Доступність посилання

ТОП новини

«Нові проблеми можливі». Кислотонакопичувач «Кримського титану» у планах з видобутку хімічних речовин


Завод «Крымский титан», архивное фото

У Криму російська влада має намір створити комплекс з вилучення «корисних речовин» з кислотонакопичувача заводу «Кримський титан», розташованого в Армянську, стверджує російський глава Криму Сергій Аксенов. За його словами, наявні технології дозволяють не тільки очистити цей об'єкт на півночі Криму, а й отримати якісь цінні матеріали.

У 2018 році на «Кримському титані» стався масштабний викид хімічних речовин, через який російській владі навіть довелося евакуювати частину населення Армянська. Українська влада вважає, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового та содового заводів. Упродовж останніх трьох років і представники «Кримського титану», і підконтрольні Кремлю чиновники запевняють, що підприємство модернізується. Тим часом підконтрольний Росії Мінсільгосп Криму анонсує плани з видобутку риби з Сиваської затоки. Про те, наскільки безпечний видобуток хімічних елементів, ловля риби та сільське господарство в цих місцях, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко висловила Крим.Реалії думку, що Сергій Аксенов занадто розпливчасто говорив про проєкт з видобутку деяких речовин з кислотонакопичувача, щоб серйозно сподіватися на його реалізацію.

Чи не вийде так, що в навколишнє середовище при цьому знову потраплять шкідливі речовини?
Маргарита Литвиненко

‒ Для такої серйозної роботи мало ідеї: потрібно, щоб були підприємці та промисловість, які цим займуться. Незрозуміло також, яким саме способом будуть витягувати хімічні речовини, які технології застосовуватимуть. Чи не вийде, що в навколишнє середовище при цьому знову потраплять шкідливі речовини? Щодо самого заводу: ми багато чуємо про те, що його модернізують заради безпеки, однак інформації про те, що саме там роблять, просто немає. Заяви ‒ це одне, але доступу на саме підприємство у громадськості немає. Все, що ми можемо відстежувати ‒ стан водойм, ліси, степи, здоров'я людей. Водночас на півночі Криму влада нібито збирається займатися рибництвом або рибальством ‒ прісноводним чи морським, не зрозуміло. У будь-якому випадку для сільського господарства потрібна вода: саме воно й споживало левову частку води з Північно-Кримського каналу.

Как «Крымский титан» работает в условиях аннексии (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:26 0:00
Завантажити на комп'ютер

У свою чергу, колишній голова Союзу підприємців Армянська Юрій Соломаха припускає, що хоча проєкт з вилучення хімічних речовин із кислотонакопичувача втілюваний, але він може спричинити нові екологічні проблеми.

Після викиду 2018 року більша частина обсягу тих речовин уже прореагувала, тому нові проблеми можливі, але в меншому масштабі
Юрій Соломаха

‒ Цех з видобутку та збагачення рідкісноземельних металів там і так був. Його розікрали частково, але відновити його, напевно, не буде важко. Щоправда, ці технології стосувалися конкретно відновлення амофосу. Багато що вже говорилося про переробку відходів, але, наскільки я знаю, жодних кроків у цьому напрямку зроблено не було. Щодо безпеки ‒ я довго пропрацював на «Кримському титані» й бачив, як там проходили екологічні перевірки: обладнання зупиняли й ставили на запальні факели, приходили «весільні генерали», робили заміри та йшли. Якщо раніше, за України, ще ставили якісь фільтри, то зараз їх просто немає. І тоді було складно громадськості щось контролювати, а зараз складно у квадраті. Інша справа, що після викиду 2018 року більша частина обсягу тих речовин уже прореагувала, тому нові проблеми можливі, але в меншому масштабі.

За оцінкою Юрія Соломахи екологічна катастрофа серпня 2018 року спричинена відразу декількома факторами.

Якщо подібні обставини повторяться, знову буде викид, тому що не весь обсяг відходів прореагував
Юрій Соломаха

‒ Наскільки я розумію, в один із кислотонакопичувачів упродовж семи-восьми років звозили відходи з бромистого заводу, які самі собою не є небезпечними, але в суміші з відходами від тютюнового виробництва можуть спричинити появу токсичних речовин. А потім російські військові, які використовували цю місцевість як полігон, під час стрільб потрапили в кислотонакопичувач, і відбулося змішування шарів, почалася реакція. Її намагалися загасити вапном. Якщо подібні обставини повторяться, знову буде викид, тому що не весь обсяг відходів прореагував. Від кількості води, до речі, там мало що залежить: якщо вода є, реакція буде не такою бурхливою, але вона буде.

У вересні в коментарі телеканалу «Вести Крым» представники «Кримського титану» повідомили, що незабаром на заводі почне працювати високотехнологічний комплекс нейтралізації відходів виробництва: вони потраплятимуть вже не в кислотонакопичувач, а на спеціальний об'єкт, де обробка вапняком призводитиме до утворення будівельного гіпсу. За словами технічного директора «Кримського титану» Олега Курдеса, рівень води в кислотонакопичувачі станом на другу половину вересня був у нормі. А заступник начальника виробництва Олександр Козлов говорив, що фахівці «уважно стежать за тим, щоб виробництво було максимально безпечним».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Тим часом у коментарі радіо «Вести ФМ» представник російського Мінсільгоспу Криму Володимир Гайдаєнко повідомив, що в Сиваській затоці, поряд із хімічними підприємствами планують виловлювати до 200 тонн кефалі. За його словами, це безпечно:

«Ця галузь існує в Криму досить давно, працює інтенсивно, і на промисел в Азовському морі та в затоці Сиваш це не впливає ніяк. Річ у тім, що оборот технологічних рідин для титанового, для бромного, для содового заводу ‒ це замкнутий цикл. З водоймами ці рідини ніяк не контактують, тому виловлена риба абсолютно безпечна... Щодо рівня солоності, риба в будь-якому випадку нагулюється та нереститься в зоні комфорту».

Втім, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, професор кафедри екології українського університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов скептично дивиться на заяви підконтрольних Росії чиновників у частині розвитку сільського господарства в усе дедалі гірших умовах півночі Криму.

З боку «Кримського титану» постійно відбувається забруднення, і це впливає на врожайність й усі аспекти вирощування культур
Євген Хлобистов

‒ Я не почув від представників окупаційної влади навіть натяку на якусь стратегію розвитку сільського господарства. По-перше, з боку «Кримського титану» постійно відбувається забруднення, і це впливає на врожайність й усі аспекти вирощування культур. По-друге, це економічно безглуздо, тому що на півночі Криму просто немає водних ресурсів і сучасних технологій, які адаптовані під рибне господарство в умовах нестачі вологи. Тобто я бачу в заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему. Щодо модернізації та екологізації місцевих підприємств хімічної промисловості, це вимагає дуже великих коштів. Ще у 2013 році для «Кримського титану» обсяг необхідних інвестицій на ці цілі був порівнюваний з прибутками від декількох років його роботи. Сьогодні я поготів таких можливостей не бачу.

Євген Хлобистов нарікає на те, що українська сторона здатна лише спостерігати за процесами на півночі Криму з прилеглої території Херсонської області, однак вплинути на стан справ не в змозі.

Крим.Реалії готові надати керівництву «Кримського титану» можливість висловити свою позицію.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Викиди в Армянську

В Армянську 20 жовтня розпочали запуск заводу «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що стались у ніч із 23 на 24 серпня. Влада Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою російського глави Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) з Армянська вивозили дітей шкільного та дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

2014 року, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». 2015 року ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG