Доступність посилання

ТОП новини

Кримчан меншає, росіяни прибувають: як і чому змінюється населення півострова під час пандемії?


Бюджетне житло в Євпаторії для російських переселенців

За 10 місяців 2020 року до Криму з сусідньої Росії переїхали приблизно 43 тисяч осіб, ‒ такі відомості в ефірі телеканалу «Крым 24» озвучив директор Інституту економіки та управління «Кримського федерального університету» Віктор Реутов. За його словами, це значно стимулювало попит на нерухомість, особливо на Південному узбережжі Криму.

За результатами перепису населення, яке Росія у 2014 році провела в Криму, кількість врахованого постійного населення Криму склала 1,89 мільйона осіб, а Севастополя ‒ 393 тисячі осіб. Згідно з підрахунками Росстату на 1 січня 2020 року, у Криму було 1,91 мільйона постійних жителів і 449 тисяч – у Севастополі. Тим часом, за інформацією Кримстата, упродовж 2020 року смертність у Криму перевищила народжуваність у півтора раза. Спираючись на ці цифри, українська влада звинувачує Росію в тому, що вона незаконно заселяє тимчасово окупований півострів своїми громадянами. Про те, що відбувається з кримським населенням, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Керівник агентства нерухомості «Майоров і партнери» у Сімферополі Дмитро Майоров розповів Крим.Реалії, що високий попит на місцеве житло з боку росіян зберігається, попри епідемію коронавірусу.

Люди кинулися купувати квартири, спрацював відкладений попит. У підсумку в серпні почався ажіотаж, ціна пішла вгору
Дмитро Майоров

– У квітні, коли почався карантин, ми очікували падіння цін. Здавалося, що це надовго, що люди сидітимуть удома. Але вже через два місяці, коли ми вийшли з першого карантину, почалися активні операції. Плюс держава підготувала програми, за якими можна було під 4,5% річних придбати первинне житло, під 6,5% ‒ вторинне. Люди кинулися купувати квартири, спрацював відкладений попит. У підсумку в серпні почався ажіотаж, ціна пішла вгору. Попри низку перешкод і складну ситуацію в економіці, люди зрозуміли: якщо вони сьогодні не куплять однокімнатну квартиру за три мільйони рублів, пізніше доведеться платити за неї три з половиною. Так і відбувається, зараз ціни підіймаються: на 5-7% на вторинне і до 10% – на первинне житло в порівнянні з весною.

Дмитро Майоров зазначає, що покупці кримської нерухомості з Росії практично не звертають уваги на водні проблеми півострова.

‒ Вони не думають, що такі проблеми будуть завжди, тому на попит це не вплинуло. Власне, вода з кранів іде, і людям здається, що все вирішиться. Багато клієнтів навіть не ставили запитання з цього приводу. Може, трохи більше уваги стали приділяти заміській нерухомості, тому що там можна пробити свердловину.

Ще на початку 2019 року Російський національний комерційний банк (РНКБ) ініціював у Сибіру масштабну програму з кредитування охочих купити в Криму «житло біля моря». Тоді представники банку запропонували єдину базову ставку для сибіряків на рівні 11,5% ‒ і для первинного, і для вторинного житла, причому незалежно від початкового внеску.

Професорка соціології, докторка наук демографії, провідна наукова співробітниця Інституту соціології Національної академії наук України Ірина Прибиткова висловлює сумніви в тому, що представлені Росстатом відомості щодо населення відповідають дійсності.

Це нагадує 1930-ті на Далекому Сході, 1940-і в Західній Україні, коли СРСР став зміцнювати кордони перед ймовірною війною
Ірина Прибиткова

– Тільки в Севастополі зараз насправді понад 700 тисяч осіб. Триває укріплення фортеці Севастополь. Усе це нагадує 1930-ті на Далекому Сході, 1940-і в Західній Україні, коли СРСР став зміцнювати кордони перед ймовірною війною з Японією та Німеччиною. Тоді діяв порядок запрошень: моїх батьків, хірургів, спочатку відрядили на Далекий Схід, а потім саме на Західну Україну. Зараз Росія, наприклад, шукає медиків, яких можна було б переселити до Криму, але, оскільки, в казні грошей мало, звертаються за допомогою в банківський сектор, за пільговими іпотеками тощо. З іншого боку, росіянам заважають кримські татари, тому їх намагаються витіснити з півострова. Мустафа Джемілєв говорив, що кримськотатарське населення скоротилося щонайменше на 30 тисяч осіб, починаючи з 2014 року: було 280 тисяч, зараз 250 тисяч.

Ірина Прибиткова
Ірина Прибиткова

Про те, що реальне населення Севастополя, цілком імовірно, становить понад 700 тисяч осіб, навесні 2020 року повідомляв російський губернатор Михайло Развожаєв із посиланням на потребу населення в лікарняних ліжках і відомості щодо споживання води та хліба. Уже у грудні міністр оборони Росії Сергій Шойгу попросив у президента Володимира Путіна грошей на будівництво нового лікувального центру в Севастополі для потреб російської армії:

«У 2021 році в інтересах військовослужбовців і співробітників інших силових структур пропонується почати будівництво єдиного онкологічного центру на базі госпіталю імені Бурденка та багатопрофільного центру в Севастополі. У нас у цьому місті приблизно 150 тисяч силовиків і членів їхніх сімей. Гідного медичного закладу, на жаль, немає».

Цифри приросту населення в Криму називають різні ‒ від 500 тисяч до одного мільйона
Ескендер Барієв

Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що це важливі непрямі свідчення цілеспрямованої політики Росії для заселення Криму своїми громадянами.

‒ Цифри приросту населення в Криму називають різні ‒ від 500 тисяч до одного мільйона. Ми дивилися на інформацію Пенсійного фонду щодо кількості пенсіонерів до і після початку окупації, статистику податків на прибутки фізичних осіб, кількість виборців, російських військовослужбовців, вивчали різницю в попиті на житло, параметри пасажиропотоку тощо. Є невраховані фактори: наприклад, на будівництво приїхало дуже багато працівників із Центральної Азії, підтягнувся російський кримінал, який ділить вплив у різних сферах. Російський військовий контингент однозначно збільшився, у Криму здають дуже багато нового житлового фонду ‒ у Севастополі, на Південному узбережжі Криму, в Сімферополі та на півночі півострова. Водночас зменшується населення, яке жило в Криму до окупації. Тільки за повідомленнями українського уряду, з півострова виїхало 45 тисяч осіб.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв

На думку Ескендера Барієва, цю цифру внутрішньо переміщених осіб із Криму можна множити принаймні в півтора раза, з огляду на те, що багато хто не реєструється на материку як переселенці.

За оперативними повідомленнями Кримстату за січень-жовтень 2020 року, в Криму померли 23730 осіб, а народилися в цей же період 15621 особа. Природний спад таким чином склав понад 8000 осіб ‒ це на чверть більше, ніж у цей же період 2019 року й приблизно у два з половиною рази більше, ніж у 2013 році, коли смертність перевищувала народжуваність всього на три тисячі осіб.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG