«Поткнутися в Крим – глобально ризикнути бізнесом». Що означає російська презентація Криму в Китаї

У Російському культурному центрі у Пекіні 29 листопада відбулася презентація «Крим-Китай. Давайте знайомитися». Як повідомляє сайт Китайського державного інформаційного інтернет-центру, в презентації брали участь спікери з Криму, які показали природний і промисловий потенціал півострова.

Чи може презентація Криму в Російському культурному центрі у Пекіні говорити про дрейф Компартії Китаю в бік визнання російського статусу півострова? Якщо таке визнання станеться, то що це може означати для України? Який інтерес має Крим для Китаю? Ці питання у студії Радіо Крим.Реалії, в ток-шоу «Крим.Важливе», обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» та головний координатор проєкту Free Hong Kong Center Артур Харитонов; ексміністр курортів іа туризму Криму Олександр Лієв; керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта і журналіст-міжнародник, член асоціації китаєзнавців України Олексій Коваль.

Як пише головний координатор проєкту Free Hong Kong Center Артур Харитонов у своїй статті на сайті Центру прав людини Zmina, така пересичена російськими наративами про Крим публікація на офіційному ресурсі компартії Китаю може означати дрейф у бік «офіційного визнання російської окупації Криму».

Офіційно Китай утримується від визнання Криму російською територією та від голосувань щодо «кримських» резолюцій в ООН. Проте ЗМІ повідомляли про те, що у 2015 році кабелеукладач JIAN JI 3001 під прапором Китаю використовувався під час прокладання кабелів енергомосту з Краснодарського краю до Криму на дні Керченської протоки.

Крим.Реалії звернулися до Посольства Китаю в Україні з приводу презентації анексованого Криму, що відбулася в Пекіні, але відповіді поки не отримали. Ми готові оприлюднити позицію дипвідомства, коли її буде представлено.

Координатор проєекту Free Hong Kong Center Артур Харитонов стверджує, що російська презентація Криму відбулася за підтримки уряду Китаю не лише у Пекіні, а й у Гуанчжоу – торговому та індустріальному центрі південного Китаю. Він називає ці заходи «офіційною адвокацією «російського» Криму за підтримки Компартії Китаю».

– Ми з'ясували, що організатори презентацій тривалий час намагалися розпочати свої виставки про Крим. Але оскільки Китай зараз у локдауні через коронавірус, провести їх адекватно не могли. Одна виставка відбулася в Гуанчжоу і фотографій звідти було небагато. Але надрукували офіційні альманахи, де було зазначено, що Крим – «це Росія». Потім був анонс такої ж виставки у Пекіні за участі топ-гостей. Хто такі топ-гості у Китаї? Це, безперечно, верхівка Компартії. Ми дізналися, що за цими виставками стоять усі пропагандистські структури Росії. Тобто вони дуже серйозно готувалися, і применшувати цю проблему небезпечно. Тому що, фактично, Китай дав зрозуміти, що Компартія підтримує такі дії. Це передумова офіційного визнання «російського» статусу Криму.

Харитонов вважає, що владі України слід офіційно відреагувати на російські виставки про Крим у Китаї, а також на те, що ця країна продовжує співпрацювати з підприємствами анексованого півострова, продаючи їх на своєму ринку з маркуванням «Крим – Росія».

Російські ЗМІ регулярно повідомляють про інтерес Китаю до анексованого Криму та «зміцнення їхніх зв'язків». У 2016 році в Піднебесній побували представники російської влади Криму на чолі зі спікером місцевого парламенту Володимиром Константиновим. Судячи з повідомлень російських ЗМІ, китайський бізнес «цікавлять кримські вино та сільгосппродукція, морозиво та курячі ніжки (китайський делікатес)». Такі пріоритети називали під час приїзду на півострів представники російсько-китайських бізнес-структур у березні 2021 року.

Тоді спалахнув скандал. Представники міністерства закордонних справ України провели політичні консультації з китайськими колегами, і ті підтвердили, що уряд Китаю не визнає російську анексію Криму.

Секретар міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь, коментуючи ці події, заявив у березні 2021 року про «послідовну позицію Китаю щодо Криму» і закликав «не політизувати» співпрацю деяких китайських компаній з півостровом.

Пізніше з'ясувалося, що за представників «великого китайського бізнесу», які відвідали Крим у березні 2021 року, російська влада видала підприємців з оптових ринків Москви. Їх ідентифікувало російське видання «Медуза».

За інформацією Мінекономрозвитку російського уряду Криму, за дев'ять місяців 2020 року експорт до Китаю посів третє місце в структурі всього кримського експорту, перевищивши 13%. Загалом за підсумками 2020 року півострів, як стверджує місцева влада, продав Китаю товарів на чотири мільйони доларів, повідомляє місцева російська влада.

Ексміністр курортів і туризму Криму, керівник Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв назвав цю суму «дивовижною», оскільки до 2014 року лише кримський завод «Бром», за його словами, постачав до Китаю продукції на три мільйони доларів (Олександр Лієв очолював правління ВАТ «Бром» у 2004-2005 роках – ред.).

Олександр Лієв, який очолював у 2019 році Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, стверджує, що до 2014 року Китай цікавили інвестиції в кримську логістику, зрошуване землеробство і туризм. Про «курячі лапки», за його інформацією, тоді ніхто не говорив, і зараз це «виглядає смішно». Ексміністр сумнівається в тому, що на півострів зможе зайти серйозний бізнес із масштабними проєктами.

– Поки наші міжнародні партнери не послаблюють санкційний тиск, глобальні напрямки для інвестицій у Крим недоступні Китаю. Тому що державні китайські корпорації, які працюють у сферах логістики, туризму та інших, роблять це у всьому світі, і для них санкції мають значення. Авіасполучення Китаю з Кримом бути не може, тому і про туризм не говоримо. Логістичний центр будувати у «сірій зоні» теж не цікаво, бо туди не зайде легально жодне судно. Зараз поткнутися в Крим – означає глобально ризикнути бізнесом.

Керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта розцінює російську презентацію Криму в Пекіні як частину «політики Росії з міжнародного визнання спроби анексії півострова». Він зазначає, що ці заходи спрямовані на російську, а не китайську аудиторію. Визнання ж «російського» статусу Криму владою Китаю найближчим часом неможливе, вважає експерт.

– Не думаю, що це є сигналом уряду Китаю про те, що він готовий визнати Крим російським та змінити свою позицію щодо кримського питання. Звичайно, це дуже негативна ознака. Але поки що про зміну КНР своєї позиції щодо Криму, я думаю, не йдеться, і найближчим часом не буде.

Пойта пояснює, що влада Китаю намагається «балансувати» на міжнародному рівні, не визнаючи Крим російським, але й не засуджуючи російську агресію, оскільки «хоче зберегти свій тил» у нинішній конфронтації між Росією та Заходом.

Заяви про можливу офіційну підтримку Китаєм анексії Криму «поки позбавлені підстав», повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії журналіст-міжнародник, член асоціації китаєзнавців України Олексій Коваль. Він сумнівається, що російську презентацію в Пекіні варто сприймати як сигнал про можливе офіційне визнання Китаєм російської анексії Криму. У такому разі, вважає журналіст, Пекін спровокував би територіальні претензії сусідів щодо Південно-Китайського моря, зокрема з боку Росії.

(Текст підготувала Олександра Шевченко)