Доступність посилання

ТОП новини

Машина російської пропаганди ламається в Криму ‒ активісти


Трансляция пресс-конференции президента России Владимира Путина в одном из крымских торговых центров, 17 декабря 2020 года

Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що очікує спроб дестабілізації ситуації в Криму й назвав у цьому контексті головною проблемою інформаційну безпеку. Аксенов запевнив, що у військовому плані «Крим перетворений на неприступну фортецю», але уразливий для «розгойдування ситуації» через можливості соцмереж та інших інтернет-ресурсів.​

«Можу сказати, що безпека кримчан організована в повному обсязі. За дорученням президента Крим перетворений на неприступну фортецю з точки зору військової. І тут частин і підрозділів збройних сил більше ніж достатньо, щоб відповісти на будь-яку загрозу. Плюс підрозділи Федеральної служби безпеки, МВС, Росгвардії тощо. Тому сил і засобів зараз більш ніж достатньо. Оперативна робота організована ефективно на цьому напрямку. Те, що спроби (дестабілізації ситуації ‒ КР) будуть ‒ сто відсотків, у мене сумнівів ніяких немає. З року в рік всі намагалися дестабілізувати ситуацію на території Криму, мало того, ми знаємо, що українською владою за сприяння американців, а, по суті, це американці патронують проєкт ‒ створена українська «диванна армія», яка працює в чистому вигляді по Криму. Тому будь-яке питання, будь-яка конфліктна ситуація незалежно на якому ґрунті, навіть на побутовому, виникаючи у Криму, активно поширюється і підтримується з-за кордону. Цих ботів же не видно, звідки вони ведуть мовлення. Відповідно, великі сили, великі гроші виділені, щоб за допомогою інтернету мати можливість розгойдати ситуацію загалом на території Російської Федерації, але в російському Криму це особлива картина. За будь-якою темою, яка викликає у кримчан справедливе обурення і стосується роботи посадових осіб, ми тут же бачимо закордонне втручання, яке активно намагається підігріти ситуацію ‒ людей закликають до активних дій, до агресивних дій... Тому з точки зору безпеки головне ‒ це інформаційна безпека, все інше правоохоронними органами та міноборони забезпечене без жодних запитань», ‒ розповів Аксенов у програмі «Відкрита розмова» на проросійському телеканалі «Миллет».

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

Кримськотатарський активіст, лідер «Бельгійської правозахисної платформи» Різа Асанов вважає, що зростання невдоволення в Криму зумовлене об'єктивними причинами.

На відміну від усієї Росії на півострові пам'ятають ще, як було при Україні. З цим російська влада нічого вдіяти не може
Різа Асанов

«Зараз всі, хто критикує путінську владу, потрапляють у ранг іноземних агентів або під кримінальні статті КК Росії. Але навіть це не зупиняє кримчан, і вони все одно висловлюють свою думку, зокрема й про ту величезну, брехливу пропаганду, запущену Москвою. Неприваблива реальність і напівпорожні холодильники стали перемагати пропаганду й «всенародний одобрямс» у Криму. На відміну від усієї Росії на півострові пам'ятають ще, як було при Україні. З цим російська влада нічого вдіяти не може. Фактор зовнішнього впливу мінімальний, основний фактор невдоволення людей ‒ це умови життя в сучасному Криму. У Росії при владі зараз силовики, а значить репресії триватимуть і посилюватимуться. Незважаючи на погіршення економічної та політичної ситуації, кремлівська пропаганда буде кричати в усі свої рупори про покращення умов життя кримчан. Упевнений, що Путіну все одно, що думають кримчани, а ті, хто незадоволений ‒ підуть у табори. Не дарма служба ФСВП звернулася до президента Росії з проханням використовувати працю ув'язнених «на благо економіки країни». Вам це нічого не нагадує?» ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Різа Асанов
Різа Асанов

На думку Різи Асанова, усі зусилля російської пропаганди будуть марні через погіршення рівня життя кримчан.

Сейчас волну недовольства поднимают те, кто в 2014 году бегал с флагами России и приветствовал «русскую весну»
Риза Асанов

«Ось один із сотні прикладів брехні російської пропаганди в Криму. Росія виділила на «посилення міжнаціональних відносин» у Криму більше ніж сім мільярдів рублів. Відзвітували, що збудували садки та школи, інфраструктурні проєкти в місцях компактного проживання кримських татар. Насправді те, що не осіло за корупційними схемами, освоїли в тих регіонах, де живуть росіяни та приїжджі з Росії громадяни. Візьмемо Білогірський район Криму, де найвищий відсоток кримськотатарського населення в Криму. І що збудували там? Один садочок, і той десь на околиці міста ‒ більше нічого. Усі зусилля російських провладних ЗМІ та всіляких організацій будуть марними, поки не покращиться економічна ситуація в Криму. Зауважте, зараз хвилю невдоволення підіймають ті, хто у 2014 році бігав з прапорами Росії та вітав «російську весну». І найцікавіше, що мені доводиться спостерігати з боку: Москва «пожирає» тих, хто, зрадивши Україну, побіг служити новому хазяїну», ‒ зазначив активіст.

Координатор громадського об'єднання «Кримська солідарність» Сервер Чолакчик розповів Крим.Реалії, що довіра до проросійських ЗМІ серед кримчан знижується.

Використовувані сьогодні владою кошти, способи та інструменти пропаганди не дають очікуваного результату й призводять до зворотного ефекту
Сервер Чолакчик

«Що стосується колосальних коштів, які регулярно виділяються владою для ЗМІ та всіх кишенькових структур, то це не секрет. Є ті з них, які безпосередньо засновані Радою міністрів Республіки Крим після 2014 року. Серед них телерадіокомпанія «Миллет», «Крымская газета», телерадіокомпанія «Крым 24» й багато інших! Використовувані сьогодні владою кошти, способи та інструменти пропаганди не дають очікуваного результату й призводять до зворотного ефекту. Тому соціальні мережі, в яких влада, до речі кажучи, намагається встановити монополію на подачу інформації, стали альтернативним майданчиком як для вираження громадської думки та народних настроїв, так і для просування політики правлячих кіл. Але в соціальних мережах, на відміну від телерадіоканалів, є доступ до альтернативної інформації, й основною аудиторією є соціально та політично-активний прошарок населення. Цей факт не дає «заливати» в вуха публіки все, що заманеться й подавати матеріал однобоко, він просто не сприймається аудиторією. У спробах вихваляння політики уряду в очах громадськості, вдаючись до відвертої брехні та фальсифікацій, ЗМІ повністю себе дискредитують як незалежні та об'єктивні видання! Про це свідчать мізерні перегляди та гнівні коментарі під більшістю їхніх публікацій», ‒ розповів активіст.

Сервер Чолакчик
Сервер Чолакчик

Сервер Чолакчик зазначає, що є, як мінімум, три чинники, чому російській владі не вдається згасити голос інакомислення в кримському сегменті мережі.

Суспільство в Криму звикло за багато років висловлювати свою точку зору, не соромлячись, і, як кажуть, без купюр! Ця безцінна якість
Сервер Чолакчик

«Кримський сегмент соцмереж рясніє бурхливими обговореннями і збуреннями на адресу чинного уряду та проведеної ним політики. Це, у першу чергу, пов'язане з тим, що очікування та надії не виправдалися, реальність виявилася у багато разів суворішою за утопічні обіцянки! По-друге, істотною активною та впливовою силою на півострові є кримські татари, які відчули на собі всю «красу» політики СРСР та його правонаступниці. Але для ненасильницької боротьби за свої права на відміну від минулого століття зараз є досить багато публічних можливостей, які ми не втрачаємо, і не будемо упускати навіть під загрозою нашій свободі, безпеці та здоров'ю. По-третє, суспільство в Криму звикло за багато років висловлювати свою точку зору, не соромлячись, і, як кажуть, без купюр! Ця безцінна якість, сформована в наших співгромадянах, є каменем спотикання для державної пропаганди. І тут використовується старий прийом, який полягає в тому, щоб перекласти всю провину та відповідальність на світове товариство, на зовнішні сили, на «армії ботів», які працюють за наймом за іноземні гроші! На цьому тлі Держдума ухвалила закон від 23 грудня 2020 року, який дозволяє визнавати фізосіб іноземними агентами! Патріотизм, як всі знають, починає працювати тоді, коли з'являється зовнішня загроза, і влада в Росії постійно тримає народ у стані оборони від усього цивілізованого світу, у надії згуртувати навколо цієї примітивної думки величезні маси людей. Але в сучасному світі залізну завісу вже неможливо спорудити заново!» ‒ зазначив активіст.

У московського політолога Олексія Живова, який переїхав до Криму, дещо інша думка, ніж у попередніх співрозмовників. У коментарі Крим.Реалії він розповів, що в Криму «критика та інакомислення найчастіше виникають через невиправдані очікування», які «можуть підживлюватися з зовнішніх джерел».

Державна пропаганда вмикається тоді, коли треба примусово привести всіх до одного знаменника
Олексій Живов

«Є істина, що існує незалежно від наших суджень. Є правда ‒ це те, як ми трактуємо істину через призму свого життєвого досвіду або якогось метанаративу. Кожен через призму свого життєвого досвіду трактує події по-різному. Державна пропаганда вмикається тоді, коли треба примусово привести всіх до одного знаменника в плані оцінки подій. Як показує практика, пропаганда працює майже завжди шляхом багатьох повторень і всеосяжності. Слабке місце пропаганди в тому, що вона часто розходиться з реальністю. А ще часто стикається з чужою протилежною пропагандою. Що стосується Криму, тут два моменти. Це думка більшості російських громадян про приналежність Криму. Тут у людей і пропаганди немає суперечності. Переважна більшість громадян вважає Крим російським регіоном. А ось в оцінці ефективності роботи місцевих політичних еліт запитань вже набагато більше. Причому не тільки у кримчан, але й у Москви. Критика та інакомислення найчастіше виникають через невиправдані очікування. Їх чимало, але складно заперечувати той факт, що цю критику та інакомислення можуть підживлювати з зовнішніх джерел ‒ як санкціями, так і іноземною пропагандою. Однак впевнений, якщо зняти інфраструктурні та соціально-економічні питання громадян, то ніяка іноземна пропаганда не знайде вдячних вух і очей», ‒ повідомив свою думку політолог.

Олексій Живов
Олексій Живов

За спостереженнями кримського громадського активіста Дмитра Демчука, у Криму простежується «розворот думок кримчан на користь України».

Більшість навіть провладних блогерів констатують розворот думок кримчан на користь України
Дмитро Демчук

«Не секрет, що реальні рейтинги провладних партій у Криму близькі до нуля. Сильно про це не хвилюється влада півострова, бо за три виборних дні «на пеньках і в багажниках» намалюють скільки треба собі голосів. При цьому вони усвідомлюють, що народ не дурний і побачить ці масові фальсифікації, а значить треба подбати про замилювання обману красивою картинкою. На цю картинку потечуть мільярди бюджетних коштів замість того, щоб розвивати науку, культуру, медицину. Підтвердженням цих освоєних на виборах мільярдів можуть стати нові брендові позашляховики й нерухомість у членів виборчкомів. Оживляти «ходячого мерця» ‒ «Единую Россию» немає сенсу, тому кошти вкладають нібито в нові партії «зі старими дірками» ‒ назви нові, а «перевзувшись» члени ‒ колишні. Найчастіше звинувачують Навального у залученні неповнолітніх у політичну діяльність, а самі цим займаються аж бігом. Про незалежні засоби масової інформації та громадські організації взагалі в Криму говорити не варто. Вони усі фінансуються з бюджету або наближеними олігархами, а значить цілком і повністю підконтрольні режиму й окрім пропаганди вони нічого не можуть дати народу. Єдиний поки ковток свободи слова в Криму ‒ це соцмережі, на які тиснуть з усіх боків «ешники» (співробітники російського Центру з протидії екстремізму ‒ КР). Як простий кримчанин не бачу ніякої війни цивілізованого світу з владою Криму, їх просто ігнорують, як нелегітимних. А вони набивають собі ціну цією вигаданою війною. Більшість навіть провладних блогерів констатують розворот думок кримчан на користь України. Думаю, це пов'язане з нездійсненністю даних Кремлем обіцянок кримчанам у 2014 році. Уже навіть найбільш упоротий патріот бачить брехню та замануху в цих словах, тільки не кожен готовий про це оголосити публічно, щоб не втратити роботу, бізнес, майно та й свободу врешті-решт», ‒ поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії активіст.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук

Кримський активіст Олексій Єфремов зазначає, що вливання російських грошей в інфраструктурні об'єкти не покращило життя кримчан на тлі тотального подорожчання, що й викликає основне зростання протестних настроїв у Криму.

«Дійсно, у Росії загалом, і на нашому півострові зокрема, вливаються мільярди на обдурення пропагандою довірливих громадян. Напередодні вересневих виборів усе активніше обклеюються вулиці й будинки рекламою партії влади та інших прокремлівських організацій, розставляються агітаційні намети, з будь-якої «праски» волають про численні успіхи «кримської весни». Кількість тих, хто ведеться і продовжує вірити в мудрість великого беззмінного вождя та його поплічників, зменшується обернено пропорційно зростанню цін на базарі та у супермаркетах. Звичайно, є ще чимало тих, хто як мантру повторює «міст-аеропорт-Таврида-дороги збудували», «відпочивальники їдуть», бла-бла-бла. Тільки всі ці, безперечно, позитивні інфраструктурні зміни, не особливо й покращили життя звичайних кримчан. Сміття, ями, затори, вода, ЖКГ, черги у садки, якість продуктів і послуг, падіння прибутків і відсутність зростання зарплат при тотальному подорожчанні ‒ ось що зараз найбільш актуальне і викликає масове невдоволення на адресу місцевих князьків. Якщо від розмов на кухні вже повсюдно перейшли до хейта влади (негативних коментарів ‒ КР) у соцмережах, то там і не за горами вихід на місцеві майдани? Звичайно ж, далеко, ви ж знаєте, який у нас народ терплячий і/ або заляканий ‒ потрібне підкреслити», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Олексій Єфремов
Олексій Єфремов

Російська влада Криму говорить вже упродовж декількох років, що Київ і країни Заходу розв'язали проти них масштабну інформаційну війну, залучаючи до цієї діяльності серед інших і кримчан, які залишили анексований півострів.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому півострові

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG