Доступність посилання

ТОП новини

Росія може влаштувати провокацію під час «Кримської платформи» ‒ російський військовий експерт


Володимир Зеленський і Володимир Путін на тлі карти Криму. Колаж

9 серпня в Росії та Україні почалися масштабні військові навчання. Росія планує провести їх не лише на території країни, а також в анексованому Криму, у сепаратистських регіонах Грузії ‒ Абхазії та Південній Осетії, на своїх військових базах у Вірменії. А в перший день військових навчань в Україні президент країни Володимир Зеленський відвідав базу на острові Зміїний, де перевірив готовність військових до його оборони.

Про кількість військ Росії поблизу українського кордону та в анексованому Криму, а також про загрозу переростання російських навчань у реальні воєнні дії говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Експерт українського Центру оборонних стратегій, колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко розповів, що з 2014 року Росія суттєво наростила військове угрупування на кордоні з Україною.

За його словами, зараз воно налічує приблизно 80 тисяч осіб, із яких 30 тисяч дислокуються у Криму. Риженко вважає, що Росія проведе нинішні навчання, враховуючи висновки, отримані після перевірки бойової готовності у збройних силах у квітні 2021 року.

Угруповання у Криму налічує понад 30 тисяч осіб. Це вже значне угруповання. Можливе й перекидання військ
Андрій Риженко

– Ми знаємо, що існують плани з будівництва військових містечок, зокрема, у Феодосії, для того, щоб розміщувати там на постійній основі повітряно-десантні підрозділи. Ми думаємо, що це почнеться під час навчань. Угруповання (російських військ ‒ КР) у Криму налічує понад 30 тисяч осіб. Це вже значне угруповання. Можливе й перекидання військ з інших флотів. Велика частина російських десантних кораблів (які брали участь під час квітневої перевірки боєготовності ‒ КР) була не з угруповання Чорноморського флоту. Десантні кораблі Чорноморського флоту займалися питаннями в Сирії, у Червоному морі, частина з них перебувала на ремонті. Тобто тоді своїх сил не було. Росія продовжує нарощувати й тренувати свої сили в Криму.

Андрій Риженко, експерт українського Центру оборонних стратегій, колишній заступник начальника штабу ВМС України
Андрій Риженко, експерт українського Центру оборонних стратегій, колишній заступник начальника штабу ВМС України

За інформацією Риженка, за кількістю залученого озброєння останні російські навчання можна порівняти з квітневими.

‒ Основний потенціал залишився незмінним. Я маю на увазі наступальну зброю: ракетні системи, системи ППО, авіацію, ударні кораблі. Єдине, що зараз вони відвели «амфібійні» (водно-сухопутні ‒ КР) угруповання, десантний загін і повітряно-десантні сили, які перекидали додатково. Але їх можна дуже швидко перекинути назад. Окрім того, там були підрозділи логістики та бригада управління, яка керувала усім угрупованням у Криму.

У квітні Україна та країни Заходу висловлювали стурбованість активізацією російських військ у Криму та на кордоні між Україною та Росією. Наприкінці квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив про закінчення «раптової перевірки» російських військ. Однак, за інформацією Києва, станом на червень цього року, Росія відвела лише 12 тисяч зі 100 тисяч військових, які зосередилися в Криму й на кордоні у квітні цього року.

Міністр оборони України Андрій Таран, коментуючи військові навчання Росії, які стартували 9 серпня, нагадав про те, що російсько-грузинська війна 2008 року почалася невдовзі після російських навчань «Кавказ-2008». У Грузії вважають, що вони стали підготовкою для вторгнення. Таран зазначив, що Україні важливо пильно спостерігати за російськими маневрами та стягуванням техніки. На думку міністра, Україна має забезпечити всебічну готовність збройних сил до «відбиття злочинних планів, і саме це завдання виконують командно-штабні тренування». Таран наголосив, що мета Росії ‒ «утримання України в межах своїх сфер впливу».

Військово-політичний експерт Юрій Федоров висловив припущення, що Росія використовує нинішні військові навчання для деморалізації суспільства та влади України. На думку російського аналітика, постійна воєнні загроза ‒ це інструмент тиску, за допомогою якого намагаються «вибити з колії українське керівництво».

Кремлівські лідери хотіли б зірвати проведення цього саміту або максимально ускладнити його
Юрій Федоров

– Навчання відбуватимуться під час святкування тридцятиріччя Незалежності України. Водночас проходитиме перший саміт «Кримської платформи», а це велика міжнародна ініціатива, яка задумана та здійснюється президентом Зеленським та його командою для того, щоб мобілізувати міжнародну підтримку України у справі повернення Криму та окупованих територій на сході країни. Початок «Кримської платформи» викликає дуже серйозну заклопотаність у Москві й, звісно, кремлівські лідери хотіли б зірвати проведення цього саміту або максимально ускладнити його. Тому я не виключаю, що під час навчань може бути зроблена якась провокація з боку російського військового командування для того, щоб ускладнити чи зірвати проведення саміту «Кримської платформи».

Юрій Федоров, російський військово-політичний експерт
Юрій Федоров, російський військово-політичний експерт

Федоров не виключає, що після російсько-білоруських навчань «Захід-2021», запланованих на вересень, Росія може залишити на території союзника свої війська, посиливши тим самим присутність біля кордонів з Україною.

Про нарощування російського військового потенціалу в Азово-Чорноморському регіоні, яке не припиняється, говорила українська делегація на засіданні Ради безпеки ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки на морі, яке відбулося 9 серпня. Українська сторона закликала припинити обмежувати вільне судноплавство. Раніше Росія під приводом військової підготовки до жовтня 2021 року закрила частину Чорного моря в напрямку Керченської протоки.

«На тлі тривалого нарощування військової потужності уздовж державного кордону України, Росія посилює свій військовий потенціал в Азово-Чорноморському регіоні, зокрема, шляхом збільшення кількості військово-морських суден, зокрема й здатних нести ядерну зброю. Росія не повинна перешкоджати транзитному проходу суден через міжнародну протоку й через порти Азовського моря. Росія має припинити агресію проти України й відновити повагу до суверенітету та цілісності території України в межах міжнародно визнаних кордонів», ‒ йдеться в повідомленні місії України в ООН.

На цьому засіданні виступив і держсекретар США Ентоні Блінкен. Він наголосив, що США спостерігають за тривалими агресивними діями, які Росія здійснює проти України в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці.

Ентоні Блінкен, держсекретар США
Ентоні Блінкен, держсекретар США

На зустрічі з керівником Jamestown Foundation Гленом Говардом віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков виступив за розгортання іноземних сил протиповітряної оборони в країні. На його погляд, це може стати відповіддю Росії на мілітаризацію Чорного моря та підготовку до розміщення ядерної зброї в анексованому Криму.

Олексій Резніков, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Олексій Резніков, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

«Важливим є розширення пакета безпеки для України. В першу чергу шляхом розгортання сил ППО, навіть шляхом розміщення американських підрозділів. Наше законодавство це дозволяє», ‒ сказав Резніков.

На його слова відреагував віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов, назвавши пропозицію «небезпечною провокацією».

Коментуючи заяву Резнікова, заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь припустив, що йдеться не про протиповітряну, а про протиракетну оборону для України.

Для України протиракетна оборона ‒ одне з найбільш важливих питань
Михайло Самусь

– Раніше говорили про зенітно-ракетні комплекси Patriot, про ізраїльські протиракетні системи. Україні потрібно розміщувати на всій території дуже багато (систем ‒ КР) протиракетної оборони, тому що Росія оточила нас безліччю ракетного озброєння. У нас є протиповітряна оборона ‒ системи, які призначені для протидії традиційним літальним апаратам, досить ефективна, а ось зі створенням системи протиракетної оборони є проблеми. У Росії в Криму зараз приблизно 300 ракет в одному пострілі. Це й крилаті ракети «Калібр», і протикорабельні, і балістичні ракети. Тому для України протиракетна оборона ‒ одне з найбільш важливих питань.

Михайло Самусь, заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння
Михайло Самусь, заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння

Самусь підтвердив занепокоєння українського віцепрем'єра Резнікова, озвучені в розмові з американським аналітиком, про те, що Росія може розмістити в Криму ядерну зброю.

У складі Чорноморського флоту є дуже багато носіїв ядерної зброї
Михайло Самусь

– Річ у тім, що у складі Чорноморського флоту є дуже багато носіїв ядерної зброї, тобто всі кораблі та підводні човни, на яких можна розмістити, наприклад, ті ж крилаті ракети «Калібр», ‒ це носії ядерної зброї. Наприклад, корабель іде до Новоросійська (на базу Чорноморського флоту в сусідній Росії ‒ КР), завантажує ракети, споряджені ядерним боєприпасом, і повертається в Севастополь. Хто може повідомити чи дізнатися про те, що ці ракети з ядерною боєголовкою наявні у складі угруповання Чорноморського флоту в окупованому Севастополі?! Росія вже могла розмістити в Криму ядерну зброю. Якщо ж говорити про розміщення сховищ (ядерної зброї ‒ КР), то це дійсно можливе, але, я думаю, що поки Чорноморський флот справляється, забираючи ядерні боєголовки та зберігаючи їх на території Росії.

Військовий експерт вважає, що українські військові навчання, які почалися, повністю відповідають загрозам, що стоять перед країною. За його словами, військові відпрацьовують ефективну оборону й вивчають нові тактику та стратегію Росії.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG