Доступність посилання

ТОП новини

Кримський бізнес «під тиском» російських банків


Ілюстраційне фото

Російські банки відмовляються співпрацювати з кримськими бізнесменами, про це на своїй сторінці у Facebook повідомив екс-міністр російського Міністерства транспорту Криму, а нині підприємець Анатолій Цуркін. Рахунки його логістичної фірми заблокували російські банки «Сбербанк», та «Тинькофф», посилаючись на підозри у фінансуванні тероризму.

Після анексії Криму Росією у 2014 році частина українських банків перестала працювати на півострові. При цьому великі російські фінансові установи не відкрили свої кримські представництва, адже боялися західних санкцій. У 2019 році в Криму працює всього 7 банків: РНКБ, «Севастопольский Морской Банк», ЧБРР, «Россия», «Генбанк», «Крайинвестбанк» та «Индустриальный Сберегательный Банк».

Анатолій Цуркін відмовився прокоментувати ситуацію журналістам Радіо Крим.Реалії, проте його серія постів у Facebook містить усі подробиці протистояння з банками. На початку 2019 року його фірма звернулася до «Тинькофф»:

«Зустрілися з представником, підписали всі необхідні документи, представник банку все звірив, вручив корпоративну карту, реквізити рахунку та підписаний договір банківського обслуговування й привітав нас із відкриттям рахунку. «Ура!» ‒ подумав я тоді. Представник повідомив, що рахунком вже можна користуватися, а карта буде активна через декілька годин. Минув час, ці самі кілька годин, я отримав СМС-повідомлення про те, що рахунок деактивований і обслуговування його припинене. Зідзвонився з техпідтримкою банку, мені пояснили, що банк ухвалив рішення відмовити у наданні банківського обслуговування на підставі 115-го федерального закону, тому що наша організація підозрюється в сприянні фінансуванню тероризму. Очі округлилися у мене... Запитав, що мені робити з корпоративною карткою ‒ сказали: викиньте. Для чого було спочатку схвалювати весь пакет документів, щоб потім просто відмовити?»

Після такого досвіду Анатолій Цуркін звернувся до «Сбербанку», і рахунок фірми тут функціонував близько місяця, поки й цей банк не запросив документи на підставі 115-го російського федерального закону. Ось що написав бізнесмен 16 травня:

«Відіслали. Термін розгляду ‒ 6 робочих днів. Те, що нам заблокували рахунок, фактично перед травневими святами, і сьогодні це вже 21 день, і зупинили роботу підприємства ‒ це, звичайно, нікого не хвилює. Але те, що ми через блокування тепер порушуємо законодавство в частині невиплати заробітної плати співробітникам, це теж нікого не хвилює. Ми не можемо заправити автомобілі для виконання послуг постачання вантажів, не можемо виконувати послуги, не можемо виплатити зарплату працівникам і зазнаємо збитків. Сьогодні нам повідомили, що рахунок не буде розблокований і нас підозрюють у фінансуванні тероризму. А причина, швидше за все, зрозуміла ‒ адреса ведення господарської діяльності: Республіка Крим. Таку жорстоку ціну кримський підприємець платить за те, що він працює на території російського Криму».

21 травня Цуркін написав, що «Сбербанк» відреагував на його публікацію й погодив переказ грошей з обмеженого рахунку в кримський РНКБ. За словами бізнесмена, російський банк попросив його надати додаткові документи й запевнив, що блокування рахунку не викликане перебуванням підприємства на території Криму, якихось обмежень для кримчан немає.

Кримський фінансист, екс-керівник роздрібного бізнесу «Укрсоцбанку» та UniCredit-банку в Криму Наталя Лютикова пояснює, що могло викликати підозри у фінансуванні тероризму на адресу логістичної фірми.

Мої колишні клієнти в Криму підтверджують, що саме до кримських рахунків існує особлива увага і що їм з великим небажанням відкривають рахунки, всіляко чинять перешкоди
Наталя Лютикова

‒ Не можна сказати, що ситуація пов'язана винятково з Кримом. У Росії відбулися деякі зміни законодавства щодо фінансового моніторингу, і саме формулювання закону звучить так: протидія нелегальному відмиванню грошей та операціям, які можуть бути прикриттям для спонсорування тероризму. Тому говорити, що притягають до відповідальності за спонсорування тероризму, не можна. Внаслідок змін у законі в усій Росії малий і середній бізнес відчув цей тиск, блокування рахунків і таке інше, просто кримчанам найважче було вийти з цих ситуацій. Я вивчила сторінки своїх колишніх клієнтів, які сьогодні зареєстровані в окупованому Криму, і дійсно вони підтверджують, що саме до кримських рахунків існує особлива увага, що їм з великим небажанням відкривають рахунки, всіляко чинять перешкоди.

Наталя Лютикова зазначає, що в таких випадках російські банки називають причиною блокування що завгодно, окрім статусу анексованого Росією Криму та пов'язаних з ним санкцій.

‒ Підприємці пишуть: «Давайте будемо писати листи Путіну, звертатися до Медведєва, створимо петиції, будемо бомбити листами Центробанк», ‒ не розуміючи, що це не принесе їм абсолютно ніякого успіху, оскільки основна причина в тому, що великі російські банки дбають про свою репутації. Найменша згадка про співпрацю з підприємствами на окупованій території ‒ це ризик втратити свій бізнес і лояльність клієнтів, які хочуть проводити взаєморозрахунки із закордонними банками. Чому не відмовляють відразу? Я думаю, що це пов'язане з хвилею адаптації банків до нового законодавства, до того ж російські банки ‒ досить забюрократизовані, у них складна система управління. Я думаю, виконавці на місцях і справді не знають, вчаться один в одного, підглядають. Схоже, банки намагаються знайти модель і не готові відразу відмовляти.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG