Доступність посилання

ТОП новини

«Не можна просто завалювати Крим грошима»: візит Путіна та економіка півострова


Середня заробітна плата та прибутки кримчан будуть «поступово» й «неминуче» рости, про це президент сусідньої Росії Володимир Путін сказав на зустрічі з громадськими діячами Криму та Севастополя під час візиту на анексований півострів 19 березня. Водночас підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов запевнив Путіна, що місцева російська влада бореться з бідністю.​

Візит російського президента до Криму відбувся в шосту річницю з моменту анексії півострова, яку в Росії називають «приєднанням» і «відновленням історичної справедливості. У Міністерстві закордонних справ України поїздку Путіна в анексований Крим назвали «цинічною і демонстративною зневагою російською стороною загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». Про основні теми путінського візиту йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ось як російський глава Криму Сергій Аксенов описав Володимиру Путіну ситуацію з бідністю на півострові:

«Звичайно, сьогодні є проблеми з прибутками громадян. Як і всюди у країні, ситуація досить важка. У нас є показник з досягнення національних проєктів. Сьогодні у нас за межею бідності близько 17% населення, до 2024 року мають досягти показника у 8%, хоча на цьому, звичайно, зупинятися не можна ‒ дійти треба, без винятку, до кожної людини».​

Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті МДУ Олег Буклемішев розповів Крим.Реалії, чому російській владі Криму за останні роки не вдалося досягти значного прогресу в боротьбі з бідністю.

Зараз, коли збудований міст, все має вирівнюватися, але ситуація з бідністю далека від оптимальної
Олег Буклемішев

‒ Це близько до середньоросійських показників бідності, хоча в регіонах цифри різняться досить сильно. Треба ще пам'ятати, в якому стані Крим був прийнятий: спочатку прибутки кримчан виросли у порівнянні з українським періодом (до анексії Криму Росією ‒ КР) ‒ але потім виросли й ціни, та й блокада не сприяла дешевизні товарів. Зараз, коли збудований міст, все має вирівнюватися, але ситуація з бідністю далека від оптимальної. Я вже не кажу про сьогоднішні події, тому що нова хвиля кризи явно поламає всі плани з досягнення цільових показників в галузі боротьби з бідністю. Зараз серйозного прогресу не спостерігається не тому, що влада докладає недостатньо зусиль ‒ просто економічне зростання в Росії було мікроскопічним, і навіть воно не позначалося на прибутках населення. Забезпечити ж зростання прибутків коштом соціальних виплат ще нікому не удавалось.

Олег Буклемішев вважає, що надалі в Росії вслід за всім світом настане економічний спад, тому, всупереч словам Путіна, зростання прибутків кримчанам чекати не варто.

Не можна просто завалювати грошима ‒ це підпора в разі, якщо економіка зростає. Якщо вона не росте, стагнує, то ніякі соціальні допомоги не допоможуть
Олег Буклемішев

‒ В український період у Криму (до анексії Росією ‒ КР) також не спостерігалося динамічного економічного зростання, і прибутки були настільки ж низькими. При цьому там чудові умови для розвитку санаторно-курортної зони, для марикультури, для інших видів сервісу, які можуть бути вельми популярними. Так що потрібно розвивати приватний бізнес, запустити дерегуляцію і зняти військовий режим ‒ все це могло підняти Крим ще тоді. Але якщо тоді умов не було, то й зараз, особливо при санкціях, їх точно не буде. З моєї точки зору, можна було б ввести на території Криму максимальну свободу з розвитку бізнесу, якої немає в Росії. Раз вже немає зв'язків із зовнішнім світом, чому б не прибрати внутрішні обмежувачі? Не можна просто завалювати грошима ‒ це підпора в разі, якщо економіка зростає. Якщо вона не росте, стагнує, то ніякі соціальні допомоги не допоможуть.

Коментуючи соціально-економічну ситуацію на півострові на зустрічі з громадськими діячами, Володимир Путін також сказав, що Крим до 2014 року нібито був фінансовим донором для інших областей України.

«Видно з документів фінансових: Крим у складі України був донором, хоча сам потребував. Я просто це дуже добре знаю, бо мені колишні керівники прямо й чесно говорили: «Так, ми розуміли, що Крим сам потребує допомоги та підтримки, але в інших частинах країни було ще гірше. Тому гроші звідси брали й перерозподіляли».

За словами російського президента, саме дії України спричинили те, що інфраструктура Криму після розпаду Радянського Союзу не розвивалася, а знищувалася. Тим часом колишній народний депутат України та колишній голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим Сергій Куніцин стверджує, що півострів до російської анексії був не в змозі себе забезпечити, не кажучи вже про те, щоб стати донором для інших регіонів України.

Крим, насправді, ніколи не міг себе забезпечити
Сергій Куніцин

‒ Або кримська влада, або уряд Росії дезінформують Путіна. У Криму та Севастополі за часів Радянського Союзу переважна більшість підприємств були оборонними ‒ це військово-промисловий комплекс. Після розвалу СРСР вони зупинилися, а з того, що залишалося, 43% промислового потенціалу давали хімічні підприємства Красноперекопського промислового вузла. Неодноразово були спроби переконати українську владу залишити нам усі податки, які збираються в Криму, щоб ми тут самі впоралися. Але, з огляду на те, що ми все одно на 40% отримували дотації з бюджету України, Київ в особі Леоніда Кучми, а потім Віктора Ющенка відповідав наступне: порахуймо, що вийде, якщо ви візьмете на себе пенсії, утримання міліції, армії, подачу води в Північно-Кримський канал.

За інформацією Сергія Куніцина, тільки на подачу води в Крим Україна щорічно витрачала 110 мільйонів гривень.

‒ І ось якщо все це порахувати, виходить, що Крим, насправді, ніколи не міг себе забезпечити. Зараз те ж саме: податків не вистачить ні на пенсійне забезпечення, ні на утримання поліції. Тільки якщо раніше було сім мільйонів туристів, то зараз максимум 2-3 мільйони, а сільське господарство через безводдя занепадає. Щодо промислового потенціалу, можна лише частково завантажити оборонні підприємства Севастополя, Керчі та Феодосії, адже Чорноморський флот Росії набагато менший за радянський. Хіба що федеральний уряд забере на себе утримання всього цього, а кримський уряд буде платити тільки зарплати вчителям і лікарям.

Окрім іншого, на зустрічі Володимира Путіна з представниками севастопольської та кримської громадськості директор музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олена Морозова розповіла про загрозу історичним пам'яткам в околицях древнього міста, а також про поступовий наступ на нього моря. За її словами, сьогоднішня програма розвитку музею не передбачає достатньо коштів для протидії цим процесам. Володимир Путін пообіцяв приділити цьому додаткову увагу і пояснив, чим, на його думку, важливий Херсонес для сучасної Росії:

«Херсонес ‒ це джерело зародження і віри, і російського народу. Не тільки російського, а й українського, білоруського, саме тому це місце є до певної міри сакральним для нас, тому що після того, як тут хрестився Володимир, хрестив свою дружину, за цим почалося Хрещення Русі, ґрунтуючись, як наші видатні історики пишуть, на поєднанні факторів: влада князя, єдиний ринок, єдина мова, і до цього приєдналася єдина віра. Це згуртувало розрізнені слов'янські племена, які проживають на цій території, в єдиний народ, і став складатися російський народ».

Політичний емігрант, ексаналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вважає, що таким чином російський президент намагається в черговий раз виправдати анексію Криму в очах всього світу.

Насправді, історія Криму ‒ це історія падіння та поразки Росії
Леонід Власюк

‒ Це легенда, яка була придумана в Адміністрації президента, і Путін просто її транслює. Насправді, історія Криму ‒ це історія падіння та поразки Росії. Путін намагається знайти якісь виправдання захопленню півострова, хоча, якщо вже бути точним, історія Криму ‒ кримськотатарська, єврейська, скіфська. Було багато племен, але сказати щось про появу там росіян дуже складно. Просто Путіну хотілося б, щоб так було. Насправді, втрата Криму та його повернення в Україну для російського президента буде особистою трагедією і повним кінцем, заходом його історії. З точки зору Путіна, це неможливо ніколи, а з точки зору політичних подій, це, швидше за все, можливе в момент, коли він так чи інакше втратить свою владу: або помре, або буде зміщений в результаті внутрішнього перевороту. Але Путін ніколи не відмовиться від Криму добровільно.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG