Доступність посилання

ТОП новини

«Злочинний зв'язок» у Нагірному Карабасі: кримського депутата розшукує генпрокуратура Азербайджану


Армен Мартоян («Самвел»)

Генпрокуратура Азербайджану звинувачує депутата російського парламенту Криму Армена Мартояна, відомого також як «Самвел», за декількома статтями Кримінального кодексу. Серед епізодів, які йому закидають ‒ «ведення агресивної війни» в Нагірному Карабасі, «умисне вбивство, вчинене злочинною організацією» та «незаконний перетин державного кордону Азербайджану». Депутат, якого також розшукують українські слідчі, усі звинувачення заперечує.

Про те, що Армен Мартоян є фігурантом кримінальної справи в Азербайджані, місцева генпрокуратура оголосила на початку листопада. У генпрокуратурі стверджують, що Армен Мартоян, перебуваючи на посаді голови «Союзу добровольців Криму», разом із соратниками брав участь у бойових діях у Нагірному Карабасі.

Чи існує така організація де-юре, поки не зовсім зрозуміло. У російському реєстрі юридичних осіб немає організацій з дослівною назвою. Є кримська організація «Союзу добровольців Росії», але її очолює не Армен Мартоян.

«Найманець Вірменії»?

У генпрокуратурі Азербайджану стверджують, що Армен Мартоян і його соратники брали участь у збройному конфлікті в Нагірному Карабасі на стороні Вірменії.

«Армен Мартоян і члени угруповання, обговоривши у жовтні 2020 року свою участь у військових операціях з особами, які перебувають у Вірменії та на окупованих територіях Азербайджанської Республіки, а також з керівниками маріонеткового режиму «Нагірний Карабах» і вступивши з ними у злочинний зв'язок, незаконно перетнули міжнародно визнаний державний кордон Азербайджанської Республіки без необхідних документів і за межами контрольно-пропускних пунктів, тобто через Вірменію, проникли на територію міста Ханкенді й інші окуповані території та були використані військово-політичним режимом Вірменії як найманці проти цивільного населення й учасників антитерористичних операцій збройних сил Азербайджанської Республіки», ‒ йдеться у повідомленні наглядового відомства.

Російський миротворець на КПП за містом Степанакерт. Нагірний Карабах, 13 листопада 2020 року
Російський миротворець на КПП за містом Степанакерт. Нагірний Карабах, 13 листопада 2020 року

Окрім того, у генпрокуратурі встановили, що представники «Союзу добровольців Криму» «брали участь у терористичній діяльності, спрямованій проти громадян Азербайджанської Республіки».

«Використовували боєприпаси та військову техніку, вчинили численні злочини проти цивільних осіб, які не беруть участь у бойових діях, здійснювали вибухи, пожежі та інші дії, що загрожують суспільно небезпечними наслідками, вчинені з особливою жорстокістю або суспільно небезпечними методами, а також з наміром національної ворожнечі», ‒ стверджують у відомстві.

За цими фактами генпрокурором Азербайджанської Республіки порушена кримінальна справа за статтями 100.2 (ведення агресивної війни), 120.2.1 (умисне вбивство, вчинене злочинною організацією або спільнотою), 318.2 (незаконний перетин державного кордону Азербайджанської Республіки) та іншими статтями, сказано в повідомленні.

У зв'язку з цим прокурори направили звернення в міжнародні організації та готують запит до профільних органів Росії «для притягнення до відповідальності винних відповідно до норм міжнародного права».

«Нікол Пашинян, ти почав зливати мене»

Армен Мартоян ці звинувачення заперечує. Він повідомив російські ЗМІ, що дійсно їздив у Нагірний Карабах у жовтні, але не для участі в бойових діях, а для доставки гуманітарної допомоги біженцям із зони конфлікту.

Якби я дійсно брав участь у війні, я б не побоявся сказати і пишався б цим
Армен Мартоян

«Моя поїздка була приватною. Я повіз гуманітарну допомогу біженцям ‒ це 42 сім'ї. Завіз їм продукти, предмети гігієни, одяг, спальні мішки. В Азербайджані оголосили, що я нібито брав участь у бойових діях. Це все нісенітниця! Якби я дійсно брав участь у війні, я б не побоявся сказати і пишався б цим», ‒ наголосив депутат РИА Крым.

У вірменських і кримських ЗМІ теж є згадки про цей візит.

На одній зі сторінок депутата у Facebook, яку він веде під псевдонімом «Самвел Мардоян», під історією з азербайджанською кримінальною справою з'явився такий коментар: «Нікол Пашинян (прем'єр-міністр Вірменії ‒ КР), ти почав зливати мене та моїх однодумців заради свого крісла? Тобі це не допоможе!!!».

На цій же сторінці «Самвел Мардоян» критикує режим Нікола Пашиняна й називає його «зрадником усіх вірменів».

Ми намагалися зв'язатися з владою Вірменії, щоб з'ясувати, чи залучалися до операції в Нагірному Карабасі представники «Союзу добровольців Криму» та особисто Армен Мартоян, і яка позиція країни щодо звинувачень генпрокуратури Азербайджану у використанні «найманців у Нагірному Карабасі». Нам рекомендували звернутися до Міністерства оборони Вірменії. Ми готуємо до відомства інформзапит.

Згідно з офіційною біографією Армена Мартояна, оприлюдненою на сайті кримського парламенту, у 2016 році він був нагороджений медаллю Міноборони Вірменії «Драстамат Канаян».

На сайті Міноборони Вірменії йдеться, що такою медаллю нагороджуються офіцери та прапорщики, «які зробили значний внесок у справу розбудови армії, розвитку військово-освітньої системи Вірменії», у сфері військово-патріотичного виховання майбутнього покоління, військовослужбовці, які «виявили особисту сміливість при захисті кордонів Батьківщини» під час строкової служби, особи, які мають значний внесок у справі становлення та зміцнення вірменської армії.

Чи мав судимість у Вірменії?

У вересні 2019 року Мартоян був обраний депутатом російського парламенту Криму за виборчим списком «Единой России» на виборах, не визнаних владою України, Євросоюзу та країн Заходу.

Напередодні виборів Виборчком Криму в суді намагався скасувати реєстрацію Армена Мартояна як кандидата в депутати у зв'язку зі «встановленням факту приховування відомостей про судимості».

Представники відомства пояснили в суді, що їм надійшов лист з Інформаційного центру кримського главку МВС Росії з інформацією з Головного інформаційно-аналітичного центру МВС Росії щодо громадянина Мартояна Армена Гамлетовича. До листа додавалася довідка про особу з інтегрованого банку даних федерального рівня (ОСК-ФР).

Армен Мартоян ( у центрі)
Армен Мартоян ( у центрі)

Згідно з цією довідкою, громадянин Вірменії Мартоян Армен Гамлетович у 2000 році в Лорійському районі був засуджений за п'ятьма статтями Кримінального кодексу Вірменії до 10 років позбавлення волі. Відомостей про місце відбування покарання МВС Росії не має.

Армен Мартоян у судовому засіданні оголосив, що «інформація про судимості не має до нього стосунку, він ніколи не був засуджений».

Будівля підконтрольного Росії Верховного суду Криму
Будівля підконтрольного Росії Верховного суду Криму

Представники кримського відділення «Единой России» та російської прокуратури Криму теж стверджували, що не бачать підстав для скасування реєстрації кандидата в депутати.

У результаті підконтрольний Росії Верховний суд Криму відмовив у задоволенні позову виборчкому Криму, мотивуючи це тим, що «вищенаведена довідка не є належною для встановлення факту приховування адміністративним відповідачем відомостей про судимості і, як наслідок, для скасування реєстрації кандидата в депутати».

Доводи позивача про те, що отримана з МВС довідкова інформація «з очевидністю належить адміністративному відповідачу, оскільки є збіг за прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем народження» суддя назвав «безпідставними, не заснованими на законі».

Таким чином, суд не знайшов підстав для скасування реєстрації Армена Мартояна як кандидата в депутати.

За результатами виборів Армен Мартоян став депутатом. У парламенті він є членом трьох комітетів: з майнових та земельних відносин, будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу, а також з туризму, курортів і спорту.

В офіційній інформації про себе на сайті парламенту він пише, що працює «радником при керівництві апарату управління «Чорноморнафтогазу». Це підприємство було «націоналізоване» російською владою Криму у 2014 році.

Українське досьє

До Армена Мартояна є запитання і в українського слідства. Він, зокрема, фігурує в кримінальних провадженнях прокуратури АРК про викрадення і напади на українських депутатів, активістів і журналістів у Криму навесні 2014 року. На той момент Армен Мартоян очолював четверту роту «кримської самооборони», яка допомагала російській армії захоплювати півострів.

Армен Мартоян («Самвел»)
Армен Мартоян («Самвел»)

Йому інкримінують дві статті Кримінального кодексу України ‒ частина 2 статті 146 (незаконне позбавлення волі) і частина 4 статті 296 (хуліганство з нанесенням тілесних ушкоджень). Санкції цих статей передбачають покарання до восьми років позбавлення волі.

Коли про це стало відомо, ми намагалися зв'язатися з Арменом Мартояном через штаб «кримської самооборони», але нам це не вдалося. Згодом він написав у соцмережах, що вважає «погрози України» на свою адресу «істерикою».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG