Доступність посилання

ТОП новини

«Їм потрібна земля під кіностудією»: в Криму почалася ліквідація Ялтинської кіностудії


Майданчик для зйомок на Ялтинській кіностудії. Архівне фото

У Криму почали процедуру ліквідації державного унітарного підприємства «Кіностудія «Ялта-фільм». Розпорядження про це розміщене на сайті російського уряду Криму. Згідно з документом, процес ліквідації триватиме рік.

Ще 2 вересня 2014 року російський парламент Криму схвалив постанову про викуп Ялтинської кіностудії у власність півострова. Потім її майно закріпили за підконтрольним Росії Міністерством культури Криму, а в 2018-му голова відомства Аріна Новосельська повідомила, що установу передадуть у федеральну власність сусідньої Росії заради великих обсягів фінансування. Цього так і не відбулося.

Заступник директора «Кримського кіномедіацентру» Олена Куценко запевняє, що російський уряд Криму розвиватиме Ялтинську кіностудію через її організацію.

‒ Ще з минулого року в Росії запустили механізм ‒ закривати та прибирати усі унітарні підприємства, які не працюють. ДУП на території Ялтинської кіностудії саме таке, воно не працює за своїм прямим призначенням. Тому цю структуру закриють, а сама територія кіностудії буде передана нашому закладу культури ‒ «Кримський кіномедіацентр», основним завданням якого й буде відновлення кіновиробництва у Криму та популяризація вітчизняного кіно, чим ми й займаємося. Наша установа буде відновлювати ці функції та розвивати, приводити до ладу території, які належали до Ялтинської кіностудії. Зараз тут ні техніки немає, ні фахівців, та й вона ніколи не була самостійною ‒ тільки філією. Ми прийшли на голе, розорене місце.

У 2018 році російський глава Криму Сергій Аксенов говорив, що у відновлення кіностудії необхідно вкласти близько 4 мільярдів рублів (близько 1,7 мільярда гривень) з російського бюджету, оскільки приватні інвестори не хочуть цим займатися. Російський режисер, екс-голова Ялтинської кіностудії Валерій Пендраковський нагадує, що ця установа вже працювала як приватне підприємство з набагато скромнішим фінансуванням.

Є тільки «Мосфільм», який Карен Шахназаров не дає знищити
Валерій Пендраковський

‒ При відсутності індустрії в такому вигляді, в якому вона була при Радянському Союзі, взагалі будь-яка кіностудія нерентабельна. По суті, є тільки «Мосфільм», який Карен Шахназаров не дає знищити. Йому це дозволено політично й економічно, він звільнений від великих податків на землю. Єдиний шанс для Ялтинської кіностудії був ‒ стати приватним підприємством у вигляді акціонерного товариства. Але йому не дали розвинутися, а зараз вже все дуже сумно. Ялтинська кіностудія не потрібна. У російському уряді, мабуть, порахували, що 4 мільярди рублів ‒ це сума незрозуміло звідки. Коли я був директором цієї кіностудії, коли я створював її на базі державного підприємства, мені знадобилося 6 мільйонів доларів, щоб його відновити і щоб воно працювало упродовж 6 років. Але ці роки ‒ з 1999-го до 2005-ого ‒ викреслили з історії кіностудії.

Валерій Пендраковський стверджує, що під його керівництвом кіностудія працювала на повну потужність з колективом у 250 чоловік.

‒ Я пішов тому, що в 2005 році Ялтинська кіностудія втратила своє головне призначення ‒ бути форпостом Росії на півдні як технічна та виробнича база кінематографії. Ми втратили замовлення. За домовленістю з Міністерством культури Росії нам давали мінімум два проекти на рік, щоб зняти їх своїми силами. Потім цей принцип був скасований, і життя кіностудії закінчилося. З 2005 року нічого не змінилося, тільки погіршилося. Суті того, що відбувається місцева влада не розуміє досі. Це економічно безграмотні люди. Не можна увійти в одну річку двічі, Радянського Союзу більше не буде. Вони вважають, що якщо була б якась державна модель, можна було б повернутися назад, щоб стало все красиво, чудово, у всіх була б робота, як при СРСР. Затребувана людина чи ні ‒ вона сидить у штаті та отримує гроші.

Не можна увійти в одну річку двічі, Радянського Союзу більше не буде
Валерій Пендраковський

Російський бізнесмен, колишній власник Ялтинської кіностудії Сергій Аршинов вказує на те, що в 2014 році Міністерство культури Росії запропонувало або орендувати у нього кіностудію, або викупити її.

‒ Ми розуміли, що від цієї пропозиції відмовлятися не потрібно, і на все погодилися. Було досить несподіваним те, коли вже йшли переговори щодо конкретики, ухвалили рішення про, грубо кажучи, націоналізацію студії. Тоді це нагадувало рейдерське захоплення й переділ власності, оскільки ніхто за неї платити не хотів. Тепер директор «Кримського кіномедіацентру» у відповідь на запитання, чому кіностудію не передали в федеральну власність, як збиралися рік тому, сказала, що є «правові питання». Ці питання полягають в тому, що в разі такої передачі за Конституцією держава зобов'язана викупити майно. А кримська влада забрала у нас це майно безкоштовно і, прикриваючись упродовж 5 років якимись словами про відродження, спокійно вичікувала, поки ми не програли всі кримські суди.

За словами Сергія Аршинова, з 2000 до 2014 року на Ялтинській кіностудії було знято понад 100 фільмів.

‒ І ось, 5 років влада вичікувала, а тепер каже, що не зніматиме кіно, що їм студія не потрібна. Їм потрібна земля, на якій знаходиться кіностудія. Причому це та земля, яка була куплена за живі гроші в Ялтинського виконкому. Ми заплатили за неї 4,5 мільйона доларів у 2004 році, і нам за це не повернули нічого. Зараз же призначена ліквідаційна комісія, і в процесі ліквідації вони просто продадуть цю землю. Поділять її, і все.

Російський та український кінорежисер Валерій Балаян переконаний, що кіностудія не може нормально працювати в умовах західних санкцій проти кримських підприємств.

‒ З одного боку, у мене викликає глибоке співчуття все, що сталося з Сергієм Аршиновим, але, з іншого боку, це дуже повчальна й показова історія. Була українська влада ‒ така-сяка, корумпована ‒ але прийшов бізнесмен з Росії, фактично купив руїни цієї кіностудії і вкладав якісь гроші. Вже 100 фільмів там не знімали, це перебільшення, але студія фактично здавала в оренду свої потужності. Один серіал вони зняли власними силами, так-сяк все йшло. Але після 2014 року в Криму практично неможливо нічого застрахувати, тому що тут немає жодної страхової компанії, немає «Сбербанку», сюди не може прийти закордонна баржа з декораціями ‒ тут немає нічого, до чого звикли в Росії. Який кінобізнес і який приватний інвестор у цих умовах буде тут щось вкладати?

Якраз 100 років вистачило, щоб кіновиробництво в Криму закінчилося
Валерій Балаян

Валерій Балаян вважає, що ідея «Кримського кіномедіацентру» ‒ створити на території Ялтинської кіностудії Кінопарк ‒ також не буде реалізована.

‒ «Кримський кіномедіацентр» ‒ це колишній обласний кінопрокат. Я прекрасно знаю там людей, і вони говорять про якийсь парк з якимись персонажами. Кажуть, що 8 мільйонів вклали в облаштування, але навіть не можуть на Полікуровському пагорбі огорожу поставити, а там небезпечно, туристів запускати не можна. Це називається «робити гарну міну при поганій грі». Звичайно, це кінець кіновиробництва, яке починав Олександр Ханжонков у 1917 році. Якраз 100 років вистачило, щоб кіновиробництво в Криму закінчилося. Знищили приватного інвестора, просто пограбували його. Ми його вислухали, поспівчували ‒ але ось така російська дійсність. Нехай звикають кримчани.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG