Опади, що випали в анексованому Криму за два зимових місяці, практично не наповнили кримські водосховища. Як повідомив 1 лютого голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов, Сімферопольське водосховище практично повністю вичерпалося, забирання з нього скоротилося до 23 тисяч кубометрів на добу.
Водночас через стрімке виснаження Балановського водосховища в Білогірському районі селища Зуя та Кримська роза відчувають гострий дефіцит прісної води. Для постачання цих населених пунктів російська влада вирішила розконсервувати старі свердловини, попри перевищення нормативів жорсткості води. Загалом за повідомленнями російського Міністерства житлово-комунального господарства Криму, станом на 1 лютого ще три водосховища півострова наблизилися до «мертвого об'єму». Про водні підсумки двох місяців зими та перспективи опріснення йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Попри песимістичні оцінки російських чиновників у Криму, «РИА Новости Крым» 2 лютого опублікували матеріал із заголовком «У Криму вперше за пів року покращилася ситуація з водою». У тексті наводиться коментар гідролога кримського гідрометцентру Наталії Охредько. За її інформацією, запас води у водосховищах природного стоку на початок лютого становив 36 мільйонів кубометрів, і це на 4,7 мільйона кубометрів більше, ніж місяць тому. Охредько наголосила, що така ситуація «склалася вперше за останні пів року, раніше води ставало тільки менше».
Спеціаліст геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що ситуація з водою після зимових опадів дещо покращилася лише в деяких районах півострова.
Танення непорівнюване зі швидкістю, з якою ці водосховища міліли в останній часСергій Гапон
– У Білогірському районі рівень води збільшився, а в Сімферопольському він продовжує падати. Можливо, це здасться дивним, але у порівнянні з початком ‒ серединою січня йде помітне падіння у багатьох водосховищах. У гірському Криму відбувається наповнення після випадання великої кількості снігу, частина його вже розтанула, однак рівень підіймається повільно. Просто танення непорівнюване зі швидкістю, з якою ці водосховища міліли в останній час. У принципі, кількість опадів, необхідна для наповнення водосховищ до нормального об'єму для входження в весну та літо, має продовжувати збільшуватися. Навіть у гірських районах Криму воно не досягає норми, характерної для цього сезону. У результаті деякі регіони півострова забезпечені водою, а в інших це забезпечення змушує бажати кращого. Подивимося, яким буде лютий.
Сергій Гапон наголошує, що після тривалої посухи Криму необхідно набагато більше опадів, щоб вирівняти ситуацію. За його прогнозами, до початку весни рівень деяких водосховищ зокрема Тайганського та Білогірського, які зараз поступово наповнюються, може лише незначно відійти від позначки «мертвий об'єм».
Попри близькість до гір, міста та селища на Південному узбережжі Криму також мають проблеми з водою ‒ в Ялті, наприклад, обмеження в тому чи іншому вигляді діють уже декілька місяців. Журналіст з Алушти Олексій Назімов зазначає, що і в цьому місті скоро можуть ввести графіки подачі води.
Становище не дуже гарне, хоча графіки досі не запровадженіОлексій Назімов
– Становище не дуже гарне, хоча графіки досі не запроваджені: обіцяли після новорічних свят, але так і не запровадили. В Ізобільненському водосховищі запаси вже підходять до «мертвого об'єму» ‒ приблизно 2,5 мільйона кубометрів, тобто приблизно 20%. Це основне джерело водопостачання не тільки для Алушти, а й для прилеглих селищ. Що стосується Партеніта, там ситуація загалом нормальна ‒ вистачає своїх джерел, накопичувачів. Утім, у зв'язку з проблемами Алушти цю воду в Партеніта можуть забрати. Припускаю, що в найближчому майбутньому, упродовж тижня-півтора можуть дійсно запровадили графіки водопостачання. Поки на якість води скарг немає, хоча вона трохи мінералізована.
Вода для Севастополя: чи наповнили опади Чорноріченське водосховище? (фотогалерея)
Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко на нараді 1 лютого повідомила, що місто переважно забезпечується саме з гірських джерел, а не з водосховищ ‒ і, за її словами, досить успішно:
«За минулий тиждень кількість скарг на водопостачання суттєво знизилася: завдяки використанню альтернативних джерел була можливість забезпечувати більшу частину Ялти цілодобово. При цьому об'єм води в Загірському водосховищі складає 2 мільйони 539 тисяч кубометрів, із них корисний об'єм ‒ 739 тисяч. У Щасливому водосховищі це 3 мільйони 595 тисяч кубометрів і 2 мільйони 995 тисяч кубометрів відповідно. Тільки за один день приплив склав понад 160 тисяч кубометрів, при цьому сьогодні місто не взяло ні грама води. Основне джерело це, звісно ж, Хаста-Баш, воно дає нам понад 30 тисяч метрів кубічних на добу води. Уч-Кош ‒ 7 тисяч, Масандрівський водоспад ‒ приблизно 10 тисяч, Ай-Панда ‒ 300 метрів кубічних. З Фороса ми продовжуємо качати 640 метрів кубічних на добу, але водоканал здійснює роботи з запуску другої свердловини, і вже буквально сьогодні ми маємо отримати додаткові результати».
Раніше підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов анонсував будівництво опріснювальних установок у Ялті, Судаку, Керчі та Феодосії. Як з'ясували Крим.Реалії, до спільного проєкту опріснення води в Криму залучена структура «Роскосмосу». Згідно з інформацією з російського сайту держзакупівель, торік у грудні федеральний Дослідницький центр імені Келдиша в Москві почав шукати виконавця для виготовлення «макета заводу опріснення морської води в Криму в масштабі 1:250». У підсумку послугу закупили у єдиного постачальника ‒ московського ТОВ «Моноліт-М». Ця фірма, за інформацією федеральної податкової служби, зареєстрована у 2017 році в Москві, її основний профіль ‒ діяльність рекламних агентств, а власником є Михайло Черкасов. Він підтвердив Крим.Реалії, що його компанія готувала макет опріснювального заводу для Криму, але подробиці проєкту розкрити відмовився.
Голова аналітичного центру «Українська фундація безпекових студій» Юлія Каздобіна вважає, що російській владі буде важко реалізувати проєкти з опріснення на півострові через західні санкції.
Американські санкції передбачають повне ембарго на постачання будь-яких товарів до КримуЮлія Каздобіна
– Перше питання ‒ це наявність у Росії необхідних технологій для реалізації проєкту з опріснення в Криму. На підставі того, що я бачила у пресі, схоже, що їх у неї немає. Американські санкції передбачають повне ембарго на постачання будь-яких товарів до Криму, європейські забороняють постачання в певних секторах економіки. Під це потрапляє і необхідна для опріснення техніка. Однак при застосуванні санкцій, як правило, звертають увагу на гуманітарні наслідки. Чим більше погіршуватиметься ситуація з водою в Криму, тим менша ймовірність, що західні країни будуть готові запроваджувати ці обмеження. Адже завдання санкцій ‒ не завдати шкоди населенню, а створити труднощі для країни, яка порушує норми міжнародного права. Звісно, згідно з ним Росія несе відповідальність за окуповану територію та зобов'язана забезпечувати населення водою.
На думку Юлії Каздобіної, Україні варто якомога швидше виробити чітку позицію у зв'язку з наростанням водної проблеми Криму. Упродовж 2020 року різні представники української влади неодноразово наголошували, що можуть відновити постачання води Північно-Кримським каналом тільки після деокупації півострова. Однак прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у серпні 2020 року сказав, що у разі гуманітарної катастрофи в Криму Україна може взятися за забезпечення українців на окупованій території водою.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
