Доступність посилання

ТОП новини

«Діти більше на лікарняному, ніж у школі»: в Армянську запускають «Кримський титан»


Завод «Кримський титан». Архівне фото

В Армянську в суботу, 20 жовтня, почали відновлення роботи заводу «Кримський титан», повідомила прес-служба Росприроднагляду, чиї співробітники взяли участь у запуску. Цю інформацію «Крыминформу» також підтвердив російський голова адміністрації Армянська Василь Теліженко, додавши, що для виходу на повну потужність заводу необхідно близько тижня.

Жителі Армянська скаржаться на забруднене повітря в місті з кінця серпня. Російська влада Криму оголосила, що причиною забруднення стали випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном». Підконтрольний Росії МОЗ Криму 23 жовтня повідомив, що за останній тиждень до лікарні Армянська звернулися 42 людини, стан здоров'я 12 пацієнтів імовірно пов'язаний з екологічною ситуацією.

Колишній голова спілки підприємців Армянська Юрій Соломаха відзначає, що досі залишається незрозумілим, звідки саме йдуть викиди.

‒ За такий короткий час вони проблеми усунути не змогли б, тому що там загальне зношення обладнання дуже серйозне. Абсолютно незрозуміла ситуація з викидами, тому що їм нема звідки йти, але вони є. Я возив на кислотонакопичувач іноземних журналістів, вони дивилися ‒ завод стояв, кислотонакопичувач теж у спокійному стані. Тут незрозуміло взагалі, що відбувається. Ми не маємо можливості оцінити з української сторони (з материкової України ‒ КР), що відбувається. Там просто є ще один шламовідстійник, до якого доступ закритий. Нехай нам дістається десята частина від того, що дістається Армянську, але ми бачимо, що викиди є: усі металеві частини відкриті ‒ кругом корозія, у людей постійні риніти, отити, подразнення носоглотки. До моїх сусідів онуки з Армянська приїжджають ‒ вони зараз більше перебувають на лікарняному, ніж у школі. Чим менша дитина, тим вищий ризик ускладнень.

У людей постійні риніти, отити, подразнення носоглотки
Юрій Соломаха

При цьому Юрій Соломаха визнає, що без «Кримського титану» Армянськ не виживе, а в цілому підприємство, за його оцінками, забезпечує п'яту частину бюджету Криму.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко також не вірить, що ситуація в Армянську покращиться.

‒ Я сама недавно перетинала адмінкордон, у повітрі явно відчувався запах хімічної речовини ‒ звісно, це впливає на стан людей. Завод «Кримський титан», швидше за все, буде й надалі загрожувати місцевим жителям і довкіллю, тому що за такий час не можна було його кардинально покращити. Швидше за все, там прочистили фільтри, зробили щось екстрене, знайшли вапняну суміш для заливання кислотонакопичувача. Можливо, тепер завод буде загрожувати жителям не в такій мірі, але все-таки це реальна небезпека для міста. Достовірної інформації про виміри повітря та про стан жителів немає. Без води з Дніпра небезпека від роботи «Кримського титану» збільшена. Проекти з опріснення води або заповнення кислотонакопичувача іншою речовиною не компенсують небезпеки від діяльності заводу. Кислотонакопчувач все одно залишиться.

Люди ходять у звичайних марлевих масках і заспокоюються, що це їх рятує
Владислав Балинський

Хімік-біолог Одеського національного університету імені Мечникова Владислав Балинський передбачає, що проблеми навколо «Кримського титану» почалися після вимушеного для Росії збільшення обсягів виробництва.

‒ Навіть поверхневий контент-аналіз показує нам, що потужність цього виробництва з 2014-го за рік збільшилася майже вдвічі, а з нею і кількість забруднювальних речовин. У 2014-му воно виробило 47 тисяч тонн діоксиду титану, у 2015-му ‒ вже 77 тисяч тонн. Раніше Росія ввозила діоксид титану з різних країн, а тепер її запити будуть тільки зростати, а разом з ними ‒ і кількість продукції «Кримського титану». Це виробництво сірчанокислотним способом вважається дуже брудним, у світі від нього відмовляються й використовують інший спосіб ‒ хлоридний. Дивно спостерігати за картиною, коли люди ходять у звичайних марлевих масках і заспокоюються, що це їх якимось чином рятує. Насправді це не так. Жителям необхідно планувати своє майбутнє ‒ на краще ситуація навряд чи зміниться.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG