У столиці Росії Москві 12 червня відбулися протести проти переслідування журналіста російського видання Meduza Івана Голунова. Протести переросли у затримання. Наразі Голунов на свободі, звинувачення з нього зняті. Цьому передували акції правозахисників та журналістів різних ЗМІ, які об'єдналися на захист колеги. Крим.Реалії з'ясували, як на цю історію відреагували журналісти в анексованому Криму, більшість яких із 2014 року працюють у російських ЗМІ.
Затримання й домашній арешт кореспондента російського інтернет-видання Meduza Івана Голунова на початку червня за підозрою у зберіганні та вживанні наркотиків спровокували хвилю протестів у Росії та за її межами. На підтримку журналіста виступили правозахисні організації та журналісти.
Уперше в історії Росії три авторитетних видання вийшли 10 червня зі спільною заявою на перших шпальтах: «Я/ми ‒ Іван Голунов». У заяві висловлені сумніви в об'єктивності кримінальної справи, яка, на думку авторів, може бути пов'язана з професійною діяльністю Івана Голунова ‒ журналістськими розслідуваннями, зокрема й про діяльність російських правоохоронних органів.
Після протестних заяв активістів, правозахисників і журналістів голова МВС Росії Володимир Колокольцев повідомив, що з Івана Голунова зняті звинувачення, він звільнений, а кримінальна справа щодо нього припинена «у зв'язку з недоведеністю участі в скоєнні злочину». Поліцейські, які затримали журналіста, відсторонені від роботи на час перевірки.
Напередодні звільнення журналіста, у Москві 12 червня планували провести марш на підтримку Голунова, але його скасували, коли журналіст вийшов на свободу. Однак ця акція перетворилася на інший протест ‒ присутні виступили проти практики незаконних переслідувань людей у Росії. В результаті поліція в Москві затримала понад 400 осіб.
Переслідування Івана Голунова в Росії називають «випробуванням для всього журналістського цеху». Частина кримських журналістів приєдналися до цього цеху в 2014 році, після російської анексії півострова. Але поки в Росії активісти та ЗМІ виступали на підтримку Голунова, в анексованому Криму публічно заступилися за російського журналіста лише декілька людей.
«Іван у разі несправедливості був би на вашому боці»
На підтримку Івана Голунова виступив кримський журналіст, колишній головний редактор журналу «Деловой Крым» Дмитро Жмуцький. Він підписав відкрите звернення, оприлюднене на сайті російської Профспілки журналістів і працівників ЗМІ з вимогою звільнити Івана Голунова й розмістив його на своїй сторінці в Facebook.
Серед підписантів ‒ випусковий редактор «Сакской газеты» Борис Романов, кореспондент «Крымской правды» Валентина Васильєва, севастопольський журналіст-фрілансер, автор Крим.Реалії Давид Аксельрод та головний редактор севастопольського видання «Примечания» Віктор Ядуха.
На своїй сторінці в Facebook Ядуха назвав затримання Івана Голунова «кінцем російської розслідувальної журналістики».
Тематичну рамку «Свободу Івану Голунову» можна знайти в соціальних мережах на сторінках ще кількох кримських журналістів.
Коли погонич дракона у своїй жадобі справедливості перестає бачити різницю між білими ходоками та жителями королівської гавані, ми зобов'язані попередити про це жителів королівської гаваніВладислав Осипов
Журналіст-фрілансер із Севастополя Владислав Осипов публічно заступився за Івана Голунова на своїй сторінці в Facebook.
«Кожен текст Івана ‒ текст на захист інтересів суспільства. Коли погонич дракона у своїй жадобі справедливості перестає бачити різницю між білими ходоками та жителями королівської гавані, ми зобов'язані попередити про це жителів королівської гавані. Звичайно, погоничу дракона така наша поведінка може не подобатися, все може дійти до страти Вайріса за інакомислення. Це нормально. Не нормально, коли жителі королівської гавані вірять, що їхній порятунок залежить тільки від погонича дракона або жорстокого правителя червоного замку. Мені дуже прикро бачити засудження за підтримку людини, яка, в разі несправедливості, у своїх текстах була б на вашому боці», ‒ написав він.
«Якщо мовчати зараз, завтра те ж саме трапиться з тобою»
Ялтинський журналіст-фрілансер, автор Крим.Реалії Павло Веселик після затримання Івана Голунова планував вийти на одиночний пікет. Але на момент, коли він про це повідомив у соцмережах, російського журналіста вже відпустили під домашній арешт. І Веселик вирішив скасувати свої плани.
«Сама ідея одиночного пікету прийшла не відразу, а коли я побачив нульову реакцію від місцевих колег на те, що відбувається. Це більше була спроба показати, що я ‒ не у цих «струнких лавах». Але пікет я скасував, тому що Голунова перевели під домашній арешт. А це важливо, адже якщо б його залишили в СІЗО, його б могли там зламати й тоді б він точно сів у в'язницю. Добре, що цього не сталося», ‒ пояснив Крим.Реалії журналіст.
За словами Павла Веселика, він готовий був вийти на одиночний пікет на підтримку Івана Голунова, незважаючи на те, що не знайомий із ним особисто й не читав його публікацій.
Якщо мовчати зараз, завтра те ж саме трапиться з тобою. Система працює саме такПавло Веселик
«Я вважаю, що журналістів необхідно захищати від насильства, не важливо в якій країні, не має значення, відомий він чи ні. Якщо ти сам вважаєш себе журналістом, ти завжди маєш стояти на боці колег. Оскільки якщо мовчати зараз, завтра те ж саме трапиться з тобою. Система працює саме так. Я не побачив якоїсь консолідованої реакції кримських журналістів на цю історію і вважаю це ненормальним. Тим більше, раніше спостерігав, як кримські журналісти топчуть своїх колег, які не входять до загальних «струнких лав», навіть не спробувавши з'ясувати, у чому річ», ‒ сказав Павло Веселик.
«Єдиний випадок, який роздули»
Багато відомих кримських журналістів публічно не відреагували на переслідування Івана Голунова у Росії. Тому Крим.Реалії спробували з'ясувати їхню позицію у цій справі. Серед тих, із ким вдалося зв'язатися, розповісти прямо про свою позицію змогла тільки Наталя Гаврилєва ‒ головний редактор інтернет-видання «Крымское эхо». Вона повідомила, що вважає історію переслідування Івана Голунова нецікавою та роздутою.
Я не бачу тут системної помилки. Це одиничний випадок, який роздули. Зроблені висновки, покарані ті, хто виннийНаталія Гаврилєва
«Я звикла робити висновки на основі фактів. Мене насторожує така велика увага до цього факту (затримання Івана Голунова ‒ КР). Те, що в стосунках людей бувають різні ненормальності, зустрічається часто-густо, і в Америці, і в Європі. Я не розумію, чому з цього роздули такий скандал. Я не висловлювалася, бо не вважаю цю історію важливою. Сказати, що це утиски свободи слова? Я не бачу тут системної помилки. Це одиничний випадок, який роздули. Зроблені висновки, покарані ті, хто винний. Усе нормально», ‒ сказала вона.
Інші відомі кримські журналісти, з якими зв'язався кореспондент Крим.Реалії, відмовилися обговорювати цю тему з різних причин. Це стосується не тільки тих, хто працює в російських державних ЗМІ, а й тих, чиї проекти є де-юре незалежними. Наприклад, відмовився висловити свою думку про переслідування Івана Голунова власник і головний редактор інтернет-видання «Крыминформ» Максим Ніколаєнко ‒ комерційного ЗМІ, яке позиціонує себе як вільне.
«Я б не хотів коментувати цю справу. Вам би точно не хотів коментувати», ‒ сказав Максим Ніколаєнко й поклав трубку.
Кримський журналіст, телеведучий політичного ток-шоу на державному телеканалі «Первый Крымский» Олександр Макарь теж відмовився говорити на цю тему, пояснивши, що не стежив за скандалом навколо Івана Голунова.
Я не особливо в темі й мало що знаю про Голунова в принципі. Тому як такої позиції у мене бути не можеОлександр Макарь
«Я не особливо в темі й мало що знаю про Голунова в принципі. Тому як такої позиції у мене бути не може. Я не знайомий із ним та його творчістю. За його історією я не стежив, мені вона не особливо цікава», ‒ сказав він.
Кримський радіоведучий, співробітник радіостанції «Спутник в Крыму» Андрій Матюхін відмовився озвучити свою позицію у справі Івана Голунова, пославшись на корпоративні правила МІА «Россия сегодня», в межах яких працює кримська радіостанція.
«Я не можу коментувати, тому що я ‒ офіційний співробітник агентства МІА «Россия сегодня», будь-яка моя фраза чи позиція сприйматиметься як позиція агентства. Тому я цього робити не можу без офіційного дозволу мого керівництва», ‒ сказав радіоведучий.
Однак до керівництва за дозволом Андрій Матюхін не звернувся, рекомендувавши це зробити редакції Крим.Реалії.
Довідка: Іван Голунов ‒ російський журналіст, автор журналістських розслідувань про закупівлі московського уряду, про поховальний та сміттєвий бізнеси. Журналіста звинуватили в замаху на збут наркотиків у великих розмірах. Голунов наполягає, що заборонені речовини йому підкинули.
На підтримку журналіста виступили його колеги, громадські активісти та правозахисні організації. Про припинення кримінальної справи стосовно Голунова повідомив 11 червня міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев.
