Доступність посилання

ТОП новини

Нашестя медуз: чи відповість Москва за проблеми на курортах Азовського моря?


Медузи в смузі прибою на кримському узбережжі Азовського моря, село Мисове, 28 серпня 2021 року

Через нашестя медуз сезон на курортах Азовського моря зірваний, і за це необхідно висувати претензії Росії. Так вважає голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух. За його словами, причиною нашестя медуз стало будівництво Керченського мосту й те, що Росія забирає воду для зрошення з річок Дону й Кубані.

Таким чином, Олександр Старух робить висновок, що Росії треба виставити рахунок за збитки, завдані курортам Азовського узбережжя та зірваний сезон на курортах Азовського моря. Чиновника підтримав директор Приазовського Національного парку Дмитро Воловик, а в Росії цю заяву поки не коментували. Раніше збільшення кількості медуз в Азовському морі підтвердили в Російській академії наук.

Про причини цього явища та перспективи нового потенційного позову України до Росії йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Завідувачка лабораторії гідробіологічних досліджень Українського інституту рибного господарства та екології моря Віра Гетьманенко розповіла Крим.Реалії, що сприятливі для медуз умови почали складатися в Азовському морі ще до анексії Криму.

В Азовському морі є цикли солоності, що викликають почергове збільшення та зменшення популяції медуз
Віра Гетьманенко

‒ Нашестя було й торік ‒ у Кирилівці, поблизу Генічеська. Просто цього року вони дійшли до Бердянська. Поява медуз в Азовському морі пов'язана зі зростанням солоності. Початок цього процесу ми почали фіксувати ще з 2011 року, і зараз солоність моря досягла максимуму ‒ близько 16 проміле, майже як у Чорному морі. Там добре прогрівається вода, сприятливі кормові умови ‒ все це спричиняє розмноження та збільшення медуз. Взагалі, регулювання річок Дону та Кубані, що впадають в Азовське море, почалося ще у 1950-ті роки, коли були збудовані греблі й воду стали забирати на сільськогосподарські потреби. Перший період зростання солоності ми спостерігали наприкінці 1970-х ‒ на початку 1980-х, тоді цей показник доходив до 13-14 проміле. Медузи прийшли в море й заполонили все, але зі зниженням солоності у 1990-і їх ставало все менше.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

За оцінкою Віри Гетьманенко, в Азовському морі є цикли солоності, що викликають почергове збільшення та зменшення популяції медуз.

‒ Тобто, все одно настане якийсь пік, після якого солоність буде знижуватися. Коли це станеться, невідомо. Але медузи там були, є й будуть. Вони конкурують за харчування з багатьма рибами ‒ тюлькою, хамсою, з молодняком інших риб. Це негативно впливає на їхнє харчування. Втім, медузи теж помирають і дають додаткову органіку.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що на умови життя в Азовському морі дійсно вплинуло будівництво мосту через Керченську протоку, однак підкреслює, що однієї головної причини тут бути не може.

Маргарита Литвиненко, екологиня із Севастополя
Маргарита Литвиненко, екологиня із Севастополя
Коли медуз біля узбережжя багато, відпочивальники там бути не хочуть ‒ не всі люблять цих істот
Маргарита Литвиненко

‒ Не можна однозначно звинуватити в усьому Кримський міст, але тут швидше комплекс причин: прозорість, солоність, забруднення Азовського моря. Звичайно, коли медуз біля узбережжя багато, відпочивальники там бути не хочуть ‒ не всі люблять цих істот. До того ж вони можуть при контакті викликати й легке печіння, і серйозну алергію. Ну й загалом чисто психологічно не дуже приємно купатися серед медуз. Щодо кормової бази, вони дійсно харчуються зоопланктоном і певним чином конкурують із рибами. В цілому гідробіологи та гідрологи зафіксували зміну водного режиму та напрямку течій в Азовському морі. Уже декілька років спостерігається дивна поведінка дельфінів, яку пов'язують саме з Кримським мостом.

У свою чергу, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, професор кафедри екології українського університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов перераховує основні екологічні проблеми півострова у зв'язку з діяльністю Росії.

‒ Це, перш за все, збитки від будівництва траси «Таврида» ‒ для заповідного фонду, для унікальних ландшафтів. Тільки за офіційними повідомленнями було вирубано понад 100 тисяч дерев і 116 тисяч чагарників, причому на охоронюваних територіях. Інша проблема ‒ хаотичне відбирання води з підземних горизонтів: процес ніхто не контролює, що теж може спричинити негативні наслідки. Третій аспект ‒ господарська діяльність на березі Чорного та Азовського морів, донне буріння у спробі витягти звідти глибокі водні горизонти. Навіть російські екологи стурбовані тим, що при цьому не проводиться попередніх досліджень і оцінки впливу на навколишнє середовище. Щодо солоності Азовського моря, вона підвищується, звичайно, не через Керченський міст, а через зміни водності Дону й Кубані ‒ вона значно менша в останні роки.

Солоності Азовського моря підвищується не через Керченський міст, а через зміни водності Дону й Кубані ‒ вона значно менша в останні роки
Євген Хлобистов

Втім, Євген Хлобистов не покладає відповідальність за зміну умов в Азовському морі лише на Росію і вважає, що міжнародні претензії до неї треба висувати в інших випадках.

‒ Для цих процесів є багато інших природних причин. Ми, звичайно, постараємося фіксувати різні види порушень, пов'язаних з використанням природних ресурсів в акваторії Чорного та Азовського морів ‒ особливо в контексті ініціатив «Кримської платформи». Я б поки остерігся висувати претензії саме щодо зміни водності річок, адже Росія може розпоряджатися ними на свій розсуд. Окрім цього, нам є що виставити Росії з абсолютно очевидних порушень. Це якраз скорочення природно-заповідного фонду, вирубка дерев, неконтрольоване відбирання води ‒ тут є предмет для міжнародних обговорень. Ми збираємо матеріали й готуємо інформацію з цього приводу.

Заступник міністра охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України Роман Шахматенко перераховує претензії щодо зміни навколишнього середовища Криму, які Україна вже висунула або готується висунути проти Росії.

‒ Ми спільно з прокуратурою та Міністерством юстиції збираємо й моніторимо інформацію в межах кримінальних справ і судів. Зокрема оцінюємо індивідуальну активність тих чи інших суб'єктів, наприклад, з незаконного видобутку, незаконної вирубки дерев, незаконного будівництва на території природно-заповідного фонду ‒ й окремо розглядаються дії російської держави в Криму. Вже після цього ухвалюємо рішення, як реагувати на те чи інше порушення ‒ в якихось випадках у межах кримінальних справ, в якихось ‒ політичними заходами, в якихось судовими позовами. Сьогодні обсяг порахованих збитків є частиною вже поданих претензій у п'яти-шести процесах, Мін'юст може сказати точніше. Щодо навали медуз, я поки не готовий сказати, наскільки ці претензії обґрунтовані.

У липні цього року результати дослідження шкоди, завданої навколишньому середовищу України у зв'язку з анексією Криму Росією, презентували експерти правозахисної організації «КримSOS». Документ є у відкритому доступі.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG