Доступність посилання

ТОП новини

«Кримський пул» Кремля: хто спілкувався з Путіним у Севастополі


Володимир Путін у Севастополі, 18 березня 2020 року

Президент Росії Володимир Путін 18 березня відвідав Крим. У Севастополі він зустрівся з «представниками громадськості» ‒ так повідомляють про цю подію в Кремлі. Увагу Крим.Реалії привернули учасники цієї зустрічі. Багато з них не вперше стають співрозмовниками Путіна на публічних заходах, закріпившись у президентському пулі. Розповідаємо, чим відомі ці люди.

Учасників зустрічі з Володимиром Путіним у Севастополі в усіх протоколах записали як «представників громадськості», активістів громадянського суспільства півострова. Однак, якщо вивчити їхні біографії, можна переконатися, що практично всі вони давно та активно співпрацюють із кримською владою, а деякі навіть є депутатами від російської партії влади.

Багато з тих, хто стежив за спілкуванням Путіна з громадськістю, дивуються, чому його співрозмовники багато розпитували про зміни Конституції Росії і не поцікавилися ні останніми глобальними змінами в економіці Росії, ні ситуацією в самому Криму.

Представниця з депутатським мандатом

Лариса Мельник
Лариса Мельник

Перше ж запитання Путіну поставили не про ситуацію на півострові, а про правки до Конституції Росії. «Володимире Володимировичу, скажіть, будь ласка, жителі Севастополя та Криму потенційно можуть бути призначені на федеральні керівні посади чи ні?» ‒ поцікавилася Лариса Мельник, яка назвала себе керівником регіонального виконкому Загальноросійського народного фронту в Севастополі. Хоча ще тиждень тому стало відомо, що конституційні правки відкориговані на користь кримчан.

Окрім участі в Загальноросійському народному фронті, Лариса Мельник є депутатом Ленінського муніципального округу Севастополя, членом «Единой России». Згідно з офіційною біографією, у 2014 році вона входила до оргкомітету з підготовки не визнаного Україною, країнами Євросоюзу та Заходу «референдуму» про статус Криму та Севастополя. Нагороджена подякою президента Росії і відомчими медалями МНС і Міноборони Росії.

Загальноросійський народний фронт (ЗНФ), регіональний виконком якого очолює Лариса Мельник, є провладною громадською організацією, представництво в якій мають багато чиновників і депутатів для просування своїх ініціатив у суспільстві.

Активісти з «Единой России»

Представницею ЗНФ виявилася ще одна учасниця зустрічі ‒ Алла Вертинська. Вона розповіла, як активісти організації борються в Криму з фейками про коронавірус, і попросила Володимира Путіна розширити право на отримання фінансової допомоги з федерального бюджету Росії для встановлення пам'ятників кримським учасникам Другої світової війни, які померли до 2014 року.

При цьому Алла Вертинська на зустрічі з Путіним не згадала про свій політичний досвід. Торік вона балотувалася в депутати підконтрольного Москві кримського парламенту за списком «Единой России». А в 2016 році вона вручала спікеру кримського парламенту Володимиру Константинову подяку центрального штабу ЗНФ за особистий внесок у реалізацію планів, програм та окремих заходів руху й ефективну роботу.

Алла Вертинська вручає Володимиру Константинову подяку від Загальноросійського народного фронту в 2016 році
Алла Вертинська вручає Володимиру Константинову подяку від Загальноросійського народного фронту в 2016 році

Намагалася Алла Вертинська потрапити до кримського парламенту й у 2014 році. Вона балотувалася від партії «Патриоты России», але мандат не отримала, оскільки партія не набрала необхідної кількості голосів.

У минулому Алла Вертинська була помічницею Сергія Донича під час його перебування першим віцеспікером кримського парламенту. Разом із ним вона й заснувала кримську організацію «Патриоты России». А в 2015 році вона встигла побути першим заступником міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку Дмитра Полонського (нині вже не займає цю посаду).

Представницею ЗНФ назвалася жителька Севастополя Вікторія Кашлякова. Вона на зустрічі з Путіним ‒ теж не випадкова людина. Вікторія Кашлякова викладає в Севастопольському економіко-гуманітарному інституті та займається політичною діяльністю в межах севастопольського відділення «Молодої гвардії «Единой России». Під час виборчої кампанії з виборів президента Росії вона організовувала у своєму виші студентський штаб на підтримку Володимира Путіна.

Друзі кримської влади

Передбачити місця на трибунах під час параду 9 травня для ветеранів попросила Путіна Єлизавета Мокропуло. Вона назвалася регіональним координатором всеросійського проєкту «Мрій зі мною». Цей проєкт реалізується під егідою платформи «Росія ‒ країна можливостей» російського президента. Але цього ні активістка, ні сам Володимир Путін уточнювати не стали.

Єлизавета Мокропуло
Єлизавета Мокропуло

Єлизавета Мокропуло родом із Керчі. Вона згадується у відкритих джерелах як голова керченської організації «Союзу молоді Росії». Ця організація працює в партнерстві з вищими органами влади Росії, включаючи Держдуму, Міноборони та інші відомства.

Керчанка також активно співпрацює з підконтрольною Росії кримською владою ‒ вона є членом молодіжного активу при кримському уряді.

За правки до Конституції Росії дякував Володимиру Путіну голова Національно-культурної автономії білорусів Криму, член Громадської палати Криму, Громадської палати союзної держави «Росія ‒ Білорусь» Роман Чегринець. Він також поскаржився, що до Криму не приїжджають офіційні делегації білорусів, а білоруські перевізники відмовляються організувати авіа- та залізничне сполучення з островом.

Окрім громадської діяльності, Роман Чегринець має статус помічника депутата Держдуми Росії Світлани Савченко. А до цього, з 2014 до 2016 року, він був позаштатним радником тепер уже ексвіцеспікера кримського парламенту Андрія Козенка, який тепер теж став депутатом Держдуми Росії. Але про це на зустрічі з Путіним теж не згадувалося.

«Запитань немає»

«Головою ветеранів народного ополчення Криму» назвався на зустрічі з російським президентом кримчанин Армен Мартоян, відоміший як «Самвел». Він наголосив, що у нього немає запитань, але запевнив, що усе «народне ополчення» в Криму та його сім'ї голосуватимуть за правки до Конституції Росії у квітні. «Наприкінці в усіх присяжних є якісь запитання, в «ополчення Криму» немає запитань, тільки єдине наше прохання: живіть довго, нехай береже вас Господь!» ‒ сказав він, чомусь назвавши присутніх «присяжними».

Армен Мартоян
Армен Мартоян

Армен Мартоян із вересня 2019 року є депутатом підконтрольного Росії кримського парламенту, він був обраний за списком «Единой России». Але цей факт на зустрічі з Путіним озвучений не був.

Армен Мартоян здобув популярність у Криму навесні 2014 року, коли, очоливши четверту роту «кримської самооборони», блокував в аеропорту «Сімферополь» нардепа України Олега Ляшка, бив одеського депутата Олексія Гончаренка та бізнесмена Геннадія Балашова, брав участь у інших подібних епізодах.

Після анексії Криму Росією Мартоян балотувався в депутати підконтрольного Москві кримського парламенту за списком партії «Единая Россия», але мандат не отримав, і вирушив на схід України воювати на боці бойовиків. Потім повернувся до Криму і тепер ходить на зустрічі з президентом Росії.

«З року в рік возять з однієї зустрічі з Путіним на іншу»

Багатьох з тих, кому дали можливість поспілкуватися з російським президентом, можна було бачити на подібних зустрічах і раніше. Звертають на це увагу, зокрема й кримські ЗМІ. «Путін зустрівся з місцевою громадськістю, яку «просіяли» у глави Криму Сергія Аксенова та т.в.о. губернатора Севастополя Михайла Развожаєва заради спокою президента. Надійність цієї громадськості, нашпигованої місцевими діячами з ЗНФ та регіональних Громадських палат, гарантувала блокування гостро-проблемних питань. Громадськість, допущена до глави держави, не підвела своїми репліками та запитаннями про конституційні правки та коронавірус ‒ із ними президент легко впорався, як насіння клацав. І в севастопольській групі, і в кримській були ті, кого з року в рік возять з однієї зустрічі з Путіним на іншу зустріч з Путіним», ‒ пише севастопольське видання «Примечания».

Кримський активіст Олександр Юр'єв, зі свого боку, зазначив, що учасники зустрічі з Путіним схожі на «декоративно вирощених для таких випадків».

Я так і не зрозумів: ці громадські активісти взагалі з Криму, вони взагалі з кримчанами спілкуються?
Олександр Юр'єв

«Знову облизали, зализали Путіна, ну і запитання поставили, й інформацію донесли до президента, що я так і не зрозумів: ці громадські активісти взагалі з Криму, вони взагалі з кримчанами спілкуються? До кінця зустрічі вже й за обличчям президента стало видно, що йому сумно, а від нескінченного лизання ‒ нудно. Хіба не знайдеться людина, яка на зустрічі розповість правду про ситуацію в Криму? Про те, як нищиться природа нашого півострова. Зникають унікальні місця через жадібність і тупість чиновників. Про те, що в учителів і лікарів зарплати низькі, а у колишніх українських чиновників вони чомусь обчислюються в сотнях тисяч. Про високі ціни, корупцію, сімейність та кумівство у кримській владі... Та багато чого можна було б розповісти президенту. Дивишся, і вийшла б жива та відкрита зустріч», ‒ сказав він.

«Золотий квиток»

Депутат російського парламенту Севастополя, член Громадської палати Севастополя, шеф-редактор телеканалу «Первый севастопольский» Антон Пархоменко рекомендує не дивуватися манері та формату спілкування Путіна з громадськістю.

«Такий формат спілкування з президентом формувався роками. По суті, це «золотий квиток» ‒ так можна вирішити якесь важливе, роками не вирішуване в регіоні питання, можна зробити рекламу «вятського квасу», а можна просто заволодіти увагою найвпливовішої людини у світі на декілька хвилин ‒ і розповісти йому про своє життя, це безцінне (для решти, як то кажуть, є Master Card). Ще поширений варіант ‒ попросити грошей. Найчастіше до цього і зводиться більшість запитань. Втім, Володимир Путін, судячи з усього, бачив всяке і ставиться до таких зустрічей із гумором: «Я ще не відповів, а ви вже говорите «спасибі», ‒ написав він за підсумками зустрічі російського президента з «громадськістю» в Севастополі 18 березня.

Він стверджує, що свій «золотий квиток», який дістався йому одного разу, він використовував, «щоб зберегти урочище Ласпі від забудови». І навіть після прямого доручення президента, за словами депутата, домогтися створення там особливо охоронюваної природної території вдалося «з неймовірними труднощами».

XS
SM
MD
LG