Доступність посилання

ТОП новини

Відзначити Переяславську раду в Криму: для чого «ДНР» і «ЛНР» зв'язок із анексованим півостровом?


Російський глава Криму Сергій Аксенов з головою угруповання «ЛНР» Ігорем Плотницьким, святкування 363-ї річниці Переяславської Ради в Сімферополі 2017 рік
Російський глава Криму Сергій Аксенов з головою угруповання «ЛНР» Ігорем Плотницьким, святкування 363-ї річниці Переяславської Ради в Сімферополі 2017 рік

Делегації від угруповань «ДНР» і «ЛНР» з тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей планують відвідати анексований Крим 18 січня. Про це повідомили в пресслужбі депутата Держдуми Росії з анексованого Криму Андрія Козенка.

Зустріч присвячена 366-ій річниці Переяславської ради, коли запорозьке козацтво вирішило об'єднати свої території з Московським царством. У російській історіографії ця подія розцінюється як вирішальне свідчення на користь єдності українців та росіян. Вранці 18 січня біля пам'ятника Богдану Хмельницькому в Сімферополі має відбутися мітинг, за підсумками якого сторони планують підписати резолюцію. Про символічні та політичні аспекти майбутнього візиту йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Продюсер Радіо Донбас.Реалії Олександр Демченко розповів Крим.Реалії про ідеологічне значення поїздки для керівників непідконтрольних Україні територій.

Продовжують натякати, що за Переяславською угодою Україна возз'єдналася з Московським царством
Олександр Демченко

‒ Відвідування Криму представниками угруповань «ДНР» і «ЛНР» у річницю Переяславської ради вже традиційне в останні роки. Раніше їздили саме очільники цих угруповань, а зараз відрядили якихось чиновників не першого ешелону. Голову так званої народної ради Володимира Бідевку звичайний житель, який проживає на підконтрольній «ДНР» території, напевно, і не знає. Так чи інакше, вони продовжують натякати на те, що за Переяславською угодою Україна возз'єдналася з Московським царством, як вони пишуть у російській історіографії. І ось ці представники невизнаних республік приїжджають до Криму, показуючи, що теж готові інтегруватися з Росією так само, як у 2014 році це сталося з півостровом. Словом, це черговий привід нагадати про себе, про те, що вони хочуть приєднатися до Росії.

Олександр Демченко
Олександр Демченко

На думку Олександра Демченка, при цьому серед населення «ДНР» і «ЛНР» поширене переконання в тому, що Росія зрадила їх після 2014 року.

Для отримання соціальних гарантій у них має стояти штамп з російською пропискою
Олександр Демченко

‒ Нехай Росія видає паспорти на цих територіях за спрощеною процедурою, але для отримання соціальних гарантій у них має стояти штамп з російською пропискою. Такого штампа в паспортах жителів «ДНР» і «ЛНР» немає, так що їхні надії і тут зазнали краху. Зараз потік людей на виїзд з непідконтрольної території України взагалі набагато зменшився, тому що немає активних бойових дій з обстрілами міст, як раніше. Природно, молодь масово виїжджає як на територію Росії, можливо, також до Криму, так і на підконтрольну територію України. Сама Російська Федерація ставиться до окремих районів Донецької та Луганської областей як до колонії, від якої можна отримати якісь ресурси. І промисловість, і демографія там деградують, а люди залишаються заручниками цієї ситуації.

Кримський журналіст і блогер родом із Донецька Євген Гайворонський стверджує, що багато жителів непідконтрольних Києву частин Донецької та Луганської областей отримали російські документи в анексованому Криму.

Серед них є розсудливі люди, які не підтримують анексію, і просто живуть у красивому місці
Євген Гайворонський

‒ Коли я жив ці роки в Криму, там було дуже багато людей з тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. Навіть більше, при населенні Криму в 2 мільйони людей в 2014 році, за кулуарною інформацією, на півострів завезли 4 мільйони паспортів. Це була перша велика корупційна годівниця. Ті з Донбасу, хто не поїхав на підконтрольну Україні територію, попрямували до Криму та стали скуповувати російські документи. Потім ці люди в Криму теж виявилися не дуже потрібні. Ті, у кого грошей було більше, постаралися оселитися в Алушті, Ялті, Севастополі, Сімферополі ‒ у найпривабливіших і цікавих містах. Серед них є розсудливі люди, які не підтримують російську анексію, і просто живуть у красивому місці. Але багато хто не зміг зачепитися.

Євген Гайворонський
Євген Гайворонський

Тим часом депутат Державної думи Росії з анексованого Криму Андрій Козенко на своїй сторінці в Фейсбуці розповів про те, що одну з нових вулиць у Сімферополі назвуть на честь вбитого ватажка «ДНР» Олександра Захарченка:

«Одній з вулиць нового житлового кварталу в Сімферополі присвоять ім'я першого глави «Донецької народної республіки» Олександра Володимировича Захарченка. Таке рішення ухвалили сьогодні на засіданні Комісії з присвоєння, зміни та анулювання найменувань елементів вулично-дорожньої мережі та планувальної структури Сімферополя. З цією ініціативою наприкінці минулого року інтеграційний комітет «Росія ‒ Донбас» виступив разом з головою Російської громади Криму, сенатором Сергієм Цековим при всебічній підтримці голови Республіки Крим Сергія Аксенова».

Голова російської експертної групи «Сова» Михайло Савва розмірковує, навіщо російській владі Криму розвивати зв'язки з діячами невизнаних територіальних утворень та інших держав.

Візити на півострів залишаються долею європейських або американських маргіналів
Михайло Савва

‒ Крим перебуває під міжнародними санкціями, його відвідування для серйозних політиків демократичних країн просто неможливе. Візити на півострів залишаються долею європейських або американських маргіналів. Для Кремля дуже важливо продемонструвати, що Крим інтегрується в сучасний світ. Тому використовується ресурс частково визнаних або невизнаних держав, які так чи інакше контролюються російським режимом. Відвідування делегацій з таких країн має створити ілюзію у самих жителів Криму та у світової спільноти, ніби півострів навіть під санкціями буде в решті решт інтегрований в нього. Що стосується святкування річниці Переяславської ради, воно дуже важливе психологічно, оскільки, коли хтось робить подібну історію давнішою, вона нібито набуває більшої легітимності, законності.

Михайло Савва
Михайло Савва

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Андрій Гевко

    Випусковий редактор та ведучий етерів Радіо Крим.Реалії. Закінчив Київський університет ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Журналістика». Почав кар'єру у виданні «Україна молода», згодом працював на телеканалі ICTV. На Радіо Свобода прийшов у 2017 році.  Починав журналістом і диктором новин. Захоплюється кінорежисурою та гітарою.

XS
SM
MD
LG