Доступність посилання

ТОП новини

«Мед із червоним перцем». Російський суд проти кримських татар: один на свободі, сімох ‒ у колонію


Ернес Аметов з дружиною Елеонорою і консулом України Тарасом Малишевським

Шестеро кримських татар були затримані в Бахчисараї в жовтні 2017 року. Ще двоє ‒ через вісім місяців, у травні 2018 року. У середу, 16 вересня 2020 року, їм ухвалили вирок: від 13 до 19 років колонії суворого режиму. Під час оголошення вироку одного з фігурантів «справи другої бахчисарайської групи» відпустили в залі суду, знявши з нього всі звинувачення. Раніше за аналогічною статтею ‒ «організація діяльності терористичної організації» ‒ за участь в ісламській організації засудили двадцять осіб з Криму. Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з рішенням і назвало справи кримчан сфабрикованими.

«Справа другої бахчисарайської групи» не особливо відрізняється від інших справ за так званими терористичними статтями, що з'явилися в Криму з моменту анексії півострова. Як і попередні кейси (севастопольська група Хізб ут-Тахрір, перша сімферпольская група Хізб ут-Тахрір, перша бахчисарайська група Хізб ут-Тахрір, ялтинська група Хізб ут-Тахрір ‒ КР), цей ґрунтується на трьох умовних «китах»: приховані свідки, експертизи аудіозаписів розмов, заборонена література.

Різниця тільки в термінах, які просить прокурор, і вироках, які ухвалює судова колегія: з кожною цією справою, терміни все більші. На попередньому судовому засіданні прокурор російського Південного окружного військового суду Євген Колпиков запросив вісьмом фігурантам другої бахчисарайської групи терміни від 15 до 21 років колонії суворого режиму.

За версією слідства, інженер-радіотехнік Мемет Бєлялов є «організатором терористичної організації», для нього прокурор просив 21 рік колонії суворого режиму. Для громадського журналіста «Кримської солідарності» Тимура Ібрагімова та власника кримськотатарського культурно-етнографічного центру «Саланчикъ» Марлена (Сулеймана) Асанова просили 20 років колонії суворого режиму. Для організатора релігійних свят і дитячих заходів Сейрана Салієва прокурор запросив 19 років колонії суворого режиму. Підприємець та юрист за освітою, громадянський журналіст «Кримської солідарності» Ернес Аметов, на думку прокурора, має відбувати в колонії суворого режиму 17 з половиною років. Затриманим пізніше релігійному діячеві Едему Смаїлову та правозахиснику Серверу Мустафаєву запросили терміни у вигляді 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. А для підприємця Сервера Зекір'яєва ‒ 15 років колонії суворого режиму.

Серед засуджених четверо є громадянськими журналістами «Кримської солідарності», які інформували про те, що відбувається в Криму, передавали інформацію в ЗМІ, зокрема ‒ Крим.Реалії. Імена Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Сейрана Салієва та Ернеса Аметова внесені до списку Національної спілки журналістів України, в ньому перераховані громадянські журналісти з анексованого Криму, яких переслідують російські силовики за журналістську діяльність.

Плакати під будівлею суду в російському Ростові-на-Дону, 15 вересня 2020 року
Плакати під будівлею суду в російському Ростові-на-Дону, 15 вересня 2020 року

Адвокат Еміль Курбедінов зазначає: «справа другої бахчисарайської групи» ‒ це перший кейс, в якому для фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір», окрім терміну, прокурор запросив штраф. Йдеться про Марлена (Сулеймана) Асанова. Прокурор, окрім 20 років суворого режиму, запросив штраф у розмірі 800 тисяч рублів (близько 300 тисяч гривень ‒ КР).

«Один із таємних свідків, якого ми дуже довго й прискіпливо допитували в суді, повідомив, що Марлену Асанову в мішку з-під сміття якийсь іноземний емісар передав 400 тисяч доларів, які нібито мій підзахисний розподіляв між усіма членами «Хізб ут-Тахрір». Причому, пізніше у нього запитали, як виглядав цей чоловік, свідок відповісти не зміг. Можливо, саме через це прокурор запросив штраф у розмірі 800 тисяч рублів», ‒ говорить Курбедінов.

Еміль Курбедінов
Еміль Курбедінов

Окремо адвокати обвинувачених відзначили особливе ставлення суддів Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону до них і до їхніх підзахисних. Адвокат Сервера Мустафаєва, Ліля Гемеджи, у фінальних дебатах підготувала 27 пунктів, які сторона захисту розцінювала як порушення з боку судової колегії, що складається з голови Різвана Зубаїрова, Романа Сапрунова та Максима Нікітіна.

В основному, судді просто роблять свою роботу, але цього разу ми з колегами побачили особливу неприязнь до нас, наших підзахисних і слухачів
Еміль Курбедінов

«Напевно, це ‒ один з найскладніших процесів за ці шість років. В основному, судді просто роблять свою роботу, але цього разу ми з колегами побачили особливу неприязнь до нас, наших підзахисних і слухачів. Постійно підвищений тон, якісь грубі висловлювання з вуст суддів лилися регулярно. Цього разу відзначився Зубаїров та Сапрунов, який сидів поруч з ним і просто підказував, кого виганяти із зали. Це був перший процес за шість років, коли видаляли підзахисних. Ми доходили до того, що видаляли всіх з процесу. Востаннє Сервера Мустафаєва ‒ просто ні за що. Було явно видно, що судді чекали на будь-яке сказане Сервером слово, щоб видворити його», ‒ каже Еміль Курбедінов.

«Заспокоїмось, коли вийде останній»: вирок для «бахчисарайської вісімки» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:43 0:00

Окрім інших порушень, адвокат розповідає, що згідно з матеріалами справи місцем, де збиралися вісім обвинувачених, була мечеть.

«Річ у тім, що на аудіозаписі розмови наших підзахисних не було жодного слова про Хізб ут-Тахрір. Взагалі. Й експерти пояснили, що наші підзахисні нібито зашифровували свою розмову, щоб не вимовляти заборонених фраз і формулювань. Тобто будь-яку розмову про пташок, наприклад, експерти можуть розцінити як загрозу терористичної діяльності», ‒ додає Курбедінов.

В судовому «акваріумі» за склом сидять восьмеро чоловіків у національних кримськотатарських уборах ‒ къалпакъах. У залі суду, коридорі та на вулиці ‒ люди: підтримати співвітчизників приїхали з усього Криму. За інформацією громадської ініціативи «Кримська солідарність», під час оголошення вироку під судом перебувало близько 600 осіб. Озвучені суддею вироки ‒ на два-три роки менші, ніж запитані напередодні прокурором.

Мені взагалі здається, що вони скоро довічне за розмови давати почнуть
Еміль Курбедінов

«Мені взагалі здається, що вони скоро довічне за розмови давати почнуть», ‒ обурюється Курбедінов.

Марлену Асанову суд призначив ‒ 19 років суворого режиму, Мемету Бєлялову ‒ 18 років і півтора року обмеження, Тимуру Ібрагімову ‒ 17 років і півтора року обмеження. За версією звинувачення, вони були організаторами осередку ісламської партії (частина 1 статті 205.5 КК Росії). Решта фігурантів справи: Сервер Зекір'яєв ‒ 13 років, Сервер Мустафаєв ‒ 14 років і рік обмеження, Сейран Салієв ‒ 16 років з обмеженням на один рік, Едем Смаїлов ‒ 13 років з обмеженням на один рік. Усі мають відбувати покарання в колонії суворого режиму.

Активісти під Південним окружним військовим судом російського Ростова-на-Дону, 15 вересня 2020 року
Активісти під Південним окружним військовим судом російського Ростова-на-Дону, 15 вересня 2020 року

Справжньою несподіванкою для всіх став вирок щодо Ернеса Аметова: колегія суддів визнала його невинним, зняла всі звинувачення й ухвалила звільнити в залі суду. Після оголошення вироку інші засуджені кримські татари по черзі тиснули Ернесу руку, вітали й плескали по плечу.

Аметов вийшов з будівлі суду з адвокатами через декілька хвилин після винесення вироку. Його адвокат Айдер Азаматов дізнався про цю новину, спостерігаючи за процесом з Криму.

Я зрозумів, що він зараз зачитає виправдувальний вирок і, якщо чесно, був дуже радий
Айдер Азаматов

«Коли суддя читав, то я думав: поверне на дорозслідування? Я так у голові прокручував: невже виділяє справу? Але коли він почав переходити до таємних свідків, експертизи, у мене всередині все просто перевернулося. Я зрозумів, що він зараз зачитає виправдувальний вирок і, якщо чесно, був дуже радий», ‒ сказав Крим.Реалії Азаматов.

Згідно з інформацією судового департаменту при Верховному суді Росії, за статистикою, в 2019 році в цій країні винесли 0,36% виправдувальних вироків. За всю історію судових процесів переслідування за участь в організації «Хізб ут-Тахрір» виправдувального вироку не виносили жодного разу. Адвокат Азаматов пов'язує в цьому випадку таке рішення з двома факторами.

Айдер Азаматов
Айдер Азаматов

«Перше ‒ це величезний суспільний резонанс. Я думаю, всі ці слідчі й прокурори бачать кількість людей, які приходять підтримати (обвинувачених ‒ КР). Друге ‒ заслуга захисту. Ми від самого початку наполягали на тому, що мій підзахисний ніколи не був в організації, про яку йдеться. Більше того, я вважаю, що сторона захисту повністю довела всю неспроможність звинувачень не тільки щодо Аметова, але й щодо інших. Ну і третє ‒ я думаю, це така показова процедура: мовляв, бачите, якщо особа не є членом цієї ідеології або відмовилася від неї, то людина може опинитися на волі», ‒ зазначив Азаматов.

Кримські татари перед судовим засіданням у російському Ростові-на-Дону
Кримські татари перед судовим засіданням у російському Ростові-на-Дону

Виходу Ернеса Аметова із зали суду, чекали всі, хто приїхав підтримати вісьмох кримських татар. Серед них – і його батьки.

Я бджільництвом займаюся, і хочу сказати: цей день ‒ наче мед із червоним перцем
Сейяр Аметов

«Я бджільництвом займаюся, і хочу сказати: цей день ‒ наче мед із червоним перцем. Мед ‒ ось він (киває в бік сина ‒ авт.), а червоний перець ‒ там (показує на будівлю суду, в якій ухвалили вирок «другій бахчисарайській групі» ‒ авт.). Я знаю всіх цих хлопців, вони сидять просто за віру. Ні про який тероризм не йдеться», ‒ каже батько звільненого Ернеса, Сейяр Аметов.

Український омбудсмен Людмила Денісова засудила ​винесений Південним окружним військовим судом у російському Ростові-на-Дону вирок у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» і закликала представників міжнародних місій, правозахисних організацій і дипкорпусу «змусити Росію припинити незаконні затримання та судилища над незаконно ув'язненими громадянами України й повернути їх на батьківщину».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

  • 16x9 Image

    Олександра Сурган

    Кримська журналістка. Як фрілансер співпрацює з Крим.Реалії з 2017 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG