Доступність посилання

ТОП новини

Листи кримчан: до адмінкордону без вітерця


Ілюстраційне фото

Не за горами осінь, коли керівники й фахівці галузей, які роблять ставку на літній сезон, ‒ туризм, торгівля, транспорт, громадське харчування, великі та малі постоялі двори ‒ почнуть підрахунок «курчат». І тоді знову заговорять про те, який наплив відпочивальників і туристів з материкової України прийняв Крим. При цьому потиратимуть рученята та єхидно посміхатимуться, що, мовляв, як не годуй українців Європою та безвізом, а їх все одно до Криму тягне.

Що ні триколор, ні ціни не збивають гарного настрою гостей з материкової України, які пристрасно мріють побачити міст, проїхатись ним із вітерцем на Кубань та позаздрити щастю й ситості новоявлених кримських росіян. Мабуть, для того, щоб кількість відпочивальників з материкової України зростала з місяця в місяць, з року в рік «глава» Криму Сергій Аксенов у запалі з'ясування стосунків із нелегальними перевізниками та водіями, які набивають міжміські автобуси «лівими» пасажирами, конкретно наїхав на транспортників з материкової України.

Якщо ще зовсім недавно можна було кримчанам поїхати на материкову Україну, а жителям материкової України на півострів маршрутками без пересадки, то тепер знову, як на перших порах після російської окупації Криму, доводиться доїжджати до адмінкордону з Херсонською областю, а потім, пройшовши подвійний прикордонний і митний контроль, шукати маршрутку до потрібного міста. Диспетчери цих самих українських перевізників, які беруть замовлення та регулюють місця посадки, тепер злими голосами відповідають на дзвінки потенційних пасажирів, які звикли за кілька останніх років до відносного комфорту. Чесно сказати, проїзд був у них зручний ще й тим, що за додаткову плату в 500 рублів або 200 гривень можна було тягтися пішки через «сіру зону» та не тягнути за собою багаж. Цією послугою активно користувалися літні жінки, люди з дітьми, люди з інвалідністю, прооперовані на материковій Україні кримчани. Ними ж можна було відіслати передачу, що було дуже зручно для тих, хто купував ліки на материковій Україні, пересилав подарунки. Ця послуга виявилася дуже доречною тій категорії українців, які оголошені «російською» владою Криму нев'їзними на півострів: хоча б так вони могли передавати рідним необхідне їм для життя на півострові.

Зрозуміло, що Аксенова на материковій Україні чекають тільки «за ґратами», тому йому навіть уявити неможливо, як це літній людині, спираючись на паличку, іти вночі з валізою погано освітленою «сірою зоною», попередньо вистоявши спочатку на одному «кордоні», потім на іншому. Або батькам з дитиною, якій хочеться то пити, то в туалет, то їсти, то цукерку, то пограти, а їй у цій самій «сірій зоні» навіть планшетом і мобільником користуватися заборонено. А якщо вона мала настільки, що її доводиться брати на руки, то це взагалі надміру.

На міському пляжі жінка у віці за п'ятдесят, як виявилося, з Краматорська, розповідала сусідці на лежаку, що перехід «кордону» зайняв у неї десять годин. Весь цей час син, який приїхав зустрічати її, смикався в машині.

Жодних автобусів у «сірій зоні» до Армянська не було, а у мене валіза величезна з подарунками єдиній онучці, синові з невісткою та сватам. Раніше я б все це добро переслала «Новою поштою», а тепер ніяких варіантів

«Жодних автобусів у «сірій зоні» до Армянська не було, а у мене валіза величезна з подарунками єдиній онучці, синові з невісткою та сватам. Раніше я б все це добро переслала «Новою поштою», а тепер ніяких варіантів. З Дніпра, Харкова, Києва йшли маршрутки без пересадки, ми їм заздрили, а зараз і їм умови погіршив ваш Аксенов, ‒ з обуренням говорить жінка. ‒ Він що думає, люди перестануть їздити до рідних? Чи що вони всі як один їдуть на море? Ось я без нього прекрасно обходжуся, а з нинішніми кримськими цінами й такими паршивими продуктами тим більше. Але ми, жителі України, йому потрібні, тому що це йому в політичний плюс».

Та що там говорити: «напаскудив» Аксенов і кримчанам, і материковим українцям конкретно. І момент вибрав найбільш «жирний» для пасажирських перевезень: літній сезон, коли з травня починається активний пасажиропотік. Повертаючись наприкінці травня з материкової України, був сусідом бабусі з двома онуками, «клунками» яких вона забила весь багажник маршрутки. Як тепер вона їх переправлятиме до батьків ‒ навіть боляче уявити. А ще в нашій же маршрутці пасажиром була літня жінка з інвалідністю, яка, як і бабуся з онуками, проїхала в маршрутці без висадки. Добре ще, коли така поїздка раз на рік, але ж багато мотаються туди-сюди по кілька разів, тягнучи на собі дітей і речі.

Чим думав цей новоявлений «начальник» Криму, забороняючи поїздки українським перевізникам?! Явно не головою!

До Ольги Миколаївни на початку літа приїхали з Києва дві дочки з чоловіками та дітьми. Щоб не заважати іншим пасажирам, вони домовилися з диспетчером і викупили всю маршрутку, куди помістили дві прогулянкові коляски, речі, іграшки. Після новин від Аксенова жінка в трансі. «Їхати, звичайно, можна й потягом, але це означає доїхати до Джанкоя з усім цим барахлом, там взяти машину до Новомиколаївки, пройти два «кордони» у величезній черзі та їхати далі. Але дорога займає більше часу, дітей треба буде укладати спати, будити й так кілька разів за поїздку. Чим думав цей новоявлений «начальник» Криму, забороняючи поїздки українським перевізникам?! Явно не головою!»

Обурених рішенням Сергія Аксенова керчан задосить, тому що автобуси, які пустили від Армянська, до Керчі їдуть набагато рідше, ніж у той же Сімферополь або Ялту. Якщо ж скористатися послугами однієї приватної компанії, що працює в Сімферополі на перевезеннях Крим ‒ Україна, то для керчан це незручно та дорого: треба ж ще дістатися до столиці й назад. Потягом, звичайно, непогано ‒ ноги можна витягнути, але довше та з декількома пересадками, що означає: висадився з електрички ‒ взяв вантаж і дитину, добрів до автомобіля ‒ вмостив себе, дитину та багаж, «кордон» ‒ знову витягаєш свій скарб, огляд, потім в інше авто ‒ вантаж взяв, дитину на плечі, доїхав до Новомиколаївки й чекаєш потягу на вокзалі, де на тебе налітає «сарана», пропонує квитки, посередницькі послуги, щоб сісти у вагон раніше за офіційну подачу потягу на колії. Таке теж можливе: п'ятдесят гривень в зуби провіднику ‒ і ти у вагоні задовго до посадки. Коротше ‒ радість життя в одному флаконі. Є й інший варіант: за дві тисячі гривень вам до під'їзду подадуть легковик із Херсонської області й довезуть до тієї ж Новомиколаївки в найкращому вигляді. Таку ж суму доведеться викласти на зворотну дорогу.

Я, звичайно, в ділових якостях наших людей не сумніваюся і вважаю, що ті ж українські перевізники змінять маршрутки, наприклад, на мінівени або комфортабельні іномарки й почнуть возити пасажирів без пересадки. За такою схемою вже кілька років працює власник «Шевроле» ‒ з Керчі на Дніпро. Але також можна не сумніватися, що проїзд помітно подорожчає, тому що візьмуться за компенсацію. Виходить, Аксенов не так покарав материкових перевізників, скільки кримчан і тих жителів України, хто має родичів і нерухомість, вони, якби опинилися в «сірій зоні», з радістю «задушили» б його за таку боротьбу з нелегальними перевізниками. Або, в кращому випадку, навантажили б його валізами і змусили однією рукою тягнути малечу, а іншою підтримувати старих чи людей з інвалідністю.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Андрій Фурдик, кримський блогер, керчанин

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG