Доступність посилання

ТОП новини

Книга Ксенії Кириллової: не «шпигунський детектив», а посібник із психології


В українському видавництві «Дух і літера» вийшла електронна версія книги «Подвиг за розрахунком», яку написала Ксенія Кириллова ‒ авторка аналітичних матеріалів на сайті Крим.Реалії, оглядачка, журналістка та письменниця, яка живе зараз у США.

На перший погляд може здатися, що книга Ксенії Кириллової «Подвиг за розрахунком» є продовженням її статей у галузі політики та політології. Певним чином так воно і є, оскільки, окрім усього, книга містить політологічний аналіз суперництва спецслужб у сучасному світі. Кириллова у книзі описує, власне, вже закінчення операції російських спецслужб із засилання в США російських шпигунок через шлюбне агентство під виглядом «російських дружин» для неодружених американців, які працюють у військовій та інших галузях промисловості.

Обкладинка книги Ксенії Кириллової
Обкладинка книги Ксенії Кириллової

Окрім того, авторка поетапно досліджує підготовку ‒ і врешті-решт провал ‒ відомої операції російських спецслужб з організації перевороту в Чорногорії у жовтні 2016 року з метою усунути від влади прем'єр-міністра Міло Джукановича та перешкодити вступу країни в НАТО. З часу провалу операції та її розголосу минуло чотири роки, однак вона канула в історію і сьогодні мало хто зі світових політиків, політологів та аналітиків згадує ті події. Навіть більше, вони минули безкарно для їхніх організаторів, хоча в ідеалі такого не повинно бути, і Росія мала бути покарана за чергове обурливе порушення міжнародного права. З боку політології цінність книги Ксенії Кириллової полягає в тому, що вона повертає до світового порядку денного питання про відповідальність Кремля за операцію в Чорногорії, а також актуалізує питання про вступ до НАТО для України.

Попри присутність художньої вигадки, сюжет книги взятий із реального життя. Як зауважує сама авторка, «багато деталей того, що відбувалося того року в Чорногорії, описані у книзі, дуже близько до реальності». Вона пояснює: «Мені дійсно пощастило знайти джерело з Сербії ‒ людину, яка тісно спілкувалася з сербськими радикалами, які співпрацювали з російським Міноборони. Вона надала безліч матеріалів, включаючи відеозапис своєї розмови з одним з обвинувачених у керівництві диверсійною групою, підозрюваною у підготовці перевороту, ‒ засновником радикальної організації «Сербські вовки» Олександром Сінджелічем». Саме сайт Крим.Реалії чотири роки тому першим опублікував зазначені матеріали і, на думку Кириллової, вона змогла довести зв'язок сербських радикальних угруповань із Росією.

Зліва направо: Радомир Почуча, Влад Станіч, Олександр Сінджеліч
Зліва направо: Радомир Почуча, Влад Станіч, Олександр Сінджеліч
Окрім подій у Чорногорії, авторка описує і події у Криму

Той факт, що у книзі описані реальні події, стає зрозумілим при відстеженні декількох сюжетних ліній. Окрім подій у Чорногорії, авторка описує і події у Криму. Одна з героїнь книги ‒ Айше, кримська татарка, яка вийшла заміж за російського хлопця Кирила. Айше та Кирило переїхали до Америки, однак після окупації Криму Росією Кирило повернувся на півострів і став проросійським активістом. Айше почала активно працювати в кримськотатарській діаспорі, допомагаючи своєму народу. Сім'я розпалася. Згодом, у помсту за активізм Айше, кримська влада заарештувала в Сімферополі її батька. Щоб пережити горе, Айше звернулася за допомогою до психотерапевта Христини, і вона, працюючи з Айше, повертала собі відчуття радісного професійного задоволення, компенсуючи тяжке враження від роботи з пошуку наречених на замовлення московського шлюбного агентства «Незнайомка», яке очолювала її сестра Євгенія.

Для мене особисто відчуття реалізму цих епізодів книги полягає в тому, що я, думаю, як і багато хто в Криму, знаю особисто кримську татарку, яка вийшла заміж за російського хлопця. Її звуть Аліє. Сім'я оселилася в Москві, але після березня 2014 року вона з чоловіком опинилися на різних полюсах сприймання окупації: сім'я розпалася, Аліє з дітьми повернулася на Батьківщину в Крим, вийшла заміж за кримського татарина, пише дивно тонкі психологічні вірші.

Російська окупація Криму стала розколом для багатьох сімей, і не тільки кримськотатарських, багатьох розділила на «червоних» і «білих»

Російська окупація Криму стала розколом для багатьох сімей, і не тільки кримськотатарських, багатьох розділила на «червоних» і «білих», зробила супротивниками. Типовість цього прикладу з героїнею Айше багато хто бачить поруч із собою. Шкода тільки, що авторка книги полишає на цьому лінію Криму й не доводить її до кінця, а це міг би бути ще один захопливий сюжет.

Книга Ксенії Кириллової цікава ще й тим, що, йдучи цим двома сюжетними лініями, авторка звертає основну увагу на дослідження психології своїх героїв. І при тому, що ми не так часто замислюємося про внутрішні пружини людських вчинків, при тому, що ми не надаємо належного значення дотриманню людьми моральних принципів і гуманітарних цінностей у найвідповідальніші моменти життя, при тому, що людина часто схильна чинити з розрахунку, задля вигоди, а не з моралі, читання книги з аналізом психології героїв, мотивів їхніх вчинків ‒ від злочину, навіть вбивства, і до подвигу ‒ має велике значення для самоаналізу читачами мотивів і своїх, і чужих вчинків.

Ксенія Кириллова
Ксенія Кириллова

Думаю, Ксенія Кириллова, як і кожен автор, передбачає ту чи іншу роботу читача над собою, над мотивами рішень і поведінки соціуму, до якого належить. Тому її книга стане певним чином підручником психологічного аналізу для читачів. І вже тому книгу складно назвати «шпигунським детективом». Вона ширша. Вона про долі та психологію різних людей із різним світоглядом і в різних ситуаціях.

Книгу складно назвати «шпигунським детективом». Вона ширша. Вона про долі та психологію різних людей із різним світоглядом і в різних ситуаціях

Такий метод оповідання логічний для цієї книги тому, що її головна героїня Христина Воррен, а насправді Христина Миколаївна Матвєєва, у минулому «російська дружина» американця, змогла подолати цю обмеженість соціальної ролі, пройшла через поневіряння натуралізації, вивчилася на психолога, стала американською громадянкою. Для неї батьківщина ‒ це Росія, але вона на власній долі відчуває ту руйнівну роль, яку відіграє у світі нинішній Кремль, і перемагає ностальгію за старою батьківщиною, сумлінно віддає перевагу своїй новій батьківщині, в якій вона знайшла найцінніше ‒ свободу. Вона розуміє, що саме за це вона любить нову батьківщину. Внутрішня психологічна боротьба Христини самої з собою призводить до того, що вона відкидає помилковий патріотизм, якого від неї вимагає сестра, і робить подвиг ‒ робить усе, щоб попередити свого клієнта про загрозу, яка насувається. Це професійний подвиг. А за розрахунком чи по совісті ‒ вирішувати читачеві.

Її сестра, Євгенія Миколаївна Матвєєва, тісно пов'язана зі спецслужбами і працює з ними не тільки через примарний патріотизм, але за переконаннями та вірою. Тут, в образах двох сестер, зіштовхується психологія сліпої віри у справедливість тоталітарної влади, з чого виростає антиамериканізм Євгенії, та тверезе й неупереджене сприймання справедливості суспільства, заснованого на свободі, з боку Христини. І так не тільки у книзі. У реальному житті вододіл між людьми проходить точно за такими ж показниками.

Ксенія Кириллова аналізує психологію складних доль, в яких химерно переплітаються і зло, і добро

Утім, книга написана не в чорно-білих тонах. Ксенія Кириллова аналізує психологію складних доль, в яких химерно переплітаються і зло, і добро. Ваня Старчук, який почав життя з благородного вчинку порятунку людини, незалежно від своєї волі стає оперативником спецслужб і служить тоталітарному режиму. Він вірить у справедливість своєї справи й готовий йти до кінця. У розмові з Аверіним Старчук переконаний, що свою спецоперацію вони все одно доведуть до кінця. І якщо навіть цього разу проваляться, то вичікуватимуть: мине час, і вони знову прийдуть, але поставлене завдання виконають. Це залізна внутрішня психологічна впевненість людей зі спецслужб. Здається, Іван ‒ це суцільне зло, «нещадний демон, готовий вбивати». Але правда життя в тому, що десь там, у глибині душі, він не зовсім покидьок. В останні хвилини життя Іван щодо Невені ‒ не спокусник і не вбивця, а рятівник, він витягує її з прірви. Але операція провалена, мета, якій він служив, не досягнута, його ідеали зазнали краху. Цинік, він розуміє, що його справа не була чесною, але він готовий служити їй до кінця. Іншого виходу, окрім як кинутися у прірву, у нього немає. І його смерть теж подвиг. І знову ‒ через обов'язок чи з розрахунку, вирішувати читачеві. У разі успіху операції батьківщина б його нагородила, але операція провалена, її нагорода ‒ смерть. І ще, мабуть, декілька сторінок у підручнику спецслужб для майбутніх агентів, як приклад вірності «конторі».

Цікаво виписана автором доля подвійного агента Федора Аверіна. Ксенія Кириллова зосереджена на психології, яка привела до зміни переконань. Аверін, на відміну від Івана, вміє бачити світ кольоровим, відрізняти правду від брехні, цінує свободу, може зробити вибір і відмовитися від сліпої віри, служить прогресивним ідеям. Це не гомо совєтікус. Це людина мислездатна. І це теж два герої на різних полюсах ставлення до життя, людей, політики, до складного сучасного світу.

Сюжет книги складений динамічно й захопливо. Для прочитання вистачить однієї ночі. Якщо ви налаштовані аналізувати долі та внутрішні пружини людських дій, то ця книга для вас.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG