Родина Матраімових багато років використовувала кошти, отримані сумнівним шляхом, щоб завоювати політичний і суспільний вплив у Киргизстані. Перед цьогорічними парламентськими виборами вони використали всі доступні важелі.
«Ми повинні голосувати за них, якщо вони надають ці послуги?» – писав мешканець однієї з бішкекських багатоповерхівок у групі месенджера WhatsApp.
«Звичайно, – відповів йому адміністратор будинку. – Чекаю списки до завтрашнього дня. Напишіть мені в особисті повідомлення, хто «за». … Нам потрібно 300 голосів».
За словами адміністратора будинку, пропозиція встановити камери відеоспостереження або замінити асфальт на прибудинковій території надійшла від політичної партії «Мекенім Киргизстан», яка претендувала на перемогу в парламентських виборах, що відбулися в неділю.
Серед найвідоміших прихильників партії – двоє членів впливової родини Матраімових.
Нинішній член парламенту Іскандер Матраімов – один із кандидатів від партії «Мекенім Киргизстан». Його молодший брат Раімбек – колишній співробітник митниці, який отримав за свої статки сумнівного походження прізвисько «Раім Мільйон», – не настільки публічна фігура. Але багато хто вважає, що насправді його вплив є вкрай великим.
Але зв’язки з політичною партією – лише одна з недавніх і найочевидніших ознак зростання суспільного і політичного впливу цієї родини, який ґрунтується на її величезних статках.
Кілька років благодійний фонд Матраімових, який, як виявило розслідування, отримував гроші з міжнародної мережі відмивання грошей, будував мечеті, проводив спортивні ігри для людей з інвалідністю і підтримував незаможних студентів. Цього року фонд відзначився широко розрекламованою кампанією допомоги в умовах пандемії COVID-19. Не дивно, що багато жителів регіону, з якого походять Матраімови, вважають їх щедрими меценатами.
Але вони використовують свій вплив не тільки для того, щоб робити добрі справи. Південне місто Ош і його околиці стали ворожим місцем для журналістів із інших регіонів. Після публікації попередніх розслідувань клан подав до суду на два киргизькі ЗМІ, які є партнерами OCCRP. Міцні молодики – спортсмени, дехто з яких тренується у фітнес-центрі родини Матраімових, – залякують потенційних опонентів Матраімових, нападають на них і погрожують їм.
При підготовці до парламентських виборів 2020 року Матраімови вдалися до свого впливу і значних статків.
«Політична організація Матраімових, яка сьогодні є серцем і мозком партії «Мекенім Киргизстан», завжди збирала голоси на користь партії влади, – розповідає киргизький політичний експерт Азім Азімов. – У 2020 році вона шукає власних виборців».
По телевізору крутили агітаційні ролики, а на півдні країни розмістили банери на підтримку «Мекенім Киргизстан» – підтримувану Матраімовими партію звинуватили в порушенні виборчого законодавства, залякуванні опонентів і підкупі виборців.
У відповідь на прохання журналістів прокоментувати ці звинувачення прессекретар партії надіслав заяву, в якій політичних опонентів «Мекенім Киргизстан» звинувачують у наклепі. У документі заявили, що «брехня і чорний піар» тільки зміцнили позиції партії серед її прихильників.
У заяві відкидають твердження про те, що «Мекенім Киргизстан» купує голоси. Прессекретар наполягає, що партія діє відповідно до закону і готова понести відповідальність за будь-які доведені порушення. Він додав, що про них варто повідомляти у відповідні органи. У документі не сказано, чи отримує «Мекенім Киргизстан» гроші від Раімбека Матраімова, але згадується, що у партії багато «успішних» прихильників.
Із Раімбеком Матраімовим не вдалося зв’язатися, щоб отримати його коментар. Помічник Іскендера Матраімова написав, що родина не стане давати коментарі до завершення парламентських виборів 4 жовтня.
Політика, заснована на кланах і сомах
У Киргизстані політичні переконання багато в чому визначають родинні зв’язки і регіональна належність. За кількома винятками, успішних лідерів визначають саме клани, до яких вони належать: родичів колишнього президента Аскара Акаєва називали «родиною», а рідних Курманбека Бакієва – «баксами». Матраімови отримали прізвисько «Матри». Ця тенденція знайшла відгук і в партійній політиці. Громадяни голосують не за лібералів чи консерваторів – вони обирають клани, які стоять за партіями.
Безліч голосів «збирають» «агітатори» – місцеві знаменитості, яких партії наймають для залучення соратників перед виборами. Декого заманюють на виборчі дільниці обіцянками матеріальної вигоди.
Це робить і без того крихку політичну систему Киргизстану вразливою для фінансового світу. «Потрібно багато грошей, щоб організувати штаб і заплатити агітаторам», – розповідає опозиційний активіст. За його словами, на чотири мільйони сомів (50 тисяч доларів) можна «купити дві тисячі голосів – по дві тисячі сомів за кожен».
Заснована на клановій належності політика також має регіональний характер. Щоб досягти успіху на національному рівні, треба забезпечити собі підтримку голів південних регіонів, які лідирують за кількістю населення.
Саме цієї тактики дотримувалася «Соціал-демократична партія Киргизстану» (СДПК) на попередніх парламентських виборах у 2015 році. Вона набрала достатньо голосів, щоб сформувати уряд. Її підтримували забезпечені лідери північних регіонів країни, досвідчені бюрократи і бізнесмени з півдня, в тому числі Матраімови. Їхній рідний Кара-Суйський район – найбільш густонаселений у країні.
Того ж року старшого брата Раімбека, Іскендера, який протягом багатьох років перебував на держслужбі, обрали до парламенту від СДПК. У 2012 році ще одного з братів Матраімових призначили головою Кара-Суйського району. За деякими даними, на цю позицію його неодноразово висувала СДПК.
«Політична організація [родини Матраімових] вже давно стала головною машиною для збору голосів. Взяти, наприклад, СДПК на виборах у 2015 році», – каже політичний експерт Азім Азімов.
Але після перемоги СДПК розвалилася. Причиною став внутрішній конфлікт між двома найвідомішими членами партії – колишнім президентом Алмазбеком Атамбаєвим і новим лідером країни Сооронбаєм Жеенбековим. Однією з жертв цього конфлікту став Раімбек Матраімов, якого звільнили за вказівкою Атамбаєва – це стало одним тз його останніх розпоряджень на посаді президента.
Через розкол партія не брала участі в цьогорічних виборах, надавши, таким чином, колишнім членам партії і її опонентам широке поле для діяльності.
Партія, яка «викликає зацікавленість»
«Мекенім Киргизстан» заснували 2015 року на півдні країни. У березні 2016 року на виборах у місті Оші вона посіла третє місце – один політолог висловив подив тим, що партія, про яку «до цього ніхто не чув», показала такий гарний результат.
Наступними роками члени «Мекенім Киргизстан» отримали місця ще в кількох місцевих радах. Немає підтверджень того, що партія мала стосунок до Матраімових у той час, хоча братові її співзасновника належить будівельна компанія «Іхлас», яка зараз працює над житловим комплексом із торговельним центром в Оші спільно з Чинарою Матраімовою, сестрою Раімбека.
Усе ж у якийсь момент родина виразно стала відігравати більш помітну роль у житті партії.
Важко сказати, коли і як це сталося. Але зараз багато киргизьких ЗМІ називають «Мекенім Киргизстан» партією-ліфтом для Матраімових, і «є мільйон невеликих підтверджень» контрольного впливу цієї родини, каже Азімов.
За словами Азімова, то ще не все, що Іскандер – один із кандидатів «Мекенім Киргизстан», «ми неодноразово бачили самого Раімбека Ісмаїловича Матраімова, який відвідує публічні заходи, пов’язані з цією партією, аж до зйомок роликів цієї партії».
«Не думаю, що вони це приховують, – каже він. – Часи, коли Матраімов і його команда зображували неупередженість, давно минули».
Кожен голос на рахунку
Головна перевага партії «Мекенім Киргизстан» і самих Матраімових – гроші.
Партія подала декларацію, згідно з якою з 9 липня по 25 серпня вона витратила на передвиборчу кампанію 116 мільйонів сомів (1,4 мільйона доларів), а це набагато більше, ніж конкуренти.
Частину грошей пустили на рекламу: в підготовлених професіоналами телевізійних роликах, у які вставили красиві кадри, зняті дроном, роблять наголос на місцеве коріння і діловий сприт кандидатів. Банери партії розмістили на вулицях міст і селищ, найчастіше вони зустрічаються на півдні країни.
Але існують докази того, що партія витрачає адміністративні ресурси нецільовим чином: вона користувалася відкритою підтримкою урядових органів, які повинні дотримуватися нейтралітету, і підкуповує виборців.
Великий банер партії «Мекенім Киргизстан» розмістили на пункті пропуску через державний кордон Киргизстану. (За деякими даними, в партії стверджують, що розміщений на кордоні банер вкрали прикордонники або співробітники митниці).
В інтернеті пишуть, що «Мекенім Киргизстан» не шкодує грошей на те, щоб отримати підтримку виборців. В одному з викладених на платформі YouTube відео жінка розповідає, що партія надала продукти їй і її подругам.
«Мекенім Киргизстан» влаштувала нам свято, – каже вона. – Тут горілка, вино, коньяк. Сидимо з подругами. Це все «Мекенім Киргизстан».
Активіст однієї з опозиційних партій, який живе на півдні країни, розповів журналістам, що в його селі представники партії відкрито купують голоси виборців.
«Агітатори «Мекенім Киргизстан» пропонують від п’яти до десяти тисяч сомів (60–120 доларів), – розповів активіст про місцевих, які збирають голоси на користь партії. – Вони не просять «продати свій голос», вони просто дають гроші «на чай». Це означає, що ти повинен піти і проголосувати за них. Учора представники «Мекенім Киргизстан» почали роздавати по дві тисячі сомів кожному».
Він розповів і про фізичні погрози.
«Я б не назвав їх «злочинцями» – до мене підійшли підтягнуті хлопці дещо бандитського вигляду, – говорить він. – Вони сказали мені принишкнути, і що їм треба «зібрати голоси». Потім ще додали: «Тобі потрібні проблеми?».
Азімов каже, що в цьому немає нічого нового.
«Буде неправильним сказати, що тільки «Мекенім Киргизстан» купує голоси. Так роблять майже всі партії, – розповідає він. – Звичайно, у «Мекенім Киргизстан» ширші фінансові можливості. Але вони не єдині, хто підкуповує виборців».
Крім грошей, у «Мекенім Киргизстан» є ще одна важлива перевага – серйозна підтримка південних регіонів країни. І цим вона теж багато в чому зобов’язана Матраімовим. Щоб зрозуміти, як родина підтримує популярність серед жителів півдня, репортери вирушили в Кара-Сууський район, на батьківщину Матраімових.
Удома, на півдні
«Дорога до всього світу починається в селі», – мовиться в дописі на фейсбук-сторінці Іскендера Матраімова з передвиборчим роликом партії «Мекенім Киргизстан».
Матраімови походять із Агартуу – невеликого села ідеальної прямокутної форми, яке розташоване в цьому густонаселеному сільськогосподарському регіоні. Великий будинок і багато підприємств сім’ї розташовані в сусідньому місті Ош, а компанії Матраімова зареєстровані в найближчих містах і селах. Ош і адміністративний центр Кара-Суу рясніють агітаційними плакатами «Мекенім Киргизстан».
Але саме в Агартуу вплив сім’ї найпомітніший. Жителі села сказали журналістам, що місцеву мечеть побудували Матраімови. Одна з вулиць названа на честь Ісмаїла, батька Іскендера і Раімбека. У цьому крихітному селі зареєстрований навіть благодійний фонд родини.
У червні минулого року дві співробітниці «Клоопа» приїхали в Агартуу і виявили, що місцеві з підозрою ставляться до журналістів. Біля будинку одного з братів Матраімових якийсь підліток сфотографував їх на телефон і влаштував допит. Через кілька хвилин з’явився міліціонер і запитав, що їм тут потрібно: до нього нібито надійшли сигнали про «підозрілих дівчат». Підтекст був однозначним: їм тут не раді.
Бесіди з місцевими жителями довели, наскільки Матраімови популярні. Допомагаючи студентам, сиротам, хворим і іншим, хто цього потребує, родина забезпечила собі широку підтримку.
Місцева мешканка, далека родичка матері Раімбека, розхвалювала сім’ю. «Всі жителі Агартуу за Матраімових», – сказала вона.
Вона погано знала Раімбека, але була дуже вдячна Русланбекові – він допомагав її синові грошима у свята.
За її словами, ще один брат Матраімова, Тілекбек, допоміг підвести воду і електрику до сусідньої вулиці, де будинок її сина. І хоча Тілекбек – голова адміністрації Кара-Сууського району, вона була впевнена, що роботу оплатила не держава.
«Це він сам все зробив, – наполягала вона. – Не те що голова району».
Вона сказала, що не цікавилася, звідки в родини стільки грошей: «Якби я запитала, мені б відповіли, що це не моя справа».
Фонд
Мабуть, найпомітніший інструмент в арсеналі Матраімових – це сімейний благодійний фонд Ісмаїла Матраімова, названий на честь покійного батька.
Фонд заснований у 2013 році, ним керує один із братів – Русланбек. Основні сфери, які він підтримує, – це охорона здоров’я, освіта і спорт. Фонд купував продукти для постраждалих від міжнаціональних конфліктів, влаштовував спортивні заходи для людей з обмеженими можливостями і виділяв допомогу сиротам.
Вплив і масштаби діяльності організації такі великі, що її заходи відвідують чільні урядовці. За наявними даними, на волейбольному турнірі, який фонд організував у травні минулого року, були присутні заступник прем’єр-міністра, спікер парламенту, близько десяти депутатів і колишній мер Бішкека.
Але розслідування OCCRP, Радіо Азаттик, «Клоопа» і Bellingcat викликають сумніви щодо походження фінансів фонду. Судячи з банківських виписок і інших документів, із грошей, які, як відомо, організація отримала в період із 2014 по 2019 рік, майже половина надійшла від підпільної мережі, що виводила з Киргизстану величезні суми.
Фонд ніколи не розкривав джерела фінансування. У недавньому інтерв’ю журналісти запитали Іскендера Матраімова, звідки надходять кошти на боротьбу з COVID-19. Він запропонував їм подивитися на його сторінці в фейсбуці, але цієї інформації там не виявилося.
«Не заважайте нашим братам»
Минулого літа на нікому не відомому YouTube-каналі з’явилися довгі ролики невідомого авторства на підтримку Матраімова. У ролику «Матраімови і спорт» тривалістю 22 хвилини йдеться про декілька спортивних споруд, які родина побудувала в Бішкеку і Оші. Інший ролик розповідає про те, як фонд родини допоміг із лікуванням дівчинки з бідної родини на ім’я Фатіма.
«Будь ласка, підтримайте наших братів, таких, як Раімбек Матраімов. Не заважайте їм, – каже чоловік, якого називають батьком Фатіми. – Якщо таких людей кидати за ґрати, хто ж буде допомагати людям, таким, як ми?»
При цьому фонд не соромиться розповідати про свою роботу.
Сторінку фонду у фейсбуці створили у 2019 році. Час від часу там з’являлися нові дописи, але кількість і якість публікацій почала зростати в міру поширення коронавірусу… і наближення виборів.
Інфоприводів не бракувало. Під час кризи з коронавірусом родина робила значні пожертви, в тому числі закупила 20 тисяч тестів, 19 апаратів ШВЛ і сотні тисяч хірургічних масок і захисних костюмів, а також допомагала нужденним їжею.
Тільки за серпень на сторінці розмістили 22 нові відеоролики. В одному з них волонтери, які брали участь у проєктах надання допомоги на тлі пандемії, отримують почесні грамоти. В іншому співробітники фонду під епічну музику доставляють концентратори кисню у віддалений куточок десь на заході країни.
Серед закликів голосувати за «Мекенім Киргизстан» на сторінці Іскендера Матраімова в фейсбуці теж з’явилися десятки відеороликів про те, як фонд допомагав людям під час пандемії.
Деякі користувачі соцмереж теж висловили сумніви у мотивах Матраімових. «Це лише крапля в морі грошей, вкрадених у народу», – мовиться в одному з коментарів у фейсбуці.
«Живим або мертвим»
Розбиратися в справах родини і писати про неї – непроста робота, навіть для професіоналів. Незалежним журналістам, які займалися розслідуваннями про Матраімових, довелося зустрітися з їхніми прихильниками, і це було страшно.
Репортери «Клоопа», які їздили на південь Киргизстану, щоб з’ясувати подробиці про підприємства родини, дізналися це на власному досвіді.
Список компаній, афілійованих із Матраімовимі, привів репортерів у Кара-Суу, на кордон із Узбекистаном. Вони зупинилися біля багатоквартирного будинку, де була зареєстрована фірма, пов’язана з родиною Матраімових.
Поки колега журналістів чекав їх у машині, в вікно до нього постукали двоє молодих людей спортивної статури. Вони сказали, що знають, хто він, де живе і чим вони з колегами займаються, і пояснили, що цю розмову потрібно розцінювати як попередження. Група журналістів повернулася в Ош.
Того ж вечора і наступного дня співробітники «Клоопа» звернули увагу на підозрілі автомобілі, припарковані біля ошської редакції. Довелося відрядження закінчувати, і репортери вирушили в аеропорт. На шляху їх переслідував іще один автомобіль.
Приїхавши додому, місцевий колега, який підвозив їх, побачив, що машина переслідувача припаркована неподалік, і вирішив поспілкуватися з переслідувачем. Почувши, що приїжджі репортери поїхали, незнайомець перестав прикидатися, що він ні до чого. «Добре, що вони поїхали, – сказав він. – Тепер усе буде в порядку».
А в Бішкеку киргизький сайт Factcheck.kg опублікував кілька розслідувань про родину Матраімових.
За словами Болота Темірова, засновника і головного редактора сайту, реакція не забарилася. «Уявіть: о десятій ранку виходить перша частина. Об одинадцятій мені дзвонить знайомий і каже, що треба зустрітися. При зустрічі він робить мені [фінансову] пропозицію від імені Матраімових».
Коли Теміров відмовився від грошей, родич, який вів справи з родиною Матраімових, запропонував йому ще дещо. «Якби я погодився, я б став депутатом, – сказав Теміров. – Але я вимкнув телефон».
Дев’ятого січня, коли Теміров зайшов в арку по дорозі в офіс, на нього напали троє чоловіків. Його штовхнули в спину, повалили і почали бити ногами по голові. Пізніше Теміров написав у фейсбуці, що благав про помилування, але його продовжували бити. Журналіст думав, що його вб’ють.
«Я на сто відсотків упевнений, [що нападників послали Матраімови], – каже Теміров, але визнає, що довести це нелегко. Напад стався незабаром після публікації розслідування. За його словами, на день раніше навколо будівлі ходив якийсь чоловік. Він показував перехожим логотип Factcheck.kg і питав, де його офіс.
Загрози з Киргизстану «долітають» навіть до чеської столиці Праги. Раніше цього року Алі Токтакунов, репортер Радіо Азаттик, який раніше брав участь у спільних розслідуваннях OCCRP і «Клоопа», отримав попередження з надійного джерела. Йому передали, що Раімбек Матраімов зажадав, щоб йому принесли журналіста «живим або мертвим». Людина, яка попередила Токтакунова, надала докази того, що за пересуваннями Алі по Празі стежать. Радіо Азаттик звернулося до киргизької влади з проханням провести розслідування, але реакції не було. Матраімов ніяк не прокоментував ці звинувачення.
Багато громадян Киргизстану чудово знають про сумнівні доходи родини і навіть записують відеоролики, в яких читають реп про цей клан. Але на півдні родину підтримують, і її позиції здаються надійними.
Хоча ось бухгалтерка середнього віку, яка народилася в селі Матраімових і досі живе неподалік, сказала, що бачила по телевізору попереднє розслідування про справи сім’ї.
«Хтось підійшов до «Раїма-Мільйона» і запитав у нього про гроші, про які йшла мова в розслідуванні, – розповідає вона. – Але він нічого не відповів. У нього там стояли дві машини. Він сів в одну з них і поїхав. А відповісти не зволив».
«Вони дуже впливові, – додала вона. – Вони тут важливіші за самого президента».
Команда проєкту
Цей проєкт – спільна робота OCCRP, видання «Клооп», Радіо Азаттик (Киргизької редакції Радіо Свобода), а також Bellingcat.
Журналісти: Над матеріалами проєкту працювали багато регіональних кореспондентів OCCRP, «Клоопа», Радіо Азаттик (Радіо Свобода), а також Bellingcat. Ми не розкриваємо їхні імена з міркувань безпеки.
Редактори: Міранда Путручич, Ілля Лозовський, Джулія Веллес
Текст: Ілля Лозовський
Фактчек: Біржит Брауер, Івана Єремич, Олена ЛаФой
Графіка: Един Пасович, «Клооп»
Ілюстрації: Світлана Тіоуріна
