Доступність посилання

ТОП новини

«Порушення потенції і коронафобії». Лікар розповів про наслідки і відновлення після COVID-19


Євген Симонець у програмі «Суботнє інтерв’ю»

Лікар-пульмонолог з 20-річним стажем Євген Симонець вважає, що маска заважає дихати тому, хто не відчув, як дихати через маску кисневу. Найкращим варіантом профілактики плевролегеневих ускладнень називає дихальну гімнастику і закликає в жодному разі при появі коронавірусних симптомів не призначати собі ліки самостійно.

Як відрізнити вірусну пневмонію від бактеріальної, в яких випадках лікарі призначають дексаметазон і чому у чоловіків після COVID-19 буває порушення потенції? Про все це лікар-пульмонолог, кандидат медичних наук Євген Симонець розповів у «Суботньому інтервю» для Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: З 20-го березня у Києві запроваджено посилений карантин. Причина – сплеск захворюваності. Неофіційно люди говорять про те, що в лікарнях вже всі ліжка зайняті.

Що робити людям, які щойно дізналися, що у них коронавірус, або вони підозрюють, що можуть бути вже інфіковані? Тому що, як довго ми про це не говорили б, все одно є ті, кому потрібна свіжа інформація.

– Стосовно ліжок і кількості захворювань, то я можу говорити про те, що відбувається в київських лікарнях. Ми спілкуємося з колегами і знаємо, що одне, два, три ліжка, можливо, є у відділеннях, а так відділення заповнені і хворих дуже багато.

Стосовно того, що робити пацієнтам, що робити звичайним, пересічним громадянам. Перш за все не панікувати, бо COVID – це не вирок. І в сучасних умовах ми вже рік з цієї патологією боремося. І ми знаємо і вміємо, як і що робити, при яких ситуаціях.

Люди мають знати найважливіше – маркерні симптоми, які характерні для коронавірусної інфекції. Немає нюху, зниження смаку або трохи вивернений смак чи нюх, або лише дуже різкі запахи люди чують. І, звичайно, загальний інтоксикаційний синдром – нездужання, нежить, висока температура. Це основні симптоми.

Лікар Євген Симонець у програмі «Суботнє інтерв’ю»
Лікар Євген Симонець у програмі «Суботнє інтерв’ю»

Якщо мова йде про ПЛР-діагностику, такий «золотий стандарт» діагностики коронавірусної інфекції, то вона найбільш інформативна на п’ятий день від початку симптоматики. Це ж стосується і комп’ютерної томографії. Сімейні лікарі зараз забезпечені експрес-тестами, які дозволяють теж первинно діагностувати COVID це чи ні. І це не ті експрес-тести, наприклад, які були на початку коронавірусної інфекції, коли ми стикнулися рік назад.

– Так, ці експрес-тести дуже інформативні. Ми розмовляли з моєю сімейною лікаркою. Всім пацієнтам, яким вона робила експрес-тест ПЛР-тест підтверджував результати експрес-тесту.

– Так, ступінь інформативності більше, ніж 70%.

– І дуже швидко.

– Відразу фактично. 15 хвилин.

Головна рекомендація хворим на COVID-19 – не лікуватися самостійно
Євген Симонець

Тим, хто захворів, рекомендація найголовніша – не лікуватися самостійно. Все ж таки звернутися до свого сімейного лікаря або до довіреного лікаря, того, хто розуміється на цій проблемі, який дає нормальні, фахові, адекватні до ситуації рекомендації.

– Ви сказали: не вирок. З іншого боку, якраз зараз набагато більше смертей, аніж було на початку. І перебіг захворювання набагато важчий, якщо раніше тільки чхнули, то вже бігли до лікарні, а тепер у тяжкому стані звертаються.

Євген Симонець, лікар-пульмонолог
Євген Симонець, лікар-пульмонолог

– Це якраз найосновніша помилка. Саме це є причиною важких випадків. Людина звертається до лікаря тоді, коли вона в надзвичайно важкому стані. І вона потребує госпіталізації, але не в звичайне соматичне відділення, а у відділення інтенсивної терапії чи реанімації. І відразу киснева терапія, максимально всі можливі заходи використовуються для того, щоб хоч якось підтримати життєдіяльність. Саме це основна причина важкого перебігу у тих хворих, які є в стаціонарі.

D-Dimer – це той показник, який показує, наскільки є загрозливою тромбоемболія легеневої артерії
Євген Симонець

– Різні лікарі рекомендують по-різному . Хтось одразу призначає антибіотики, а хтось каже, що потрібно спочатку зробити аналізи крові. На який день потрібно зробити аналізи? І які саме?

– Перше – загальний аналіз крові з формулою. Друге – С-реактивний білок, прокальцитонін, D-Dimer і коагулограму. Якщо коагулограму і прокальцитонін ще не всі лабораторії можуть виконати, то загальний аналіз крові, С-реактивний білок і D-Dimer може виконати будь-яка лабораторія. І це основні маркерні аналізи, які нам показують загальний стан організму, ступінь вираження запального процесу, в який бік зсунута лейкоцитарна формула, чи вправо, чи вліво, де ми можемо розуміти якраз стосовно антибіотиків. Якщо збільшені лейкоцити, моноцити, а паличкоядерні, сегментоядерні на низьких цифрах, то немає сенсу призначати антибіотики, бо це чисто вірусна кров. А якщо збільшені паличкоядерні і сегментоядерні, це говорить про те, що це бактеріальна кров, тоді антибіотики потрібні.

– Це важлива інформація.

– Це дуже важливо.

І D-Dimer – це той показник, який показує, наскільки є загрозливою тромбоемболія легеневої артерії. Це той стан, коли людина помирає, коли тромби забивають судини в малому колі кровообігу, легенева артерія і її гілки. Людині просто немає чим дихати.

Євген Симонець
Євген Симонець

–Світ лікується від COVID вже цілий рік, тим не менше в Україні люди самі собі призначають у тому числі й антибіотики. Зовсім нещодавно один мій колега вживав «Азитроміцин». Він не допоміг. Він почав пити «Флемоксин». Запитую: а хто вам призначив? На що він: я сам собі призначив.

– Чудово! З гордістю. Так?

Насправді, знову ж коментуючи це, повернуся до аналізів. Якщо є бактеріальна флора, тоді дійсно необхідно призначати антибіотики. І саме лікар, а не інтернет чи сусідка, чи ще хтось призначає той чи інший антибіотик. От у мене хтось пив, теж допомогло, то пий і ти! На жаль, ми це бачимо постійно.

– А коли потрібно вже «бити на сполох» і цікавитися аналізами?

Перша симптоматика з’явилася – пийте воду, жарознижуючі впродовж найближчих п’яти днів, а потім здавайте аналізи
Євген Симонець

– Як тільки перша симптоматика вийшла, ви маєте зв’язатися зі своїм лікарем і отримати повноцінну інформацію. Але лабораторні показники зазвичай більш-менш інформативні на п’ятий день від початку захворювання. Перша симптоматика з’явилася – пий воду, приймай жарознижуючі впродовж найближчих п’яти днів, а потім здавай аналіз.

– Кажуть іноді: «згорів». Коли в людини лихоманка, то ці 5 днів не можуть бути втраченими?

– Якщо температура за 39, якщо дуже виражений загально інтоксикаційний синдром, то немає сенсу чекати 5 днів. Не чекайте, коли візьме сімейний лікар слухавку. Відразу швидку. Лікар швидкої допомоги огляне і послухає, подивиться загальний стан і призначить лікування або госпіталізує.

Інна Кузнецова, ведуча програми «Суботнє інтерв’ю»
Інна Кузнецова, ведуча програми «Суботнє інтерв’ю»

– Запитання від наших дописувачів: «Якщо COVID середньої тяжкості, сатурація – 98, навіщо лікар прописує «Дексаметазон», хоч і в малих дозах? Для профілактики ускладнень з легенями?».

– «Дексаметазон» – це гормоновмісні препарати. Вони використовуються для того, щоб запобігти розвитку цитокінового шторму, щоб не було гіперреакції імунної системи.

«Дексаметазон» не використовується при легкому і середньому перебігу
Євген Симонець

Але український клінічний протокол і європейський клінічний протокол по лікуванню коронавірусної інфекції чітко зазначає, що гормоновмісні препарати не використовуються при легкому і середньому перебігу. Тому «а хай буде», як часто у нас буває, навіть в медицині, на жаль, не завжди правильно.

–А як бути, якщо лікар все-таки призначив? Лікар може помилятися?

– Так, лікар може помилятися. Треба звернутися до більш профільного фахівця.

Якщо легкий перебіг хвороби, і людина все-таки вирішила, що вона не піде до лікаря, то чого достатньо у найближчі кілька днів, крім води, якісь вітаміни?

За легкого перебігу COVID-19 – пити багато рідини, контролювати температуру і сатурацію. Можна – вітаміни С, Д і цинк
Євген Симонець

– Людина перебуває так само, як і при звичайній вірусній інфекції, вдома, п’є багато рідини, контролює температуру тіла і сатурацію. За необхідності вона може вживати і всім нам відомі вітамін С, вітамін Д і цинк і проводити лише симптоматичну терапію. Це не потребує госпіталізації точно.

– Багато ускладнень на легені. Що потрібно робити, щоб не допустити фіброзу?

– Пневмофіброз завжди супроводжує коронавірусну інфекцію. У 99% хоч якісь зміни фіброзного характеру після коронавірусної інфекції є. Навіть якщо це легкий перебіг. Але цей пневмофіброз зворотного напрямку. Наприклад, якщо мова йде про звичайну бактеріальну пневмонію, досвідчений рентгенолог на рентгені, а тим більше на комп’ютерній томографії фібротичні зміни після перенесеної бактеріальної пневмонії побачить завжди, навіть якщо ця пневмонія була достатньо «немахрова», скажімо так, не достатньо виражена і без якихось плевролегеневих ускладнень.

Запис програми «Суботнє інтерв’ю»
Запис програми «Суботнє інтерв’ю»

При вірусній пневмонії чи, правильніше сказати б, при відносному пневмоніті фіброзні зміни зворотні. І на КТ через 6-8 місяців фактично не залишається ніяких грубих змін, якщо мова йде про коронавірусну інфекцію легкого або середнього перебігу. При більш важкому перебігові, звісно, зміни можуть залишатися довше.

– При легкому перебігу робити томографію не потрібно?

– Ні.

– При важкому перебігу вона вже потрібна?

– Середньоважкий і важкий, коли є якісь прояви дихальної недостатності, коли пацієнт відчуває нестачу повітря, задишку, коли ми бачимо, що є тенденція до зниження сатурації, звісно, «золотим стандартом» діагностики є низькодозова КТ. Вона по своєму променевому навантаженні набагато менша, ніж звичайна КТ, а по інформативності абсолютно повноцінна для того, щоб визначити ступінь змін в паренхімі легень, який відсоток легень вражений по типу «матового скла».

Я дуже часто бачу, коли призначають звичайну рентгенограму або флюорографію, але «матове скло» у цих методах дослідження не дозволяє стовідсотково визначити процентне відношення ураження легень, наскільки виражені ці зміни. Тому «золотий стандарт» – це низькодозова КТ.

– Після того, як людина перехворіла, через скільки часу їй варто знову зробити томографію, щоб побачити, що там немає фіброзу?

– Якщо після того, як людина вже одужала, може давати ті чи інші фізичні навантаження, які вона абсолютно спокійно переносила і виконувала до хвороби, то додатково робити КТ немає сенсу, немає діагностичної цінності цього обстеження.

Якщо все ж таки певний дискомфорт відчуває, людина розуміє, що вона не може дихати на повні груди, то перш ніж робити КТ, є сенс виконати спірометрію або функцію зовнішнього дихання. Це та методика, яка дозволяє з’ясувати різні об’єми легень, функцію легень. І, відштовхуючись від цих показників, чи є бронхообструкція, чи є бронхорестрикція, інші зміни в легенях, лікар тоді рекомендує зробити повторну КТ для того, щоб з’ясувати, які ж там зміни.

Під час запису програми "Суботнє інтерв'ю"
Під час запису програми "Суботнє інтерв'ю"

Дуже часто так буває, що повторну КТ призначають не через якийсь тривалий проміжок часу, а навіть під час хвороби. Тобто пройшов місяць, на жаль, COVID-long дуже підступний, має хвилеподібний перебіг, і лікар вимушений призначити КТ для того, щоб з’ясувати, що ж там відбувається, чи немає плевролегеневих ускладнень, які теж дуже часто супроводжують накопичення рідини в плевральній порожнині, потовщення плеври і так далі.

Дихальна гімнастика – найкращий варіант профілактики плевролегеневих ускладнень
Євген Симонець

– Як можна уникнути таких ускладнень? Дихальні вправи? Що ви рекомендуєте?

– Ви абсолютно правильно говорите про дихальну гімнастику. Вона є одним з основних методів запобігання різноманітним плевролегеневим ускладненням.

Для наших слухачів і глядачів лайфхак. Берете звичайну коктейльну трубочку, опускаєте її у чашку або в пляшку з водичкою і просто видуваєте повітря у цю коктейльну трубочку. Так званий такий «бульбулятор» – булькаєте у чашечку. І це можна робити підходами – 10 чи 20 підходів на день по 3, 5, 7, 10 хвилин. Хто скільки зможе.

Це такий найпростіший варіант. Він дозволяє гарно вентилювати легені і уникати застійних явищ в легенях. Бо коли нам погано, коли в нас великий інтоксикаційний синдром, то ми що робимо? Ми лежимо. А значить, що частина легень, особливо задня поверхня не вентилюється, не рухається так, як нам хотілося б, і утворюються застійні явища. Погана вентиляція легень – це прямий підхід до приєднання бактеріальної флори. І якщо спочатку загальний стан поганий і вірусна пневмонія, потім приєднується бактеріальна флора або умовна патогенна мікрофлора, яка є у нас, але вона з умовно патогенної перетворюється в патогенну і теж вже дає бактеріальний запальний процес.

Тому дихальна гімнастика – найкращий варіант профілактики плевролегеневих ускладнень. Робиться повільно глибокий вдих, а потім різко, але частково ми видихаємо. Можна використовувати типові дихальні вправи – дихальна гімнастика Стрельникової або дихальна гімнастика по Бутейку, гімнастика малих об’ємів, але часта, часто ми дихаємо.

Можна використовувати давні східні практики. Це дихальна гімнастика пранаяма (у йозі є така складова) і можна використовувати дихальну гімнастику цигун (це одна зі складових ушу).

– Це складно. Не всі знають.

– Але є інтернет. Запитайте у гугла, як це робити. Все дуже просто.

Євген Симонець
Євген Симонець

–Чи є реабілітаційні центри, у яких допомагають людям з ускладненнями у вигляді фіброзу легень? Мілана Дудник запитує.

– На жаль, на сьогодні таких глибокоспеціалізованих центрів, які займаються саме профілактикою ускладнень післякоронавірусної інфекції або лікуванням пацієнтів з COVID-лонг, з продовженим COVID немає. Але зараз багато санаторіїв створюють програми реабілітаційні після COVID різного спрямування. Бо ми знаємо, що крім того, що відбувається проблема з легенями, відбувається ускладнення і з боку серцево-судинної системи, з боку нирок.

Найважливіший і найкрутіший «біч» – це психосоматика. Люди з такими коронафобіями на сьогодні! Це просто жах, що відбувається у суспільстві! На жаль, про це не говорять.

– Дехто каже (мені довелося спілкуватися з людьми, які перехворіли), що переніс легко, але, як було сказано, «на дах дало». Це дослівно.

До яких лікарів треба звертатися? Наскільки лікарі обізнані в цьому?

– Психолог або психоневролог. Все залежить від того, наскільки виражені ці зміни.

Величезна проблема у чоловіків, які переносять COVID-19 – порушення потенції
Євген Симонець

Я вам скажу ще про одну проблему, про яку зараз чомусь мало говорять. Дуже величезна проблема у чоловіків. Чоловіки, які переносять коронавірусну інфекцію, мають проблему з потенцією, проблема, про яку соромно говорити. Особливо це стосується чоловіків молодого віку – від 25-ти до 50-ти років. Це те, що їх зазвичай ніколи в житті не турбувало, а зараз вони вже інакше дивляться на свою дружину, бо зовсім інша ситуація. І це величезна проблема. І проблема сімейна, закрита. Дружина думає, що я чоловіку не подобаюся. А чоловік боїться навіть про щось говорити, бо немає еректильної функції.

– У такому випадку потрібно бігти до уролога? Але чоловік, як ви кажете, соромиться.

– Не до уролога, а до психолога. Бо проблема... Можна здати будь-яку кіпу аналізів, і сексолог, андролог скаже: друже, у тебе все гаразд, у тебе не та проблема, у тебе проблема ось тут.

Євген Симонець й Інна Кузнецова у програмі «Суботнє інтерв’ю»
Євген Симонець й Інна Кузнецова у програмі «Суботнє інтерв’ю»

– До речі, говорять ще про тромбози.

– Я говорив на початку нашого ефіру про тромбоемболію легеневих артерій, але тромбози відбуваються і в інших органах та системах. Якщо ми продовжуємо тему про еректильну функцію чоловіків, якщо психолог працює, якщо немає адекватного ефекту, то треба дивитися, чи немає тромбозу судин малого тазу. І це стосується інших органів і систем. Це стосується і головного мозку, нирок, серцево-судинної системи.

–Відновлення після COVID. Фізичні вправи рекомендовані одразу чи пізніше?

– Ідеально – якщо є тренер або інструктор, які грамотні, не відразу кидають тебе у те ж саме фізичне навантаження, яке було до COVID.

Починати відновлення після COVID-19 варто з прогулянки. Але не забувайте про пульсоксиметр
Євген Симонець

Якщо такого немає, я не рекомендував би відразу бігти в зал. Я рекомендував би звичайний парк і звичайну прогулянку. Почніть з 5 тисяч кроків на добу. Потім піднімайте до 6-ти, 7-ми, доводьте до 10 тисяч кроків. І далі, якщо ти абсолютно спокійно долаєш таку дистанцію, ти вже можеш давати і більші фізичні навантаження. Але не забувайте про пульсоксиметр (це той гаджет, який має бути на сьогодні, на жаль, у кожної людини вдома) і вимірювати сатурацію. Перед навантаженням та після, будь ласка, виміряй сатурацію.

– Це якщо ти перехворів COVID чи у будь-якому разі?

– Якщо перехворів, то 100%.

Епідеміологи дуже скоро дадуть більш детальну інформацію про те, що є «український» чи «західноукраїнський штам»
Євген Симонець

– Зараз COVID помолодшав. Помирають люди, які є молодими. Ви сказали на початку, що це не вирок. Але для деяких вирок. У них не було хронічних захворювань, а COVID їх «косить».

– Проблема в тому, що вірус мутує. Ми вже чули про «британський штам», про «південноафриканський штам».

– Так вже жартують, що є «український штам».

– Це не жарти. Я думаю, що наші епідеміологи дуже скоро нам дадуть більш детальну інформацію про те, що є «український» чи «західноукраїнський штам». Це один з підвидів мутації «британського штаму», коли йде ураження діток від 5 років і перебіг такий самий, як і в дорослого.

Євген Симонець, лікар-пульмонолог
Євген Симонець, лікар-пульмонолог

Єдине, що нас дуже тішить, що все-таки реакція імунної системи дітей не така, як у дорослих, і у рідких випадках лише зустрічається цитокіновий шторм, а зазвичай це протікає просто у вигляді надзвичайно агресивної вірусної інфекції, як ми звикли всі, наприклад, як грип. Але діти так само відчувають і біль у м’язах, загальне нездужання, слабкість, висока температура, ті ж самі маркерні симптоми, все однакове.

– Тобто «український штам» – це все ж таки не жарти?

– Це не жарти. Це не якийсь фейк.

– Ще говорять про те, що одним із нових симптомів є блювота у пацієнтів (раніше цього не визначали) і втрата слуху.

Блювота, пронос і втрата слуху – ці симптоми почастішали
Євген Симонець

– Блювота, пронос і втрата слуху – це не нові симптоми. Вони були (я спостерігав хворих) ще навесні минулого року, у березні-квітні. Але вони дуже рідко спостерігалися у пацієнтів. Наприклад, із 200 пацієнтів у когось одного.

– А тепер це почастішало?

– Тепер частіше. І все ж таки втрата слуху – це більш рідкий симптом, хоча він є. І він пов'язаний з типовою нейротоксичністю, як і всіх інших рецепторів нервової систем. А блювота, а найчастіше навіть пронос пов’язані з токсичністю, з впливом на кишково-шлунковий тракт.

Євген Симонець, лікар-пульмонолог
Євген Симонець, лікар-пульмонолог

– Центр громадського здоров’я повідомив про те, що вже зареєстровано 1 360 осіб, які перехворіли двічі. При чому у них друге захворювання виникло від двох до восьми місяців після попереднього.

Два – це зовсім короткий термін. Люди, які перехворіли, ходять без масок, кажуть, я хворів – у мене, мабуть, антитіла.

– От якраз саме до цього – «мабуть». Чому люди не знають? Людина перехворіла і не здає імунно-ферментний аналіз визначення імуноглобулінів G до COVID-19. Але спостерігаючи за багатьма хворими, бачу, що навіть людина, яка перехворіла, не має антитіл. Таке, на жаль, дуже часто зустрічається.

– Наталя Машкова пише, що у неї виявлено індекс 11,688. Це багато?

– Це відносно типовий індекс.

– Тобто це означає, що вона може довго не захворіти чи ні?

– Максимальний період – від 6-ти до 8-ми місяців.

Під час розмови в студії Радіо Свобода
Під час розмови в студії Радіо Свобода

– Вірусологи стверджують, що вони очікують на найбільшу смертність в Україні в квітні. Як можна цього уникнути? Те, що зараз запровадили посилений карантин у деяких регіонах може допомогти?

– На жаль, я мушу сказати непопулярні речі. Скоріш за все, що наші слухачі і глядачі скажуть: ну що ж ти знову про це говориш? Але іншого виходу немає.

Деякі країни світу, які запровадили тотальний карантин, вакцинацію, і ми бачимо, що рівень захворюваності у них різко пішов вниз і все майже закінчилося. Я зараз говорю про Ізраїль. Ви знаєте, який відсоток вакцинованих. І ви знаєте, що у них продовжується тотальний карантин, з забороною в’їзду, з забороною пересування.

– Але, бачите, в Україні все це якось... Називається, люди чхають в прямому і переносному сенсі.

– Мені здається, що тут проблема взагалі загальнодержавна. У нас відсутній контроль. Абсолютно! І відсутня відповідальність. І все, що ми бачимо, то це надія держави, державних керманичів на громадську відповідальність.

У нас їздить транспорт. Подивіться, скільки людей у нас їздить кожного ранку у вагонах метро. Хто дотримується соціальної дистанції? Як її можна дотримуватися, якщо вагон метро «запакований». І те, що там є хворі, можливо, є, дуже висока ймовірність, які мають легкий перебіг або безсимптомну форму, вони собі спокійно їздять у транспорті. В масці він чи не в масці, на носі ця маска чи на підборідді – ніхто за цим не дивиться, ніхто не контролює.

Я зустрічався зі своєю колегою, німецьким лікарем. Вона каже: як дивно, у вас зупинка громадського транспорту, а люди стоять собі без маски, а в нас за це був би штраф 150 євро!

– А наскільки маска допомагає людині на свіжому повітрі? Бо дехто каже, що маска заважає дихати, вона збирає мікроби.

Маска заважає дихати тому, хто не відчув, як дихати через кисневу маску
Євген Симонець

– Маска заважає дихати тому, хто не відчув, як дихати через кисневу маску. От людина, яка не знає цього, думає, що йому маска заважає. І я молю Бога, щоб ці люди цього і не дізналися. Хай будуть всі здорові!

Але є певні рекомендації, коли про це говорять провідні фахівці і не тільки українські, а й світові. Ви розумієте. Є така українська тенденція нашої української нації. На одному з каналів була передача «Українці афігенні». Ми чомусь думаємо, що ми – найрозумніша нація у світі.

– А виходить, що найбезпечніші?

– А виходить, що по смертності і по важкості перебігу хвороби найдурніші. Якщо цивілізований світ каже, ти цього не роби, а ти все одно це робиш.

–В Україні була найнижча смертність, а тепер вона почала підвищуватися. Як ви вважаєте як лікар, який стикається з цим кожного дня, найстрашніше позаду чи ні?

– Мені дуже хотілося б сказати, що найстрашніше позаду, але, на жаль, я не можу цього сказати. Я не можу цього сказати через те, що я бачу кожного дня хворих з надважким перебігом коронавірусної інфекції. От коли їх буде дуже мало, я тоді скажу: «Хух! Все, можна трошки відпочити!».

– Способи профілактики коронавірусу і пневмонії? Якщо ти вже захворів? Ти вже нічого не можеш зробити?

– Якщо ти вже захворів, звісно, що тут лише реакція імунної системи. І це залежить від твоєї імунної системи, це залежить від того, наскільки агресивний вірус тобі потрапив, яка його кількість, чи є якісь супутні хвороби. Якоїсь такої профілактики, ранньої антибіотикотерапії, не дай Боже, то, на жаль, воно не допомагає.

– Зараз в інтернеті розповсюджується «часникова вода» з посиланням на якогось лікаря з Ташкента. Всього-на-всього треба у порцелянову посудину покласти часник, скількись настояти і пити. У цьому є сенс?

– Я насправді не проти різних фітозасобів, різних домашніх засобів. І я так само, як і всі звичайні українці, їм сало з цибулею, наприклад, чи з часником...

– Часник і цибуля здатні захистити від коронавірусу?

– Ні! Звісно. Ні часник, ні цибуля від коронавірусу не захищають, але і часник, і цибуля можуть додатково стимулювати твою імунну систему, дати якийсь такий загальний ефект. Але навряд чи дадуть 100% противірусний ефект.

Зараз, на жаль, величезна кількість різних фейків стосовно якихось «унікальних» методик лікування чи профілактики коронавірусної інфекції. Ми вже неодноразово чули, що треба маску мочити чи бинт спиртом і цим дихати.

– Не далі, як вчора мені розказували, що по 5 хвилин дихають горілкою.

– Так. Що наші українці вже не вживали, не прикладали і так далі...

– Є сенс в цьому «диханні горілкою»?

– ... на жаль, сенсу немає.

– Але досі є група людей, які вважають, що коронавірус не страшний, від раку легень і туберкульозу набагато більше людей вмирає. І ми ж не знаємо, чи поруч з нами в метро їде людина з туберкульозом.

Ви як людина, яка професійно займається хворобами легень, що можете сказати з цього приводу?

– Проблема з туберкульозом була, є і, на жаль, нікуди не поділася. І мені здається, що українське суспільство мало цьому приділяє увагу. Бо ще до коронавірусної інфекції хворіють не тільки пересічні громадяни, а хворіють і чиновники. Я багатьох з них лікую. І та складова протитуберкульозної боротьби, яка була ще за радянських часів, на жаль, на сьогодні втрачена. Хоча вона і мала найбільший ефект.

Стосовно онкології, то так, із всієї структури онкологічної смертності рак легень на першому місці. Ми як фахівці стикаємося з цими проблемами так само часто, як зараз стикаємося з коронавірусною інфекцією. Тільки різниця в тому, що зараження тих хвороб набагато менше, ніж коронавірусної інфекції.

Інна Кузнецова
Інна Кузнецова

– Кажуть, що дуже не вистачає по країні кисневих концентраторів. Зокрема волонтери, які допомагають з цим, просто бідкаються, що просять люди концентратори, а концентраторів немає. Наскільки можна користуватися концентраторами в домашніх умовах?

Лише за призначенням лікаря можна користуватися кисневими концентраторами у домашніх умовах
Євген Симонець

– У домашніх умовах можна користуватися концентраторами лише за призначенням лікаря. Чому? Бо ніхто не відміняв кисневої інтоксикації, коли немає в цьому потреби, а людина собі намагається використати цей кисневий концентратор.

Дуже багато людей, які перенесли коронавірусну інфекцію, важкі стани у відділеннях інтенсивної терапії, потребують ще продовження кисневої терапії вдома. Цим людям нагально необхідний кисневий концентратор.

Якщо під час гострого перебігу хвороби є ознаки дихальної недостатності, то в кращому випадку все ж таки госпіталізуватися в стаціонар і під контролем лікаря отримувати повноцінну кисневу терапію, іншу поліпрофільну терапію, ніж використовувати самостійно вдома кисневий концентратор.

– Тобто якщо сатурація менше, ніж 92, потрібно в стаціонар?

– 100%!

– Останнє питання – це питання вакцинування. Україна – лідер ззаду з вакцинування. Пізно було завезено вакцину, і громадяни мають застереження стосовно вакцинування.

– Знов ж таки скажу слово «загальнодержавна». Бо це загальнодержавна проблема. І повертаючись до розмови про Ізраїль, наприклад, чи про США, ми бачимо, що основні вакцини Pfizer і Moderna.

У нас чомусь AstraZeneca, зрозуміло чому – ціна зовсім інша, доступність цієї вакцини зовсім інша, чиновники, скоріш за все, вже виходили з результату «ну аби щось». Але ми ж знаємо, що до цієї вакцини є величезні питання і не лише в Україні.

Євген Симонець, лікар-пульмонолог
Євген Симонець, лікар-пульмонолог

Я не належу до людей, які проти вакцини. Я за вакцину. Я хочу, щоб українське суспільство вакцинувалося. Але я хочу ще одну річ. Я хочу, щоб наші керманичі не вкололи собі вакцину і виставляли у фейсбуці, що ось, бачите, я такий крутий, я цього не боюся, я теж це роблю! А щоб доносили до суспільства всі ризики, які є під час вакцинування, і весь позитив, який дасть ця вакцина.

І мова йде навіть не про торгову марку, не про виробника, а мова йде про те, для чого це потрібно. А в нас інформаційний голод. Ніхто не розказує, яка ця вакцина, яка – ця. Ніхто не проводить аналіз. А який аналіз вакцин проводити, якщо вона у нас в Україні одна?

– Знаючи те, що вакцини не закуплені і народ нерозважливий, чи потрібно було владі раніше запроваджувати посилений карантин?

– На мій погляд, карантин запроваджувати було потрібно. Можливо, не настільки раніше, взагалі відразу після нового року. Ні. Але ми мали би все ж таки звернути увагу на ланцюг передачі. Ми закривали торгові центри, але знаємо, що основний ланцюг передачі – це все ж таки громадський транспорт. Політики неготові робити непопулярні кроки. А чому? Бо не вистачає стержня вийти перед глядачами і сказати: шановні, ви мене хоч розстріляйте тут, але я вам кажу, що треба робити, проблема ось така. Це непопулярне рішення, але коли політик відкритий до народу, коли він не бреше, а ще ідеально, коли за ним немає шлейфу попередньої брехні, тоді він має довіру. Українці здатні довіряти.

  • 16x9 Image

    Інна Кузнецова

    Головний редактор Київського бюро Радіо Свобода з січня 2009 року. Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

XS
SM
MD
LG