Доступність посилання

ТОП новини

Марія Томак – про цілі та пріоритети Служби забезпечення офісу «Кримської платформи»


Марія Томак

Новою керівницею Служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» у структурі Представництва президента України в Автономній Республіці Крим стала Марія Томак. Цю посаду вона обіймає із середини січня. Вона була співзасновником і співкоординатором громадської організації «Медійна ініціатива за права людини», активно працювала у напрямку «Міжнародна адвокація».

Про цілі, пріоритети та компетенцію Служби – в інтерв'ю Марії Томак Крим.Реалії.

– Що входить до вашої компетенції? Чим ви займатиметеся або чим уже займаєтеся у «Кримській платформі»?

– У контексті «Кримської платформи» Міністерство закордонних справ є відповідальним за міжнародний вимір. Це відомство, що організовує саміт, інші міжнародні події. Воно головне, коли йдеться про комунікацію з нашими партнерами – учасниками саміту «Кримської платформи»-підписантами декларації. Щодо представництва Президента України в АР Крим, то, власне, ми відповідаємо за внутрішній трек. Це фактично для забезпечення ефективної участі України у «Кримській платформі». Це означає насамперед виконання стратегії з деокупації та реінтеграції Криму, яка була торік затверджена РНБО та підписана президентом.

Саміт «Кримської платформи», 23 серпня 2021 року, Київ
Саміт «Кримської платформи», 23 серпня 2021 року, Київ

Але насправді у нас дуже багато пріоритетів і завдань, власне, прописаних у стратегії. Вони пов'язані практично з тим, щоб наблизити деокупацію і реінтеграцію Криму. Це і інформаційна робота, і проєктна робота, це спілкування з нашими міжнародними партнерами. Але тут йдеться саме про посольства в Україні. Представництво дуже багато займалося тим, щоб привозити дипломатів, які працюють в Україні, та представників місій на адміністративну лінію з Кримом, щоб вони на власні очі побачили, як Україна справляється з цією проблемою. Щоб вони мали змогу наблизитися до кримської проблематики фізично. Загалом, це стратегія.

– Як зараз працює «Кримська платформа» в умовах загрози нового російського вторгнення, про яке говорять досить багато. Я розумію, що зовнішня дипломатія – це не ваш трек, але, яким чином це вплинуло на вашу роботу?

Ми працюємо так, як працювали б за інших умов, розуміючи, що будь-якої миті у нашу діяльність можуть «удертися»

– Ми працюємо у штатному режимі. Звичайно, ми всі як громадяни України уважно стежимо за новинами та намагаємося готуватися до можливих різних сценаріїв. Але на нашу роботу як служби та представництва це не впливає. Ми дуже активно плануємо нашу діяльність, проводимо зустрічі, наради, спілкування, пишемо листи, готуємо заходи. Ми працюємо так, як працювали б за інших умов, розуміючи, що будь-якої миті у нашу діяльність можуть «удертися».

– Якщо говорити безпосередньо про практичну діяльність. Чи є нині національний офіс «Кримської платформи» головним центром, що аналізує та ухвалює рішення чи пропонує ухвалювати якісь рішення, що стосуються національного українського законодавства?

– Безумовно, загалом для Представництва президента та зокрема для нашої служби одним із пріоритетів є законодавча робота. Йдеться про співпрацю, зокрема, з міжфракційним об'єднанням «Кримська платформа», яке було створено в українському парламенті. Воно продовжує існування і після саміту. Наша спільна робота йде у двох напрямках: законодавча робота на рівні українського Парламенту, а друга – це співпраця та взаємодія з народними депутатами. Власне, цей напрямок потрібно зараз більше розвивати для того, щоб тема Криму звучала у парламентських асамблеях, учасниками яких є наші народні депутати. Йдеться про ПАРЄ, про парламентську асамблею ОБСЄ, парламентську асамблею НАТО.

У пріоритетах, закладених на поточний рік, є низка законопроєктів чи ухвал парламенту, спрямованих на підтримку наших громадян на тимчасово окупованій території

Мої колеги з представництва зробили дуже багато для того, щоб було ухвалено окремі законопроєкти з пакету «Кримської платформи» до саміту, як закон про корінні народи. Зараз у першому читанні вже було ухвалено законопроєкт, спрямований на підтримку осіб, які незаконно утримувалися з політичних мотивів. У пріоритетах, закладених на поточний рік, є низка законопроєктів чи ухвал парламенту, спрямованих на підтримку наших громадян на тимчасово окупованій території. У тому числі про православну церкву України та корінне населення. Ми є учасниками процесу змін до закону про санкції.

– Дочка засудженого кримського політв'язня, проукраїнського активіста Олега Приходька Наталя Швецова розповіла Крим.Реалії про знущання і тортури щодо її батька у російському ув'язненні. Чи відслідковує такі випадки «Кримська платформа»?

– Безумовно, ця інформація відстежується в офісі «Кримської платформи», і ми, власне, думаємо над тим, як ми можемо допомагати та ефективно реагувати на ці історії. Це може бути реакція у вигляді інформування наших міжнародних партнерів, як це було у випадку Нарімана Джеляла (за документами – Джелялов) та братів Ахтемових. Нещодавно ми також надавали інформацію щодо складних справ з точки зору стану здоров'я серед кримськотатарських ув'язнених, які зараз перебувають в ув'язненні. Ми також передавали цю інформацію в Офіс президента з проханням по можливості якось політично включати ці справи до порядку денного, до заяв, у переговори з надією на те, що це спрацює і, можливо, з гуманітарних мотивів ці люди мають шанс отримати якесь пом'якшення або навіть бути звільнені.

– А як узагалі враховується думка кримчан у вашій роботі?

– Ми, власне, прописали це як один із пріоритетів. Це те, що ми маємо робити завжди, так само, як це роблять правозахисні організації чи медіа – тримати руку на пульсі. І коли я працювала в неурядовому секторі, ми спілкувалися багато з кримчанами, і це спілкування досі триває з активістами. Ми всі знаємо про «Кримську солідарність», завдяки якій ми отримуємо всю цю інформацію, для нас це одне з ключових джерел. Але також є механізми, з якими я поки що не встигла познайомитися. Ми маємо механізм прийому громадян, через які вони можуть звертатися до нас. Існують відповідні можливості на пунктах перетину, на адміністративному кордоні. І, звичайно, завдяки вашим ефірам у тому числі, вашому медіа, яке також дає можливість дізнатися багато про що із ситуації на тимчасово окупованій території.

(Текст підготувала Ольга Гах)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG