Доступність посилання

ТОП новини

Куди поїхати на День Незалежності: 21 визначне місце для державності України


Урочисте зібрання біля пам'ятника гетьману Івану Мазепі в пам'ять борців за свободу. Полтава, 21 листопада 2016 року

Українська державність народилася у Києві. Але протягом століть боронити свою незалежність українцям доводилося у різних куточках батьківщини. Іноді подальша доля України вирішувалася у невеликих містечках чи селах, а одного разу – навіть у звичайному пасажирському вагоні, що стояв на залізничній станції.

Побачити усі історичні місця, пов'язані із боротьбою за незалежність України та провідними її діячами протягом одного вікенду – не вдасться. Але їхня кількість та географічне розмаїття дозволяють скласти насичену і зручну програму на кілька днів із урахуванням можливостей та регіону проживання.

Пам’ятки України-Русі (Київ)

Історію Української державності більшість фахівців ведуть від 9-го століття – часу утворення України-Русі. Держава зі столицею у Києві існувала до 13-го століття. Практично через 1000 років сучасний Київ зберіг і може похизуватися пам’ятками часів виникнення державницьких традицій в Україні. Нині про них нагадують, зокрема, споруди Національного заповідника «Софія Київська».

Софійський собор у Києві – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (1011 рік). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО
Софійський собор у Києві – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (1011 рік). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО

У першу чергу, це величний Софійський собор, який вистояв усі навали, війни, революції та заворушення, що прокотилися Києвом протягом тисячоліття. Нині історики сперечаються з приводу того чи був собор збудований у 11-му столітті, чи ще у 10-му.

«Золоті ворота» – головна брама стародавнього Києва, пам’ятка оборонної архітектури України-Русі. Перша писемна згадка: 1037 рік. Нинішній зовнішній вигляд – умовне відтворення. Фото 2011 року, коли в Києві відзначали 1000-ліття Собору святої Софії
«Золоті ворота» – головна брама стародавнього Києва, пам’ятка оборонної архітектури України-Русі. Перша писемна згадка: 1037 рік. Нинішній зовнішній вигляд – умовне відтворення. Фото 2011 року, коли в Києві відзначали 1000-ліття Собору святої Софії

До 11-го століття фахівці відносять і Золоті ворота – головну браму середньовічного Києва. Тут історики також сперечаються: за оцінками одних, ворота спорудили за князя Ярослава Мудрого, за іншими оцінками, брама з’явилася раніше, за Володимира Великого.

Кирилівська церква, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських – пам’ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть. Датою заснування називають 1139 рік або 1140-й, перша письмова згадка – 1171 рік
Кирилівська церква, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських – пам’ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть. Датою заснування називають 1139 рік або 1140-й, перша письмова згадка – 1171 рік
Михайлівський собор – споруда Видубицького монастиря періоду України-Русі. Храм був зведений у 1070–1088 роках Великим князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого
Михайлівський собор – споруда Видубицького монастиря періоду України-Русі. Храм був зведений у 1070–1088 роках Великим князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого

Національний історико-етнографічний заповідник (Переяслав)

Про Ярослава Мудрого пам’ятає і місто Переяслав. Адже Переяславське князівство заснував саме він. Це був форпост, що мав зупиняти ворогів, які йшли на Київ. Але славні сторінки історії Переяслава середньовічним періодом не вичерпуються.

Пізніше Переяслав та його околиці уславилися визвольною боротьбою козаків під проводом Богдана Хмельницького.

Національний історико-етнографічний заповідник у Переяславі
Національний історико-етнографічний заповідник у Переяславі

У наші дні тут працює Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», один із найбільших музейних закладів України. Заповідник – це незліченна кількість пам’яток та 25 музеїв: козацької слави, українських обрядів, українського рушника та інші.

Поле Берестецької битви (Рівненська область)

У селі Пляшева Рівненської області можна побачити Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».

У цій битві об'єднане військо українців й татар отримало поразку від польського королівського війська короля. Попри поразку, поле Берестецької битви лишається згадкою про одну зі сторінок боротьби козаків за власну державу.

Храм-усипальниця Святого Георгія Переможця на території заповідника
Храм-усипальниця Святого Георгія Переможця на території заповідника

На території заповідника – пам’ятник «Полеглим козакам та селянам-повстанцям», храм-усипальниця Святого Георгія Переможця, у нижньому ярусі якого розташований саркофаг із кістками козаків, Михайлівська церква, збудована у 17-му сторіччі, де бували Хмельницький із Богуном. У тутешньому музеї можна побачити унікальну козацьку зброю 16-го століття, а також козацькі речі, знайдені під час археологічних розкопок.

Національний заповідник «Хортиця» (Запоріжжя)

Хортиця – найбільший у Європі річковий острів. Таку ж назву має і розташований на острові Національний заповідник. Це скарбниця пам’яток природи, історії та культури, яку неможливо оглянути за один день. Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» розповість відвідувачам про звичаї та побут запорозьких козаків, покаже залишки автентичних укріплень, козацьку зброю, гармати, відтворені козацькі курені.

Національний заповідник «Хортиця» у Запоріжжі
Національний заповідник «Хортиця» у Запоріжжі

Саме на Хортиці у 16–18 століттях була легендарна Запорозька Січ. Тоді тут зароджувалися основи демократії та визвольної боротьби українців. У 1709 році за наказом російського царя Петра І Запорозька Січ була зруйнована. Січ відродилася, коли Російській імперії була потрібна підтримка козаків у Кримській війні. Але 1775 році за наказом цариці Катерини ІІ, Григорій Потьомкін із потужним військом знову знищив Запорозьку Січ.

Музей гетьманства (Київ)

Музей гетьманства оселився у старовинному будинку на київському Подолі збудованому наприкінці 17-го сторіччя. Споруда вціліла у пожежі 1811 року.

Музей гетьманства (Київ)
Музей гетьманства (Київ)

Музей створений на початку 1990-х, щоб розповісти про видатну роль українських гетьманів в історії України та в боротьбі за створення української держави. Його головними експозиціями є історичні експонати, пов’язані з українськими гетьманами – сім тисяч експонатів, серед яких особисті речі Павла Скоропадського, родинна хоругва Богдана Хмельницького, зала Симона Петлюри з його посмертною маскою та багато інших.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» (Черкаська область)

Гетьманська столиця, яку свого часу облаштував Богдан Хмельницький у Чигирині. Тут створений Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», де гетьману Хмельницькому присвячено музей, споруджено пам’ятник, а головне, відтворено резиденцію Хмельницького та козацьку фортецю.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» у Хмельницькій області
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» у Хмельницькій області

У заповіднику також є родова усипальниця – Іллінська церква, збудована за наказом Хмельницького в селі Суботів. Саме її зображено на 5-гривневих купюрах.

Холодний Яр (Черкаська область)

Філією заповідника «Чигирин» – є урочище Холодний Яр, де у 18-му столітті розташовувалася Холодноярська Січ. Урочище нині є нагадуванням про Коліївщину та її ватажків, організаторів повстання проти шляхти наприкінці 18-го століття: сотника Івана Гонту та запорозького козака Максима Залізняка. Тут збереглися Мотронинський монастир та його печери, в яких учасники Коліївщини освячували свою зброю. Донині тут зеленіє і так званий дуб Максима Залізняка, якому, за однією з версій, вже понад тисячу років.

Гайдамацький ставок у Холодному Ярі, де, за легендою, гайдамаки під час Коліївщини освячували зброю
Гайдамацький ставок у Холодному Ярі, де, за легендою, гайдамаки під час Коліївщини освячували зброю

Холодний Яр також пам'ятає і боротьбу УНР із червоними більшовиками та з білим генералом Денікіним у 1918 році.

Пам’ятник Мазепі (Полтава)

Комплекс «Поле Полтавської битви» розповідає про битву росіян зі шведами у Північній війні та роль у ній гетьмана Івана Мазепи. Він разом із запорозькими козаками став на бік шведського короля, аби відійти від союзу з Росією.

Пам'ятник Мазепі в Полтаві
Пам'ятник Мазепі в Полтаві

За договором, який український гетьман Мазепа уклав зі шведським королем Карлом XII, Україна отримувала незалежність та свободу, і їй мали бути повернені всі раніше відібрані Росією землі. Нині пам’ятник Івану Мазепі стоїть у Полтаві біля Успенського собору, спорудженого коштом гетьмана.

«Гетьманська столиця» (Батурин)

Ще одна гетьманська столиця – Батурин. Тут володарював Іван Мазепа. У 1708 році загинули приблизно 16 тисяч містян. Жителів міста винищували за наказом Олександра Меньшикова, фаворита російського царя Петра І. Це була кривава помста батуринцям за їхнього гетьмана Мазепу, який перейшов на бік шведів.

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (Батурин)
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (Батурин)

Нині у Батурині працює Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». На території заповідника відтворено частину Батуринської фортеці, гетьманський будинок. Крім того, тут збереглися церква-усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського та його палац.

Тарасова гора (Канів)

Говорячи про українську державність, не можна не згадати про того, хто своєю творчістю закликав українців до боротьби за волю – Тараса Шевченка.

Тарасова гора у Каневі
Тарасова гора у Каневі

Тарасову гору в Каневі можна вважати втіленням «Заповіту» Шевченка. Це круча над Дніпром, де після перепоховання у 1861 році спочиває великий Кобзар

Музей УНР (Київ)

В історичній будівлі Української Центральної Ради (нині це Київський міський будинок вчителя) розташований Музей Української Народної Республіки. Він має масу артефактів доби Української революції 1917–1921 років.

Музей УНР у Києві
Музей УНР у Києві

Експонати розповідають про віхи діяльності Центральної Ради. У музеї можна побачити оригінальні фотографії голови Директорії УНР Симона Петлюри, трьох прем’єр-міністрів уряду УНР, уніформу тих часів та державні нагороди УНР, книги з автографами державних діячів. Також тут є окрема експозиція про героїв Крут.​

Музей Нестора Махна (Гуляйполе)

Як анархіст Нестор Махно зібрав під чорним прапором Свободи цілу армію, за що він воював проти білих, а потім проти червоних? Чим воювала ця армія та на чому їздила? Як Махно опинився у Парижі і чим там жив? Про це все можна дізнатися, відвідавши Краєзнавчий музей Гуляйполя у Запорізькій області. Тут можна побачити навіть справжню тачанку батька Махна.

Музей Нестора Махна у Гуляйполі
Музей Нестора Махна у Гуляйполі

Крім того, в Гуляйполі є ще й міні-музей Махна – це стара хата Несторового брата. Тут також на подвір’ї стоїть справжня тачанка, але, не та, на якій саме їздив відомий анархіст.​

Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР (Фастів)

22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною та незалежною державою. За рік після того, 22 січня 1919 року, відбулося об’єднання УНР та Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Універсал про об’єднання у єдину соборну державу був проголошений на Софійському майдані в Києві.

Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР (Фастів)
Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР (Фастів)

Акт Злуки був підписаний на залізничній станції містечка Фастів, у звичайному пасажирському вагоні, який нині називають «вагоном Винниченка – Петлюри». Вагон зберігся і стоїть на станції залізничного вокзалу міста. У ньому і розмістився Музей злуки УНР та ЗУНР.

Музей визвольної боротьби України (Львів)

Музей відкритий у 2012 році з нагоди 70-річчя Української повстанської армії. У будівлі з вежею раніше розміщувалося Стрілецьке товариство, відбувалися заходи «Просвіти». Тепер тут презентують чимало експонатів, які висвітлюють період визвольного руху від кінця 19-го століття до незалежності України.

Музей визвольної боротьби України у Львові
Музей визвольної боротьби України у Львові

Дві зали музею розповідають про діяльність таких молодіжних спортивних організацій, як «Сокіл» і «Січ». Тут експонується різноманітна документація та збройні артефакти. В іншій залі розміщені експонати міжвоєнного періоду, що знайомлять із діяльністю Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Невід'ємною частиною музею є матеріали про Українську повстанську армію (УПА).

Музей Степана Бандери (Івано-Франківська область)

Провідний діяч визвольного руху Степан Бандера створив Організацію українських націоналістів у 1929 році. ОУН виникла внаслідок об'єднання Української військової організації (УВО) та студентських націоналістичних спілок. Виникнувши як підпільна організація, ОУН незабаром стала потужною силою і, попри репресії, чисельність організації завжди досягала 30 тисяч членів. Оунівців переслідували як більшовики, так і нацисти під час Другої світової війни. Соратником Бандери у визвольній боротьбі був і головнокомандувач УПА Роман Шухевич, який входив до проводу ОУН.

Музей Степана Бандери (с. Старий Угринів, Івано-Франківська область)
Музей Степана Бандери (с. Старий Угринів, Івано-Франківська область)

У селі Старий Угринів на Івано-Франківщині працює Історико-меморіальний музей Степана Бандери, де можна дізнатися про віхи його життєвого шляху та про діяльність ОУН. А в місті Стрий Львівської області є садиба-музей родини Бандер, де Степан Бандера провів свої юні роки.

Музей Романа Шухевича (Львів)

Під проводом головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича вояки боролися за державність та незалежність України. Їм довелося воювати і проти більшовиків, і проти фашистів під час Другої світової війни.

Музей генерала-хорунжого Романа Шухевича у Львові
Музей генерала-хорунжого Романа Шухевича у Львові

У музеї генерала-хорунжого Романа Шухевича можна дізнатися багато деталей боротьби українських повстанців та їхнього ватажка за Україну. Також на Львівщині в Білогощі на місті загибелі Романа Шухевича в бою з російськими окупантами стоїть пам’ятний хрест.

Музей-в'язниця (Львів)

Моторошний львівський Музей жертв політичних репресій «Тюрма на Лонцького» розповідає про трагічні сторінки історії України, про те, як радянська влада знищувала борців із тоталітарним режимом.

Музей жертв політичних репресій «Тюрма на Лонцького» у Львові
Музей жертв політичних репресій «Тюрма на Лонцького» у Львові

У дворі «Тюрми на Лонцького» знайшли поховання розстріляних в’язнів.
Відвідувачі музею також можуть познайомитися з методами НКВС, побачити карцер, де катували в'язнів та камеру смертників. Імена встановлених жертв нагадує пам'ятна дошка музею.

Садиба-музей В’ячеслава Чорновола (Черкаська область)

Політичний діяч, дисидент, провідник українського національно-визвольного руху 1980-90-х років В’ячеслав Чорновіл був одним з ініціаторів Акта проголошення незалежності України та Декларації про державний суверенітет. 24 серпня 1991 року незалежність України стала реальністю.

Садиба-музей В’ячеслава Чорновола (с. Вільховець Черкаської області)
Садиба-музей В’ячеслава Чорновола (с. Вільховець Черкаської області)

До 1991 року за свою «антирадянську» діяльність Чорновіл провів у в'язницях та таборах 17 років. Він загинув в автокатастрофі у 1999 році. Обставини трагедії донині не розслідувані достеменно.

Садибу-музей В'ячеслава Чорновола розташували у будинку, де проживали батьки політика, в селі Вільховець Черкаської області.​

Майдан Незалежності (Київ)

Майдан Незалежності у Києві неодноразово ставав осередком політичних подій, що визначали подальший хід історії України. На ньому у 1990 році відбулася Революція на граніті (тоді Майдан Незалежності ще був площею Жовтневої революції), 2004 року тут був центр Помаранчевої революції, коли українці відстояли демократичні вибори, тут був і осередок Революції гідності 2013–2014 років.

Монумент Незалежності – тріумфальна колона в Києві, присвячена незалежності України
Монумент Незалежності – тріумфальна колона в Києві, присвячена незалежності України

На Майдані незалежності, тим паче у День Незалежності, легко можна зустріти свідків подій боротьби за свободу України кінця 20-го століття-початку 21-го.

Алея Героїв Небесної Сотні (Київ)

Євромайдан стояв 94 дні. Він показав несприйняття українцями диктатури, вкотре засвідчив готовність українців захищати справедливість та свободу, навіть ціною власного життя. Про це тепер нагадує Алея Героїв Небесної Сотні.

Алея Героїв Небесної Сотні (Київ)
Алея Героїв Небесної Сотні (Київ)

Пам’ятники Небесній Сотні також є у багатьох інших українських містах, і навіть у США, поблизу Чикаго, встановили монумент Небесній Сотні.

Стіна пам'яті полеглих за Україну (Київ)

Боротьба за незалежність України триває донині. З 2014 року фронт цієї боротьби – на сході, у Донецькій та Луганській областях, частини яких окуповані російськими гібридними силами. У цій війні вже загинули понад 13 тисяч людей, із яких понад чотири тисячі – українські вояки.

Стіна пам'яті полеглих за Україну в Києві
Стіна пам'яті полеглих за Україну в Києві

На згадку про загиблих воїнів на стіні Михайлівського Златоверхого монастиря встановлені конструкції зі світлинами та коротким життєписом українських добровольців, військовослужбовців та представників інших українських силових структур, які загинули, захищаючи Україну під час цієї війни.

За роки війни з'явилася традиція поминання неподалік стіни загиблих у річниці найзапекліших боїв. Зокрема, кожного року на кінець серпня до річниці виходу українських військових та добровольців з Іловайського котла.

Біля Стіни пам'яті полеглих за Україну. Київ, 24 серпня 2019 року
Біля Стіни пам'яті полеглих за Україну. Київ, 24 серпня 2019 року
XS
SM
MD
LG