«Це питання дуже небезпечне»: експерти про пропозицію Кравчука провести референдум щодо Криму та Донбасу

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, перший президент України Леонід Кравчук пропонує провести всеукраїнський референдум з питань тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Раніше Верховна Рада ухвалила закон «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».

За задумом Леоніда Кравчука, за допомогою такого голосування слід закріпити, що український народ підтримує цілісність, незалежність країни та повернення її територій. У відповідь на це спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков сказав, що не бачить необхідності проводити такий референдум, оскільки, за його оцінкою, «усі й так розуміють без референдуму, що тимчасово окуповані Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей ‒ це на 100% території України». Про ініціативу першого українського президента йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

В інтерв'ю телеканалу «Україна 24» Леонід Кравчук назвав питання Донбасу та Криму «найболючішим», і у зв'язку з цим, з точки зору першого президента України, у ньому треба поставити крапку:

«На жаль, анексія, війна на Донбасі сприймаються політичними силами України по-різному. Часто політики, які фактично підтримують кремлівську політику, видають себе за патріотів і проголошують свої патріотичні схильності на різних політичних майданчиках. І народ буквально не може зорієнтуватися в тому плані, а яка ж спільна думка у політичних сил, вони розійшлися в основному питанні... Тобто має бути на референдумі так сказано, що народ за те, щоб Україна була цілісною, незалежною, з поверненням її територій. Ось головне запитання референдуму, а не яким способом це робити. Спосіб має запропонувати вже держава, влада, Верховна Рада. А народ має сказати: «Ні, цього не може бути, вся територія України є цілісною і незалежною, і вона має належати Україні».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів Крим.Реалії, що він «абсолютно не згодний» з ініціативою Леоніда Кравчука і навіть вважає її небезпечною для України.

‒ Мені не хотілося б думати, що за цими заявами стоїть якийсь план. Однак останнім часом все більше чути голоси тих, хто хотів би поступитися українськими тимчасово окупованими територіями на користь країни-агресора. Якби подібна пропозиція про референдум прозвучала від політиків «Опозиційної платформи ‒ За життя», я б ще не здивувався ‒ але для мене прикро, що саме пан Кравчук озвучив можливість проведення такого голосування, в результаті якого українська держава може поступитися своєю територією. Проблема не в тому, є сумніви чи ні в цьому питанні ‒ просто є сфери, рішення в яких ніяк не можуть ухвалюватися на референдумі. Крим ‒ це невід'ємна частина України і водночас батьківщина корінного кримськотатарського народу. Не Кравчуку чи комусь іншому вирішувати голосуванням долю цієї території!

Втім, політичний аналітик українського Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що за риторикою Леоніда Кравчука з приводу референдуму не можуть стояти серйозні наміри.

‒ Закон про референдум не передбачає можливості проводити голосування щодо озвученого ним питання. До цього документа дуже багато претензій, але там чітко сказано: питання цілісності території України може виноситися на референдум тільки в частині ратифікації міжнародних договорів, підписаних країною. Те, що озвучив Кравчук, ‒ це необдуманий посил, який при цьому, за своєю суттю, дуже небезпечний. Він запропонував організувати референдум, де ми поставили б запитання, чи має Україна в принципі бути цілісною чи ні ‒ а це не обговорюється. Україна ‒ суверенна держава зі своєю Конституцією, її територіальна цілісність була порушена російською агресією. Я не сумніваюся, що результати були б приголомшливими на користь цілісності України, судячи із соціологічних опитувань, ‒ проте подібні опитування потрібні лише аналітикам і вченим.

Марія Золкіна переконана, що сама політична дискусія про приналежність Криму й Донбасу, яка неминуча у разі проведення референдуму, вкрай небезпечна для України не тільки у внутрішній політиці, а й у світлі зусиль українських дипломатів на міжнародній арені.

Голова правління української громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська пояснює, як виглядає процедура голосування за правки до Конституції України в найважливіших її частинах.

‒ Зміни до першого, третього і тринадцятого розділів Конституції України затверджуються за особливою процедурою ‒ не через народну ініціативу, а за допомогою ухвалення Верховною Радою відповідного закону. Потім цей документ потрапляє до Конституційного суду, потім проходить друге читання у парламенті, коли за зміни мають проголосувати не менше ніж 300 депутатів. Якщо президент підписує закон, то лише тоді проводиться референдум. На нього має прийти не менше ніж 50% виборців, і якщо більшість проголосує «за», рішення вважається ухваленим. Загалом весь процес займає не менше ніж пів року. За народною ініціативою зміни до вищезазначених розділів Конституції вносити не можна, тобто це точно не можуть бути питання щодо території країни.

Леонід Кравчук очолив українську делегацію на переговорах щодо Донбасу в Мінську торік влітку. Незабаром він повідомив про те, що Україна може подати дніпровську воду в Крим «у разі гуманітарної катастрофи»: на його думку, варто було б забезпечити нею кримчан, але не підприємства та військові бази. Вже 21 січня 2021 року Кравчук взяв участь в ефірі підконтрольного Росії телеканалу «Крым 24» з нагоди 20-річчя референдуму 1991 року з відтворення Кримської автономії.

Журналісти Крим.Реалії надіслали запит Леоніду Кравчуку з проханням додатково прокоментувати свою позицію, однак він не знайшов можливості взяти участь у цій дискусії. Редакція готова надати першому українському президентові право відповісти на висловлену критику в цьому або наступних матеріалах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)