Доступність посилання

ТОП новини

«Кримські дезертири» та цинічний розрахунок російського омбудсмена


Уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова

Спеціально для Крим.Реалії

У Кремлі розраховують після президентських виборів у нашій країні продавити повзучу «амністію» кримським військовим, які під час анексії перейшли на бік Росії. Основна мета маніпуляцій ‒ показати американцям та європейцям, що півострів Україні нібито «не потрібний».

Уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова має намір просити президента України видати двох військових, засуджених у Києві у справі «кримських дезертирів», але тільки після виборів у нашій країні. «Планую звернутися до президента після виборів з проханням передати для відбування покарання в Росії ув'язнених Одинцова та Баранова», ‒ сказала Москалькова російським журналістам.

Колишні українські військові з Криму Максим Одинцов та Олександр Баранов під час анексії перейшли на бік Росії. Їх затримали у листопаді 2016 року на адміністративному кордоні з півостровом за звинуваченням у державній зраді та дезертирстві з армії. Російська влада розцінила дії українських силовиків як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив з цього приводу кримінальну справу.

На початку минулого року Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі, а Дарницький райсуд столиці засудив Одинцова до 14 років ув'язнення. Обидва засуджених відмовлялися визнавати провину, при цьому називаючи себе громадянами Росії. Хоча, відповідно до законодавства нашої країни та міжнародного права, кримчани розглядаються тільки як громадяни України.

Апарат російського омбудсмена фактично заморозив контакти з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою. Російська сторона скасувала переговори Москалькової з українським омбудсменом після публічних претензій Денісової з приводу візиту екс-омбудсмена України Ніни Карпачової до полонених українських моряків. «Раніше запланована на 21 лютого офіційна зустріч в Афінах омбудсменів України не відбулася через лист, в якому Денісова звинуватила Москалькову в тому, що українських моряків відвідала Ніна Карпачова. Москалькова не вважає за доцільне продовжувати обмін думками у форматі політизації питань прав людини з боку Денісової», ‒ повідомили в прес-службі Тетяни Москалькової.

Тетяна Москалькова і Людмила Денісова
Тетяна Москалькова і Людмила Денісова

По-перше, поведінка російського омбудсмена в черговий раз свідчить, що Москва розраховує на зміну влади в Україні. Інакше б пані Москалькова звернулася до президента Петра Порошенка, не очікуючи підсумків президентських або парламентських виборів. Тим більше, що прізвища Баранова та Одинцова вже фігурують у списках осіб, яких українська сторона готова обміняти на громадян, засуджених у Росії. Кремль з кожним разом чіткіше демонструє, що російську сторону абсолютно не влаштовує політика нинішньої влади, яку росіяни вважають «недоговороздатними».

За п'ять років, що минули з моменту захоплення українського півострова, Москва неодноразово давала зрозуміти, що очікує від Києва лише одного ‒ капітуляції. Коли Київ та західні партнери відмовляються пом'якшити санкції, дати «автономію» Донбасу або хоча б перестати «штовхати» Москву за анексію Криму, то з Кремля лунають претензії з приводу «русофобії», «агресії» та «державного перевороту», який нібито стався в нашій країні.

Москва продовжує використовувати окуповані території та громадян, які живуть на них, як інструменти політичного тиску на Київ

По-друге, Москва продовжує використовувати окуповані території та громадян, які живуть на них, як інструменти політичного тиску на Київ. Публічні заяви українських політиків-втікачів з приводу анексії Криму та війни на Донбасі, візити в Лефортово Ніни Карпачової під виглядом «міжнародного експерта», показовий зрив зустрічі українського та російського омбудсменів ‒ елементи «гібридної війни», спроба вивести Київ з рівноваги. Тут можна провести паралель із нещодавніми претензіями голови російського МЗС Сергія Лаврова стосовно того, що Москва готова відповісти на «провокації поблизу Криму», які нібито планує українське командування. Росіяни дають зрозуміти, що відмовляються від діалогу з Києвом, і в будь-який момент, інсценувавши інцидент, можуть почати військову ескалацію.

Третій аспект ‒ найголовніший. За словами та діями пані Москалькової прихований цинічний політичний розрахунок. Угода з новим президентом України (в Москві розраховують, що ця персона буде «договороспроможною») з обміну засудженими військовими стане першим етапом повзучої амністії «кримських дезертирів». Росіяни в цьому питанні націлені на створення масового прецеденту.

Народний депутат України Дмитро Тимчук раніше опублікував офіційні відомості від Міністерства оборони та силових органів про кількість військових і правоохоронців, які під час анексії порушили присягу. Серед кримських співробітників СБУ зрадників виявилося близько 86%, серед ВСУ ‒ близько 70%, серед прикордонників ‒ 74%, Внутрішніх військ МВС ‒ 44%, більша частина з яких саме офіцери. Сукупно йдеться про більш ніж 5 тисяч дезертирів. І це ще без урахування працівників міліції, які, за свідченнями очевидців, також масово переходили на бік росіян.

Обмінявши першу партію «дезертирів», Москва гарантовано продавлюватиме «спрощення» судових розглядів у справах, пов'язаних з порушенням присяги з боку кримських військових. Потім, добившись цього, почнуться заклики «не політизувати питання», і одним махом «амністувати» зрадників лише на тій підставі, що під час анексії нібито ніхто не постраждав. Насправді, під час окупації були вбиті з української сторони.

Зрештою, виявиться, що влада України де-факто вже не вважає перехід своїх військових на російську сторону тяжким злочином. Відповідно, Крим з анексованого півострова перетворюється на якусь «суперечну територію», яку можна було й не захищати. Основна мета подібних політичних маніпуляцій ‒ показати Заходу (насамперед, ЄС), що Крим «не потрібний» Україні, і Київ ніби готовий від нього відмовитися.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG