних на міжнародному рівні кордонах. Під документом поставили свої підписи представники 43-х країн, які взяли участь у зустрічі «Кримської платформи», серед них США, Канада, Великобританія, Японія, всі країни-члени ЄС, Норвегія, Швейцарія, Чорногорія, Туреччина, Австралія, Нова Зеландія та інші.

«Звичайно, кримська Декларація принципово відрізняється від документів, які раніше ухвалювалися різними міжнародними інституціями, наприклад, ПАРЄ або ООН. З одного боку, вона залишається декларативною, тобто не існує юридичної процедури виконання цього документа. З іншого боку, особи, які підписали його, офіційно представляли свої країни, і рівень представництва, на який так напирає Росія, в цьому випадку не має значення», ‒ підкреслює експерт.

Георгій Логвинський
Георгій Логвинський
Пошук збалансованих формулювань, які влаштовували б усі країни, спричинив те, що підсумковий текст Декларації містить не настільки жорсткі висловлювання

Український юрист зазначає, що сам факт участі в підписанні Декларації такої кількості країн вкрай значний з точки зору геополітики, оскільки показує, що всі учасники саміту не визнають окупацію Криму «замороженим конфліктом».

«Я можу припустити, наскільки непросто було, припустимо, міністру закордонних справ Туреччини Мевлюту Чавушоглу підписати цей документ, враховуючи, що Москва детально відстежує позицію Анкари, і цей крок може позначитися у сфері політичного, економічного та іншого співробітництва Росії й Туреччини. За моєю інформацією, саме пошук збалансованих формулювань, які влаштовували б усі країни, спричинив те, що підсумковий текст Декларації містить не настільки жорсткі висловлювання, як мені хотілося б. Проте, всі перераховані країни підписали її, і це має величезне політичне значення», ‒ переконаний Логвинський.

Також експарламентарій нагадує, що Декларація посилається на низку раніше ухвалених міжнародних документів щодо Криму, які, у свою чергу, мають вже обов'язковий характер.

Головне значення «Кримської платформи» ‒ це повернення питання окупації Криму в міжнародний порядок денний

«Але ще раз підкреслю, головне значення «Кримської платформи» ‒ це повернення питання окупації Криму в міжнародний порядок денний. За моєю оцінкою, воно буде найактуальнішим у цьому порядку денному від місяця до пів року, і найважливіше питання, яке тут постає: на що готові піти наші партнери, які підписали підсумковий документ, щоб створити ефективний механізм деокупації Криму?», ‒ ставить запитання Георгій Логвинський.

Виступ президента України Володимира Зеленського (в центрі) на саміті «Кримська платформа», 23 серпня 2021 року
Виступ президента України Володимира Зеленського (в центрі) на саміті «Кримська платформа», 23 серпня 2021 року
У кожної з наших країн-партнерів є свої механізми впливу на Росію

Парламентарій зазначає, що Україні зі свого боку належить вибудовувати стратегію деокупації окремо з усіма учасниками «Платформи» в руслі ухваленої Декларації.

«У кожної з наших країн-партнерів є свої механізми впливу на Росію, включаючи обмеження економічної діяльності, скорочення військового співробітництва, експорту, імпорту тощо. Та ж Туреччина могла б ввести обмеження на прохід російських кораблів чорноморськими протоками. Україна, у свою чергу, могла б зараз ініціювати створення військового трибуналу типу створеного через факт аварії «Боїнгу» МН17. Для цього, звичайно, необхідний відповідний міжнародний договір. Також необхідно опрацювати систему спрощеного визнання рішень такого трибуналу», ‒ пропонує експерт.

Георгій Логвинський зазначає, що, відповідно, будь-яке рішення такого трибуналу буде автоматично виконуватися на території країн, які брали участь у його створенні.

«Серед його рішень може бути й заморожування закордонних активів російських чиновників, і затримання винних осіб, зокрема сепаратистів, на території західних держав, оминаючи механізми Інтерполу, тільки на підставі договорів між відповідними країнами. Таким чином, це допоможе залучати до відповідальності винних осіб, включаючи російських чиновників, що не дасть Росії відчувати себе безкарно», ‒ розмірковує екснардеп.

Георгій Логвинський
Георгій Логвинський

«До речі, у міжнародній практиці відомі прецеденти, коли міжнародний арбітраж ухвалив рішення на користь громадянина Німеччини, чиї активи були вилучені в Росії. Москва відмовилася виконувати це рішення, і тоді позивач домігся конфіскації майна Росії за кордоном для виконання рішення арбітражу», ‒ додає він.

Також Георгій Логвинський нагадує, що доларові рахунки Росії перебувають у США, а рахунки ‒ в євро, відповідно, в Європі. За його словами, це дає можливість партнерам України заарештувати ці рахунки й компенсувати завдані Україні збитки вилученими коштами.

Зараз, на тлі подій в Афганістані, питання колективної безпеки стає особливо актуальним

«Наприклад, «Газпром» постачає свої послуги в Крим у порушення законодавства України, що, згідно з українськими законами, є злочином і тягне за собою конфіскацію майна порушника. Для полегшення цієї процедури необхідно укласти угоди з відповідними країнами, які потім мають пройти ратифікацію в національних парламентах. Ці заходи, в сукупності з від'єднанням Росії від системи SWIFT, блокуванням її кореспондентських рахунків і блокуванням «Північного потоку», стали б ефективним механізмом деокупації», ‒ перераховує парламентарій.

Георгій Логвинський сподівається, що у разі докладання належних дипломатичних зусиль Україна зможе переконати західних партнерів, що російська окупація Криму ‒ це питання загальноєвропейської безпеки.

«Якщо наші союзники побачать, що можуть стати новою мішенню агресії, вони зрозуміють, що вжиття заходів проти Росії відповідає в першу чергу їх інтересам. Зараз, на тлі подій в Афганістані, питання колективної безпеки стає особливо актуальним. До слова, обмеження можуть стосуватися й літаків, суден, інших транспортних засобів, що здійснюють рейси до Криму, і компаній, які працюють там, і їх страховок, які часто теж оплачуються в Європі. На цей момент вже існують правові механізми запровадження таких обмежень, але ухвалення спеціальних міжнародних договорів могло б спростити цю процедуру», ‒ пропонує він.

Георгій Логвинський нагадує, що в цей момент очікують розгляду позови України до Міжнародного трибуналу з морського права, скарги в Європейський суд з прав людини та інші міжнародні позови.

«Однак усе питання в тому, як домогтися від Росії виконання рішень цих судів. І тут, активно працюючи на міжнародному рівні, Україна могла б ефективно захистити свої інтереси в правовій сфері. Згадаймо рішення Великої палати ЄСПЛ, яка встановила, що саме Росія здійснює так званий «ефективний контроль» на окупованих територіях, і поклала всю відповідальність за порушення прав людини на Російську Федерацію. На підставі цього подано безліч скарг у міжнародні інстанції, і рано чи пізно вони будуть розглянуті й виконані», ‒ пояснює ексвіцепрезидент ПАРЄ.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG